Анотація проекту «Подаруй річці нове життя»

Черешнюк А.О., учениця 11-Б класу, закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15 Вінницької міської ради», член ради ВДС «Екологічна варта», Вінницька область

1 Назва проекту

“Подаруй річці нове життя” (науково-дослідницький проект).

2 Опис провідної ідеї

Дослідження стану малих річок міста Вінниці, визначення фізичних та хімічних показників якості води, проведення лабораторного аналізу води у відділі моніторингу поверхневих вод обласного управління охорони навколишнього середовища;висвітлення проблем малих річок у пресі;пропозиція заходів щодо поліпшення стану малих річок.

3 Новизна та актуальність

80% усього водопостачання населення належить поверхневим водам, від чистоти води у річках, струмках залежить якість питної води.

4 Мета Мета дослідження полягає в екологічній характеристиці, комплексній оцінці сучасного стану струмка Дьогтянчик, річки Вишенька та Вишенського озера для обґрунтування заходів щодо покращення екологічного стану водойм та здоров’я людей.

5 Новаторські ідеї

Увести реальні екологічні платежі (штрафи, збори) за використання і забруднення малих річок, при формуванні плати за нормативні скиди врахувати рівень очищення стічних вод перед їх скидом у водні об’єкти.

6 Практичне значення

У результаті реалізації проекту підвищиться рівень екологічної свідомості громадян, зросте ефективність охорони водойм.

7 Форми та методи проекту

Форми проекту: презентаційна, описова, лабораторна, літературно-інформаційна, картографічна.Методи проекту: лабораторний аналіз, визначення токсикологічних, санітарно-гігієнічних та органно-лептичних показників якості води малих річок.

8 Перспектива подальшого впровадження

Продовження дослідження екологічного стану водойм.Висвітлення в пресі основних проблем і природоохоронних заходів зі збереження водойм.Виготовлення та розповсюдження буклетів та екологічних листівок з метою привернення уваги громадськості до проблем малих річок, струмків, джерел.Подальша співпраця із Вінницьким осередком ВДС ”Екологічна варта” та ВЕЛ.Участь у засіданнях круглого столу, проведення природоохоронних акцій.

ПРОЕКТ «ПОДАРУЙ РІЧЦІ НОВЕ ЖИТТЯ»

Черешнюк А.О., учениця 11-Б класу, закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15 Вінницької міської ради»член ради ВДС «Екологічна варта»Вінницька область

Місце виконання проекту: струмок Дьогтянчик,що бере початок із джерела біля ЄХБ «Віфанія» - вул. Максимовича,3а та впадає в річку Вишенька, Вишенське озеро

Термін впровадження проекту: березень – вересень 2011 р.

Тип проекту: Науково – дослідницький

Гасло проекту: «Від чистих витоків до чистої планети»

2

3

ВСТУП

Чиста вода – основа життя.Справжній гімн воді у прозі створив Антуан де Сент – Екзюпері: «Вода, в

тобі немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе не можливо описати, тобою насолоджуються, не знаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя, ти – саме життя… Ти найбільше багатство на світі».

Яка вода, таке й здоров’я. Здоров’я наше, нашої родини, країни. Статистика свідчить, що 80% хвороб є наслідком незадовільної якості питної води [8]. Найцікавіше те, що 80% всього водопостачання населення належить поверхневим водам, тому від чистоти води в річках, струмках дуже залежить якість питної води. Вода сьогодні брудна. Тому болючою проблемою планети Земля є проблема води.

Сьогодні, за даними ВООЗ, понад 100 млн. людей лише в Європі не мають доступу до якісних водних ресурсів, 3 млн. людей на Землі щорічно вмирають від хвороб, напряму пов’язаних з якістю води. За прогнозами, у 2025 р. 2/3 населення планети буде потерпати від нестачі води або від її незадовільної якості [10].

Велику тривогу викликає сьогодні зникнення джерел, струмків, малих річок, забруднення водойм. Висихання малих річок, струмків і джерел невідворотно призведе до деградації великих річок, а забруднення водойм – до підвищення рівня захворювання людей.

Життя малих річок цілковито визначається територією, з якої річка збирає воду, тобто водозбором та характером господарювання на ньому людини. Мала річка є першим збирачем води для великої річки. Природна здатність до самоочищення малої річки є значно меншою, ніж великої. Вода, що надходить з навколишньої території до малої річки, не встигає самоочиститись на своєму шляху до гирла.

Таким чином, мала річка концентрує в собі наслідки людської діяльності. Проблема малих річок настільки актуальна і складна, що навіть на початку ХХІ століття ми не знаємо назви усіх малих річок, не говорячи вже про їх екологічний стан, охорону та раціональне використання.

Саме тому, я обрала науково - дослідницький проект на тему: «Подаруй річці нове життя.»

Мета проекту : Мета дослідження полягає у екологічній характеристиці, комплексній

оцінці сучасного стану струмка Дьогтянчик, річки Вишенька та Вишенського озера для обґрунтування заходів щодо покращення екологічного стану водойм та здоров’я людей.

Поставлена мета зумовлює такі завдання:1. З’ясування причин і наслідків забруднення і зникнення струмків, джерел, малих річок.2. Створення умов, що зберігають природне або найближче до природного функціонування збалансованої екологічної системи джерела, струмка Дьогтянчик, річки Вишенька, Вишенського озера.

4

3. Боротьба з ерозією та замуленням річки Вишенька, струмка Дьогтянчик.4. Організація роботи екологічних патрулів на прибережній смузі цих водних об’єктів.5. Регуляція рекреаційного навантаження. 6. Підвищення поінформованості громадськості з питань довкілля та необхідності участі громадськості у процесах планування і впровадження природоохоронних заходів щодо збереження водних об’єктів Вінниччини.7. Запропонувати заходи щодо поліпшення та оптимізації стану навколишнього середовища.

Напрямки проекту: Впорядкування прибережної смуги. Прибирання сміття. Насадження деревно-чагарникової рослинності для закріплення схилів. Пропаганда серед місцевого населення необхідності охорони водних об’єктів. Співпраця з органами місцевого самоврядування та громадськими екологічними організаціями по проекту.

5

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Маршрут дослідницької експедиції пролягав від витоку струмка Дьогтянчик, вздовж річки Вишенька, Вишенського озера. Під час дослідження було здійснено:

візуальне обстеження струмка, річки та озера; визначення фізичних (температура, колір, запах, прозорість,швидкість

течії) та хімічних (кислотність, БСК5, нітрити, амоній сольовий, завислі речовини, фосфати, хлориди, сульфати) показників якості води основного водотоку та струмків;Для визначення температури використовувся водний ртутний термометр

зі шкалою від 0 до 30-35°С з мітками 0,1-0,2°С. Для вимірювання температури самого верхнього шару води був опущений термометр у відро з водою, яка узята з поверхні.

Визначено запах води. Поганий запах, який викликається сірководнем або особливими продуктами розкладу білкових речовин - меркаптанами (у яких кисень заміщенa сіркою) може вказувати на забруднення води фекальними скидами.

Для визначення запаху води бутель, заповнений досліджуваною водою (на 3/4), щільно закритий, було сильно перемішано, після чого відкрито і визначено запах. Слабкий запах можна відчути при нагріванні. Досліджувану воду наливають у колбу, закривають скляною пластинкою і нагрівають до 50°С (не більше). Потім піднімають пластинку та нюхають воду.

Прозорість води змінюється в залежності від сезону, кількості завислих частинок, глибини водойм та багатьох інших причин.

Колір природних вод залежить від забарвлення розчинених у ній речовин, завислих частинок та мікроорганізмів, що населяють водну товщу. Він зумовлений поєднанням властивостей водного середовища, берегів водойми та метеорологічними факторами. Природні води можуть мати зелене, жовте, буре і навіть чорне забарвлення, що зумовлено переважно наявністю гумінових речовин. Кольоровість прісних вод визначається порівнянням досліджуваного зразку зі стандартними розчинами.

визначення факторів негативного впливу на річку;Основними джерелами забруднення водойм є надходження в них без

очищення зливових (талих) вод, а також несанкціоновані скиди комунально-побутових вод, розорювання земельних угідь поблизу берегів водойм, інтенсивне забруднення берегів і водойм побутовим сміттям.

визначення наявності захисних прибережних смуг.Спостерігаються систематичні порушення вимог Водного законодавства

щодо прибережної захисної смуги. Основним законодавчим актом, що регламентує використання, охорону

вод, державне управління і контроль у галузі використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів, є Водний кодекс України, введений в дію Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 року [2].

6

Згідно зі статтею 80 Водного кодексу України: "З метою охорони водності малих річок забороняється:1. змінювати рельєф басейну річки;2. руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;3. випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків;4. зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;5. розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;6. проводити осушні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів’ях річок;7. надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва;8. здійснювати інші роботи, що можуть негативно вплинути чи впливають на водність річки і якість води в ній.

Водокористувачі та землекористувачі, землі яких знаходяться в басейні річки, забезпечують здійснення комплексних заходів щодо збереження водності річок та охорони їх від забруднення і засмічення".

Згідно зі статтею 89 Водного кодексу України: “Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: 1. розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і заліснення), а також садівництво і городництво;2. зберігання та застосування пестицидів і добрив;3. влаштування літніх таборів для худоби;4. будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;5. миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;6. влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Комплексна оцінка сучасного екологічного стану річки виконується на основі зіставлення наявних даних про водний режим, якість води і екологічне благополуччя з показниками, що відповідають вимогам природоохоронного законодавства і враховують потреби водокористувачів.

Діагностичний етап реалізації проектуРічки, малі річки, струмки, стали [15]: забрудненими; мілководними; перетворилися на нестічні водойми, заростають, не можуть пробити

нашарування мулу та сміття. (спостерігається явище евтрофікації, річки перетворюються в болота).

надміру інтенсивне використання в народному господарстві як самих річок, так і водозборів, порушує їх природний, гідрохімічний та гідробіологічний режим, зменшує водність і глибину.

7

погіршилися якість води. збіднюється весь рослинний і тваринний світ на берегах річок, струмків. знижується поверхневий водозбір річок, починаючи саме з малих річок,

струмків.Результати гідрохімічних вимірювань проб поверхневих вод свідчать про

забруднення водойм Вінниччини органічними сполуками в порівнянні з попереднім роком скид хімічних речовин у поверхневі водойми порядок показників збільшився сульфатів і хлоридів на 0,2 тис. тон, нафтопродуктів на 0,02 тис. тон. Одночасно за рахунок впровадження нових технологій очистки води та встановлення на підприємствах нових нафтовловлювачів зменшилися скиди таких забруднюючих речовин як сухий залишок на 0,2 тис. тон, завислих речовин на 0,02 тис. тон, нітритів на 0,01 тис. тон. За даними обласної СЕС питома вага досліджених проб води із джерел централізованого водопостачання, які не відповідають гігієнічним нормативам, складає за санітарно-хімічними показниками – 3,5 %, за бактеріологічними показниками – 7,0%, із джерел децентралізованого водопостачання (колодязі) – 15,6%. [7]

Дуже забрудненими водними об’єктами, які міліють є і мала річка Вишенька і струмок Дьогтянчик, який є її притокою та Вишенське озеро. Їх необхідно зберегти!

Організаційний етап реалізації проектуЯ пропоную:

Детально розглянути план міста Вінниці, прокласти маршрут подорожі вздовж берегів струмка Дьогтянчик, від його витоку до місця впадіння в річечку Вишенька та вздовж Вишенського озера (на основі розробленої екологічної стежини). Скласти план дослідження джерела, струмка Дьогтянчик, річки Вишенька, Вишенського озера.

Практичний етап реалізації проекту За допомогою плану Вінниці пройти вздовж берегів струмка від його витоку до впадіння у річечку Вишенька та Вишенського озера. Зафіксувати сміттєзвалища, їх розміри та вплив на струмок, річку, озеро. Зафіксувати труби із незрозумілими стічними водами, прориви каналізації. Вивчити стан водоохоронної зони ( наявність гаражів, ділянок та інших структур в безпосередній близькості до струмка). Зафіксувати наявність у воді засмічуючих елементів антропогенного походження; Відібрати проби води для визначення біологічного та фізико-хімічного складу; Підготувати звіт по досліджуваних територіях (перерахування негативних явищ, враження від побаченого), систематизація отриманих відомостей; Підготовка матеріалу для друку в ЗМІ міста та області; На основі зібраних матеріалів розробити пропозиції та представити їх органам місцевого самоврядування та громадським екологічним організаціям.

8

В результаті нашого дослідження було обстежено струмок Дьогтянчик, річку Вишенька та Вишенське озеро визначено створи, звідки взято воду на лабораторний аналіз та встановлено найбільш суттєві показники, які характеризують екологічний стан водойм.

Для оцінки якості води для різних видів водокористування бралися до уваги вимоги нормативних документів.

Гідрохімічне дослідження стану якості води проводилися у створах струмка Дьогтянчик, річки Вишенька та Вишенського озера. Лабораторний аналіз якості води, який було проведено у відділі моніторингу поверхневих вод обласного управління охорони навколишнього природного середовища свідчить про те, що струмок Дьогтянчик, річка Вишенька та Вишенське озеро мають значне органічне та мінеральне забруднення. Аналіз якості води здійснювався за 9 показниками якості (основними) в тому числі: завислі речовини, окиснюваність, біологічне споживання кисню (БСК5), рH, амоній сольовий (NH4), нітрити (NO2), хлориди (Сі), сульфати (SO4), фосфати. (Додаток 1)

На основі лабораторних даних можна зробити такі висновки: Вміст амонію сольового у Вишенському озері в 11 разів більший за ГДК, а

у річці Вишенька майже в 3 рази. Це результат забруднення, що надходить з прибережно – захисної смуги озера та річки (житлова забудова в цьому районі не облаштована каналізаційною мережею). Річка та озеро засмічені стихійними звалищами, у водойму викидають здохлих тварин, біля берегів городи розорані до самого урізу води. (Додаток 2)

На екосистему водойм впливають також стоки із сільськогосподарських угідь. У річці Вишенька та струмку Дьогтянчик відмічено підвищення нітритів, що вказує на забруднення води азотовмісними органічними сполуками. (Додаток 3)

Показник БСК5 у річці Вишенька майже в 2 рази більший за ГДК, а у Вишенському озері в 3 рази. (Додаток 4) На екологічний стан водойм впливають різноманітні фактори, які тісно

взаємопов’язані, а саме: забруднення ґрунтів, атмосфери, зміна ландшафтної структури, неефективна робота каналізаційно-очисних споруд та забруднення і засмічення річки побутовими та іншими відходами .

Однією з основних причин екологічної проблеми даних водойми є скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод, що призводить до забруднення річки органічними речовинами, біогенними елементами.

9

ВИСНОВКИВ результаті реалізації цього проекту в життя:

Підвищиться рівень екологічної свідомості громадян; Подарується нове життя водним об’єктам. Забезпечується екологічна безпека водойм; Зросте ефективність охорони водойм;

Рекомендації щодо впровадження проекту Співпрацювати з органами місцевого самоврядування по реалізації проекту; Висвітлити в пресі основні проблеми і природоохоронні заходи по збереженню джерел, струмків, річок; Поставити вздовж струмка, річки таблички: «Не сміти!», «Не сип добрива!», «Не скривдь річечку!», «Будь біля річки людиною!». Рекомендувати комунальним службам міста проводити кілька разів на рік рейди (акції, суботники) з метою розчистки русел і ліквідації стихійних сміттєзвалищ. Проводити спільно з громадськістю збори, конференції, круглі столи щодо формування громадської думки з метою виконання профілактичних заходів на річках. Організовувати і впроваджувати екологічну експертизу небезпечних об’єктів, які впливають на екологічний стан малих річок, а також здійснювати водогосподарську паспортизацію водойм. 3алучити зацікавлені сторони, тобто представників різних установ і прошарків населення (наприклад, місцевої влади, неурядових громадських організацій, промислових підприємств, бізнесового сектору, наукових установ тощо) та окремих мешканців, котрі сприяють місцевій владі у розробці та впровадженні заходів по охороні водних об’єктів.

Перспектива впровадження проекту Дослідження екологічного стану водойм, продовження роботи на екологічній стежині по даному маршруту. Виготовлення та розповсюдження буклетів та екологічних листівок з метою привернення уваги громадськості до проблем малих річок, струмків, джерел. Співпраця з Всеукраїнською дитячою спілкою «Екологічна варта» та Всеукраїнською Екологічною Лігою. Впроваджувати в кожній територіальній громаді систему безпечного збирання, сортування, утилізації і захоронення твердих побутових відходів. Дотримуватись норм і вимог щодо зберігання і внесення пестицидів, мінеральних та органічних добрив. Ввести реальні екологічні платежі (штрафи, збори) за використання і забруднення малих річок при формуванні плати за нормативні скиди врахувати рівень очищення стічних вод перед їх скидом у водні об’єкти.

10

Реалізація проекту "Подаруй річці нове життя"

11

Фото 1. Струмок ДьогтянчикФото 2. Дослідження екологічного стану струмка Дьогтянчик

Фото 3. Місце впадіння струмка Дьогтянчик в річку Вишенька

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Водне господарство в Україні / За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. – К.: Генеза, 2000.2. Водний Кодекс України. Постанова ВР № 214/95 – ВР від 06.06.953. Восстановление и охрана малых рек.: Теория и практикум. М., 1989.4. Географія Вінницької області: Навчальний посібник для середньої школи. /За ред. Денисика Г.І., Жовнір Л.Ф., Вінниця: Гіпаніс, 2004. - 308 с,5. Герасимчук З.В., Мольчак Я.О., Хвесик М.А. Еколого-економічні основи водокористування в Україні: Навчальний посібник. - Луцьк. -2000. - 364 с6. Д.В. Зеркалов. Екологічна безпека: управління, моніторинг, контроль. - К., 2007. - 412 с7. Довкілля Вінницької області у 2007 році. Економічна доповідь. -Вінниця. - 2008. - 27 с8. Екологічна енциклопедія: у 3 т. /Ред.: А.В. Толстоухов (головний редактор) та ін. - К.: ТОВ "Центр екологічної освіти та інформації"', 2006.-Т. 1: А-Е. - 432 с, 2007. - Т. 2: Є-Н. -416 с, 2008. - Т 3: О-Я. - 472 с9. Екологічний стан Вінницької області на рубежі тисячоліть. Аналітично-статистичний довідник. - Вінниця: Велес, 2005. - 162 с10. Качинський А.Б. Сучасні проблеми екологічної безпеки України. /Національний інститут стратегічних досліджень. Серія "Наукові доповіді". - №33. - 1994. - 48 с11. Кукурудза СІ. Гідроекологічні проблеми суходолу: Навчальний посібник (За ред. проф. В. Хільчевського). - Львів: Світ - 1999. - 232 с12. Мудрак О.В., Білявський Г.О. Пріоритетні заходи з охорони й раціонального використання малих річок Східного Поділля //Збірник наукових праць Національного університету водного господарства та природокористування. - Випуск 4 (40). - Рівне. - 2007. - С 227-233.13. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році / Міністерство екології та природних ресурсів України. – К., 2000.14. Паламарчук М.М., Ревера О.З. Нове життя малих річок. – К.: Урожай, 1991.15. Перехрест В.С., Чекушкина Т.А. Малим річкам – чистоту і повноводність. – К.: Урожай, 1984.

ДОДАТКИДодаток 1

Таб.1. Результати аналізів екологічного стану струмка Дьогтянчик, річки Вишенька та Вишенського озера м. Вінниці

№ п/п

Показники ГДК Одиниці виміру

СтрумокДьогтянчик

РічкаВишенька

Вишенське озеро

1. Водневий показник, pH

6,5-8,5 pH 7,86 7,42 7,78

2. Завислі речовини

20,0 мг/дм3 19,2 23,0 25,6

3. Амоній – йон

0,5 мг/дм3 0,40 1,40 5,59

4. Нітрити 0,08 мг/дм3 0,103 0,262 0,0575. Фосфати 0,17 мг/дм3 0,12 0,16 0,296. Хлориди 300 мг/дм3 36,4 39,5 42,67. Сульфати 100 мг/дм3 28,2 32,8 38,48. Окисню-

ваність10,0 мг/дм3 7,24 12,46 16,28

9. БСК5 3,05 мг/дм3 2,56 5,92 9,54

14

Додаток 2

Вміст амонію сольового у досліджуваних об’єктах у порівнянні з ГДК

15

Додаток 3Вміст нітритів у досліджуваних об’єктах

у порівнянні з ГДК

16

Додаток 4Вміст БСК5 у досліджуваних об’єктах

у порівнянні з ГДК

17