УДК 37.016 ББК 74.263 Г24 Відомості про авторів В. М...

ISBN 978-617-00-2201-1

УДК 37.016ББК 74.263 Г24

© Гащак В. М., Яценюк О. М., 2014© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2014

В і д о м о с т і п р о а в т о р і вВ. М. Гащак, методист Івано-Франківського обласного ін-

ституту післядипломної педагогічної освіти, учитель трудового навчання ЗОШ І–ІІІ ст. № 7, учитель вищої категорії, старший учи-тель, м. Івано-Франківськ.

О. М. Яценюк, учитель трудового навчання ЗОШ I–III cт. № 3, учитель вищої категорії, учитель-методист, м. Калуш, Івано-Фран-ківська обл.

Гащак В. М.Г24 Усі уроки трудового навчання. Блок 1. 6 клас. Інва ріант-

ний модуль // Гащак В. М., Яценюк О. М. — Х. : Вид. група «Основа», 2014. — 272 c. : іл., табл., схеми. — (Серія «УСІ уроки»).

ISBN 978-617-00-2201-1.У посібнику розміщені теоретичні та практичні відомості до інваріант-

ного модуля «Технологія обробки тонколистового металу та дроту». За-пропоновані доробки допоможуть учителеві трудового навчання, який викладає в групах хлопців у 6 класі, зробити уроки цікавими та методич-но насиченими. Відповідно до нового змісту освітньої галузі «Технологія».

Для вчителів трудового навчання.

УДК 37.16ББК 74.263

Серія «УСІ уроки»Заснована у 2005 р.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Тонколистовий метал та дріт як конструкційні матеріали . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

Технологія обробки тонколистового металу та дроту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

Продукти харчування, їхній склад . . . . . . . . . . . . . . . . 74

Гігієна житла. Приміщення сучасної оселі та їхнє призначення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87

Догляд за волоссям . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99

РОЗРОБКИ УРОКІВ

Розділ 1. Основи матеріалознавства

Урок 1 Організація робочого місця. Конструкційні матеріали. Тонколистовий метал . . . . . . . . . . . . . . . . . . 104

Урок 2 Поняття про виготовлення та властивості дроту. Слюсарні інструменти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111

Розділ 2. Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту

Уроки 3–4 Графічні зображення. Основні лінії креслення. Масштаб . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117

Урок 5 Розмічання деталей на листовому металі. Розгортка виробу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124

Урок 6 Процес розмічання виробів на тонколистовому металі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131

Урок 7 Процес різання деталей із тонколистового металу . . . . 137

Урок 8 Процес обпилювання деталей із тонколистового металу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142

Усі уроки трудового навчання4

Урок 9 Гнуття тонколистового металу. Способи з’єднання деталей із тонколистового металу . . . . . . . . . . . . . . . . . 147

Урок 10 З’єднання деталей виробу заклепками . . . . . . . . . . . . . 152

Урок 11 Процес вирівнювання, розмічання, різання дроту . . . . 157

Уроки 12–14 Гнуття дроту. Виготовлення виробів із дроту . . . . . . . . 162

Уроки 15–16 Оздоблення виробів із тонколистового металу та дроту шліфуванням і поліруванням . . . . . . . . . . . . . 168

Уроки 17–18 Оздоблення виробів із тонколистового металу та дроту фарбуванням . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172

Розділ 3. Основи техніки, технології і проектування

Урок 19 Поняття про механізми і машини . . . . . . . . . . . . . . . . . 177

Урок 20 Свердління отворів. Свердлильний верстат . . . . . . . . . 187

Уроки 21–22 Основи проектної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192

Розділ 4. Технологія побутової діяльності

Уроки 23–24 Продукти харчування, їхній склад . . . . . . . . . . . . . . . . 202

Уроки 25–26 Гігієна житла . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 213

Уроки 27–28 Догляд за волоссям . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 219

ЛІТЕРАТУРА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 224

ДОДАТКИ

Додаток 1 Інструкційна картка. Прийоми розмічання листового металу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225

Додаток 2 Інструкційна карта. Прийоми різання листового металу ножицями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227

Додаток 3 Інструкційна карта. Прийоми обпилювання . . . . . . . . 228

Додаток 4 Інструкційна карта. Прийоми виконання однофальцевого шва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 229

Додаток 5 Інструкційна карта. Прийоми виконання заклепкового з’єднання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230

Зміст 5

Додаток 6 Інструкційна карта. Прийоми правки та гнуття дроту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 231

Додаток 7 Інструкційна карта. Різновидність робочих машин . . . 233

Додаток 8 Тонколистовий метал . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 234

Додаток 9 Технологічна картка. Виготовлення коробочки . . . . . . 236

Додаток 10 Додаткова інформація про хімічні речовини для прибирання будинку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 238

Додаток 11 Технологічний процес виготовлення троянди . . . . . . . . 239

Додаток 12 Технологічна картка. Виготовлення вішака . . . . . . . . . 242

Додаток 13 Технологічна картка. Виготовлення іграшки на новорічну ялинку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 244

Додаток 14 Технологічна картка. Виготовлення форми для печива . . . . . . . . . . . . . . . . . . 245

Додаток 15 Технологічна картка. Виготовлення підставки для паяльника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 246

Додаток 16 Технологічна картка. Виготовлення кашпо (№ 1) . . . . . 247

Додаток 17 Технологічна картка. Виготовлення кашпо (№ 2) . . . . . 249

Додаток 18 Технологічна картка. Виготовлення декоративного підсвічника (№ 1) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 251

Додаток 19 Технологічна картка. Виготовлення декоративного підсвічника (№ 2) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 254

Додаток 20 Технологічна картка. Виготовлення сувеніру . . . . . . . . 257

Додаток 21 Тести . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 259

Додаток 22 Віршовані додатки до уроків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 267


ПЕРЕДМОВА

Посібник призначений для вчителів трудового навчання, які ви-кладають у 6-му класі (у групах хлопців).

У посібнику автори пропонують виклад теоретичного матеріалу в широкому обсязі, розробки уроків з методичними рекомендаціями щодо структурування навчального матеріалу в процесі реалізації розділів «Основи матеріалознавства», «Технологія виготовлення ви-робів», «Основи техніки, технологій і проектування» та «Технологія побутової діяльності». Кожен вчитель може вносити відповідні ко-рективи до запропонованих розробок.

Теоретична інформація, вміщена на початку модуля, супрово-джена ілюстраціями, що дозволить учителям обрати та запропо-нувати необхідний для виконання практичної роботи теоретичний матеріал, орієнтовне тематичне планування відповідно до нової на-вчальної програми «Трудове навчання» 6 клас та розробки уроків згідно планування.

На початку кожного уроку визначена його мета, виокремле-ні базові поняття й терміни, запропонований перелік необхідного обладнання і матеріалів, зазначений тип уроку. Наведено методи навчання, які ґрунтуються на активній співпраці всіх учасників навчально-виховного процесу, що відповідає сучасним освітнім тен-денціям.

Використання цього посібника дасть змогу вчителеві заощадити час у разі підготовки до уроків, щоб використати його для власної творчої діяльності, переосмислення дидактичних підходів до органі-зації роботи учнів у навчальних майстернях, формування власного, неповторного, педагогічного стилю викладання.

Матеріал має рекомендаційний характер і може бути творчо ви-користаний вчителем з урахуванням особливостей учнів, матеріаль-но-технічної бази навчального закладу тощо.


РОЗРОБКИ УРОКІВ

РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА

УРОК 1УРОК 1

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ. КОНСТРУКЦІЙНІ

МАТЕРІАЛИ. ТОНКОЛИСТОВИЙ МЕТАЛ

Мета: • навчальна: ознайомити учнів з особливостями облаштування майстер-ні з обробки металів, будовою та призначенням слюсарного верстака і пристосуванням для роботи на ньому, завданнями наукової органі-зації праці; дати поняття про види і способи отримання тонкого лис-тового металу і дроту як конструкційних матеріалів, їх застосування;

• розвивальна: формувати практичні вміння визначення твердості, гнуч-кості, пружності різних видів листового металу, уміння правильно ор-ганізовувати робоче місце;

• виховна: виховувати культуру праці, бережливе ставлення до інстру-ментів, обладнання та матеріалів.

Основні поняття: слюсарна майстерня, слюсарний верстак, слюсарні ле-щата, наукова організація праці.

Обладнання: зразки тонкого листового металу і дроту; плакати, слайди, фільм на тему «Виготовлення і застосування тонколистового мета-лу і дроту»; фото виробів і учнівські роботи з тонколистового металу і дроту.

Очікувані результати навчальної діяльності: учні повинні розпізнавати обладнання майстерні і знати його призначення; уміти правильно ор-ганізувати своє робоче місце; знати загальні правила безпечної праці в майстерні з обробки металу; знати способи отримання, застосування і вміти відрізняти види тонколистового металу і дроту, вміти визначити твердість, гнучкість, пружність листового металу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Знайомство з класом. Перевірка присутніх.

Розробки уроків 105

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

Що, на вашу думку, називають правильною організацією праці? Яких загальних правил поведінки та правил безпечної праці слід дотримувати у шкільній майстерні?

Чому на виробництві робітники працюють у робочому одязі? З яким матеріалом ви працювали у 5 класі?Методична порада. Перед вивченням нового навчального мате-

ріалу доцільно об’єднати учнів у мікрогрупи (ланки, бригади, групи тощо), закріпити за учнями робочі місця, розподілити обов’язки, зо-середити увагу на збереженні майна шкільної майстерні. Після цьо-го доцільно наголосити, що впродовж поточного навчального року учні працюватимуть з іншим конструкційним матеріалом, а також удосконалюватимуть та розширюватимуть знання та уміння щодо проектно-технологічної діяльності.

У бесіді слід звернути увагу учнів на те, що вони повинні мати з собою, приходячи на уроки трудового навчання, та повторити пра-вила внутрішнього розпорядку у майстернях.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Уч и т е л ь . Для того щоб створити виріб (коробочку, бокс для пен-зликів тощо), необхідно мати не лише креслення цього виробу, але й відповідні знання про матеріали, з яких виготовлятимуть виріб. Такий матеріал називають конструкційним. Для різних об’єктів до-бирають конструкційні матеріали з різними властивостями, які від-повідають функціональним, технологічним або ергономічним вимо-гам майбутніх виробів. Отже на сьогоднішньому уроці нам необхідно з’ясувати, який конструкційний матеріал ми будемо використову-вати під час виготовлення виробів у 6 класі. Окрім того, для чітко-го планування роботи нам потрібно організувати своє робоче місце.

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

Учитель демонструє учням вироби з металу, виготовлені учня-ми в попередні роки. При цьому слід підкреслити, що подібні речі може виготовити кожен з учнів, якщо добре вивчить обладнання та інструменти, за допомогою яких метал перетворюється на виріб, і навчиться ними користуватися. Оголошують тему, мету і завдан-ня уроку.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Принципи організації праці. Слюсарний верстак — робоче місце слюсаря.


Способи виготовлення листового металу. Види листового металу, властивості.

Принципи організації праці

Організувати робоче місце — означає створити технічні умови для успішної праці на уроці. До технічних умов належать: чистота й порядок на робочому місці, правильне розташування верстатів, верстаків, столів, зручне розміщення інструментів і заготовок у ро-бочій зоні.

Робоча зона — це простір, у межах якого у разі зручного по-ложення частин тіла (корпуса, рук, ніг, голови) можна дістати по-трібний інструмент або матеріал. Такий простір називають мак-симальною зоною досяжності на робочому місці. У процесі праці максимальну зону досяжності в горизонтальній площині врахову-ють під час роботи в сидячому положенні, а у вертикальній площи-ні — під час роботи стоячи.

Якщо правильно організувати робоче місце, затрачується менше часу й сил на виготовлення виробів, підвищується продуктивність праці.

Продуктивність праці — це кількість продукції, виготовленої за одиницю часу. Щоб досягти високої продуктивності праці, тре-ба додержувати правильного режиму праці й відпочинку. Тому до-цільно під час роботи організовувати невеликі перерви. Крім того, виконання операцій планують так, щоб вони чергувались і не були монотонними.

Розміщувати всі інструменти і предмети на робочому місці тре-ба зручно: це дає змогу економити робочий час. Оскільки практичні завдання різні, то організація робочого місця повинна відповідати особливостям цих завдань. Чим простіша операція і менше потрібно інструментів для її виконання, тим розміщення їх буде простішим. Заготовки та інструменти на робочому місці розміщують у зоні про-стягнутої руки. Інструменти постійного користування, що засто-совують в роботі частіше, розміщують ближче до себе, на одному й тому самому місці (праворуч або ліворуч, залежно від того, якою рукою їх беруть).

Робочі верстаки, тумбочки, столи мають відповідати зростові учня, щоб він міг вільно сідати і вставати. Для цього або змінюють висоту верстака (стола), або ставлять під ноги підставку. На слюсар-ному верстаку кріплять лещата.

Слюсарний верстак відповідає зростові учня, якщо, стоячи біля нього, він може вільно покласти на робочу частину верстака свої долоні.


Висота слюсарного верстака відповідає зростові учня, якщо його зігнута в лікті рука може стояти на губках лещат так, щоб кінці ви-прямлених пальців доторкались до його підборіддя.

За столом треба сидіти на всій площині стільця, трохи нахили-вшись уперед. Відстань від очей до виготовлюваного виробу має бути 30...35 см.

У зоні робочого місця ніщо не повинно утруднювати виконання робочих рухів корпуса, рук, ніг, голови. Усе потрібне розміщують у полі зору так, щоб без утруднень можна було бачити креслення (ескіз), брати заготовки, інструменти.

У шкільних майстернях учні повинні додержувати встановле-них правил внутрішнього розпорядку:

1. До початку занять надіти спецодяг (халат або фартух і нарукав-ники), на голову — берет або косинку; перевірити, як заправлені рукава, щоб вони не звисали.

2. Приходити в майстерню до дзвінка, маючи при собі щоденник, зошит, підручник, олівець, лінійку, гумку.

3. На початку занять оглянути своє робоче місце і підготувати його до роботи.

4. Працювати тільки на своєму робочому місці й без дозволу вчи-теля не залишати його.

5. Дбайливо зберігати інструменти, пристрої та інше обладнання; економно використовувати матеріали.

6. За вказівкою вчителя припиняти роботу й уважно слухати його пояснення.

7. Під час перерви відчинити кватирки і вийти з майстерні.8. Після перерви зайняти своє робоче місце й продовжувати роботу.9. По закінченні роботи витерти й покласти на місце інструменти,

пристрої, матеріали, прибрати робоче місце, здати готовий виріб, почистити одяг, вимити руки.

10. Виходити з майстерні з дозволу вчителя.Для успішного виконання всіх трудових завдань у майстернях

треба добре засвоїти й акуратно виконувати правила безпечної роботи:1. Перевірити, чи правильно надітий спецодяг. Старанно підібрати

волосся, заправити кінці косинки.2. Перевірити стан робочого місця, наявність і справність інстру-

ментів.3. Не залишати робоче місце без дозволу вчителя.4. З інструментами й матеріалами поводитись обережно.5. Під час роботи не розмовляти, не заважати працювати іншим.6. Не крутити без потреби ручки й важелі верстатів і верстаків, без

дозволу вчителя не вмикати електричні прилади й устаткування.


7. Не складати на робочому місці непотрібні інструменти й мате-ріали.

8. Роботу можна виконувати тільки справними інструментами.9. Прибирати робоче місце щіткою (не можна здмухувати або змі-

тати руками стружки, ошурки, тирсу).

Листовий метал як конструкційний матеріал

Тонколистовий метал виготовляють на листопрокатних станах в гарячому і холодному стані. Прокатні листи є двох видів: тонко-стінні (близько 4 мм) та товстостінні (понад 4 мм). Товстостінний лист прокатують на тривалкових станах, який має комплект вал-ків, що розташовані один над одним з постійним напрямом їх обер-тання. Прокатувана заготовка після пропускання між нижнім і се-реднім валками піднімається і пропускається назад між середнім і верхнім. Діаметр робочих валів становить 1000 мм. Для прокату-вання тонкостінних листів використовують два комплекти валів, з яких перший є двохвалковим, а другий — трьохвалковим. Після перших валків дістають лист близько 2 мм, далі проводять одно-часне пропускання через стан кілька листів, накладених один на одного. Гарячекатані листи далі направляють на правку й обрізан-ня кромок. Холодне прокатування листів проводять для підвищен-ня твердості за рахунок загартування, а також з метою отримання точних і чистих поверхонь.

Листову сталь товщиною від 0,2 до 0,5 мм називають жерстю. Жерсть, що не має захисного покрою, називають чорною, а вкриту з обох боків тонким шаром олова, — білою. Біла жерсть має глад-ку блискучу поверхню і завдяки олов’яному покриттю не ржавіє. З неї виготовляють консервні банки, відра, дитячі іграшки та ін. Також виготовляють тонколистовий метал з інших металів і спла-вів, зокрема, з кольорових: мідь, алюміній, цинк, латунь, бронза

Рис. 93. Схема тривалкового стану


тощо. Такий тонколистовий метал переважно використовують в електротехніці, приладо- та машинобудуванні та інших видах виробництва.

Усім нам у повсякденному житті доводиться користуватися ви-робами з жерсті: іграшками, відрами, бляшанками, кухонними та-рілками. З жерсті виготовлені водостічні і вентиляційні труби, дахи будинків і багато інших виробів.

Властивості тонколистового металу

Як відомо, метали мають різні властивості — одні м’які, інші тверді, пластичні або крихкі. До основних механічних власти-востей металів належить: твердість, пластичність, пружність, в’язкість.

Твердість визначають за здатністю металу протидіяти проник-ненню в нього інших, твердіших тіл. Якщо вдарити молотком по кернеру, поставленому на стальну пластину, утворюється невелика лунка. Якщо те саме проробити з пластиною з міді, лунка буде біль-шою. Це свідчить про те, що сталь твердіша від міді.

Якщо метал під дією зовнішніх сил змінює свою форму, не руй-нуючись при цьому, то він пластичний. Цю дуже важливу власти-вість металів широко використовують під час правки, гнуття, про-катки і штампування.

Про здатність металу приймати свою початкову форму після зняття навантаження свідчить його пружність. Спробуйте одночас-но розтягнути і відпустити пружини зі стальної і мідної проволоки. Ви побачите, що перша знову стиснеться, а інша залишиться в тому самому положенні. Отже, сталь пружніша, ніж мідь.

В’язкість — здатність металу опиратися зростаючим наванта-женням. Наприклад, якщо нанести удари по чавунній плиті, вона зруйнується. Чавун — ламкий метал.

З тонколистовим металом працюють багато людей.Покрівельник робить дахи на будинках і кріпить водостічні тру-

би. Слюсар-вентиляційник виготовляє і монтує (встановлює) різ-ні частини вентиляційних систем і деталі до них. І покрівельник, і слюсар-вентиляційник повинні добре знати властивість різних видів листової сталі і жерсті, володіти інструментами, необхідними для їхньої обробки, виконувати правила безпечної роботи з жерстю. Жерстянщик також повинен вміти вирівнювати або згинати жерсть так, щоб поверхня виробу була якісною і рівною.

Професія робітників, які здійснюють виготовлення тонкостін-них та товстостінних листів, називають прокатниками. Саме вони здійснюють керування технологічними машинами, які працюють за


рахунок електродвигунів та комп’ютерної техніки та називаються прокатними станами. Це досить небезпечна і шкідлива робота, яка потребує значних зусиль та відповідних умінь і навиків. Необхідно пам’ятати, що виконувати роботу без браку може лише той, хто вміє організовувати своє робоче місце, планувати роботу, користуватися інструментами, використовувати різні пристосування для підви-щення ефективності своєї праці.

VI. ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА

Завдання 1. Ознайомлення із обладнанням у слюсарній

майстерні

Учитель, застосовуючи метод демонстрування, спільно з учня-ми, з’ясовує, які інструменти та обладнання є в майстерні та з яки-ми вони працюватимуть на уроках у 6 класі. Слід розглянути прин-цип роботи слюсарних лещат.

Правила організації робочого місця і праці в слюсарній

майстерні

1. Продумати всю роботу.2. Приготувати весь потрібний інструмент і пристосування.3. Прибрати з робочого місця усе зайве.4. Інструменти розмістити в чіткому порядку.5. Вибрати зручне положення: коли є можливість, сідай; якщо сто-

їш, то ноги розставляй, щоб була опора для тіла.6. Виконувати роботу поступово.7. Робити рівномірні паузи для відпочинку.8. Якщо робота не йде, не хвилюватися: зробити перерву, заспоко-

їтися — і знову за роботу.9. Якщо вдало виконали роботу, не хизуватися.

10. Після закінчення роботи прибрати за собою.

Завдання 2. Визначення видів листового металу

Для виконання лабораторно-практичної роботи вчитель пропо-нує учням уважно розглянути пронумеровані зразки листового ме-талу (5–8 видів), а результати спостереження записати до таблиці в робочому зошиті.

Послідовність виконання роботи

1. Ознайомитись зі зразками листового металу, визначити їхні особ ливості.

2. Визначити за зразком вид матеріалу.3. Записати дані в таблицю.


№ зразка

Особливості зовнішнього вигляду Назва матеріалу

1

2

…

8

VІI. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

Метод «мікрофон»

Чи досягнуто мети цього уроку? Чому ви так уважаєте? Чи змінилося ваше уявлення про тонколистовий метал?

Підбиття підсумків, виставлення оцінок за роботу на уроці.

VІІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Віднайти в журналах, альбомах, підручнику зображення ви-робів із тонколистового металу, який би ви хотіли виготовити.

УРОК 2УРОК 2

ПОНЯТТЯ ПРО ВИГОТОВЛЕННЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ ДРОТУ.

СЛЮСАРНІ ІНСТРУМЕНТИ

Мета: • навчальна: дати поняття про види і способи отримання дроту як кон-струкційного матеріалу, його застосування; ознайомити зі слюсарним інструментом;

• розвивальна: розвивати пам’ять, спостережливість; • виховна: виховувати любов до праці та інтерес до роботи з дротом.

Обладнання: інструменти для розмічання (рисувалка, кутник, бородок, кернер тощо) та пристроїв для роботи з листовим металом (лещата, оправки, слюсарні ножиці).

Основні поняття: прокатний стан, вальці, волок, оправка, прокатування, сортамент, слюсарні лещата, слюсарні ножиці, рисувалка.

Тип уроку: комбінований.


ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Перевірка присутніх, призначення чергових.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

Де застосовують листовий метал? Назвіть вироби з дроту. З яким інструментом ви працювали в попередніх класах? Що називають інструментом? Яке його призначення? Який ви знаєте інструмент для листового металу?Методична порада. Пояснення матеріалу слід розпочати з де-

монстрування зразків виробів із дроту. Ключовими мають бути такі запитання:

Що вам відомо про цей матеріал; Назвіть сфери використання дроту.Демонструючи декілька зразків дроту, учитель розповідає про

способи одержання конструкційного матеріалу. При цьому необ-хідно проаналізувати низку властивостей дроту: гнучкість, плас-тичність, пружність. Доцільно організувати у практичній роботі ознайомлення із властивостями дроту в такий спосіб, щоб учні мали змогу власноруч випробувати ці властивості на розданих їм зразках.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель нагадує учням, що в попередніх класах вони ознайоми-лись з інструментами, якими обробляють фанеру, ДВП, деревину. На заняттях у слюсарній майстерні вони можуть навчитись працю-вати зі складнішим інструментом, відповідно конструювати і виго-товляти складніші вироби. Здобуті знання та уміння можуть також стати у пригоді в повсякденному житті.

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Поняття про виготовлення дроту. Види дроту, його властивості. Слюсарні інструменти і пристрої.

Поняття про виготовлення дроту

Дріт — це один із найпоширеніших у використанні напівфабри-катів. Що ж таке дріт?


Дріт — металевий виріб великої довжини з перерізом близько 8 мм. Дріт у вигляді металевих ниток різного діаметру виготовля-ють зі сталі, міді, алюмінію та інших металів. Випускають дріт круглого, напівкруглого і квадратного перерізу. Електричні дроти виготовляють в основному з кольорових металів, а ріжучий інстру-мент, пружини, рисувалки — зі стального дроту високої твердості. Цвяхи, заклепки та інші вироби виготовляють з м’якого стального дроту. Із напівкруглого дроту виготовляють шплінти, із квадратно-го — цвяхи квадратного перерізу.

Дріт виготовляють двома способами: гарячим прокатуванням та волочінням. Виготовлення дроту гарячим прокатуванням здій-снюють на безперервних станах.

Виготовлення здійснюють у два етапи: прокатування в чорнових комплектах валів (здійснюють у 4 нитки) та в чистових — в одну нитку для того, щоб мати точний за формою і розмірами переріз дроту по всій довжині.

Під час процесу волочіння виготовлять дріт зі сталі та кольоро-вих металів. Волочіння здійснюють протягуванням заготовки в хо-лодному стані крізь ряд отворів, що поступово зменшуються. За-лежно від призначення волочильні стани підрозділяють на

Рис. 94. Волочіння дроту

Рис. 95. Прокатування дроту


барабанні, ланцюгові та гідравлічні. Барабанні стани для волочіння мають барабан для кріплення дроту-заготовки (1), кінець якого про-пускають через калібрований отвір — волоку (2) й намотують на прийомний барабан (3), який приводять в обертання через зубчаті конусні шестерні (4) й редуктор (5) від електродвигуна (6) (рис. 96). На таких волочильних станах одержують дріт діаметром 0,002–6 мм.

У процесі волочіння можна отримати різні профілі дроту (рис. 97).

Методична порада. У процесі обробки тонколистового мета-лу та дроту використовують слюсарні інструменти та пристосу-вання. Слюсарні інструменти вивчатимуть під час розгляду тем, пов’язаних з технологією обробки наведених конструкційних ма-теріалів, тому на цьому уроці доцільно розглянути лише допоміж-ні пристрої.

Слюсарні інструменти і пристрої

Лещата — слюсарний пристрій, призначений для утримання заготовки в необхідній позиції в процесі виконання технологічної

65

1 23

4

65

1 23

4

Рис. 96. Схема волочіння дроту

Рис. 97. Профілі дроту


операції. Лещата мають дві губки: рухому 2 і нерухому 1. Між губ-ками затискають заготовку, яку треба обробити. Щоб затиснути її в лещатах, обертають вороток 3, тримаючи його так, як показано на рисунку 98. Не слід вільно відпускати вороток, бо він може впасти і верхньою потовщеною частиною прибити палець.

Добре затиснуту в лещатах заготовку можна розрубати, розріза-ти, зігнути, закрутити чи обпиляти. Звільнюючи затиснуту заготов-ку, її підтримують, щоб вона не впала на ноги.

Слюсарна плита — чавунний відливок, призначений для ви-конання допоміжної ролі під час операцій, що потребують горизон-тального розміщення заготовки (розмічання, гнуття, вирівнювання, рубання).

Оправки — слюсарні приладдя для гнуття та надання метале-вим заготовкам відповідних форм.

1 2 3

Рис. 98. Слюсарні лещата

Рис. 99. Слюсарна плита

Рис. 100. Оправки


V. ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА

Завдання 1. Визначення видів дроту

Для виконання лабораторно-практичної роботи вчитель про-понує учням уважно розглянути пронумеровані зразки дроту (3–5 видів), а результати спостереження записати до таблиці в робочому зошиті.

Послідовність виконання роботи

1. Ознайомитись зі зразками дроту, визначити їхні особливості.2. Визначити за зразком вид матеріалу.3. Записати дані в таблицю.

№ зразка

Особливості зовнішнього вигляду Назва матеріалу

1

2

….

5

Завдання 2. Вибір матеріалу для виготовлення виробів

(технологія колективно-групового обговорення)

Послідовність виконання

1. Визначення завдань на наступний урок.2. Підбір заготовок тонколистового металу для виготовлення

виробу.3. Здійснення орієнтовного розрахунку залежно від розмірів ви-

робу.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

Чи відповідає очікуваний результат отриманим результатам на уроці?

Підбиття підсумків: виставлення оцінок за роботу на уроці.

VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

УДК 37.016 ББК 74.263 Г24 Відомості про авторів В. М...

Documents

Transcript of УДК 37.016 ББК 74.263 Г24 Відомості про авторів В. М...