10 лютого 2013року МолодіжномуНаціоналістичномуКонгресу виповнило-ся 12 років. Багато цечи мало? Щоб підбитипідсумки діяльності та обрати нові керівніоргани і відбувся VII Всеукраїнський ЗбірМНК, який цього року вперше проходив уПолтаві.

Делегати Збору мали затвердити звіт орга-нізації за 2011-2012 роки, оновити керівнийсклад та окреслити нові завдання і перспекти-ви діяльності.

На Зборі були присутні представникиМНК з різних куточків України та запрошенігості. Зокрема, Почесний Член МНК, народ-ний депутат України Олег Медуниця, настоя-тель парафії Пресвятої Трійці УГКЦ містаПолтава отець Юрій Кролевський, добрі друзіорганізації – народний депутат Юрій Бублик(ВО «Свобода»), полтавський депутат ВікторСтеблянко, керівник медіа-ресурсу ФРІСвітлана Шаповал та інші.

У своїх виступах гості говорили про різне,але зійшлися на тому, що радо допомагати-муть Молодіжному Націоналістичному

Конгресу і надалі, оскільки діяльність органі-зації полягає у творенні української справи та

вихованні нової генераціїукраїнської еліти.

«Ви відбуваєте свій Збіру непростих умовах. Боситуація у державі – небез-печна. Ми часто згадуємозаповідь українськогонаціоналіста «ЗдобудешУкраїнську Державу абозагинеш у боротьбі за Неї!».Мені не хочеться, щобхтось гинув, але нашу дер-жаву може врятувати лишете, що саме ви наповните їїукраїнським змістом.

Інакше – суцільне засилля російського«брата». А Україна – це наша земля, яка запо-відана нашими предками для утвердженнянашої свободи і прав на гідне життя», - зазна-чив у вітальному слові Олег Медуниця. Вінзакликав не вірити в те, що існуюча владаможе піти з владного олімпу законним і циві-лізованим шляхом. «Треба розуміти, щоборотьба за Україну буде безкомпромісною ітотальною. Вороги розуміють тільки мовусили. Станьте цією силою і тоді – переможе-те!».

Вітання членам Всеукраїнського ЗборуМНК також передали керівники МолодогоНародного Руху, СУМ в Україні, КУН, моло-діжного крила партії Віталія Кличка та ін.

Голова МНК відзвітував про діяльністьорганізації за два роки: «Попри труднощі, щоіснують у всіх сферах, в організації помітнадинаміка. Ми розвиваємося, і цей розвиток, ясподіваюсь, триватиме. У нас є всі можливості

для цього», - зазначив у виступі Сергій Кузан.Також перед Збором прозвітували голова

Секретаріату МНК Іван Кішка та Голова РадиЧесті Соломія Фаріон.

Наступним кроком стало голосування занові керівні органи. Головою МНК на другийтермін переобрали Сергія Кузана, заступника-ми стали – Соломія Фаріон та Віталій Вовк.До Центрального Проводу також увійшлиАндрій Бень, Іван Ковалик, Олександр Резнік.Головою Секретаріату обрано Івана Кішку,Раду Честі очолив Дмитро Жмайло.

«Дякую за виявлену довіру. Я розраховуюна те, що скоро прийде молоде членство, якезамінить мене та членів Проводу. А поки щоперед нами стоять великі завдання. Перш завсе – вишкільно-кадрова робота. Треба скон-центруватися на підготовці дійсних членіворганізації, як того вимагають нові викликисуспільства. Адже дійсне членство організа-ції – новий тип українця, еліта, революціоне-ри…», - підсумував Голова МНК.

Із заключним словом до присутніх звер-нувся Іван Ковалик, новообраний член ЦПМНК: «Завдання, які ставилися під час ство-рення організації, були успішно виконані. Длябагатьох людей МНК - середовище ідейногозростання, символ гордості і активної життє-вої позиції. Саме ми повинні творити теперіш-нє і майбутнє української нації».

VII Всеукраїнський Збір МНК урочистозавершився покладанням квітів до пам’ятноїдошки Симону Петлюрі.

Звіт Секретаріату МНК можна перегляну-ти за посиланням: http://mnk.org.ua/mnk-news/novina/article/obrano-nove-kerivnictvo-mnk/

Інформцентр МНК

VII Всеукраїнський Збір МНК обрав нове керівництво організації

21 січня біля Адміністрації Президента відбулася акціяпредставників молодіжних опозиційних організацій під гас-лом «Геть політичних збоченців!» з вимогою звільненняполітичних в’язнів. Участь у акції взяли представникиМолодіжного Націоналістичного Конгресу, МолодогоНародного Руху, Батьківщини Молодої та ін.

Учасники пікету тримали в рухах плакати з закликамизвільнення опозиційних лідерів Юлії Тимошенко та ЮріяЛуценка, а члени МНК принесли листівки з зображеннямграфіті, через яке сумський суд засудив студента КиївськогоНаціонально-Економічного Університету на рік обмеженняволі.

«Зібралися тут, щоби підтримати українських політв’яз-нів. Це і Юлія Тимошенко, і Юрій Луценко, і цього сумсько-го хлопця, якого засудили до одного року ув’язнення черезграфіті. Сподіваємося таким чином розбудити громадсь-

кість», – зазна-чив член МНКНазар Матлак вінтерв'ю одномуз телеканалів.

Під час захо-ду відбуласясутичка міжа к т и в і с т а м ио п о з и ц і й н и хорганізацій тамолодиками, якіначебто прово-

дили мітинг з вимогою оголошення 21 січня Днем обіймів.Окрім того, що учасники цього пікету поводились доситьагресивно, більшість із них не могла точно назвати мету своєїакції.

«Очевидно, що це проплачений владою мітинг для того,щоб відволікти увагу ЗМІ, завадити нам провести акцію таспровокувати конфлікт. Не випадково тут чатують бійці«Беркуту», - висловив припущення голова Київського МНКІван Кішка.

В кінці заходу представники опозиційних організаційпередали до адміністрації звернення з вимогою звільненнявсіх політв’язнів, а представники МНР Іван Крулько таСергій Митрофанський демонстративно прикували себе допаркану та висунули вимогу негайного розгляду звернення тачіткої відповіді від АП.

Патріоти вимагають звільненняполітичних в’язнів

Нещодавно у США, побли-зу Нью-Йорка, відбувся семі-нар, присвячений 70-річчюстворення УПА та 100–річчюЯрослава Стецька. Участь уньому взяв член Центральногопроводу МолодіжногоНаціоналістичного КонгресуВіталій Вовк.

Семінар провела «Організація оборони чотирьох сторінУкраїни». Учасники заходу – учнівська та студентськамолодь української діаспори в США. Програма семінарускладалась із лекцій на ідеологічні, соціальні та державо-творчі теми. Завданням цього семінару є розвиток націо-нальної ідеї серед молоді діаспори та відстоюванні інтересівдержави Україна.

У рамках семінару Віталій Вовк провів лекцію продіяльність Молодіжного Націоналістичного Конгресу, задопомогою відеопрепрезентації розповів про заходи органі-зації та передав учасникам примірники часопису «ТеренУкраїна».

«Для мене було важливо відвідати такий захід, щобпознайомитися ближче з українцями в діаспорі задляподальшої співпраці з нами, – зазначає Віталій. – Також язапросив учасників семінару відвідати табори МНК, татакож молодіжний форум діаспори, що відбудеться вТернополі влітку 2013 року».

На учасників семінару найбільше враження справиввисокий рівень лекторів. Це були відомі особистості. Середних - історик Святослав Липовецький, виконавчий директорЦентру відносин CША-Україна, ад’юнкт-професор соціаль-них наук Нью-Йоркського університету ВолодимирЗарицький, історик Осип Рошка, відомий адвокат і гро-мадський діяч, голова Світової Конференції УкраїнськихДержавницьких Організацій (СКУДО) Аскольд Лозинський.

Під час семінару його учасники мали Skype-зв’язок ізГенеральним секретарем Світового Конгресу Українців(СКУ) Стефаном Романівим. Він наголосив на важливостіцього семінару для світової української спільноти, необхід-ності єднання усіх українців світу для відстоювання і збере-ження української держави.

«Це свого роду школа духовного єднання з українцямисвіту, адже такі заходи проходять і в багатьох інших краї-нах» – підсумував Віталій Вовк

У США репрезентували МНК на семінарі української молоді

÷èñëî 1 (34), çèìà 2013 ðîêó Ãàçåòà óêðàїíñüêîї ìîëîäі

Т Е Р Е НВір і Дій!

Україна

Теми номера:

УРАЙ - 2013:«Лиш боротись –

значить жить!»

стор.2

«Анатомія тероризму»

А.Рибалко

стор.5

«Чого наснавчили Крути?»

С. Фаріон

стор.3

«Один за всіх –і всі за одного!»

C. Кузан

стор.4

МНКівець подав до суду на«Комсомольськую правду»

21 лютого, у Міжнародний день рідної мови, громадсь-кість столиці провела акцію «Хочемо читати українськупресу!», під час якої виступила проти дискримінації україно-мовних громадян з боку друкованих ЗМІ, що видають свійнаклад російською, хоча за ліцензійним свідоцтвом мають церобити або українсь-кою, або принаймнідвома мовами.

Акція пройшлапід стінамиПодільського район-ного суду, куди напе-редодні подав своюзаяву проти видання« Ко м с о м о л ь с к а яправда в Украине»громадський діяч, член МНК Сергій Пархоменко.

«За ліцензією це видання має виходити двома мовами, алеані я особисто, ані будь-хто не бачив бодай одного випуску«Комсомолки» українською мовою», – каже позивач.

«Виявляється, в Україні можна не лише дискримінуватиза мовною ознакою більшість громадян (у нас україномовнихє близько 70% населення), але й нахабно порушувати закон,не маючи за це кари», – наголошує Сергій Пархоменко. Іншийпозивач, Олексій Кляшторний, який подав позов проти газети«Сегодня» до Солом'янського суду, закликав усіх громадян,чиїх прав читати рідною не дотримуються ЗМІ, судитися зними.

«Не секрет, що «Сегодня», «Комсомолка», «Факти и ком-ментарии», а також «Бульвар Гордона» є популярними середчитацької аудиторії. Всі вони за ліцензією мають виходитидвома мовами, а «Бульвар» – виключно українською. Алецього не відбувається», – підкреслив О. Кляшторний.

Також під час акції її учасники виставили розкладку зукраїномовними версіями означених газет, але з порожнімишпальтами. Це символізувало те, що на папері україномовніверсії цих газет існують, але не друкуються. «Отакі от газетибез змісту», – зазначають організатори акції.

Насамкінець організатори дійства передали доПодільського суду примірник Конституції України, також ізпорожніми сторінками. «Таким чином ми хочемо продемон-струвати, що незабаром навіть Основний Закон, що прописа-ний державною мовою, видавництва не будуть друкуватиукраїнською…».

÷èñëî 1 (34), çèìà 2013 ðîêó, ñòîð.2ÒÅÐÅÍ УКРАЇНА

Всеукраїнські заходи

22.02.2013Голова Молодіжного Націоналістичного

Конгресу Сергій Кузан взяв участь у міжнародно-му науково-практичному семінарі «Українськамолодь діаспори: збереження національної само-бутності в умовах асиміляції». Його організаторомвиступила Українська Всесвітня КоординаційнаРада. У семінарі взяли участь керівники авторитет-них молодіжних організацій : Олег Слабоспицький(СУМ), Олексій Захарченко (МНР), МирославГочак (Світовий Конгрес Українських МолодіжнихОрганізацій), Пласту та ін.

У ході семінару учасники обговорили прове-дення в серпні цього року Першого Конгресу укра-їнських молодіжних організацій діаспори –«Діаспора-фест» на Тернопільщині.

За словами координатора МолодіжногоФоруму Росії Олександра Двоєконка, українськамолодь планує проведення Другого Форуму моло-ді українців Росії в Санкт-Петербурзі в 2014 році.

«Українська молодь діаспори не мислить кате-горіями СРСР, і це, безперечно, має позитивне зна-чення. Для них українська громада в діаспорі – цене лише «вишиванка і шаровари», а ціла системасоціальних, економічних, культурних і політичнихвідносин. Отже, треба дати поштовх цій молоді.Для Західної діаспори рушій вже є – СвітовийКонгрес Українців. А ось Східну діаспору активі-зувати має саме УВКР», - наголосив Сергій Кузан.

23.02.2013У Києві відбулося перше засідання

Центрального Проводу МНК після обрання ново-го керівництва. Було обговорено плани діяльностіорганізації на 2013 рік, проведення спортивно-пат-ріотичної гри «Гурби-Антонівці 2013», проаналі-зовано результати проведення екстремальноготабору «Урай 2013», а також обговорено результа-ти дистанційних напрацювань членів ЦП.

Основними завданнями визначено: посилитироботу вишкільно-кадрової референтури, а такожпокращити діяльність Інформцентру МНК.

Івано-Франківськ

18.12.-19.12.2012Збір коштів для ветеранів УПА в рамках про-

екту «Миколай для твоїх героїв» став першоюакцією Івано-франківського осередку МНК. Члениорганізації упродовж кількох тижнів займалисязбором коштів: відвідали підприємців міста тадепутатів Верховної Ради України.

Зібрану суму активісти передали обласномуосередку братства ОУН-УПА. Голова БратстваФотій Володимирський, зазначив, що більшістьветеранів гостро відчувають потребу у ліках,купівля яких забирає значну частину пенсії, томуна зібрані гроші вирішили придбати ліки для тихветеранів, які їх зараз потребують.

Київ

15.12.2012На Ярославовім Валу, 9, що в Києві, було чути

народні пісні, веселий гамір та стукотіння підбо-рів – так МНК, уже традиційно проводивАндріївські вечорниці. Цьогоріч дійство відвідалибільше півсотні молодих киян та гості з Харкова,які шанують українські традиції.

01.01.2013Традиційно Київський осередок МНК взяв

участь у смолоскипному марші з нагоди Днянародження Провідника ОУН(р) Степана Бандери,який організовує ВО «Свобода». Понад три тисячікиян та гостей столиці колоною пройшли цент-ральними вулицями міста від пам’ятника ТарасуШевченку до Майдану Незалежності, де відбувсясвятковий мітинг.

11.01.2013У цей день минуло 100 років від дня народжен-

ня останнього командувача УПА, генерал-хорун-жого Василя Кука. До цієї дати Київський осередокМНК продемонстрував фільм-інтерв'ю «Урокипатріотизму з Василем Куком».

22.01.2013Київська молодь символічно з’єднала два бере-

ги Дніпра на мосту Патона, таким чином відзна-чаючи День Соборності України. Організаторомвиступило Братство козацького бойового звичаю"Спас", за підтримки МНК, СУМ, та інших.

26.01.2013Члени Київського осередку МНК відвідали

меморіальний комплекс, присвячений подіям підКрутами, де у 1918 році відбувся бій київськихстудентів і бійців Вільного козацтва з кількатисяч-ною армією Муравйова.

Молодь мала змогу більше дізнатися про пере-думови та хід бою, відвідавши експозицію, що роз-ташована на території меморіального комплексу встаровинних залізничних вагонах.

Діяльність МНК. КороткоНа теренах Західної України 13-17 люто-

го 2013 року відбувся екстремальний табірМолодіжного Націоналістичного Конгресу«Урай-2013». Його особливість – складністьпроходження та суворі природні умови.Саме тому це табір для суто чоловічої ком-панії.

113 км шляху. За три дні одинадцятьомсміливцям довелося подолати смугу пере-шкод, добову мовчанку, купання в ополонці,бійцівський спаринг між учасниками, впра-ви з протигазами та особливі завдання.Все – не перелічити. Через це табір «Урай»має славу одного із найважчих – як фізично,так і морально. Його назва походить відімені бога річок і боліт у давніх слов'ян, щозаселяли територію Полісся.

«Коли приймаєш рішення їхати на табір,маєш усвідомлювати: доведеться швидкопересуватися на місцевості, розвивати інди-відуальні якості, активізувати здатність досамовиживання у природних умовах, стій-кість характеру та силу волі. Слід розуміти,що перешкоди доведеться долати не окремо,а в колективі. У кожного є своя ланка робо-ти, без якої спільна справа може зійти нані-вець», – говорить комендант табору АндрійБень, член Центрального Проводу МНК.

За словами одного з таборовиків, ВасиляСеменюка, спочатку він побоювався манд-рівки, адже учасники попередніх років роз-повідають: вишкіл неймовірно складний і

ризикований. Одразу ж, з перших годинтабору потрібно звикнути до його умов –холоду, замерзаючих і мокрих кінцівок,необхідності виконувати накази попривтому, ночувати в зимовому лісі...

Маршрут пролягав через місця бойовоїслави і вишколів УПА та УСС – Золотуполяну, Осову поляну, Слав’ятинську під-старшинську школу, гору Лисоня.Таборовики відвідали могили, вшанувавшипам’ять загиблих: сотенного УПА ДмитраКарпенка та заступника Голови ОУН (р)Івана Гавдиди. Під час стоянок відбувалисягутірки, підготовані учасниками табору.Говорили про різне: виживання, мандрів-ництво, особисті якості, поведінку призатриманні правоохоронними органами,історичні місця та події.

Насичена програма не давала змогиперевести дух: щойно виконав завдання –отримуй нове. Цей табір – школа виживан-ня, що вишколює нову українську еліту, якаготова на самопожертву, стійка духом таактивна в громадському житті.

Не всі змогли завершити розпочату«подорож», проте і вони зрозуміли, щослова видатного українського письменникаІвана Франка – «Лиш боротись – значитьжить!» – мають велику силу.

«Найважча перемога – це перемога надсамим собою, і саме в цій боротьбі гарту-ється та незламна воля, яка так потрібна

нашому сучасному суспільству. Я, перебу-ваючи не так довго в МНК, встиг вже точнозрозуміти, що саме через цю школу ми вті-лимо образ мужнього і загартованого в бояхукраїнця, який пишається славним минулимсвого народу і наслідує подвиги своїх пред-ків, який вміє жити й творити для своєїнації», - розповідає учасник вишколу Романз Миколаєва.

Табір не лише вишколює молодь. Йогоосновна мета, звісно ж, не випробуванняхолодом, втомою, купанням у крижанійводі, пошуку криївки серед нічного лісу,вчасному прибуванню на місце збірки,добовій мовчанці, «алярмах» та ризикова-них завданнях. Табір переконує: страх – ценіщо порівняно із тріумфом, який отрима-єш, подолавши його!

Інформцентр МНК

УРАЙ - 2013: «Лиш боротись – значить жить!»

Як українці доводили, що вони - гаряча нація

19 січня Україна відзначає святоХрещення Господнього або Водохреща. Уцей день віруючі люди йдуть до церкви тасвятять воду, а найсміливіші занурюютьсяв ополонку. Вважається, що вода наВодохреща набуває чудодійної та цілющоїсили, і хто в цей день скупається в ополон-ці, не хворітиме весь рік

КиївОхочих духовно очиститись та загарту-

вати тіло на Водохреща у Києві виявилось

чимало, серед сміливців, які занурювались уводи Дніпра, були і представникиМолодіжного Націоналістичного Конгресу.

«Купатися на Водохреща у Дніпрі вжестало доброю традицією для членства МНК.Це не тільки обряд символічного очищення,а й певне випробування духу й тіла, аджевода справді крижана», – ділиться вражен-нями голова Київського МНК Іван Кішка.

.ЛьвівЦього року було багато бажаючих зану-

ритися в ополонку за здоров’ячком. Длятаких Молодіжний НаціоналістичнийКонгрес спільно з ГО «Твереза Україна» та«Моржі Львівщини» організували в центріміста біля входу до Міської Ради,«Обливання за Тверезу та Здорову Націю».Також участь у заході взяли представникиШколи Бойового Гопака. В акції взялиучасть 20 молодих хлопців та дівчат.Спочатку молодь розігрівалася, а потім одинза одним виливали на себе повні відрахолодної води.

ПолтаваЗагартовувалися на Водохреща і пол-

тавські МНКівці, які занурилися у крижанурічку Сула, на якій, незважаючи на доситьтеплу, як для січня, погоду, досі не скрес лід.«Враження переповнюють, серце вискакує згрудей, тіло починає пекти, але відчуттяочищення і легкості все-таки переважає», –поділилися враженнями члениПолтавського МНК.

СумиНа Водохреща було дійсно спекотно. І

справа не лише в тому, що справжньогоморозу, який так чекають на це свято, небуло, а в феєричному дійстві, яке організу-вав Молодіжний Націоналістичний Конгресспільно з ВО «Свобода». «Фестиваль кулі-шу на Водохреща» зібрав сотні жителівміста. Після пірнання в освячену ополонкудля учасників дійства були організованітанці, співи, українська музика, козацькізабави та національні страви.

Інформцентр МНК

Суми – невелике місто, але і в ньомуточиться гостра інформаційна війна.Нещодавні події дали всі підстави говоритипро упереджене ставлення до патріотичнихорганізацій, перекручування фактів, навішу-вання ярликів. Усе почалось із, здавалося б,звичної події: Партія регіонів провела засі-дання круглого столу. Цікавою виявиласятема – гостре питання «У Суми повертаєть-ся нацизм?». На засіданні відкрито заявили:сумська націоналістична молодь – фашисти.«У Сумах не будуть звучати бЕндеровскієпєсні!», – заявили вони. І все б нічого: пого-ворили про «загрозу», яку становлять націо-налісти, згадали про власні «заслуги» – акції“Помні імя свайо” та “Спасібо дєду заПабєду”.

Журналісти Регіонального ТелебаченняСумщини (РТС) одразу ж почали розкручу-вати інформаційний привід. Крім того, щооперативно створили програму «Відкритийдоступ», так ще й забезпечили максимальнуаудиторію. За кілька днів сумські будинки,маршрутки вкрилися оголошеннями пропередачу. Досить інтригуюче повідомлення:вся правда про життя регіону. І ні слова протему програми. Невже ця передача мала такеколосальне значення для РТС, що редакціяне пошкодувала ні коштів, ні сил на те, щобзакидати місто оголошеннями тиражем укількадесят тисяч примірників? Такого ще,мабуть, не було…

«Відкритий доступ». Зараз цю програмуважко знайти навіть в інтернеті, оскількивона була видалена одразу після виходу,після масової обурливої реакції мешканцівСум. Але у вечір показу, напевно, викликалаінтерес. Отже, мова йшла нібито про те, щовідбувається в головах націоналістів містаСуми. Насправді ж говорилося про свастикуі фашистські знаки, які нібито використовуємолодь, про нетерпимість до інших рас, просмолоскипну ходу, як давню традицію гітле-рівської Німеччини.

Зрозуміло, що подібні програми (як і їх«розкрутка»), створюються на замовлення із тенденційною упередженістю з метоювпливу на свідомість глядачів. Одним сло-вом – «джинса» (у середовищі журналістівце сленгове слово означає «прихована рек-лама чи антиреклама, яка має замовнийхарактер комерційної компанії чи політич-ної групи; вважається грубим порушеннямжурналістських стандартів, зокрема, прин-ципу збалансованості і неупередженостіподачі інформації» – авт.).

Замовники – дуже впливові в регіоніпредставники влади. А деякі псевдо-журна-лісти дозволити собі знехтувати усі мораль-ні і професійні принципи… І як сміє потімцей «голос народу», стоячи навколішки,гучно казати про «правду»?

Ми ніколи з цим не змиримося, коливлада злочинна, журналісти брехливі, а ізпростих людей роблять дурнів! Ми не змо-жемо без емоцій слухати, як черговий папу-га з ТБ називає «казками» вікову боротьбу занезалежність України.

Ми, сумська молодь і студенти, які вва-жаємо себе українськими націоналістами,звикли до того, що провладна партія називаєнас фашистами. Варто лише згадати вибори,коли про перемогу кандидата від опозиціїОлега Медуниці, депутат-регіонал ІгорПерепека однозначно висловився у телеефі-рі: «В Сумах побєділ человєк, которий прі-дєрживаєтся фашисткІх і тєрорістіческіхміровоззрєній!». Це при тому, що обидвадіди Олега Медуниці є заслуженими ветера-нами II Світової війни, нагороджені бойови-ми орденами і медалями, які закінчиливійну під час найкривавіших битв підКенінгсбергом та Прагою.

Цинічна брехня псевдо-журналістів про-довжує паразитувати на свідомості грома-дян, обслуговуючи владний режим. Газетнішпальти так і виблискують яскравими заго-ловками на кшталт: «В Сумах обеспокоены

ростом нацистских настроений», «Сумыпротив нацизма», «Национализм как диаг-ноз». Моральна ницість методів регіоналівв боротьбі за владне корито вчергове вра-жають, адже це відвертий наклеп і навішу-вання ярликів. Втім, це і не дивно, адже узгаданій ситуації утверджується відомийвислів «пізнайте правду – і вона зробить васвільними». Тому регіонали і сіють брехню,бояться правди, бо не хочуть, щоб у нас булавільна країна вільних людей. Адже тодініколи їм не бути при владі над нами.

Припустимо, що націоналістичні погля-ди молодих сумчан є наслідком радикальноїналаштованісті проти окупаційної влади.Тому, природньо, це викликає у молодіпочуття справедливості та адекватну реак-цію на події в суспільстві.

Влада, звісно, не терпить нікого, хтохоче її усунути. Тому і вдається до повер-нення втраченої довіри населення методамиперекручування історії та спотворенняреальних подій у державі. Але слід пам’ята-ти: довіру населення не можна викликатинаклепом і вигаданою загрозою. Довірунаселення треба заслужити своїми вчинка-ми, реальними діями на користь України. Іяк би сильно ця влада не погрожувала і нелякала нас нацизмом, фашизмом чи щечимось, люди завжди можуть побачити біль-ше: оцінити реальні діяння та злочини олі-гархічної провладної верхівки.

Загроза для України не в фашистах, пев-ній партії чи націоналістах. Вона – у байду-жості. Тільки мовчазна покора вбиває раціо-нальне зерно суспільства. Тож не залишай-теся осторонь того, що коїться. Ми всі від-повідаємо за наслідки сказаного.Особливо – журналісти. Свідомі українці,давайте будемо взаємно чесними!

Олеся Горяйнова, студентка НПУ ім.М.П.Драгоманова,

Марія Дубініна, студентка СумДУ МНК, Суми-Київ

Провокація від «регіоналів» у Сумах:чи справді українська молодь – фашисти?

ÒÅÐÅÍ УКРАЇНА÷èñëî 1 (34), çèìà 2013 ðîêó, ñòîð. 3

Чого нас навчили Крути?Київ

23.02.2013У м. Києві відбувся VII-й щорічний турнір з

міні-футболу на Кубок пам’яті Героїв.Цьогорічний турнір, у якому традиційно берутьучасть команди молодіжних громадських органі-зацій та студентські збірні, був приурочений досотої річниці від дня народження останньогокомандира УПА Василя Кука.

Організаторами змагань виступили молодіжнекрило партії УДАР та МНК за сприянняУправління сім’ї, молоді та спорту КМДА.

Змагання зібрали рекордну кількість учасни-ків — близько сотні гравців з 10-ти команд зійш-лися у протистоянні в залі для міні-футболу.

«Своїм турніром ми пропагуємо здоровий спо-сіб життя, щоб молоде покоління української націїгартувало свій дух, а, як відомо, здоровий дух буделише в здоровому тілі. Ті наші герої, зокрема іВасиль Кук, не змогли б довго вести свою бороть-бу за волю України, якби в молоді роки не загарто-вували себе спортом», – каже голова оргкомітетутурніру член МНК Сергій Пархоменко.

Львів

13.12.2012Сотня молодих хлопців та дівчат м. Сокаля

Львівської області кусали калиту, ворожили тавеселились на Андріївських вечорницях. У СШ№2 забаву організував Сокальський осередок ГО«МНК». Метою заходу стало долучити молодь довідродження народних свят та консолідувати пат-ріотичне середовище.

20.12.2012Активісти МНК навідалися до Станиці

Братства ОУН-УПА у Сокалі, де пройшла акція«Операція УПА: Миколай для твоїх героїв».Своєю акцією молодь хотіла привернути увагусуспільства до героїки УПА, приділити ветеранамувагу, послухати їх спогади про бойове минуле тавручити їм подарунки.

21.12.2012Під час акції-благодійного штурму «Операція

УПА: Миколай для твоїх героїв» волонтери кам-панії відвідали близько сотні ветеранів, привіталиїх зі святом та подякували за внесок, який сприяввідродженню незалежної України, дізналися проїх нелегке бойове життя, цікаву долю та звитяжніподвиги. Волонтери рознесли подарункові кошикидля ветеранів.

Організаторами благочинної акції стали МНК,ГО «Борець» та МНР. Цьогоріч благочинна кампа-нія розпочалася акцією на стадіоні «Україна», підчас гри між футбольними клубами «Карпати» та«Ворскла». Там розгорнули великий банер з гас-лом події – «Герої живуть доти, доки їхпам’ятають. Пам’ятай про героїв УПА!»

23.12.2012У Миколаєві, що на Львівщині, смолоскипною

ходою вшанували пам'ять Василя Біласа таДмитра Данилишина. Ходу організовано львівсь-ким осередком МНК та «Донцовський звір».

Цього дня у 1932 році по всій окрузі голосилидзвони в пам'ять про загин двох синів України, ацього року минуло 80 років із дня трагічної заги-белі незламних борців Василя Біласа і ДмитраДанилишина. У містечку на Львівщині усі патріо-ти, від малого до великого, взяли до рук смолоски-пи та пройшли маршем пам’яті від постаментуМатері Божої до пам’ятника Степанові Бандері.

08.01-09.01.2013Члени сокальського осередку Молодіжного

Націоналістичного Конгресу, що на Львівщині,незважаючи на досить несприятливу погоду, відві-дали з програмою «Повстанський вертеп» близькосорока родин свого міста..

12.01-14.01.2013Уперше на теренах Львівської області відбувся

зимовий вимарш «По засніжених стежках».Сокальський осередок МНК організував 45-кіло-метровий похід, що пролягав маршрутом Сокаль-Ульвівок-Городиловичі.

Екстремальний вимарш пролягав через місцеспаленої окупантами церкви, побудованої ще у1748 році. МНКівцями також було відновленосимволічну могилу Січових Стрільців та постав-лено меморіальну плиту повстанцям УПА, якізагинули на цій території. Учасники рейду вшану-вали загиблих героїв молитвою. На місцях стоя-нок відбулися гутірки, присвячені історії ОУН-УПА та діяльності МолодіжногоНаціоналістичного Конгресу.

22.01.2013Львівський та сокальський осередки МНК до

Дня Соборності провели акцію «Цінуй національ-ну символіку». У це свято активісти дарувалиперехожим стрічки з національною символікою тапоклали квіти до пам’ятників відомих постатейукраїнського державотворення.

Діяльність МНК. Коротко

Передумови боюКоротко нагадаю, чому останнім захистом

великої республіки стали кілька сотень молодихстудентів. Початок 1918 року. Менше року існуєукраїнська держава – УНР. На її чолі – українськісоціалісти-утопісти В. Винниченко, М.Грушевський, не маючи чітких самостійницькихпозицій, постійно кидаються «рятувати люд-ство разом з російськими соціалістами». Власнізбройні сили, які внаслідок національного підне-сення почали формуватись, були розпущені, босоціалісти УНР вважали, що армії не треба, часвійн минув, а решта – які ще залишались, булидеморалізовані, вражені більшовицькою абоанархічною заразою. Червона більшовицька владахоче від України (яку бачить шматком «єдінойнєділімой») хліба та інших ресурсів, а тому сунеїї захоплювати. Єдиний захист УНР (окрімКуреня Січових Стрільців Коновальця, який охо-роняє Київ) – це новосформовані сотні молодихстудентів і юнкерів. З цієї ситуації можна зроби-ти кілька цінних для сьогодення висновків.

Червоною ниткою у всій нашій історії прохо-дить урок, який найточніше сформулювавМикола Міхновський: «Хто має силу, той маєправо». Винниченко з іншими соціалістами вУНР проміняли цю силу на «новомодний» паци-фізм і таким чином втратили право українців насвою державу. Нам потрібно не плакати чи крича-ти з прапорами під стінами чергової ради/міні-стерства/ адміністрації, а втомившись – спокійні-сінько розходитись по хатах з почуттям виконано-го обов’язку. Якщо ми сьогодні хочемо матиправо, хочемо творити саме «українську»Україну, то нам треба формувати цю силу: щоден-ною працею збільшувати ряди тих, хто вийде знами на барикади захищати інтереси України,вести пропаганду, набиратись знань та досвідудля того, щоб реально впливати на ситуацію вУкраїні.

Де нема твердого Проводу, опертого на націо-нальні українські цінності (духовні, моральні,культурні), там завжди пануватиме анархія, дезер-тирство, слабкість і занепад сил. З цього завждикористуються наші вороги. Так було у 1918 році,коли соціалістична УНР «хитаючись» між само-стійністю і федерацією, бажаючи і незалежнуУкраїну збудувати, і Росію не образити своїм від-діленням, своїми діями викликала суспільнупасивність, погасила національний вогонь, якийпочав розгорятись, перетворила армію на стадодезертирів і боягузів. Так є і тепер. Національнісили, націоналістичний рух розпорошений, безчіткого Проводу, кидається на «приманки» на зра-зок подій 9 травня у Львові та закону про мови, якбик на червону шмату, але нічого реально зміни-ти не може. Бо без єдиного Проводу ми – купкадезертирів і боягузів в пасивному стаді українців.Якщо хочемо щось змінити, треба це змінювати.Як нема Проводу – давайте самі станемо цимПроводом. Якби Коновалець, Бандера, Шухевиччекали, коли ж прийде той Провід і всіх поведе, босамі не мали б упевненості в собі, то не було бУВО, ОУН, УПА.

Третім уроком є те, що потрібно опиратисьлише на власні сили. Винниченки і грушевськівірили в гуманізм московських біснуватих, вірилищо хтось їх захистить. Але так не сталося. Теперми думаємо, що вступимо в ЄС чи НАТО і авто-матично вирішаться наші проблеми, що як усуне-мо від влади режим Януковича, то прийде «хтосьінший», який буде знати що робити і буде «хепіенд» для України. Та не буває так. Єдині, на когоможемо розраховувати, – ми самі. Не прийденовий Бандера і не очолить Україну, і не станеть-ся дива, якщо ми придумаємо «супер-концепцію»і всі проблеми вирішаться самі собою. Будьмореалістами, тільки ми самі можемо змінити май-бутнє нашої нації своєю постійною важкою пра-цею.

Формування Студентського куреняСічових Стрільців

На заклик допомогти українській державі втакий важкий момент відгукнулась молодь. І цене випадково. «Право молоді – це передусімправо починовості, це право стояти на передовійбойовій лінії, це право на штурмовий біг – усевперед! Право молоді – це право на революцію,право на виломлювання цілого світу із навіс, цеправо на нову творчість. Лиха і безвартісна тамолодь, яка чогось свіжого не хоче, чогось кращо-

го, як було перед нею».У перших днях січня студенти університету

св. Володимира та новоствореного Народногоуніветету організували віче і вирішили створитиСтудентський курінь Січових Стрільців. До нихприєднались молодь з інших ВНЗ та Українськоїгімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства.

Вони, як їх предки – дружинники КиївськоїРусі, славні козаки, сучасники Січові Стрільці,нащадки – члени УВО, ОУН, вояки УПА, розумі-ли, що обов’язок перед Україною – це щось вищевід буденних людських потреб, щось важливіше,ніж ситість шлунка чи теплий затишок дому, дип-лом і навіть власне життя. Недостатньо вишколе-ні (навіть не всі вміли стріляти), без належногообмундирування і зброї (студентам видавалиштани, діряві шинелі, яким щонайменше браку-вало поли, незручні валянки та іржаву зброю)хлопці сміливо йшли на бій з ворогом, бо сильні-шою за зброю і вишкіл, за всі матеріальні цінно-сті є ідея. Сьогодні нам варто це пам’ятати. Негроші США, Росії чи ЄС, не зброя НАТО, немитні союзи зроблять нас сильною нацією, авинятково спільна віра всіх українців, винятковонаціональна ідея. Якщо ми неефективно діємосьогодні, то це не тому, що в когось більше ресур-сів, що ми бідні чи не маємо засобів, а тому що внас пригасла ця національна ідея, перетвориласьіз вогню в серці на «мертві» слова в книжках чина мітингах, в нас пригасла віра в себе і своюправду.

Яка найбільша заслуга хлопців під Крутами?Це не їх молодість, навіть не те, що вони загину-ли в бою, а те, що вони стерли залишки рабства знашої свідомості. Вони підхопили естафетунаціонально-визвольних змагань, яка вже 200років до них була перервана. Обірвана нитка тра-диції потребувала відсвіження. Молоді студенти,юнкери та гімназисти відчули поклик віків, булипевні свого історичного посланництва.Вступаючи до лав Студентського куреня, вже тодівони знали, що настав їх час проявити себе вжитті нашої нації, спільноти мертвих, живих іненароджених. Боротьба триває і зараз. У нас вжеє Україна, яку передали нам наші батьки, але внашій Україні для нас багато роботи. Настав нашчас вийти на арену історії нашої нації. Свого часукрутянці не побоялися цього зробити, не побоя-лись ОУНівці й УПівці, не побоялися студенти нареволюції на граніті. Тепер ми, сучасна молодь,маємо відсвіжити цю нитку героїчної боротьби заУкраїну. Від нас залежить – початок ХХІ століттябуде темною плямою чи яскравим спалахом длянашої нації. Ми своєю щоденною працею,щоденним героїзмом маємо бути прикладом длятих, хто прийде через десятки чи сотні років післянас.

У січні 1918 року «новоспечені» вояки-сту-денти з радістю прийняли свою місію. Після кіль-кох днів муштри і охорони вулиць Києва, молодіхлопці їхали захищати Україну від червоних оку-пантів. Вони розуміли усю складність ситуації,але не втрачали оптимізму, приймали цей викликз радістю й азартом. «Був це своєрідний ешелон.Ні в одному потязі, що їхав на фронт, не співало-ся стільки пісень, не чути було стільки жартів ісміху. Був це потяг, яким студенти їхали за смер-тю!... Був це потяг, яким найкращі сини Україниїхали за безсмертною славою». У своєму творі«Сила через радість» Олена Теліга наголошує, що«життя і служіння Батьківщині не слід сприйматилише тяжким і нудним обов’язком». Можливістьзробити щось для України – це не «собачийобов’язок», не хрест, який потрібно нести, а вели-кий шанс для нас, це та наша місія, якою ми може-мо зробити свій запис в нашій історії.

Майже століття тому дух молодих вояків, яківирушали захищати Україну під Крутами, пере-нісся на старших, почав ширитись у суспільстві.А це тому, що національне піднесення, певність всвоїй справі і героїчна жертовна боротьба, як іпасивність та занепад сил, блискавично поши-рюється між людьми. Було б більше часу, то підКрутами більшовиків зустріло б не кілька сотень,а кілька тисяч українського війська. Ось як пишепро це Б. Кравців: «Підйом молоді переносився іна старших. Якась невидима струя перебіглачерез усіх. Родилася свята любов до Батьківщини,яка казала матерям більше любити Україну, ніжсвоїх дітей. Не одна мати після бою спом’янула:«Був він у мене один, як ясне сонце на безкрайо-му небі, як сизий орел в просторах!...Була б я його

просила залишитися вдома, був би він пожалівмене одиноку, немічну… Але я проковтнула сльо-зи і сказала: «Йди, як кличе Тебе Україна, як вели-кій матері потрібні наші діти! Йди! Але покляни-ся мені, що не посоромиш моєї жертви. А я небуду плакати, не буду побиватись за Тобою, якбуду бачити, що не марно кров твою пролиликати».

Сьогодні ми забуваємо про цей феноменпоширення національного духу. Ми боїмося, щонас не підтримають, стараємося формулюватиідеї і робити справи так, щоб нас підтримала маса.Але маса бачить це «пристосування». Народ ніко-ли не піде за тими, хто кричить про силу, волю,жертовність, а сам боїться її проявити. Бандераказав «Ніщо не спинить ідеї, час якої настав».Настав наш час підхопити національну ідею, алене на словах, а на справі, поселити її в наші серця,а не тільки в голови.

Крутянський бійСтудентський курінь прибув на станцію

Крути вночі з 27 на 28 січня з метою втриматиБахмач, проте на той час він був уже зайнятийбільшовиками. Приблизне співвідношення силбуло невтішне для українців. З боку УНР булоблизько 400–600 вояків, з них 40 досвідчених гай-дамаків, 20 старшин, студентська сотня чисель-ністю 115-300 осіб та сотня Першої Українськоївійськової школи чисельністю до 250 юнаків. Потой бік було близько 5-7 - тисячний загінМуравйова, що складався з матросів, колишніхцарських старшин та різнорідного більшовиць-кого елементу.

Достеменно немає однозначної версії подійтого дня, багато деталей в спогадах учасників тадослідженнях істориків відрізняється. Проте сьо-годні для нас важливі не деталі, для нас важливозрозуміти психологію тих молодих хлопців, щобез досвіду і нормального озброєння, при перева-жанні ворога в десяток разів не відмовились відбою, хоча шансів на перемогу практично не було.Вони не втекли чи не впали у відчай, а гідно сталив обороні своєї держави. Вони дали нам урок:«Відстоюючи ідеї, захищаючи Батьківщину неварто рахувати, скільки вас. Ти сам чи разом ізмільйоном інших, мусиш робити те, що мусиш ітоді переможеш».

Які були втрати сторін? Це питання залиша-ється відкритим, молоде українське військо втра-тило від 50 до 300 осіб, ворог недорахувався біль-ше 300 вояків. При будь-яких співвідношеннях,цей бій можна вважати успішним, бо крутянцівиконали головне завдання. Молоді хлопці підКрутами сповільнили підступ більшовиків доКиєва на 2 дні. Це дало змогу УНР підписати мир-ний договір у Бресті. Проте це не основне досяг-нення молодих героїв. Юнаки студентськогокуреня стали для українців дороговказом в май-бутнє. Вони пробудили українців, дали поштовхдо національно-визвольних змагань. Це вонизаклали один з каменів в державність України,проголошену у 1991 році.

Як казав Черчілль: «Народи, що впали зізброєю в руках піднімалися знову. З тими, якікоротко здавались – все скінчено». Крутянці своїмчином дали нам настанову: щоб боротьба за сво-боду закінчилась перемогою, вона має бути про-сякнута неземною, величною місією, героїчнимпоривом і жертовністю, що здатна повести засобою як сучасників, так і майбутні покоління. Цебули перші «лицарі абсурду», які, всупереч ходуподій, зробили неможливе – воскресили Україну.Як співається в пісні, «Держава – це кров і залізо,свобода – це вістря мечів», – це той урок, що далиКрути. Лише героїзм, тверда воля та жертовністьздатні народити нових бійців.

Юнаки під Крутами не словами, а своєюкров’ю підписали акт Злуки. Між студентами таюнкерами були десятки молодих галичан. Вонирозуміли, що неважливо, де ти знаходишся – насході чи заході, півночі чи півдні, усюди ти можешбути українцем і працювати на благоБатьківщини. У наших жилах тече кров тих моло-дих крутянців, кров славних козаків та героївУПА. Як тільки ми це усвідомимо – зникнуть всісуперечності і почнеться нова сторінка нашоїісторії. І що б не говорили нам деякі політики, ми,українці, одна велика нація з славною історією іщасливим майбутнім.

Соломія Фаріон, заступник голови МНК

Чужинче, йди і Україні Скажи, що звершився наказ.

Хай не сумує! На руїні Збудуємо нові твердині

І в бій підемо другий раз!

Скажи, що шлях покажуть Крути, Що замість терня — ореол,

Що Україні вічно бути, Про Україну всім почути,

Бо світу це новий престол!Володимир Янів «Бій під Крутами»

Уже 95 років минуло від тих героїчних та трагічних подій, що відбува-лися 29 січня 1918 року біля станції Крути Чернігівської області. Я не будузупинятись на дошукуванні історичних фактів чи виводити свої унікальніприпущення. Моя мета сьогодні інша: окреслити уроки, які своєю кров’юзакарбували для нас юнаки під Крутами.

Крути – це цілюще джерело, що дає нам багато відповідей на наболіліпроблеми сьогодення. Тому найкраще, ми можемо вшанувати героїв Крут –не сльозами, покладанням квітів чи словами-промовами, а усвідомленнямцих уроків і щоденною працею для того, щоб коли настануть інші Крути –ми вже були іншими.

÷èñëî 1 (34), çèìà 2013 ðîêó, ñòîð. 4ÒÅÐÅÍ УКРАЇНА

Львів

29.01.2013Молоді патріоти Львова поминальною молит-

вою та смолоскипною ходою вшанували студентів-героїв, молодих бійців, які загинули під Крутами у1918 році.

«Сьогодні, разом із друзями прийшов на моги-лу Ігоря Лоського. Ця людина вижила у нерівномубою під Крутами, а тепер спочиває у моєму місті.Тож моїм обов’язком було відвідати це місце тавшанувати юнаків, які стояли не на життя, а насмерть за Україну» – розповів після хвилини мов-чання член ЛОО МНК Сергій Гой.

Миколаїв

27.01.2013У Миколаєві захисники родини Павліченків

організували марш «Свободу чесним!». Його орга-нізували представники фан-клубу МФК«Миколаїв», обласної організації «Свобода», моло-діжної організації «Сокіл» та МНК.

Близько сотні молодих – студенти та учні про-марширували вулицями міста – від Центральногостадіону Миколаєва до центральної площі. Під часходи учасники скандували «Cвoбoдy чecним!»,«Cьогодні Пaвлічeнкo – зaвтpa ти!» та ін.

Полтава

22.01.2013Члени полтавського МНК довколо центрально-

го парку міста розтягнули жовто блакитну стрічкудовжиною понад 1 км. До акції, приуроченої доДня Соборності, приєдналося понад 300 полтав-чан.

25.01.2013Учасники молодіжного театрального гурту

«Під покровом Марії», який був створений у 2012році при парафії Пресвятої Трійці УГКЦм. Полтави, за підтримки Полтавського осередкуМНК відвідали учнів шкіл у трьох селахКобеляцького району Полтавської області. Тамвони презентували свою нову виставу – РіздвянийВертеп.

Метою дійства було відтворення тих народнихтрадицій, які існували на Східній Україні до вста-новлення тоталітарного комуністичного режиму, атакож донесення до дітлахів та старшого поколін-ня радості одного з найбільших християнськихсвят – Різдва Христового.

28.01.-29.01.2013У Полтаві відбувся круглий стіл «Герої не

помирають, помирають вороги!» для представни-ків громадських організацій та опозиційних полі-тичних організацій міста. Серед яких: МолодіжнийНаціоналістичний Конгрес, ГО «ЗЛАМ»,Народний Фронт Полтавщини, «СтудентськаСвобода», Пласт, «Українська Справа», партії«Свобода», «УДАР» та «Фронт Змін», Спілка офі-церів України, історик Віктор Ревегук та інші.

У ході заходу обговорювалась ініціатива перей-менування однієї з вулиць Полтави на вул. ГероївКрут. Цього ж дня члени полтавського осередкуМНК провели відкритий урок в одній зі шкілміста.

Наступного дня активісти провели «Вечірпам’яті бою під Крутами» у приміщенні пивниці«Сто Доріг». У рамках заходу був проведений аку-стичний виступ місцевого музичного гурту«CityFires» та показ документального фільму«Крути – молода кров».

11.02.2013У приміщенні бібліотеки для дітей та молоді

полтавським міським осередком МНК була органі-зована зустріч учнів 9-х класів СШ № 37 зі свяще-ником парафії Пресвятої Трійці УГКЦ о. ЮріємКролевським.

Таким чином патріоти беруть участь в вихован-ні молодого покоління в дусі християнських тради-цій, що дає певні надії на зростання морально здо-рового покоління української молоді, яке будувати-ме державу на засадах християнської моралі.

Рівне

23.01.2013Відбулося засідання Комісії з питань реалізації

державної молодіжної політики Рівненського місь-квиконкому. Головним пунктом порядку денногобули зміни до складу комісії. За результатами засі-дання до складу комісії було включено членаМолодіжного Націоналістичного Конгресу ТарасаДавидюка.

27.01.2013На честь пам’яті героїв Крутянської битви рів-

ненська молодь провела акцію «Пам’ятай проКрути». Організаторами заходу, що проходив уНародному Домі, стали молодіжні організаціїміста: Пласт, МНК та ін.

Діяльність МНК. КороткоВже вкотре відбувається чергове засідання

Апеляційного суду Києва у справіПавліченків, яких звинувачують у вбивствісудді Зубкова. Як і під час попередніх засідань,недалеко від будівлі суду вболівальники ФК«Динамо» проводять мітинг на підтримкусвого товариша – вболівальника цього ж клубуСергія Павліченка. Його разом з батькомсудять у справі, доказова база якої, м’яко кажу-чи, розвалюється. Ці хлопці, а також тисячіінших в Україні та по всьому світі переконані,що справа проти Павліченків сфабрикована, авсі докази у ній здобуті незаконним шляхом.

На черговому мітингу, на відміну від попе-реднього, немає мікрофонів і колонок, немає й«говорячих голів» - політиків та громадськихдіячів, які виступали один за одним минулогоразу, надриваючи горлянки. Ніби змовились –всі кудись зникли. Цього дня були лише друзіСергія – вболівальники, а також небайдужілюди. Одна дівчина приїхала аж із Криму, щобвзяти участь в акції.

Учасники обступали спікера, щоб послуха-ти новини з зали суду. Результат очікуваний:вирок цього дня не було винесено, засіданняперенесене на лютий. Не доводиться сумніва-тися, що засідання будуть не один раз перене-сені чи продовжені – у лютому, березні і т.д.

Під час мітингу (чи акції) підтримки ув’яз-нених я зловив себе на думці, що заздрюСергієві Павліченку, адже він має друзів, дляяких «Один за всіх – і всі за одного!» - не про-сто гасло. Саме завдяки їм вимогу «СвободуПавліченкам!» вже чують в усьому світі.

Я пригадав, як кілька років тому ми з дру-жиною переїхали з Харкова до Києва. Так ста-лось, що я ще не встиг освоїтись в новомумісті, як потрапив до міліції. Причина – разомз іншими націоналістами (серед яких були гро-мадські діячі, політики, народні депутати) зри-вали брехливий захід відомого нині україно-фоба. Протримавши нас увесь день в райвідді-лі, близько опівночі перейшли до розглядунаших справ в суді. Попри те, що робочий

день давно закінчився, суд не поспішав вино-сити рішення. Але за вікнами я чув «ГероямСлава!» і почувався впевненіше. Коли всезакінчилось і я нарешті вийшов на вулицю,мене зустрічали кількадесят друзів зМолодіжного Націоналістичного Конгресу таВО «Свобода», які в той пізній нічний час всеж чекали під будівлею суду. Пізніше моя дру-жина розповідала, що не уявляла собі, що бробила того дня сама в чужому місті, якби недрузі. І за це я їм буду завжди вдячний.

Можу лише уявити, як почуваються СергійПавліченко та його батько. Однак перекона-ний, що попри тиск слідчих і прокурорів, їмвпевненіше і легше, коли під вікнами стоятьлюди, які прийшли їх підтримати; які не підутьз-під стін суду попри сніг, дощ чи робочийдень, адже «Разом – і до кінця!». А коли їхврешті випустять, ці люди зустрінуть їх пер-шими.

До появи цієї справи я не чув проПавліченків, вони не були відомими особисто-стями чи політичними лідерами. Однак при-клад футбольних вболівальників не дозволяєстояти осторонь. Їх виступи своєю масовістюта щирістю начисто перекреслюють «діяль-ність» нинішніх політичних сил з їхніми про-плаченими мітингами; спростовують їхнітвердження про існуючу зараз байдужістьмолоді.

Цей мітинг відбувався не безпосередньопід стінами суду. Як я казав, не було мікрофо-нів і «палких ораторів», ніхто не штурмувавбудівлю, не перекривав рух, і взагалі, здавало-ся, не створював жодних незручностей дляоточуючих. Та повернувшись додому, я прочи-тав в Інтернеті заяви про тиск вболівальниківна суддів, зокрема, від уповноваженої з правлюдини Лутковської. Це значить, що влада неможе ігнорувати ці акції, а отже – обрано пра-вильний шлях.

На судове засідання не пустили журналі-стів, хоча приміщення зали було напівпорож-нє. Наступним логічним кроком має стати

затягування процесу, призначення засідань внезручний час… Щоб з кожним разом увагагромадськості зменшувалась, щоб ті, хто при-ходить підтримувати Павліченків, втомилисьстояти на «черговому мітингу». Тоді можна йрішення «потрібне» виносити.

У цій грі, де на карту поставлено долі бать-ка й сина, переможе той, хто виявиться стійкі-шим, хто стоятиме «… до кінця!». Тому, якщонаступного разу у вас виникнуть сумніви, чийти на подібний мітинг – не вагайтесь. Своєюприсутністю Ви не лише підтримаєте товари-ша, але й допоможете відновити справедли-вість. Свободу чесним!

Сергій Кузан, Голова МНК

P.S. Закликаємо всіх небайдужих та людейдоброї волі прийти да підтримати Дмитрата Сергій Павліченків в нашій спільнійборотьбі за справедливість та утвердженняверховенства права на території України.Памятайте, що гасло «Сьогодні Павліченко –завтра ТИ!» в нинішніх умовах стає все більшактуальним для кожного. У всіх нас сьогодні євибір: або нині прийти і підтримати родинуПавліченків або наступного разу опинитися ув’язниці за надуманими звинуваченнями.

«Один за всіх – і всі за одного!» - «Свободу Павліченкам!»

ПЕРЕДІСТОРІЯПротягом довгого часу звичайний киянин

Дмитро Павліченко, 1963-го року народжен-ня, жив зі своєю родиною (дружина і два сини)в квартирі у старому будинку недалеко відцентру столиці. У 1996-му році Дмитро,отримавши дозвіл чиновників, прилаштувавдо своєї квартири на першому поверсі еркер. Зтих пір родина Павліченко мирно проживала всвоєму будинку і навіть не підозрювала проте, який сюрприз приготувала їм доля.

На початку 21-го століття якась голланд-ська фірма «Гоойорд» почала скуповувати всіквартири в будинку Павліченків, ймовірно, зметою його знесення і спорудження новогоофісного центру. Дмитро, який одержав квар-тиру у спадок, відмовився продавати своєжитло - його родині це було вкрай невигідно. Зцього моменту йому почали телефонуватиневідомі люди з погрозами, і одночасно доДмитра почали приходити судові позови пронібито незаконну прибудову ним еркера кілько-ма роками раніше. Протягом тривалого часуДмитро Павліченко відстоював у суді своєзаконне право на еркер і в якийсь момент зда-

валося, що перемога буде за ним. Однак у2010-му році суддя Шевченківського районно-го суду Сергій Зубков виніс заочне (Дмитро неотримав навіть повістки) рішення про знесен-ня еркера і, чомусь, одночасно про виселеннясім'ї Павліченків з квартири. На підставіцього рішення судові виконавці та працівникиміліції увірвалися в квартиру Дмитра, спиляв-ши двері, і виставили родину Павліченків на

вулицю у переддень Нового Року.При цьому, співробітники право-охоронних органів відвезли всі речіродини на декількох машинах уневідомому напрямку.

Як пізніше повідомляв Дмитро,після цього інциденту він неодно-разово звертався до міліції, алейому говорили, що було дано вка-зівку зверху не розглядати йогозаяви. Залишившись без квартирикиянин вирішив до кінця боротисяза свої права і незабаром скликавпрес-конференцію, на якій звернув-ся з проханням до ПрезидентаУкраїни покарати корумпованих

чиновників і повернути належне йому житло. Незважаючи на всі старання Дмитра, всі

спроби повернути свою квартиру протягомдвох місяців успіхом не увінчалися. Тим неменш, Павліченко був налаштований рішучеборотися до кінця всіма можливими законни-ми методами. Однак мало хто підозрював, щоу цієї історії буде новий, зовсім несподіванийповорот.

УБИВСТВО СУДДІ ЗУБКОВА У березні 2011-го року суддя

Шевченківського районного суду СергійЗубков, який виніс вердикт про відчуженняквартири у сім'ї Павліченків, був знайдениймертвим в під'їзді свого будинку. Суддя був по-звірячому вбитий двома невідомими: одиннапав на Зубкова з холодною зброєю в ліфті,другий чекав його на поверсі з пістолетом.Зубкову було завдано численних колото-різа-них пораненнь і було здійснено чотири пострі-ли в груди, а вбивцям вдалося втекти, незва-жаючи на те, що їх поблизу бачили і навітьнамагалися зупинити кілька людей: консьєрж-ка, ліфтери і сусідка.

Буквально через два дні киянина ДмитраПавліченка і його сина Сергія заарештували запідозрою у вбивстві судді. Не минуло й трьохмісяців, як міліціонери знову увірвалися середночі у квартиру, яку винаймали Павліченки,вибивши двері і вікна, і забрали Дмитра зсином до Лук'янівського СІЗО. Практично від-

разу ж вищі чини МВС і прокуратури зібралипрес-конференцію, на якій бадьоро відрапор-тували про розкриття вбивства судді Зубковаі заявили про затримання двох його вбивць,якими нібито є Дмитро і Сергій Павліченки.

Протягом подальших розглядів cлідчими,по суті, розглядалася тільки одна версія:помста Дмитра та Сергія Павліченків суддіЗубкову за вердикт суду тримісячної давнини.Втім, у справі було чимало неясностей:жоден зі свідків не впізнав батька і синаПавліченків, на місці злочину не було знайденопрямих доказів проти них, знарядь вбивстватеж ніде не знайшли, а багато непрямихдоказів виглядають дещо дивними.Наприклад, прямо на місці злочину були знай-дені... кросівки і спортивні штани, що нале-жали Сергію Павліченко, які він нібито зняв зсебе під час боротьби з Зубковим, а у відкри-тій без понятих машині Дмитра були знайде-ні предмети, «схожі» на кулі, якими був уби-тий суддя.

Головний свідок справи – ліфтер, якийборовся з одним із вбивць перед тим, як їм вда-лося втекти – заявив, що один із слідчих зму-сив його «впізнати» Дмитра Павліченко усвоїх свідченнях. Та й сам глава сімействаПавліченко згодом не раз заявляв, що на ньогоі на його сина певні люди чинили тиск з метоюдомогтися того, щоб вони взяли вину на себе.

«Мене цілими днями водили по кабінетах,ніякі свідки мене не впізнали. А один високопо-ставлений чин запропонував мені бартер:взяти на себе злочин в обмін на те, що моюродину не чіпатимуть. Тоді мені дадутьдесять років, а через п'ять вже звільнять. Уразі ж моєї відмови мені світить довічнеув'язнення, старшого сина і дружину поса-

дять як співучасників, а молодшого сина помі-стять в дитбудинок. Зрозуміло, що від такоїпропозиції я категорично відмовився, бо яабсолютно не винен і всі проблеми завждивирішував законними способами», – писавДмитро Павліченко.

Восени 2012-го року, через півтора рокипісля вбивства судді Зубкова, суд визнавДмитра та Сергія Павліченків винними у вчи-ненні злочину: Дмитро Павліченко засудже-ний на довічне ув'язнення, його син Сергійотримав 13 років позбавлення волі, а матисімейства залишилася на руках з неповно-літньою дитиною і повинна буде виплатити500 тисяч гривень компенсації за заподіянушкоду.

Справа сім'ї Павліченків, швидше за все,залишилася б непоміченою для широкого зага-лу. Мало хто зацікавився б справедливістювердикту відносно Дмитра - у нього хоча б бувмотив для скоєння вбивства (недарма вінперед смертю судді скликав прес-конференціюі по ТБ звертався до Президента), на відмінувід десятків тисяч невинних українців, якіживотіють у місцях позбавлення волі з винислуг Феміди. Але вийшло не так: завдяки фут-больним уболівальникам про сім'ю Павліченківдізналася вся країна.

За випадковим збігом обставин, Сергій,син Дмитра Павліченка, тривалий час вболі-вав за київське «Динамо» і був частим відвіду-вачем фанатської трибуни київського клубу.Практично відразу ультрас «Динамо», озна-йомившись зі справою, почали організовуватибезпрецедентну акцію протесту на захистсвого товариша і його батька.

Інформація про справу та протеститут: http://theyarenotkillers.com/main.php

ÒÅÐÅÍ УКРАЇНА÷èñëî 1 (34), çèìà 2013 ðîêó, ñòîð. 5

Рівне

02.02.2013Протестуючи проти ув’язнення сумських пат-

ріотів, рівненська молодь провела акцію, метоюякої був не лише протест, а й поширення правди-вої інформації серед жителів міста. Громадськіактивісти пройшли маршем центральною вулицеюміста вигукуючи гасла «Свободу чесним!» та«Саджайте злочинців, а не українців!». На завер-шення ходи відбувся мітинг біля пам’ятникаТарасу Шевченку.

«Вчора вони посадили хлопців за трафарет,завтра вони посадять за написаний коментар вІнтернеті, а потім саджатимуть і репресуватимутьза висловлені думки. Активна молодь має об'єдна-тися і протистояти спробам придушити всі джере-ла опору нинішньому режиму», – підкреслив голо-ва рівненського МНК Тарас Давидюк. Марші напідтримку сумських політв'язнів пройшли в різнихмістах України.

12.02.2013У Рівному відбулось вшанування пам'яті

командира УПА-Північ Дмитра Клячківського –«Клима Савура». В акції взяли участь представни-ки організацій ВО «Свобода», ВО «Батьківщина»,Братство вояків ОУН-УПА, Козацтво ім. СеверинаНаливайка, МНК та «Сокіл». Акція була при-урочена до річниці геройської смерті повстансько-го командира.

Незважаючи на досить морозну днину, біляпідніжжя монумента Клима Савура зійшласячисельна громада мешканців обласного центру.Урочисту панахиду відслужили священикиУкраїнської Православної Церкви Київського пат-ріархату. До підніжжя монумента Климу Савурубули покладені квіти. На завершення заходу, затрадицією, на честь головного командира УПА упарку прогримів салют з козацької гармати.

24.02.2013У Рівному відбувся ідеологічний семінар,

організатором якого виступив МолодіжнийНаціоналістичний Конгрес. Для 30 представниківнебайдужої молоді були презентовані основніпостулати ідеології українського націоналізму.Зокрема, були презентовані книга ДмитраДонцова «Туга за героїчним» та Віктора Рога«Молодь і націоналізм». Присутні також обміня-лися думками про сучасне становище українськоїнації. Також учасники послухали лекцію про істо-рію націоналістичних партій та організаційРівненщини з 1990 року до сьогодення.

Суми

22.12.2012У Сумах на вул. Соборній відбувся Фестиваль

вареників. Ініціатором заходу виступило ВО«Свобода», а Сумський осередок МолодіжногоНаціоналістичного Конгресу активно долучивсядо організації дійства.

Сто кілограмів вареників з капустою і картоп-лею, а на додачу – відро сметани посеред міста уп’ятнадцятиградусний мороз став справжніммаленьким зимовим екстримом за сумськимрецептом. Свято української кухні мало на метіпоширення та утвердження українських традицій.Були там і співи з танцями від товариства«Просвіта ім. Т. Шевченка». й ігри з конкурсамидля молодших та зовсім маленьких. Але «родзин-кою» святкової програми, безсумнівно, були варе-ники. Страва, приготована на відкритому вогні тау великому 50-літровому казані, захопила всіхприсутніх. Головним кухарем був ОлександрБойко – голова Сумського МНК.

06.01-13.01.2013Сумський осередок МНК виступив організато-

ром різдвяних привітань родин міста. Феєричнийвертеп завітав до добрих друзів організації ішановних сумчан. Протягом тижня молоді сумча-ни змінили репертуар колядок на щедрівки.

12.01.2013Після студентських та викладацьких акцій на

підтримку місцевої Української АкадеміїБанківської Справи «з легкої руки» міського голо-ви (який минулого року чинив перешкоди дляакцій МНК – ред.) над містом замайоріла тканиназ символікою УАБС замість Державного прапора.

Цей факт обурив патріотично налаштованігромадські організації. Було прийнято рішенняпридбати за власний рахунок Державний прапор іпідняти над містом, як це і має бути в кожномунаселеному пункті України.

Осередок Молодіжного НаціоналістичногоКонгресу в Сумській області з повною відпові-дальністю заявив: «Наша позиція: синьо-жовтийстяг є святим для кожного українця, тому що міль-йони кращих синів цієї землі віддали своє життя зате, щоб цей прапор майорів над нашими містами.Тому наша організація не допустить того, щоб намісці Державного прапора розвивалася тканина зсимволікою будь-якого навчального закладу чиякоїсь іншої організації».

Діяльність МНК. КороткоХто розхитає «човен революції»?В Україні зафіксовано рекордну кількість

антивладних масових заходів з часів акцій«Україна без Кучми» і «Повстань, Україно!»,що тривали в 2000-2002 роках.

Серед них не лише виступи проти кон-кретних політичних діячів і політики чинноївлади загалом, але й виступи проти системив цілому, проти багаторічних «пухлин» натілі суспільства, які не вдалося вивести жод-ному з президентів та урядів – це бюрокра-тія, чиновницьке та міліцейське свавілля,корумпованість судів.

Акцій, спрямованих проти цих явищ, заостанні 3 роки в Україні нараховується біль-ше, ніж за 10 попередніх. Під час протестіввикристалізовуються нові громадські рухи,виокремлюються протестні об’єднання гро-мадян за соціальними, віковими, професій-ними категоріями. Їх в Україні, за різнимиоцінками, від кількох сотень, до понад тися-чу. Кожна категорія протестувальників можебути сама по собі небезпечна для режиму.

Але, як свідчать останні події, у кожної зцих категорій є слабкі місця, тож по одинцінавіть найчисельніша група не зможе покистановити для політичного режиму серйоз-ної загрози. Хоча й має в собі прихованийреволюційний потенціал.

Давайте подивимось, які категорії про-тестної частини українського суспільствазараз можуть претендувати на роль розхиту-вача «човна революції» в Україні.

Молодь, студентствоМолодь за останні 3 роки знову проде-

монструвала, що завжди буде в авангардіреволюційних рухів в Україні. Без неї необходилася практично жодна більш-меншрезонансна акція – починаючи відПодаткового майдану і закінчуючи виступа-ми під Українським домом на захист укра-їнської мови.

На жаль, однак, самі по собі молодіжнісередовища ініціювали не так багато акцій.Ті, що відбулися, були в основному спрямо-ваними на захист студентських прав від сва-вілля Міністерства освіти та його керманичаДмитра Табачника, а також на вирішенняокремих соціальних проблем молоді.

Найбільшою проблемою для молодіжнихпротестних рухів є те, що вони існують зарахунок системи самофінансування, щообмежує їх можливість організовувати масо-ві глобальні заходи.

Тому молодіжне середовище саме пособі може хіба спровокувати революційнуситуацію, як це було у випадку з Революцієюна граніті 1990-го чи Революцією на траві2004-го, але не зможуть самотужки добитирежим.

Футбольні фаниФутбольний фанатський рух в Україні з

кожним роком набирає обертів. Фанатськіоб’єднання вже показали себе громадсько-активною, досить добре організованоюспільнотою.

Саме вони запустили у маси відомийвислів «Спасібо жителям Донбасса…», підчас матчів не бояться демонструвати свою

громадянську позицію, пропагують укра-їнський патріотизм, розвішуючи на стадіо-нах банери з відомими діячами українськоговизвольного руху, наприклад, РоманомШухевичем і Степаном Бандерою, вшано-вуючи знакові дати вітчизняної історії.

Як потужну, масову, організовану силуфанати себе показали під час акцій на захистродини Павліченків. При чому ці акції булинаймасовішими неполітичними акціями вкраїні від часів Податкового майдану 2010року. Така сила може становити серйознузагрозу для влади, якщо фанати захочутьвийти на вулицю з метою спровокуватиреволюційну ситуацію.

Мінус в тому, що фани у своїй більшостіпоза політикою, не люблять ходити на полі-тичні мітинги і переважно не підтримуютьпублічно жодну з політичних сил. Тому,навіть маючи чи не найкращий мобілізацій-ний потенціал, вони навряд чи викори-стають його в політичних цілях. Можливелише приєднання фанів до загальноукра-їнських акцій і то таких, що дійсно сконсолі-дують все суспільство, а не окремі йогочастини.

ПідприємціТакож достатньо активна протестна

група – це підприємці. Щоправда, слабким місцем цієї групи є

те, що вона збирається в основному у випад-ку існування загрози власне підприємниць-кій діяльності. Іншими словами, якби неприйняття сумнозвісного Податковогокодексу-2010, таких масових акцій не відбу-лося.

Але коли підприємці відчули, що можутьпозбутися свого хліба, тоді й вийшли навулиці. Тобто, на відміну від тієї ж молоді,протестними настроями підприємців рухаєне ідеалізм, а суто прагматичні особисті мір-кування. Бо на відміну від тієї ж молоді істудентства, підприємцям є що втрачати.

На відміну від молоді, у підприємниць-ких протестних груп наявні гроші, тому ціл-ком логічним було б об’єднатися в протест-ний рух з молоддю.

ПрофспілкиНайменш протестна з потенційно рево-

люційних груп. Профспілковий рух як такийв Україні знаходиться на маргінесі. Нашіпрофспілки – це зовсім не те, що їх аналогиу Франції, Німеччині чи Італії.

Керманичі профспілок в основному ємаріонетками головних фінансових спонсо-рів Партії регіонів. Переважна їх частинаконтролюється депутатами чи олігархами,які обслуговують нинішній режим.

Поки профспілки не стануть більш неза-лежними, цей рух у нас буде напівмертвим.

Пенсіонери, афганці, чорнобильціЯк показали події осені 2011 року – це

теж досить потужна протестна група. Ті жафганці так налякали владу, що остання булазмушена піти на поступки. Навіть боячись,що на виборах ветерани Афганістану будутьсоюзниками опозиційних сил, Банкова ство-рила альтернативний проект, аби розколоти

лави афганців. Щоправда і тут спостерігається та сама

тенденція, що й з підприємцями: на вулицюафганців, чорнобильців та пенсіонерів виве-ли скасування пільг та скорочення виплат, ане відчуття соціальної несправедливості чиантипатія до режиму.

Тому в разі отримання якихось префе-ренцій чи подачок від влади, більшість з цихлюдей будуть стояти осторонь революцій-них заворушень.

Інтелігенція – письменники, освітяни,журналісти

Колективно українська інтелігенція якісьпротестні ініціативи практично не пропонує,якщо не рахувати ініціативу «Першого груд-ня», яку, однак, і протестною навряд чиназвеш.

Щодо окремих категорій нашої інтелі-генції, то вони проводять свої заходи несистемно і відповідно до ситуації, за винят-ком хіба що протестно-творчих ініціативмистецького об’єднання «Остання барика-да».

Більшість категорій творчих професійпротестує в основному проти явищ, якізагрожують професійній діяльності. Так,журналісти створили рух «Без цензури».

Громадські організації і політичні пар-тії

Всі виступи вищеозначених груп коорди-нувалися через громадські організації таполітичні партії. Ті акції, за якими стояв гро-мадський сектор, виявилися більш ефектив-ними.

А от партії, які по ідеї самі мають висту-пати ініціаторами змін, в тому числі револю-ційних, в більшості випадків взагалі ведутьсебе мляво.

Тому чи не основною причиною того, щореволюційна ситуація поки не має шансівстати доконаним фактом, є неузгодженість іпрірва між громадським сектором і політич-ними партіями.

Що може спричинити революціюОтже, основною запорукою утворення

революційної ситуації є укладення союзуміж громадським сектором і політичнимипартіями на взаємовигідних началах.

Другий фактор – це погіршення еконо-мічної ситуації та соціальних умов життянаселення, що експерти прогнозують вже вцьому році.

Третє – це негативні наслідки політич-них кроків нинішньої влади – гіпотетичнасмерть Юлії Тимошенко у в’язниці, новийвиток репресій, непопулярні реформи таантиконституційні дії влади.

І останнє – це нахабне підтасуванняволевиявлення громадян на майбутніх міс-цевих та президентських виборах, абопозбавлення права українцям обирати голо-ву держави напряму.

Всі ці фактори можуть призвести дореволюції. Але реальністю революція стане,скоріш за все, якщо ці фактори зберуться водин час докупи.

Сергій Багряний

«Поліцейські – це свині; тип в уніформі –свиня, а не людина. І ми маємо поводитися зним відповідно. Це означає, що ми не повин-ні з ними говорити. Це взагалі неправиль-но – говорити з цими людьми. Їх можна стрі-ляти», — писала Ульріка Майнхоф, німецькажурналістка. Освічена і яскрава жінка, якастала фанатичною і жорстокою терори-сткою, одним із лідерів «Фракції червоноїармії» (RAF).

Я сумніваюся, що в АдміністраціїПрезидента вивчали діяльність RAF. Але жхоча б Леніна вони проходили: «Отчаяние,разочарование в идеалах, плюс неспособ-ность проявить себя в политической жизни –первый шаг на пути, ведущем в террор».

Голова Сумської ОДА Юрій Чмирь видаврозпорядження «Про схвалення проектуПрограми антитерористичних заходів уСумській області на 2013 рік» від04.02.2013, якою на боротьбу з тероризмомна Сумщині виділять півмільйона гривень.Раніше на таку ж програму півмільйонавиділила Сумська міська рада .

Мільйон на боротьбу з тероризмом! І целише в Сумах. В рамках програми будутьздійснювати профілактичну діяльність середорганізацій, схильних до застосування сило-вих методів політичної боротьби.

А які методи політичної боротьби намлишили? Активістам дали реальні строки заграфіті з Януковичем. За розгортання плака-та під Адміністрацією Президента учасниківмирної акції брутально спакували в автозакиі вони зараз чекають судового рішення. Призахисті Гостинного двору в Києві били іпакували не лише активістів, а і народнихдепутатів. Бєзпрєдєл скрізь і навколо.

Ти стоїш із плакатом, а тебе не бачать. Тикричиш в мегафон, а тебе не чують. Ти при-йшов підтримати своїх незаконно ув’язне-них друзів, а тебе «Беркут» потягнув у авто-зак. Що залишається? Правильно! Щоськинути. Спалити. Підірвати.

Вони крадуть мільйони, убивають людейв ДТП, катують ув’язнених у відділках і спо-кійно живуть на свободі. І ти починаєшдумати: «Якщо президент, депутат, суддя імент не дотримується закону, то чому йогомаю дотримуватися я?». Оскільки реальністроки ув’язнення дають навіть за надума-ними приводами, ризик сісти за щосьсправжнє не видається таким вже й великим.Якщо доведеться сидіти в тюрмі, то хотілосяб знати за що.

Режим Януковича зробив більше длярадикалізації суспільства, ніж УНСО чисайт Kavkazcenter за всю історію діяльності.Хтось знає хоч один випадок підпалу офісу«Нашої України» при Ющенку? Тепер пора-хуйте скільки офісів Партії регіонів вУкраїні було спалено за останні роки.

Звісно, чиновники у високих кабінетахсебе втішають думкою, що все це відбува-ється на замовлення когось політичних кон-курентів. Іронія долі в тому, що політичнимконкурентам влади зазвичай байдуже дорадикалів. Всі акції солідарності та збіркоштів на політв’язнів проводять такі жактивісти, які ходять під статтями або намежі статті.

Ті, хто сидять у кабінетах, ніколи не зай-малися «вуличною політикою», вони найма-ли «масовку». Вони воліють не бачити різ-ниці між «масовкою» і протестом. Вони незнають з особистого досвіду, що будь-який

реальний суспільнийрух неможливо сформу-вати штучно. Але віннародиться сам, колиприйде час. І цей рух неспинити, якщо створитидля нього умови.Янукович ці умови вжестворив. Всіх не переса-диш. На місце кожного ув’язненого активі-ста приходить два нових ще більш злих табуйних. І колись вони повалять цю владу.Вони нікого не будуть жаліти, бо і їх ніхто нежалів. Не жалітимуть ні сільських хлопців з«Беркута», які «лише виконували наказ», ніїх вгодованих начальників, ні продажнихсуддів, ні злодійкуватих чиновників.

Сьогодні в СІЗО і колоніях виховуєтьсяеліта, яка за ідею своєї України готова жерт-вувати свободою і навіть життям. Заразвлада (та й опозиція теж) не готова жертву-вати заради України хоча б чимось своїм.Вже зараз зрозуміло, що прийде час і держа-вою будуть керувати ті, хто вийдуть ізтюрем, вилізуть з автозаків, прорвуть колони«Беркута» і штурмом візьмутьАдміністрацію Президента. Інших шляхівдля зміни влади не лишилося. І цю владу незахистить ніяка антитерористична програма.

До речі, про «антитерор». За рахунок«Програми антитерористичних заходів уСумській області» Управління СБУ купитьавтомобіль. Сподіваюся, що він знадобитьсяїм в нагоді, коли вони будуть покидати охоп-лену новітньою гайдамаччиною Україну.

Андрій Рибалко, Сумська ОО НРУ

Анатомія тероризму

÷èñëî 1 (34), çèìà 2013 ðîêó, ñòîð. 6ÒÅÐÅÍ УКРАЇНА

Всю Україну облетіли повідомлення про те, яксвяткували 199-річчя народження величногоукраїнського поета і художника, будителя націїТараса Шевченка. Відзначення річниці Кобзаряперетворилося на трагікомедію з елементамиабсурду, фарсу і цинізму.

Ось декілька фактів:* Янукович проігнорував публічне покладан-

ня квітів до пам’ятника великому поету у Києві;* на сайті президента не повідомляється про

його участь у будь-яких заходах, пов'язаних з від-значенням 199-ї річниці від дня народженняШевченка;

* Янукович висловив стурбованість байдужі-стю Кабінету міністрів до підготовки святкування200-річчя з дня народження Тараса Шевченка;

* голова Луганської облдержадміністраціїВолодимир Пристюк на прохання журналістівпроцитувати вірш Кобзаря продекламував рядок«Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» з поезіїіншого українського поета Михайла Петренка;

* члени уряду і місцеві чиновники проігнору-вали святкування 199-річчя з дня народженняТараса Шевченка на його малій Батьківщині, уМоринцях та Кирилівці (Шевченкове) вЧеркаській області. Вперше на святкування неприїхав жоден міністр або чиновник уряду, жоденкерівник області;

* у Моринцях влада прославилася тим, щозаборонила читати вірш Т. Шевченка «Розритамогила» як революційний;

* народний депутат України Микола Томенко(фракція ВО «Батьківщина») заявив, що на підго-товці до святкування 200-річчя Тараса Шевченкачиновники відмивають великі бюджетні кошти.За останні роки державні видатки на цю справухарактеризувалися абсолютною неадекватністьдо суті і змісту вшанування Кобзаря: підЧернечою горою за бюджетні кошти буде збудова-но готель, ресторан і сауну; майже за 130 мільйо-нів гривень тут збудували і вертолітний майдан-чик, яким користується один Янукович;

* для того, щоб ще більше «привити» любовдо Шевченка звичайним українським громадянам сільським радам Черкащини розіслано цирку-ляр, у якому пропонують зарезервувати 30% кош-тів місцевих бюджетів на 2013 рік до відзначення200-річчя з дня народження Кобзаря; також «шев-ченківський податок» будуть збирати з підприєм-

ців або ж відбирати у іншихпроектів.

Як повідомлявУрядовий портал, Україната Росія спільно готувати-муться до 200-річного юві-лею Кобзаря. Про це йшло-ся під час зустрічі прем’єр-міністра Миколи Азарова зкерівником Федеральногоагентства РФ у справахСНД, співвітчизників, якімешкають за кордоном, та зпитань міжнародного гума-нітарного співробітництваКонстантіном Косачєвим.Можна лише здогадувати-ся, що з цього в результатівийде, якщо зважити на відверту українофобськуполітику Кремля та ЗМІ, які його обслуговують.

Зокрема, нещодавно Російський державнийтелеканал ГТРК «Оренбург» випустив програму,в якій поета названо затятим «русофобом».«Цікавий факт: за ненависть Тараса Шевченка доросіян фашисти дозволяли ставити його портретипоряд портретів Гітлера та зберегли його пам’ят-ник у Києві. …Шевченко, навіть незважаючи нате, що російські люди викупили його з кріпацтва,писав не дуже приємні речі про Росію та її жите-лів – москалів…», – розповідається у сюжеті.

Ось кілька цитат із цієї програми: «Стильжиття знаменитого поета і художника (як би цем’яко сказати?) був далекий від солдатчини, на якуприрік його імператор… », «У Шевченка вОренбурзі було багато друзів, які полегшувалийому життя. Він солдатчиною не займався, вінписав вірші, малював знаменитих людей…»,«Стовпи російської вітчизняної літератури вважа-ли Шевченка другорядним поетом» та ін.

Вражаючий коментар програмі дала докторфілософських наук, професор кафедри журналі-стики ОДУ Тетяна Жаплова. Вона називає поезіюШевченка «любуванням містечковою дивноюсумішшю мови, діалекту, чогось такого… трішкилітературного… дика суміш…».

Російські журналісти обурюються «невдячні-стю» Кобзаря за «добро», яке складалося з 10-тироків заслання, жорстоких розправ, ув’язнень в

казематах, заборони писати і малювати, найсуво-рішого нагляду у статусі «секретного арештанта»,моральні страждання і фізичне виснаження.

«…Звідки взялось у нас таке яре поклоніннявідвертому русофобу Шевченку, яке ми культивує-мо з року в рік, влаштовуючи місячники йогоімені? Невідомо, навіщо нашим дітям ці дивні таявно чужі кумири…», - підсумував наприкінцісюжету ведучий.

Відео програми ГТРК «Оренбург» за інтер-нет-адресою:

http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?rosiyskih_zhurnalistiv_oburiv_masshtab_vshanuvan-nya_rusofoba_shevchenka_video&objectId=316577

Тож чекаймо на бутафорське відзначення 200-ліття Великого Тараса?!! Там нам розкажуть за щоі що саме любити у творчості Шевченка, що унього правильно, а що – ні!.. Це, вочевидь, станечерговим прикладом колабораціонізму нинішньоїукраїнської влади. Адже нам вже вказали місценашій мові у нашій державі та переписують істо-рію на догоду колишнім окупантам.

А чи далеке майбутнє, коли за прочитанийвірш «Розрита могила», ми слухняно зберемоскромну валізку, смиренно завантажать нас узалізничний рефрижератор, як худобу, і вивезутьза Урал?!

Степан Жуканич,Київ-Кіровоград

Ненависть до Т.Г. Шевченка –нова ідеологічна теза українофобів

Суми

19.01.2013У Сумах пройшов мітинг на захист засудже-

них чотирьох хлопців (термін ув’язнення – від 1до двох років позбавлення волі – ред.) за нанесен-ня графіті з зображенням людини з простреленоюголовою, яка схожа на президента Януковича. ГО«Українки» спільно з SUMY ULTRAS організува-ли акцію, аби виразити незгоду з таким вироком.Сумський осередок МНК долучився до цьогозаходу.

Близько сотні людей з плакатами у руках табанерами зібралися перед будинком Сумської дер-жавної адміністрації. Вони організували колону ірушили центральною вулицею до районного суду.Лунали гасла «Влада – злочинець!», «Один завсіх – і всі за одного!», «Саджайте злочинців, а непатріотів!» та ін.

22.01.2013У Сумах відбувся ряд заходів присвячених

Дню Соборності України. Весь день біля універ-ситетів та інших місць скупчення людей, активі-сти МНК роздавали вітальні візитки, розробленіосередком спеціально до цього свята. Бажаючітакож отримали жовто-блакитні стрічки.

15.02.2013МНК спільно з організацією «Січ» влаштува-

ли вечорниці до Стрітення. Кількадесят дівчат іхлопців у вишиванках організували повноціннефеєричне дійство зустрічі Зими і Весни, які свари-лися за право владарювати на Землі, та, зрештою,узгодили свої думки. Тут були і рукотворні декора-ції, і художні витвори, і народні сувеніри, і гумо-ристичні пісні, і гра на сопілці, і запальні хорово-ди, і конкурси та ще багато цікавого і захоплюючо-го.

Відзначення народних традицій надзвичайновдало продемонстрували як можна об’єднатисучасну українську патріотичну молодь.

Тернопіль

12.12.2012МНК та «Молода просвіта» створили чудову

атмосферу Андріївських вечорниць. Вечір зібравчимало тернопільської молоді, яка взяла участь утрадиційних народних забавах, частувала укра-їнські національні страви. Звичайно ж, не обійш-лося без парубоцьких забавлянь і жартівливихворожінь.

19.12.2012Молодіжний Націоналістичний Конгрес про-

вів у Тернополі акцію «Миколай для твоїх героїв».У рамках заходу волонтери зібрали та презентува-ли сорока ветеранам визвольних змагань подарун-ки - продовольчі пакети з крупами, цукром, фрук-тами та іншим, а також вітальні листівки та пресу.Мету акції організатори пояснюють гаслом: «Героїживуть доти, доки їх пам’ятають».

22.01.2013До Дня Соборності у Зборові, що на

Тернопільщині, молодь від МолодіжногоНаціоналістичного Конгресу та «Просвіти» вста-новила новий рекорд України: розгорнуто синьо-жовту стрічку довжиною 736 метрів і цим самимперевершитено існуючий рекорд на 11 метрів.

А в Тернополі близько сотні молодих людейсклали зі своїх тіл герб України на набережнійТернопільського ставу.

25.01.-27.01.2013У м. Зборові МНК та товариство «Просвіта»

провели захід «Крути - герої безсмертні» з нагоди95-ї річниці бою під станцією Крути. Учасникиакції сформували колону спільно із духовенствомта громадою міста. Вона попрямувала до пам’ят-ника жертвам комуністичного режиму. Там місце-ві священики відправели молебень в пам’ять кру-тянців.

Наступного дня учасники заходу, незважаючина несприятливі погодні умови, взяли участь умасштабній тереновій грі, де вони показувалисвою спритність і кмітливість. Перемогла командаЗборівського МНК, яка здолала Пластунськукоманду.

10.02.2013Представник Тернопільського осередку МНК

Володимир Дубовий (спортивний клуб«Характерник») виграв срібну медаль на відкрито-му чемпіонаті Львівської області з фрі-файту. Начемпіонаті серед дорослих бійців та юніорівВолодимир виступав у ваговій категорії «до 74 кг»та переміг учасників з Львова та Чернівців.

Довідка: «Фрі-файт» – український варіантзмішаних контактних єдиноборств, який поєднуєдосвід багатьох бойових традицій світу в єдинусистему, використовуючи найефективніші прийо-ми ведення поєдинку. З 2004 р. фрі-файт офіційнозареєстрований Міністерством України у спра-вах сім'ї, молоді та спорту.

Діяльність МНК. Коротко

Фрагмент телепрограми ГТРК «Оренбург» про Т. Г. Шевченка

Вилучити зі шкільних бібліотек матеріа-ли, що не відповідають політиці керівництвакраїни! Саме такий наказ отримали директо-ри одеських шкіл на нараді Управління осві-ти та науки Одеської міської ради, що прохо-дила 13 березня 2013 року в актовій залішколи № 117.

Начальник управління Цвірінько ЗінаїдаМиколаївна особисто інструктувала понадсотню одеських освітян: «Из школьных биб-лиотек необходимо изъять материалы (лите-ратуру, плакаты, рефераты), которые проти-воречат политике руководства страны, всех«Бандер» и «Шухевичей», которые осталисьот прошлой власти».

На закономірне зауваження з зали про те,що деякі теми досі є у шкільній програмі,Цвірінько відповіла: «Те, кто составлял про-грамму тоже могли не досмотреть. Вы всетут умные люди, Вы сами всё понимаете...».Вказівки видавались усно, жодних розпо-ряджень поки не підписано.

У згаданій ситуації залишається не з'ясо-ваними декілька моментів, а саме: якийповний перелік літератури, що підлягаєвилученню з політичних мотивів; який поря-док та законні підстави знищення майна,

придбаного державним коштом, або кош-том місцевої громади; чи Партія Регіонівпрактикуватиме подібні «демократичніритуали» по всій країні, чи це місцевасамодіяльність? Також цікаво яка подальшадоля дитячої літератури, що не відповідаєідеології правлячої партії. Можливо їїпалитимуть на центральній площі міста?(Як відомо, у травні 1933-го у всіх універ-ситетських містах Німеччини націонал-соціалістами було спалено сотні тисяч ідео-логічно неугодних книг; до 1939 року від-діл літератури Імперської палати культуриТретього Рейху повністю контролювавроботу 23 000 книжкових магазинів, 2 500видавництв, редакцій і друкарень.Публікуватися могли тільки ті, які пройшливідповідну реєстрацію – Ред.).

Андрій Юсов

P.S.: 5 лютого 2013 року Вищий адміні-стративний суд визнав законним Указколишнього президента Віктора Ющенкапро визнання воїнів Організації УкраїнськихНаціоналістів та УкраїнськоїПовстанської Армії учасниками боротьби

за незалежність України. За позовом одіоз-ної Наталії Вітренко суддівська колегіярозглядала цю справу три роки(!), але так іне зайшла порушень в Указі. Рішення судувизнано остаточним і оскарженню не під-лягає.

Але, вочевидь, прокремлівський політич-ний курс чинної влади сильніший за закон…І це дозволяє місцевим чиновникам втілюва-ти українофобський курс своїх безпосеред-ніх начальників із Міносвіти та КабМіну.

Книги, що не відповідають "політиці керівництва країни"вилучають зі шкільних бібліотек

Змагатимеш до поширення сили, слави, багатства і простору Української Держави! Такзвучить десята точка Декалогу Українського Націоналіста. Це значить, що із здобуттямукраїнської державності не закінчується мета українського націоналіста. Здобути українсь-ку державу набагато легше, ніж її утримати, – це підтвердив історичний досвід. Саме томунеобхідно докласти найбільше зусиль і праці, щоб створити сильну й багату державу.Українська нація відкидає будь-який шовінізм, загарбництво й усі інші оманливі імперіалі-

стичні формизиску. Вонабореться і будуєсвою держав-ність на ріднихземлях, де відвіків жив ізакріпився шля-хом боротьби зпоневолювачем українець.

Тому щоб самому не забувати та пропагувати ідею справж-ніх українських кордонів, пропонуємо придбати футболки ззображенням етнічних меж України.

А для того, щоб нагадувати хто саме боровся за здобуттяукраїнської державності, маємо теплі реглани "Україна понадусе!" - "УПА - боротьба триває!"

З питань придбання звертатися до секретаріату МНК:01030, м. Київ вул. Ярославiв Вал, 9, оф. 4,

тел. (044) 234-70-20, 096-188-37-93

ÒÅÐÅÍ УКРАЇНА÷èñëî 1 (34), çèìà 2013 ðîêó, ñòîð.7

Наша внутрішньо-політична праця ске-рована на те, щоб дослівно охопити ввесьзагал громадянства, щоб дійти до кожногоукраїнця, як причетного, так і непричетногодо загального громадського життя…

Найважливіша справа — здобути безпо-середній вплив, включити у нашу боротьбунайбільшу і найвартіснішу їх частину. Томуза об'єкт своєї політичної праці беремо всюнародню масу.

Для нас вона важлива з таких міркувань:по-перше, маса — це збірнота одиниць… Вній живуть і з неї виростають найціннішісвоєю ідейністю, бойовитістю і здібностямиодиниці тоді, як відповідна акція їх розбу-дить, дасть їм нагоду і відкриє дорогу, щобвони виявили себе. Багато таких високоцін-них людей живе, можна б сказати, у глухійгущі маси, але про їхні здібності і цінні дляполітичної праці прикмети не знають анівони самі, ані ніхто інший. Треба піти в най-густішу масу, на саме дно, щоб до них дійти,і треба відповідної акції, щоб їх покликати.

По-друге, нам треба опанувати своїмиідеями, боротьбою і відповідними акціямиту ж саму масу як збірну одиницю. Требавтягнути її у політичну дію. Бо вона даєполітичному рухові та організації широкеопертя. Масовість же надає революційнійборотьбі та кожній політичній дії великурозгінну силу та помножує її кількість.

У нашій боротьбі маса — це важливийфактор, як збірнота одиниць, її приєднуємо ігуртуємо. І навпаки, з допомогою одиницьохоплюємо й опановуємо масу. Йдемо цимиобома шляхами одночасно, а одна праця під-силює другу.

Насамперед ми повинні докладно пізна-ти кожне середовище, серед якого думаємовести політичну роботу. Не вистачить знатизагально характер і прикмети елементів, щов ньому гуртуються, чи загальну психологіюмаси. Треба вивчати кожне конкретне сере-довище, зокрема треба пізнати його особли-ві прикмети. Очевидно, все це приходитьсяробити вже під час самої діяльности, бо надовгі вступні спостереження і дослідженняперед приступленням до праці ми, в ниніш-ніх обставинах, не можемо собі дозволити.

Пізнати середовище — значить пізнатипересічний його тип, його окремі вияви тавідхилення від пересічного – різного родуособливості. Треба пізнати і збагнутилюдей, спосіб їхнього думання, сприйманняі реагування на ті чи інші явища, знати, чимвони живуть, як і що переживають, як став-ляться до різних явищ. Насамперед требапоцікавитися їхнім матеріяльним станом,умовами побуту, життя, праці, можливостя-ми влаштувати і поліпшити їхнє життя, їхніумови, потреби і бажання.

Для того треба нашим членам входити в

життя мас, в усі його вияви. Шукати різнихзустрічей з людьми та цікавитися якнайбіль-шою кількістю їхніх справ.

Для того, щоб могти і вміти повестиуспішну працю для опанування широкихмас, треба брати їх такими, якими вони є вдійсності, це значить, також з усіма їхнімихибами і недомаганнями. Підходячи до мас,не слід розраховувати тільки на високовар-тісні чи вже вироблені елементи і тількитакими займатися, а на інших махнутирукою. При всіх акціях, які розраховані наширші маси, конечним є пристосовуватисвою тактику і цілий підхід до рівня пере-січного громадянина, до його зацікавлень,способу думання та його здібностей і готов-ности йти шляхом політичної боротьби тавідповісти вимогам, що їх вона ставить.

Тож тактика політичної праці середшироких мас мусить бути нескладна і в кож-ному відношенні пристосована до політич-ного рівня даного середовища. Такі вимогиставить саме життя і без цього політичнапраця, наставлена на широкі маси, є без-успішна, особливо спочатку.

Якщо б ми переставили всю свою працюна масові рейки, тоді у висліді понизився б їїрівень. Але цього не думаємо робити.Подібно, як досі, так і надалі нам треба про-довжувати ті всі роди й форми нашої діяль-ности, які розраховані на кращі, передовіелементи. Роботу, що має активізувати, при-тягати, гуртувати, вирощувати й заправлятинайкращі передові одиниці з маси, мусимодалі посилювати і не може бути й мови проте, щоб її занедбувати або припинити.

Ідеться про поширення нашої діяльно-сти, а не про переставлення її на інші рейки.Маємо зактивізувати й скріпити політичнуроботу, призначену для широких мас, непослаблюючи праці, розрахованої на пере-дові, провідні елементи. Ведемо свою внут-рішньополітичну працю кількома шляхамиодночасно. Чим вищі вимоги ставимо досередовища, тим вищий політичний рівеньданої праці та одночасно тим вужчі її рамці ітим вужчі охоплювані ними кола. Навпаки,чим ширші кола охоплює політична акція ічим нижчий пересічно рівень її учасників,тим простіший характер даної політичноїроботи.

Коли масову політичну працю ми при-стосовуємо до характеру і рівня широкихмас, то робимо це тільки з тактичних мірку-вань. Насамперед, зміст завжди остаєтьсянезмінний, міняються лише зовнішні формий практична постановка роботи. Але і вцьому відношенні не думаємо постійно при-стосовуватися до рівня мас. Як тільки в пев-ному середовищі здобудемо ґрунт під нога-

ми, зразу ж починаємо формувати ці маси,підтягаючи їх на вищий рівень та, крок закроком, починаємо вести їх до цілі. Маючивплив на масу, починаємо нею кермувати і зстану маси, до якої спочатку нам треба булопристосовувати свою тактику, переводимо їїдо ролі свідомого, виробленого й активногочинника в нашій політичній боротьбі.

При першому погляді на цю справу можездаватися, що за недостатньої кількостилюдей на цих теренах не зможемо цьогоробити серед передових елементів, тобто,що будемо примушені братись за одну або задругу працю. Та в дійсності так не муситьбути.

Робота широкого, масового характеру,вироблення відповідної методики праці,створення потрібної організаційної апарату-ри, вишукування правильних шляхів інадання потрібної розгінної сили — все цевимагає спочатку великого вкладу енергії тавідставлення поважної кількости людей допраці. Але для продовжування і дальшогопоглиблення праці не треба додавати новихсил, навіть не конечно залишати зайнятих напочатку. Бо вже в скорому часі початковийвклад сил буде оплачуватися припливомнових, розбуджених до активности, сил.

У висліді активної праці серед широкихмас, до нашої диспозиції стане багато новихлюдей, їм можна буде великою міроюдоручити менш складні політичні завдання івідтяжити людей з більшим політичнимвиробленням, дуже потрібних нам сьогоднідля відповідальнішої політичної дії.Діяльність серед мас значною мірою вести-муть далі ті нові люди, які виявляться і при-йдуть до нас.

Отже, якщо ми не охопимо мас, то воничастинно підуть не з нами, чи частиннонавіть проти нас та великою мірою здемора-лізуються. А ми потребуємо мас у нашійполітичній боротьбі, в тому теж і мас емігра-ційних.

Степан Бандера

ЗНАЧЕННЯ ШИРОКИХ МАС ТА ЇХ ОХОПЛЕННЯТернопіль

20.02.2013За підтримки МНК в Зборові двічі на тиждень,

відбувається показ тематичних фільмів у районно-му будинку культури. Співорганізатором є моло-діжне об’єднання «Адреналін» та Зборівськийрайонний будинок культури.

21.02.2013Тернопільський обласний осередок МНК про-

вів чергову звітно-виборчу конференцію, на якійпроаналізував діяльність за 2 роки та обрав новийсклад проводу.

Серед головних досягнень осередку: залученодо громадської роботи більше 70 активних при-хильників організації, створена система вишколучленства: від відродженого вишкільного табору«Лисоня» до започаткованої «Школи українськоголідера». Пріоритетом залишається залученнямолоді до активної громадської роботи.

Новий склад керівництва ТернопільськогоМНК: Іван Ковалик – голова організації, ІванКізюк – заступник, Ірина Токар – головаСекретаріату, Тетяна Куца – член Проводу.

22.02.2013У рамках молодіжної кампанії «Пам’ятай про

великі дні наших визвольних змагань» у селіОлієві, що на Зборівщині, відбулися змагання ізнастільного тенісу за участі близько 40 молодиххлопців та дівчат, у т.ч. із навколишних сіл.Спортивні змагання організували і провелиМолодіжний Націоналістичний Конгрес та товари-ство «Просвіта».

23.02.201340 км – шляхами визначних історичних

пам’яток Зборівського району, місцями найбіль-ших боїв УПА. Так на Зборівщині пройшов зимо-вий вимарш під назвою «Стежками Остапа». Західбув присвячений пам’яті легендарного полковникаУПА Омеляна Польового (псевдо - Остап).Організаторами виступили місцевий осередокМолодіжного Націоналістичного Конгресу та това-риства «Просвіта».

У рамках вимаршу близько 30 юнаків та дівчатпроходили смугу перешкод, змагалися у стрільбі,знайомились при вечірній ватрі, слухали лекції пронаціоналістичний рух в Україні, семінари на темулідерства. Кращі учасники отримали тематичніподарунки.

28.02.2013У Тернополі розпочалися спортивні змагання

за Кубок Генерала Української Повстанської АрміїРомана Шухевича. З нагоди відзначення пам’ятікомандира УПА (який героїчно загинув 5 березня1950 року у бою із НКВД) 12 молодіжних патріо-тичних організацій міста змагатимуться в улюбле-них видах спорту Шухевича та інтелектуальномузмазі.

Головною особливістю «Кубка Шухевича» є те,що змагання проводилися з улюблених видів спор-ту Генерала, у яких він досяг значних успіхів.Цьогоріч молодь міста виборювала перемогу з бас-кетболу, стрільби, скелелазіння, бігу, волейболу,футболу, шахів, армреслінгу та в інтелектуальномуетапі змагу.

Змагалися за Кубок команди МолодіжногоНаціоналістичного Конгресу, Спілки Українськоїмолоді в Україні, Пласту, Молодої Просвіти,МНПТ «Обереги», «Сокіл», МГО «Студентськасвобода», Асоціації туристів Тернополя, Руху авто-номних націоналістів, ТУСК «Обнова», МГО«Файне місто».

Харків

14.12.2012У Харкові відбувся марш на підтримку родини

Павліченків, які страждають через безчинстваукраїнського правосуддя. Захід зібрав понад 700учасників, серед яких – футбольні вболівальникита активісти місцевих націоналістичних громадсь-ких організацій: Молодіжний націоналістичнийКонгрес та «Спільна справа». Акція проходила підстінами обласного управління МВС, де відбулисясутички з міліціонерами, внаслідок яких затрима-но сімох активістів.

29.01.2013У 95-ті роковини бою під Крутами, харківська

громада, за участю МНК, вшанувала пам’ятьтрьохсот молодих бійців, які героїчно поклали своєжиття на вівтар боротьби за волю України.Незважаючи на погану погоду, на акцію прийшлидекілька сотень свідомих харків’ян, щоб вислови-ти вдячність юним патріотам, які стали на захистсвоєї Батьківщини в момент, коли вона найбільшетого потребувала.

Захід розпочався запаленням свічок пам’яті таспільною молитвою за душі загиблих героїв. Якзазначив один із учасників заходу: «Тіла тих трьох-сот юних воїнів-студентів померли, але ідея їхняживе і до сьогодні надихає українську молодь насамопожертву в ім’я України».

Діяльність МНК. Коротко

Ця стаття Степана Бандери була надрукована за підписом С. Сірий у циклостилевомувиданні «Визвольна Політика», ч. 1, рік І, Прага, січень 1946, на сторінках 15-17. Автор вка-зує на значення та важливість участи широких кіл громадянства у внутрішньо-політичнійдії, скерованій на допомогу для революційно-визвольної боротьби, і дає ряд практичних вка-зівок для проведення цієї акції.

Про важливість знання свого минулоговлучно висловився Олександр Довженко:«Народ, що не знає своєї історії, є народсліпців». В умовах сьогодення ці слованабувають особливого змісту для україн-ців, оскільки «люди зверху» намагаютьсярозколоти історично єдину націю. Вивчатиминуле – означає будувати майбутнє.

За роки князівств, царського правління,за час становлення Совєтського Союзуправда про походження українців замовчу-валась – змінювались історичні свідчення,знищувались документи тапам’ятки. Та роки незалежноїУкраїни дають можливістьдосліджувати, друкувати та,нарешті, дізнаватись правдупро свою історію.

Книга ЄвгенаНаконечного «Украдене ім’я:чому Русини сталиУкраїнцями» – це те, що намзараз потрібно. Вона допома-гає відповісти на таке важливе питання:ким ми, українці, є насправді? Якщо Вамблизьке Шевченкове: «Хто ми? Чиї сини?Ким? За що закуті?» і набридла московсь-ка пропаганда про колиску братніх народівта старшого брата, як і те, що політикипостійно маніпулюють нашою історієюдля задоволення власних інтересів, то цякнига – для Вас. Видання дає можливістьдізнатися більше про давню українськуісторію і сформувати власну об’єктивнудумку про походження свого народу.

Книга висвітлює появу та вживанняназв «Русь», «руський», «українець» тощо.

Автор систематизує, здавалося б, розрізне-ні факти історії України від давнини донаших днів. Спираючись на сотні джерел,руйнує стереотип «великороса» та «мало-роса», висвітлює походження і викори-стання назв «москаль», «хохол», «жид»,«кацап».

Євген Наконечний аналізує, як підсту-пом та маніпуляціями віддаленій провінціївеликої княжої держави, заселеної пере-важно угро-фінами та чудськими племена-ми, вдалося через кілька століть не лише

захопити руські землі та київськийпрестол, але і вкрасти їхнє історич-не минуле та навіть ім’я. У книзі набагатому історичному матеріалівисвітлюються передумови, вито-ки та закономірності розвиткуРосійської імперії. Автор викриваєімперську сутність московськоїдержави, незалежно від кольорів, уякі вона фарбується.

Сьогодні нам необхідно відки-нути зайвий чужий ідеологічний баласт,нав’язаний за роки окупації, та пізнаватинашу справжню історію. Першим кроком уцьому напрямі може стати книга ЄвгенаНаконечного «Украдене ім’я».

Книга видана за сприянняМолодіжного Націоналістичного Конгресукоштом Юрія Калениковича Солоденка.

Звертатися за контактами:books@mnk.org.ua, (044) 234-70-20,096 852-30-77

Рада Назаренко, Соломія Фаріон,МНК

Чому Русини стали Українцями ?«Шлях Перемоги» - газетазахисту українських інтересів!Триває передплата на всеукраїнську газету «Шлях

Перемоги», одне з найстраших і найповажніших українськихвидань державницького спрямуваня в Україні і Світі.

«Шлях Перемоги» – це громадсько-політичний тижневик,офіційний друкований орган Організації УкраїнськихНаціоналістів (бандерівців), перший номер якого вийшов уМюнхені 28 лютого 1954.

Протягом десятиліть боротьби за визволення країни тижне-вик був чи не основним виданням, яке інформувало українствоза кордоном про визвольний чин ОУН і УПА, про події в окупо-ваній Україні, про мету і завдання, що стояли перед українськоюнацією в період московського поневолення.

«Шлях Перемоги» послідовно заступає ідеологію українсь-кого революційного націоналістичного визвольного руху. Всучасних умовах газета продовжує бути на передовиці суспіль-но-політичних подій, приниципово відстоює національні інтере-си українців, вісвітлює погляди та позиції патріотичних держав-ницьких сил країни.

В умовах реальної геополітичної загрози з боку Росії, внутрі-шніх викликів національній безпеці, «Шлях Перемоги» здій-снює інформування українців як в Україні, так і за кордоном просуть і першопричини цих небезпечних процесів, подає думкивідомих експертів, суспільно-політичних діячів, журналістів зцих питань, сприяє донесенню історичної правди про українсь-кий визвольний рух.

Редактором газети є відомий історик та публіцист Віктор Рог.

Передплати «ШляхПеремоги» – стань на захистукраїнських інтересів вінформаційному просторі!

Передплатний індекс30504.

÷èñëî 1 (34), çèìà 2013 ðîêó, ñòîð.8

Ти можеш знайти нас:Вінницька обл. – 067-577-88-93 (Олександр) mnk@mnk.org.uaЖитомирська обл. – 098-713-02-31 (Павло) mnk@mnk.org.uaЗакарпатська обл. – 095-486-71-69 (Михайло) mnk@mnk.org.uaівано-франківська обл. – 097-897-02-05 (Андрій) mnk@mnk.org.uaКіровоградська обл. – 066-710-88-22 (Валерій) mnk@mnk.org.uaКрим – 050-397-17-37 (Володимир) mnk@mnk.org.ua Луганська обл. – 099-721-40-55 (Дмитро) mnk@mnk.org.uaЛьвівська обл. – 093-668-32-52 (Назар) lviv@mnk.org.uaМиколаївська обл. – 066-155-04-10 (Володимир) mnk@mnk.org.ua Полтавська обл. – 050-296-62-70 (Олександр) poltava@mnk.org.uaрівенська обл. – 066-205-44-84 (Тарас) mnk@mnk.org.uaСумська обл. – 066-344-13-41 (Олександр) sumy@mnk.org.uaТернопільська обл. – 098-644-33-51 (Іван ) ternopil@mnk.org.uaХарківська обл. – 067-579-06-45(Андрій) kharkiv@mnk.org.ua чернівецька обл. – 097-732-97-13 (Ігор) mnk@mnk.org.ua

Визначено дату проведення найбільшоїв Україні військово-патріотичної тереновоїгри «Гурби-Антонівці»! З 28 квітня по 1травня 2013 року молодь з України та ззакордону запрошується до участі у три-денній грі, що відбувається в місцях най-більшого бою УПА – лісовому масиві міжселами Антонівці (Тернопільщина) таГурби (Рівненщина).

«Якщо ти побував на «Гурбах» раз,неодмінно приїдеш ще і ще!», – доводятьучасники, які з нетерпінням чекають ці 60годин безперервного екстриму, наближено-го до умов вояка УПА.

Ця легендарна гра веде свою історію з2003 року. Організовує її ВМГО«Молодіжний Націоналістичний Конгрес».За роки існування в грі «Гурби-Антонівці»взяли участь більше трьох тисяч молодихлюдей з усіх куточків України.

«Гурби-Антонівці-2013» присвячені100-річчю від дня народження ВасиляКука – генерал-хорунжого, головнокоман-дувача УПА у 1950-1954 рр. (після загибеліР.Шухевича). В. Кук командував військови-ми частинами УПА під час бою в Гурбах уквітні 1944-го – найбільшого бою в історіїУкраїнської Повстанської Армії. Саме тут69 років тому підрозділи УкраїнськоїПовстанської Армії потрапили в оточеннявійськ НКВД та регулярних частинЧервоної Армії, так званий «Гурбенськиймішок». П’ять тисяч українських героївмужньо боролися проти понад 35 тисячокупантів які мали підтримку танків, літа-ків та бронепоїзда; і після кількох виснаж-ливих днів бою повстанці вирвалися з ото-чення. Цей бій увійшов в історію як одна ізгероїчних сторінок національно-визвольноїборотьби –найбільший бій УПА, де україн-ські повстанці показали кращі взірці парти-занської стратегії і отримали тактичнуперемогу над ворогом.

Умови теренової гри:На терені площею 24 км² за перемогу

змагаються два куреня – «жовті» та «черво-ні». Мета кожного з них – знайти прапорсупротивника, зберегти свій та «вбити»максимальну кількість бійців противника.Структура куреня така ж, як була в УПА:він поділяється на сотні, чоти, рої. Кожна зкоманд суворо дотримується правил чесноїгри, прояви негідної поведінки та порушен-ня правил під час її проведення можуть

каратися дискваліфікацією гравця; пияцтвотут суворо заборонено. За дотриманнямправил слідкують спостерігачі, основнісуддівські функції здійснює Рада ВищихСпостерігачів.

Минулорічним нововведенням став тре-тій курінь «диверсантів» – команда досвід-чених гравців. Цьогоріч «диверсанти»знову зроблять спробу зробити «теренівку»більш динамічною та непередбачуваною.

чому ми їдемо на Гурби?* Вшанувати полеглих воїнів УПА, які

віддали свої життя за Україну в найбільшо-му бою з силами НКВД.

* Випробувати власні сили, навички,вміння. Щоб перемогти – доведетьсяпроявити всі свої найкращі якості, ачасом і розвинути необхідні. Це завданнястає ще складнішим, оскільки командирикуренів досконало вивчають терен гри,поліпшують тактику і стратегію, застосо-вують сучасні технічні можливості длявдалих маневрів.

* Прожити три доби життямвоїна УПА. Відчути, що означає боротисядо кінця, перемагати свої слабкості, гар-тувати тіло і дух, робити все зарадидосягнення мети. Спати, чекаючи на

«алярм», охороняти побратимів на «стійці»,з ризиком ходити у розвідку чи шукати пра-пор серед боліт, рватися до бою...

* Отримати величезну дозу адреналі-ну та енергії. Цього року «теренівка» щескладніша, ніж раніше: гравці чоти досвід-чених ветеранів – «безсмертні», а куріньпротивника, як завжди, не зважає ні напогодні умови, ні на час доби, ні на втомучи спрагу.

Ти не можеш це пропустити!Зголошуйся на найбільшу та унікальнутеренову гру «Гурби-Антонівці» до 20 квіт-ня, заповнивши зголошення!

Інформцентр МНК

Найочікуваніша гра патріотів«Гурби – Антонівці - 2013» вже незабаром!

Київ – (Назар), 096-852-30-77, kyiv@mnk.org.uaТи можеш завітати до нас на збори щопонеділка о 19-00 за адресоювул. Ярославів Вал, 9.

Головний редактор: Сергій КузанРедакцiя: Діана Сергiєнко, Назар Матлак, ЛюдмилаРедько, Ярослав Іляш, Маргарита Долгая, Іван Кішка

Редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати текст.Редакція не несе відповідальності за думки, висловлені авторами.При передруці посилання на «ТЕРЕН УКРАЇНА»обов`язкове.

Друк: ТОВ «Регіна» ЛТДм. Вінниця, вул. Пугачова, 1Наклад - 10000Замовлення №

«ТереН УКрАїНА»çàñíîâàíèé Îëåêñàíäðîì Áîãàòèð÷óêîì ó 2002 ðîöi

Адреса редакцiї: 01030, м. Київвул. ярославiв Вал, 9, оф. 4,

тел. (044) 234-70-20, 096-188-37-93

mnk.org.uae-mail: mnk@mnk.org.ua, press@mnk.org.ua

FB: fb.com/mnk.org.uaVK: vk.com/mnk_org_ua

Twitter: @mnk_ua, #mnk_ua

Засновник: ВМГО «Молодiжний НацiоналiстичнийКонгрес»

Свiдоцтво серiя: КВ, № 13248-2132р вiд 08 жовтня 2007 року

Розповсюджується безкоштовно

«Батько Бандерів»Анатолій Бень

Ця книга – не про СтепанаБандеру. Точніше, не про ньогоодного. Її головний герой -Людина, без якої у прямомубіологічному і в широкомувиховно-ідеологічному значен-ні не з'являються на світ. Раноовдовівши, Андрій Бандера –цей пасерб двох імперій і "дер-жави шибенець"– зумів з мало-літніх семи дітей (восьме

померло немовлям) зростити семероОсобистостей.

«Нація, яка не капітулює»ред. я.іляш, В.рог

Книга висвітлює історіюнаціонально-визвольного рухуІрландії з середини XIX століт-тя по сьогодення. Працямістить чимало відомостей прочаси народної самоорганізації,боротьбу ІрландськоїРеспубліканської Армії, етапидержавного будівництва та сві-тоглядові і ментальні особли-вості ірландців. Збірка статей

дає можливість зрозуміти і проаналізувати прой-дений шлях кельтського народу від вимираючоїнації до успішної держави Європи.

У книзі вміщено статті діячів українськогонаціоналістичного руху, які представляють собоюУкраїнську Військову Організацію, ЗакордонніЧастини Організації Українських Націоналістів,Спілку Української Молоді «Сумщина» таМолодіжний Націоналістичний Конгрес.

«Полум’яний Вихор»В.Кархут

Повість "Полум'янийвихор" - експресіоністська роз-повідь про національну пробле-матику та міжнаціональні сто-сунки на Волині в середині 30-хроків ХХ століття.

«оУН (бандерівці): фрагменти діяльності та боротьби»

Святослав ЛиповецькийДіяльність ОУН та її членів

привертала увагу закордоннихполітиків, громадськості, жур-налістів й не давала забути, щоУкраїна, хоч і поневолена, існуєта змагає до незалежності.Жертви, складені для здобуттяУкраїнської Держави, числили-ся сотнями тисяч, але це неприпиняло боротьби, а лишеслужило новим поколінням

взірцем віри та посвяти.

Книга поштою: для замовлення книг поштоюнеобхідно звернутися за вказаною нижче адресоюМНК, скринькою book@mnk.org.ua аботел.:0968523077 та вказати назви та кількістькниг, ПІБ, повну поштову адресу з індексом

Свій до свого по своє!

ÒÅÐÅÍ УКРАЇНА

Організації:Мистецька агенція «Наш формат»

(Київ, Україна)Добродії:Адольф Гладилович

(Монреаль, Канада)Володимир Гнип

(Ноттінгем, Англія)Юрій Солоденко

(Київ, Україна)Володимир Науменко

(Київ, Україна)Олександр Коханець

(Вінниця, Україна)Олександр Шевченко

(Харків, Україна)

Керівництво та членство МНКвисловлює щиру подяку всім

добродіям та організаціям, якідопомагали діяльності нашої

організації у грудні 2012 – лютому2013 року.

З нагоди третьої річниці президентстваЯнуковича активісти Тернопільського осе-редку МНК зняли відео, в якому тернополя-ни вітали Віктора Федоровича з днем йогоінавгурації. Теплих слів у місцевих мешкан-ців не знайшлося – всі як один бажали тепе-рішньому Президенту «звільнити Українувід себе».

Хтось жартома, а хтось цілком серйознопідійшов до звернення. Цікаво, що багатожителів міста зауважили, щоВіктору Януковичу слід звернутиувагу на свою грамотність, аджецим він ганьбить не лише себе,але й цілу державу, з якої глу-зують через такого керманича.Своє негативне ставлення до дійПрезидента висловили і пенсіоне-ри, і школярі, котрих не задоволь-няє ситуація в країні, через цілко-виту владу Партії регіонів.

За час свого президентстваЯнукович неодноразово критику-вали за невиконання своїх обіця-

нок перед виборцями.Одним з найгучніших скандалів, було

прийняття одіозного мовного закону, якийпрактично зрівняв російську та українськумову в правах. Ще одна тема не дає спокоюні українцям, ні цілій європейській спільно-ті досі – це зниження рівня демократії внашій країні. Євроінтеграція України – намежі провалу. Додає «олії у вогонь» і арештколишнього прем’єра – Юлії Тимошенко. За

час правління Януковича йогоУряд намагався боротися зазниження тарифів на газ дляукраїнців, проте жодних пози-тивних зрушень в цьому планітак і не відбулося…

Переглянути відео роликможна за посиланням:h t t p : / / m n k . o r g . u a / m n k -news/novina/article/ternopol-jani-podaruvali-janukovichu-videorolik-z-poba/

Інтернет-видання "Доба"

Тернополяни «подарували» януковичувідеоролик з побажаннями

Цей НоМер «ТереНУКрАїНА» ВидАНо ЗА

фіНАНСоВої ПідТриМКи юрія ПоКАНєВичА (КиїВ)

Для надання благодійної допомоги коштиперераховуйте на картку «Приватбанк» №4405 8858 1870 3032, на ім`я Кузан С. В.