X XX X XX - и й Р І К Н О В О Г О В И Д А Н Н Я / Н - р 3 - 4 / - и й Р І К Н О В О Г О В И Д А Н Н Я / Н - р 3 - 4 / Л Ю Т И ЙЛ Ю Т И Й 2 0 1 9 р . / Г А З Е Т А З А С Н О В А Н А 1 9 4 9 р .2 0 1 9 р . / Г А З Е Т А З А С Н О В А Н А 1 9 4 9 р .

Kультурно-просвітницький часопис Союзу українців Румунії

• «Молоді українські таланти в Румунії»

• Із щоденника депутата СУР

• Про День ручного письма – почерку

• Організації української еміграції в світі

• Зимові свята за старим стилем у Клужі-Напоці

• Посвячення у сан диякона В. Мальковича

• День Сучавського коледжу ім. М. Емінеску

• Зустріч Посла України в Румунії із студентами

• П’ять десятиліть тому...

• Серетські педкадри в Португалії

• «На крилах Морфея» Романа Кобзи

• «Блаженний край, де народився, друже...»

• Чому полярні ведмеді не їдять пінгвінів?

• 21 лютого – Міжнародний день рідної мови

• Святкування Дня Соборності України в Бухаресті

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

стор. 3

стор. 2

стор. 4

стор. 5

стор. 6

стор. 7

стор. 8

стор. 9

стор. 15

стор. 10

стор. 11

стор. 12

стор. 13

стор. 14

стор. 16

В оманізнайдусебезусиллямигрому.Спорожнілий,затінений,кволий.Покаранийумовлянням

недуги,немовби словами, –вонивідвідуютьменепослугамий відкупнимизажурами...

У номері:

Іван КОВАЧ

ВІДКУПНИМИЗАЖУРАМИ

ЛЮТИЙ 2019 р.2

Союз українців Румунії організо-вує IІІ-ій випуск Фестивалю-конкурсу «Молоді українські

та ланти в Румунії»

МЕТА І ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ФЕСТИВАЛЮ-КОНКУРСУ:

• Відродження, збереження і розвитокукраїнської культури в Румунії.

• Виявлення молодих талантів, встанов-лення творчих контактів між учасниками,обмін досвідом.

• Створення умов для підтримки та роз-витку дитячої та юнацької творчості.

ВІКОВІ КАТЕГОРІЇ:

I категорія – 6-9 років / 0-4 класи;II категорія – 10-13 років / 5-8 класи;III категорія – 14-17 років; / 9-12 класи;IV категорія – 18-30 років / студенти та

українська молодь в Румунії.

НОМІНАЦІЇ:

Література:

1. поезія (2-4 поезії);2. коротка проза (2-4 сторінки);3. есе (2-4 сторінки).Тексти на конкурс подаються на аркушах

формату А4, надруковані шрифтом TimesNew Roman розміром 14 пунктів з міжряд-ковим інтервалом 1,5 пункта. Розмір віршо-ваного тексту повинен бути не більше одні-єї сторінки.

Живопис:

1. Класичний живопис: пей-заж, портрет, натюр-морт, аква-рельний живопис, жанрова карти-на, езотерика, естетика ню (оголе-на натура), анімалістика, архітек-турний живопис (2-4 роботи).

2. Експерементальний живопис:пейзаж, портрет, натюр-морт, акварель-ний живопис, жанрова картина, езоте-рика, естетика ню (оголена натура), ані-малістика, архітектурний живопис (2-4роботи).

3. Графіка (2-4 роботи):Всі роботи повинні мати етикет-

ку-опис: прізвище, ім’я автора (співавтора);назва твору; техніка створення; розмір(висота х ширина); дата створення.

Музика:

1. Солісти, дуети: естрадний вокал;народний вокал; академічний вокал; джазо-вий вокал.

2. Інструментальна музика: скрипка, віо-лончель, баян, акордеон, ґітара, фортепіано,духові інструменти.

3. Оригінальне мистецтво: художнєчитання, естрадні мініатюри т. ін.

Перевага віддається майстрам україн-ської літератури (проза, поезія, уривки звистав).

Для участі записи подаються на цифро-вих носіях (USB флеш-накопичувачі, CD-диски), чи висилаються в електронномуформаті. Цифрові носії повинні містититільки 2 конкурсні треки, обов’язково укра-їнської пісні чи інструментальної музики.

Просимо всіх бажаючих взяти участь уконкурсі надсилати оригінали чи копії робітз поміткою «Pentru concurs» на адресу:Uniunea Ucrainenilor din România, str. RaduPopescu nr. 15, sect 1, Bucureşti, а також і велектронному вигляді (e-mail: trona2007@gmail.com), до 1. 06 2019 р.

НАГОРОДЖЕННЯ:

Перші, другі і треті місця будуть нагород-жені дипломами та грошовими преміями.

Конкурсні твори оцінює журі (письмен-ники, художники, артисти, діячі культури імистецтв) за 10-бальною шкалою, на основірезультатів голосування журі складаєтьсярейтинг і розподіляються місця у кожнійномінації, а також по вікових категоріях.Остаточний склад журі затверджується

Комісією з питань культури Союзуукраїнців Румунії за 10 днів допочатку Фести валю-конкурсу.

Рішення журі оформляються увигляді протоколу, є остаточними іоскарженню не підлягають.

Переможці конкурсу берутьучасть у гала-концерті.

Питання з проведення фестива-лю-конкурсу надсилайте на адресу

trona2007@gmail.comТел. оргкомітету 021 222 07 37; 0751 109 ... контактна особа– Михайло Гафія Трайста

ОГОЛОШЕННЯ

IІІ-й ВИПУСК ФЕСТИВАЛЮ-КОНКУРСУ МИСТЕЦТВ«МОЛОДІ УКРАЇНСЬКІ ТАЛАНТИ В РУМУНІЇ»

(Закінчення на 4 стор.)

Унів. проф. д-р В’ячеслав КУШНІР, декан Факультету історії та філософії

Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова

Одеса – Тульча

ЛЮТИЙ 2019 р. 3

ăâîşţ

t«ВІЛЬНОМУ СЛОВУ» – 65! t«ВІЛЬНОМУ СЛОВУ» – 65! t«ВІЛЬНОМУ СЛОВУ» – 65! t

Відкриття новії сесії Парла -менту (V-ої сесії поточнихзаконодавчих зборів) застави-ло депутата СУР негайно

повернутися з відрядження на роботу впленумі, комісіях і парламентській групі.Що нове накреслюється в поточній сесії?Можна б сказати, що існує ризик надов-ження дебатів над бюджетом. Чому? Томущо зберігаються, навіть поширюютьсядеякі прояви бюрократії та формалізму вадміністрації. Спостережливий до такоїеволюції, депутат СУР поєднав невпиннутурботу про підтримування побажаньвиборців із рішучими ініціативами суп-роти адміністративного індиферентизму,що випливає і з вістей нашої рубрики.

ДЛЯ ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ ЦЕРКОВ

Вимагаючи уточнень від Державногосекретаріату для культів у зв'язку з пропу-щенням від фінансування українських цер-ков, пану депутату МИКОЛІ-МИРОСЛАВУПЕТРЕЦЬКОМУ навели чудернацьке вмо-тивування, за яким не була вчасно надісла-на належна документація.

З'єднавшись із територіальними філіямиСУР, наш парламентарій звернувся прямодо Державного секретаріату для культів, допана ВІКТОРА ОПАСКІ з листом, в якомудоводить на основі конкретних даних, щоукраїнські церкви із Балкеуць та Дар -манешт Сучавського повіту, Крішану Туль -чанського повіту і, не востаннє, українськоїцеркви з Тімішоари ще на початку минуло-го року здали відповідну документацію.

Пан депутат МИКОЛА-МИРОСЛАВ ПЕТ -РЕЦЬКИЙ заявив, що підтвердить свій за -хід ще однією прямою розмовою із паномВІКТОРОМ ОПАСКІ, в якій піднесе такожі питання, чи будуть, за стилем праці вДержавному секретаріаті для культів, неви-конані для фінансування прохання до кінцябюджетного року з призначення перенесеніна наступний бюджетний рік.

БИТВА ЗА ЛІЦЕЙ ІМ. ТАРАСАШЕВЧЕНКА

Саме через бюрократичний, згаданийвище стиль праці, питання фінансуваннякапіталовкладень для будинку Ліцею ім.Тараса Шевченка, що в Сігету-Мармацієй,триває до невизначеності. У номері з груд-ня минулого року ми повідомляли читачівпро письмове запитання, з яким звернувсяпан депутат МИКОЛА-МИРОСЛАВ ПЕТ-РЕЦЬКИЙ до пані міністра Національноговиховання ЕКАТЕРІНИ АНДРОНЕСКУ.Була виставлена серцевина питання, а самете, що муніципій Сігету-Мармацієй бажаєфінансувати роботу, але їй перешкоджає те,що партер будинку, який фігурує повністюформально у публічній сфері, знаходиться вадміністрації МНВ.

Відповідь міністерства, що була наданаопісля, відзначається формалізмом та уни-канням запитання. В такому становищі пандепутат МИКОЛА-МИРОСЛАВ ПЕТРЕ -ЦЬ КИЙ оцінив, що вимагається твердарішучість, навіть і саркастична, щоб спону-кати відповідальних з мінімальною серйоз-ністю розглянути питання, на які вониповинні відповісти.

Обширно відтворимо текст з нового,сформульованого депутатом з ТрибуниПарламенту, запитання:

«Я отримав відповідь від МНВ н-р11527/11.01.2019 і вивчив її з особливимтерпінням. Спочатку нічого не зрозумів,але потім проявилися і певні тонкощі.

Конкретна ситуація стосувалася бю -рок ратичного застрявання документаціїщодо обміну будівель шкільного призначен-ня, одна у публічній сфері держави, інша упублічній сфері Адміністративно-терито-ріальної одиниці Сігету-Мармацієй. Сьо -годнішнє юридичне становище (централь-не, відповідно, місцеве) для адміністраціїдвох одиниць, якраз зворотнє щодо відпові-дальності, що заблоковує капіталовкладніроботи. Одна з будівель це та, в якій дієЛіцей ім. Тараса Шевченка, єдиний педаго-гічний ліцей з україномовним викладанням.

Принципове питання у вступній частинібуло представлене так:

«Хоч поставлене письмове запитаннятичеться конкретної ситуації, я впевне-ний, що виявите дисфункціональність,безвідповідальність, прояви бюрократиз-му, які начебто закостеніли у стилі праціцього міністерства, на керівництві якогобез результатів перебувало чимало са -нов ників».

Відповідь, гарантована іменем та фун-кцією Вашого Панства, широка. Вона охоп-лює 77 рядків і майже всі вони не маютьпрямого зв'язку із, власне кажучи, питан-ням як таким. Наприкінці надовженоговступу довідуємось про те, що ми знали,коли поставили запитання, а саме: 1) навулиці Лібертецій н-р 22 діє виключно міс-цево адміністрований Ліцей ім. ТарасаШевченка, але партер будинку (зайнятийтим же ліцеєм) знаходиться в публічнійдержавній власності, центрально адмініс-трований; 2) на вул. Г. Дожа н-р 46 дієДитячий шкільний клуб, проте в місцевійпублічній власності; 3) інвестиції не отри-мує жодна з цих 2 будівель через їх зворот-ній юридичний режим; 4) становище моглоб повернутися у своє русло шляхом обмінубудинків, ініційованого МНВ; 5) МНВ,однак, не започатковує обмін будинків безуточнення причин у 77-ох рядках відповіді.

Натомість, довідуємось про купу дета-лей без зв'язку із поставленим запитанням,як, наприклад: діяльність пана ЦАПУМІХАЇЛА ЛІВІУ, експерта M.L.P.A.T. (Мі -ністерства публічних робіт та упорядку-вання території), існування ще одногошкільного клубу та види спорту, які в ньомупрактикуються, що подумав зробити влас-ник будинку, який знаходиться в східній час-тині іншого будинку, про відстань, на якулюдина подумала відсунути свою камбалу,навіть і про товщину віддільних стін з ново-го будинку того ж мараморошця: 20 см!

Такі відхилення від теми вселяють думкупро намір підлеглих ввести вас в оману танепомітно приховати прохану відповідь.Можливо, однак, що це була лише демон-струюча спроба великої спритності. Пар -ламентарій, бажаючий запитати, якастадія бюрократії в МНВ, керівництвоМіністерства подумало подати конкрет-ний зразок способу обігу інформацій такристалізації рішень.

Ласкаво приймаючи демонструваннястилю праці, очікуватиму далі відповіді на

пунктуальне запитання: Чи готова меріяСігету-Мармацієй виділити інвестиції нашкільний будинок, що на вул. Лібертецій н-р22, але не може, немаючи його у своїй влас-ності, а МНВ готове інвестувати в буди-нок, що на вулиці Георге Дожа н-р 46,немаючи його у власності, й чому не прове-деться обмін будинками із Адмініс тра -тивно-територіальною одиницею Сігету-Мармацієй?».

На завершенні номера ми довідалися, –як кажуть, «із джерел», – що Пані міністрЕКАТЕРІНА АНДРОНЕСКУ збирається напряму зустріч, щоб провести прикладнішурозмову з депутатом МИКОЛОЮ-МИРОС-ЛАВОМ ПЕТРЕЦЬКИМ.

ПАН ТУДОРЕЛ ТОАДЕР ВІДПОВІДАЄ СЕРЙОЗНО 

В тому ж номері з грудня 2018 р. в ційрубриці ми інформували читачів про офі-ційне запитання до міністра юстиції панаТУДОРЕЛА ТОАДЕРА у зв'язку з ефектив-ним виконанням права на об'єднання, від-повідно, щодо труднощів, які зустрічаютьасоціації і фундації у проведенні юридич-них процедур, від яких залежить їх фун-кціонування.

З обширної, – як і очікувалось, – відпові-ді пана міністра ТУДОРЕЛА ТОАДЕРАнаведемо суттєвий абзац:

«Що стосується законодавчих заходівМіністерства Юстиції з метою прискорен-ня неюридичної процедури надання юридич-ної особи у випадку асоціацій, фундацій іфедерацій, уточнимо, що в Законодавчійпрограмі Уряду фігурує законопроект длязміни та укомплектування Урядового розпо-рядження н-р 26/2000, проекту, який має наметі як покращення діючих вирішень, так іусунення появлених у змісті Роз порядженнянеузгодженостей внаслідок її послідовнихзмін; в процесі розробки проекту норматив-ного акту взято до уваги включно засигналі-зовані вами у запитанні аспекти».

ДО ЧИСТІШИХ ПРАКТИК ДЛЯЧИСТІШОЇ ВОДИ

Чисельність українців у Бухаресті можевиглядати незначною для аматорів статис-тик, але депутат СУР керується двома при-нципами: кожний парламентарій має бутипильним до питань, які стосуються всьогосуспільства, а представник етнічної спіль-ноти повинен чутливо ставитися до про-блем, які могли б завдати болю хай і одно-му-єдиному його співвітчизнику. Така кон-цепція була практично поновно підтвердже-на внаслідок публічних емоцій минулогомісяця у зв'язку з якістю води, доставленоїбухарестцям.

ІЗ ЩОДЕННИКА ДЕПУТАТА СУР

(Закінчення на 7 стор.)

ОГЛЯДАЧ

ЛЮТИЙ 2019 р.4

19січня цього року вКлужі-Напоці вжев котрий раз тра-диційно відсвят-

кували зимові свята. Учас никами ігостями заходу в першу чергу ста-ють декілька поколінь місцевоїукраїнської громади, їхні колеги ізнайомі. Цього разу до вже визна-ної плеяди професорів та членівїхніх родин, викладачів, студентівприєдналося наймолодше і най-щиріше покоління українців –дітки дошкільного віку. Органі -зували цю подію викладачі укра-їнської мови та літератури –подружжя Гербіль – у співпраці зфакультетом іноземних мов уні-верситету імені Бабеша-Бойоя.Союз українців Румунії надавнезмінну фінансову підтримкуцьому заходу.

Відкрило урочисту частинуклузького заходу дружнє коляду-

вання молоді – символічний при-хід свят і святкового настрою унаш повітовий осередок. А першудоповідь на тему «Святкування застарим календарем. Чому назива-ють «невиправленим» юліанськийкалендар?» запропонував нашійувазі голова клузького відділенняСуР пан І. Гербіль. Він зізнався,що протягом часу не раз зустрічавтермін «невиправлений» у літера-турі різного рангу. Шукаючи пояс-нення такого визначення, допові-дач занурився у деталі відліку заюліанським та за григоріанськимкалендарями. У свій час юліан-ський календар (прийнятий щеЮлієм Цезарем у 46 році до н.е.)був визнаний не цілком точним.Було поступово введено у вживан-ня більш коректний з точки зоруастрономії варіант – григоріан-ський календар. Тому часто юлі-анський календар називають ще й

«невиправленим». Та ось, за нови-ми дослідженнями, григоріан-ський календар теж хибний, і насьогоднішній день в році зібрало-ся, за різними джерелами, від 4 до7 додаткових днів. Виявляється,«виправлений» календар потребуєудосконалення або заміни. А томупромовець запропонував називатиюліанський варіант відліку часу,як би то не було, лише не «невип-равленим».

Не секрет, що, крім українців,за старим стилем – юліанськимкалендарем – релігійні свята свят-кують і цілий ряд інших слов’ян-ських народів: росіяни-липовани,серби, македонці. Пан Гербількоротко розповів про Різдвянузвичаєвість кожної з цих націо-нальностей – дотримування пос -ту, Святу вечерю, відвідуванняцерковних служб, традиційні види

святкування та колядування. Упорівнянні з українцями нашісусіди на свята співають менше,їдять та й веселяться менше.«Принаймі у Мараморощині іБанаті та у частині Буковини, ботут частина святкує за новим сти-лем, Різдво святкується саме так,як це відбувалося 200-і, а може, і300-а років тому. ...Колядування вукраїнців є ідентичним з тим, якебуло 4-5 століть тому», – підкрес-лив викладач. На його думку,українцям удалося зберегти стару,прабатьківську обрядовість і тра-диції, які вони практикують про-тягом 3-денного святкуванняРіздва Христового, а також такихзимових свят, як Новий Рік іВодохреще.

23січня у світі відзначаєтьсяДень почерку або, кажучибільш елегантно, День руч-ного письма, який заснова-

но з метою нагадати всім нам про унікаль-ність ручного письма, про необхідністьпрактикуватися в ньому, про неповторністьпочерку кожної людини.

Зростаюча з кожним роком популярністькомп’ютерів, електронної пошти та елек-тронних блокнотів, СМС, наборів сті-керів з надрукованими фразами-підказ-ками та інших засобів швидкого спіл-кування поступово відводить сучаснулюдину від можливості висловити своїдумки, написавши їх власноруч.Можливо, в недалекому майбутньомулист або листівка, написані “від руки”,стануть бажаним придбанням

Це свято покликане нагадати всімпро важливість ручного письма,несправедливо забутого сьогодні з-завеликої кількості цифрової та друкова-ної інформації.

Ініціатором Дня стала Асоціаціявиробників письмового приладдя(Writing Instrument ManufacturersAssociation, WIMA), яка і проголосиладатою «рукописного» свята 23 січня.

Цим святом вони хотіли нагадати всімнам, що ручний лист – це майстерність, цезайва можливість для нас заявити світовіпро унікальність досвіду кожної людини,про те, що кожен з нас – особливий і непов-торний.

Про зв'язок почерку з духовним світом іхарактером людини висловлювалися іАрістотель, і великі італійці епохиВідродження. У 1875 році французькийабат Жан Іполит Мишонер вжив термін«графологія», що позначає область знанняпро почерк і методи його дослідження узв'язку з психічним станом особи.

Історія розвитку ручного письма обчис-люється тисячоліттями, і, можливо, протя-гом такого ж часу люди намагалися визна-чити характер людини за почерком.

Сучасні графологи можуть відтворитипортрет людини за 7 основними характе-ристиками: розміром літер, їх нахилі таформі, напрямку почерку, інтенсивністьнатиску, характером написання слів ізагальній оцінці почерку.

Що може розповісти про людину йогопочерк?

Психологи стверджують, що манераписьма залежить від емоційного станулюдини, особливостей її психіки.

А тому за почерком можна судити проособистісні властивості людини, її темпера-мент, настрій і навіть життєві погляди.Навчившись читати «між рядків», можнарозпізнати тип особистості (темперамент)будь-якої людини, навчитись вгадувати їїпочуття і думки, визначати життєву пози-цію.

Вміння писати не притаманне людині віднародження, воно є рисою, що здобуваєтьсяв процесі виховання. Коли дитина тількиосвоює техніку письма, вона старанновиводить літери на папері, тобто усвідомле-но. Але поступово манера письма стаємашинальною. Людина в процесі написан-ня не обдумує те, як вона пише. Письмокерується вже не свідомістю, а підсвідоми-ми механізмами. Рукою людини керують

мозок і центральна нервова система. Атому стиль написання висловлює гли-бинні процеси в психіці людини.Встановлено, що текст, написанийокремою особистістю, завжди вислов-лює її індивідуальні риси.

Про те, що почерк людини відобра-жає її темперамент, помітив щеАрістотель. Трохи пізніше цим питан-ням займалися Лафатер, Лейбніц, Ґетета ін. У наші дні графологія - вченняпро зв'язок почерку з характером - єрозвиненою наукою з твердою теоре-тичною основою і цілим рядом різнихнапрямів. Розпізнавання особистісноготипу людини за почерком сьогоднішироко використовується у психологіч-ній діагностиці, в космічній медицині,в криміналістиці. Відомі випадки, колипо одному лише почерку фахівцям вда-

валося розкривати злочини. У ряді країнзахідної Європи аналіз особистості людинипо його почерку застосовується при прийо-мі на роботу.

Манера письма завжди проявляє в люди-ні основні характерні риси її натури.

Проаналізувавши почерк людини, можназрозуміти не тільки те, в якому настрої вонаписала цей текст, але також і те, як вона ста-виться до життя, до людей, який тип тем-пераменту притаманний лише їй та багато,багато іншого.

Підготував Віктор ГРИГОРЧУК,голова Яської філії СУР

2 3 січня – День ручного письма (День почерку)

(Продовження на 6 стор.)

Ольга СЕНИШИН

СВЯТКУВАННЯ ЗИМОВИХ СВЯТ ЗА СТАРИМ СТИЛЕМ У КЛУЖІ-НАПОЦІ

ЛЮТИЙ 2019 р. 5

Наприкінці 30-х років у різнихкраїнах світу проживало біля55 мільйонів українців. “Най -більше живе їх за нашими

Карпатами, – повідомляла “Нова свобода”,– українці живуть, крім Підкар паття,на різних землях у такому числі: уВеликій Україні (УРСР) – 41 млн., вГаличині (Польща) – 8 1/2 млн., вЧехосло вач чині – 650 тис., в Буковиній Бесарабії (Румунія) – 2 1/2 млн., вСША – 1 млн., в Канаді – 300 тис.”[68, 1938, 28 серп.]. Після 1925 р. оста-точно викристалізувалися осередкиукраїнської еміграції в Європі. “Пер -ше місце зайняла Прага, після неїВаршава, втратив значення Відень.Постають нові осередки: Берлін іПариж. Слабші скупчення українськоїеміграції – це Румунія, Болгарія,Бельгія, Швей царія, Англія, Італія,Туреччина, Лат вія, Фінляндія. Чисельно напершому місці стоїть українська еміграція вПольщі й Франції” [190, С.572].

Починаючи з 80-х років ХІХ ст., галиць-кі та закарпатські селяни переселялися заокеан. “Українці або особи українськогопоходження до війни (Другої світової –М.В., І-Л. Г.) приблизно були так розподіле-ні в Америці між різними її країнами: Спо -лучені Штати Північної Америки – 700–800тис., Канада – 300–400 тис., Бразилія –50–60 тис., Аргентина – 50 тис., інші аме-риканські країни – 10–20 тис.” [424, С.174].Із наведеного статистичного матеріалувидно, що українська діаспора в кіль-кісному відношенні становила собоюзначну силу, від якої теж певноюмірою належало майбутнє Кар -патської України. Виходячи з цього,нема нічого дивного, що уряд А.Воло шина, який опинився в скрутно-му становищі, звернувся до українцівзарубіжних країн з проханням продопомогу. Необхідно відзначити, що“більшість представників трудовоїеміграції та їх керівників щиро і віддуші бажали своїм землякам щасли-вого, вільного розвитку, звільненнявід багатовічного чужоземного поне-волення, всіляко підтримували їхборотьбу за автономію та політичну неза-лежність. Разом з тим, серед емігрантівбули і ті, що, виражаючи інтереси меншос-ті, плели навколо Закарпаття різні політич-ні інтриги, проводили антинародну діяль-ність і, зблокувавшись з реакційними сила-ми в “старому світі”, привели наш край дотрагедії напередодні другої світової війни”[213, С.74]. Ці думки, висловлені сучаснимдослідником М. Болдижаром, дають мож-ливість констатувати, що політичні події1938–1939 рр. у Карпатській Україні оціню-валися різними організаціями українськоїдіаспори неоднозначно.

22 грудня 1938 р. “Нова свобода” опублі-кувала звернення представників україн-

ської діаспори, в якому пропонувалосястворити «Національний фонд КарпатськоїУкраїни». «Треба користатися з того вели-кого зриву, – говорилося в зверненні, – якийохопив український народ у цілому світі.

Всі хотять нам допомогти. Нашою повин-ністю є організувати цю так потрібну акціюй чим скоріше її урухомити. До Хусту впли-нуло вже багато різноманітних плянів,додаємо до них ще один: «ЗакладімНаціональний фонд». Закладім його щесьогодні і сповістім про це увесь україн-ський світ. Будувати Карпатську Україну єобов’язок цілої нації. Не хвалімся, що насбагато – похвалімся тим, що ми вмієморобити!” [68, 1938, 22 груд.].

Існували тісні відносини між урядомКарпатської України і різними політичнимипартіями, об’єднаннями і товариствами 9країн [589, С. 188]. В США КарпатськуУкраїну підтримували “Організація Демок -

ра тичного Відродження України”, “МолодіУкраїнські Націоналісти”, “Комітет Обо ро -ни Карпатської України”, “УкраїнськийЧер воний Хрест”, “Закор донна делегаціяКарпатської Укра їни”, “Об’єднані Укра -

їнські Організації Амери ки”. В Канаді– “Українське Націо нальне Об’єд -нання”, “Українська Стрі лецька Гро -мада”, “Об’єд нання Українок Ка надиім. Ольги Басараб”, “Молоді Укра їнськіНаціо налісти”. В Че хос ло ваччині –“Комітет Обо рони Кар патсь кої Укра -їни”, “Цен траль ний Со юз УкраїнськихОргані зацій ЧСР”. В Німеччині –“Укра їнське Націо нальне Об’єднання”.У Франції – “Українсь кий НароднийСоюз”. В Ар ген тині – “Організація Де -мократич ного Від родження Укра їни”.В Бразилії – “Укра їнський Хлібо робсь -кий Союз”. На Далекому Сході –“Укра їнська На ціональна Колонія” в

Харбіні. При налагодженні стосунківКарпатської України з політичними органі-заціями української діаспори значну рольвідігравав закордонний ПУН, зокрема від-діл, який очолював Я.Барановський.

Українську діаспору в США можнаумовно поділити на дві основні групи –власне проукраїнську, яка виступала зафедерацію закарпатців з чехами і словака-ми, а згодом підтримала діяльність урядуА.Волошина в напрямі розбудови суверен-ної держави, і – москвофільську, яка нерід-ко переходила на проугорські позиції. Томуне дивно, що різноманітні організації закар-

патської діаспори в США по-різномувіднеслися до політики, яку проводивавтономний уряд А. Волошина.

22 жовтня 1938 р. “Нова свобода”опублікувала повідомлення “Українціз Аме рики протестують”, в якомуговорилося: “Представники україн-ських організацій в Злучених Дер -жавах Північної Америки запротесту-вали перед дипломатичними пред-ставниками великодержав, учасниківконференції в Мюнхені, проти спробМадярщини збільшувати свою тери-торію коштом території підкарпат-ських українців” [68, 1938, 22 жов.].23 жовтня 1938 р. американські укра-їнські організації видали “Маніфест”,

в якому вимагали: 1) цілковито незалежну державу Кар -

патську Україну, до котрої треба прилучитиПря шівщину та Спіш;

2) протест проти замірів сусідів; 3) негайне пропущення українських

політичних в’язнів; 4)передання війська та жандармерії

Українському проводу; 5)стягнення українських військ на Кар -

патську Україну для охорони границь” [68,1938, 23 жов.]. З “Маніфестом” були ознай-омлені уряди всіх великих держав.

(Уривок з книги у підготовці до друку «Карпатська Україна»)

Микола ВЕГЕШІрина-Люба ГОРВАТ

Організації української еміграції і Карпатська Україна

ЛЮТИЙ 2019 р.6

Студент третього курсуП. Панчик у роботі«Цікаві факти проРіздво Христове» го -

во рив про це свято як про одне знайзагадковіших та овіяних різни-ми віковими традиціями свято:«Для православних Різдво нале-жить до найбільших свят в історіїлюдства, свято на честь того, щосам Бог, Творець неба і землі,Всемогутній втілився, став люди-ною, щоб спасти людей усьогосвіту, допомогти їм побачити пра-вильний шлях у житті». У роботійшлося, в першу чергу, про мало-відомі біблійні факти і їх значен-ня, а чи сучасну інтерпретацію.До таких можна віднести і те, що25 грудня як день народженняІсуса Христа «було затверджено у320 році нашої ери ПапоюЮліусом Першим, єпископомРиму. Точна дата народження синаБожого в Біблії не згадується.Науковці досі не з’ясували, якадата достовірна, і навряд чи дізна-ються». Ми почули багато чогонового про ранньохристиянськийзвичай ставити ялинку та провиникнення і значення її прикрас.До речі, ялинка стала новорічною,а не різдвяною, тільки у 30-ихроках 19-ого століття. Було пере-числено і коротко описано найго-ловніші українські звичаї та тра-диції, пов'язані з Різдвом, – дотри-мування 40-денного посту, Свят-вечір з 12-ти пісних страв, «він-шування» та колядування тощо.Та найголовніше, що доповідач незабув підкреслити: «Різдво – чудо-ве свято сім’ї, любові та надії. ...Уцей день прийнято вибачати обра-зи минулого та подякувати тим,хто підтримував людину увесьрік».

Виступ «Водохреще: історія,традиції та вірування», зачитанийпершокурсницею Анною-Світла -ною Онужик, розповідав про поя -ву та релігійну багатозначністьцього «суто християнського свя -та». Промовиця зупинилась надукраїнськими традиціями на Ще -дрий вечір та їх відмінностями відСвятвечірніх, житті українськогосела під час цих свят і по їх закін-ченню. Завжди святкування у цейдень супроводжувалися різнимимагічними діями та пові р'ями.Але центральне місце на Водо -хрещe (або Богоявлення) в україн-ців займали обряди і вірування,пов'язані з водою. «Вва жається,що в день Водосвяття з опівночідо опівночі вода набуває цілющихвластивостей і зберігає людейпротягом року, лікуючи їх тілесні

й духовні хвороби. Віддавна внароді посвячену на Водохрещеводу вважають своєрідним спасін-

ням від багатьох недуг. Знайомийтой факт, що водохрещенська водане псується, не має запаху і можезберігатися протягом року. Дехтосхиль ний вважати, що цьомусприяє срібло від хреста, якогосвященик занурює у воду під часобряду», – ділилася студенткадумкою про найвідоміші переко-нання.

Зовсім інший підхід до періодузимових святок застосував проде-кан факультету іноземних мов панД.-І. Кіра. Він запропонував на -

шій увазі свою доповідь «Cră -ciunul» (Різдво) – етимології сло -в'янські і латинські», в якій корот-

ко описав декілька теорій поход-ження цього слова. На жаль, ніодна з них не є досконалою. Цейнародний термін для одного з най-важливіших свят у нашому кален-дарі широко розповсюджений врумунській мові. І це не дивля-чись на те, що церква його прак-тично не вживає, надаючи перева-гу синтагмі «народження Хрис -та». Все таки, походження цьогослова не достатньо вивчене. «Длямене особисто зрозуміло, що цейтермін, «Crăciun», маємо по в'я -

зати з упливом сусідніх сло -в’янських народів, що оточуютьРумунію. Не можемо повністю іцілком виключити думку про їхнівпливи», – підсумував пан профе-сор.

В продовженні приємним ісмачним сюрпризом для всіх при-сутніх стала ініціатива пані МотріКрамар, яка приготувала тради-ційну солодку кутю – страву обо -в’язкову на такого типу україн-ських святкуваннях. «І моя бабу-ся, і моя теща завжди готуваликутю, то й я її готую. Та й у вашихродинах, напевно, теж так при-йнято... Раніше ніколи не готуваладля таких заходів, але вчора, колидізналася, що буде захід, то вирі-шила, що і ми мали б мати настолі кутю... На жаль, у мене небуло маку, то ж моя кутя безмаку... Але надіюсь, що вона вамсподобається», – пояснила свійпо дарунок пані Крамар. Кутя вда-лася, і нам залишається тількипонадіятися, що її приготуваннястане новою традицією для нашоїгромади у Клужі.

Іншою відомою традицієюукра їнців на зимові свята є наяв-ність старшого і досвідченогооповідача, який у родинному коліділиться згадками, переказами,повчаннями. Тому мені здалосьду же слушним, що наприкінцізаходу слово було надано профе-сору Івану Семенюку, який поді-лився своїми згадками про осо-бистість та творчість покійноготалановитого українського пись-менника з Румунії пана М. Неби -ляка. Збірку романів цього авторабуло зовсім недавно перевиданоСоюзом українців Румунії. «Хочупохвалити СУР за те, що ви згада-ли про Михайла Неби ляка і повер-нули його до життя. Тому що він єі нині одним з найкращих україн-ських письменників у Ру мунії. Ідобре, що ми не забули пронього», – наголосив колишній ви -к ла дач українського відділення.Разом із односельчанином І. Федь -ком Михайло Не биляк відтворю-вав «атмосферу українського селана Марамо рощині у період ДругоїСвітової Війни», та так достовір-но, що «його твори мож на вивчатияк наукові праці». На думку про-мовця, в знак поваги до творця ійого внеску в українську літерату-ру в Румунії треба відновитимогилу М. Небиляка та пос тавитийому пам'ятник. Адже, за україн-ськими поглядами, на шими тра-диціями, тільки шану ючи минуле,можливо відчути вдячність за сьо-годення і будувати плани на май-бутнє!

СВЯТКУВАННЯ ЗИМОВИХ СВЯТ ЗА СТАРИМ СТИЛЕМ У КЛУЖІ-НАПОЦІ

(Закінчення. Поч. на 4 стор.)

ЛЮТИЙ 2019 р. 7

Унеділю, 10-го лютого 2019 року, ПреосвященнийВладика Вар лаам Плоєштянул відправив БожественнуЛітургію в бухарестській церкві "Кашін" та рукопоклаву сан диякона молодого теолога Володимира Мал -

ковича, вихідця з Тульчанського повіту, члена Української парафіїСвятого Петра Могили в Бухаресті. Для Воло димира Малковича цебув надзвичайний момент свого життя. Прибули до церкви "Кашін",щоб помолитися Богові та поздоровити диякона ВолодимираМалковича і його родину, й члени української громади Бухареста.

У своєму повчальному слові Пре освященний Владика ВарлаамПлоєштянул сказав, що отримав доручення від ПатріархаРумунської православної церкви Данієла провести посвячення усан диякона Володимира Малковича та закликав новопоставленогодиякона до смиренного служіння Богові і Його Святій Церкві. Далівін розповів віруючим про Український Православний Вікаріат таУкраїнський Православний Протопопіат у Румунії, які безпосеред-ньо підкоряються Румунській Патріархії, та відмітив, що українськіпарафії на території Румунії користуються всіма правами і висловивсвою надію, що й румунські парафії в Україні матимуть ті ж саміправа, тим більше тепер, після великих змін у Православній церквіУкраїни.

У свою чергу, настоятель бухарестської української православноїцеркви Святого Петра Могили отець Дмитро Колотило, який рані-ше був священиком церкви "Кашін", висловив подяку

Преосвященному Варлааму Плоєштянул та поздоровив дияконаВолодимира Малковича. Отець Дмитро Колотило гарно говоривпро Володимира Малковича, який від початку створення україн-ської парафії у Бухаресті взяв активну участь у її житті. ОтецьДмитро Колотило додав, що матиме кому передати свою місію.

Христина ШТІРБЕЦЬ

7лютого 2019 р. Верховна РадаУкраїни схвалила ініційованийПрезидентом держави Закон провнесення змін до Конституції

України щодо стратегічного курсу державина набуття повноправного членства Українив Європейському Союзі та в ОрганізаціїПівнічноатлантичного договору.

Також Парламент України закликав ліде-рів держав-членів НАТО схвалити (на юві-лейному саміті Альянсу в Лондоні у грудні2019 року) прогресивне бачення розвиткувідносин з Україною, що вестиме до її член-ства в Організації, і формально розпочати знашою державою індивідуальний діалогрекомендацій та практичної підтримки, щостановитиме План дій щодо членстваУкраїни в НАТО.

За закон проголосували 334 депутати з450, тоді як для внесення зазначених зміннеобхідно було 300 голосів.

Також Верховною Радою України ухвале-но постанову «Про Звернення Вер ховноїРади України до лідерів держав-членівНАТО, Північно атлан тичної Ради та Пар -ламентської Асам блеї НАТО, національнихпарламентів держав-членів Альянсу “Сто -совно надання Україні Плану дій щодо член-ства в НАТО”.

Верховна Рада України:– констатує, що з часу Революції Гідності

особливе партнерство між Україною і НАТОзазнало глибоких якісних змін та потребуєнових форм інституційного діалогу;

– звертається до ПівнічноатлантичноїРади та Парламентської Асамблеї НАТО,

національних парламентів держав-членівНАТО із проханням підтримати висловле-ний Україною намір набути членства вНАТО;

– закликає лідерів держав-членів НАТОсхвалити (на ювілейному саміті Альянсу вЛондоні у грудні 2019 року) прогресивне ба -чення розвитку відносин з Україною, щовестиме до її членства в Організації, і фор-мально розпочати з нашою державою інди -відуальний діалог рекомендацій та практич-ної підтримки, що становитиме План дійщодо членства України в НАТО.

У 2018 р. Організація Північно атлан -тичного договору надала Україні статускраїни-аспіранта щодо набуття членства вНАТО.

Україна закріпила у Конституції стратегічний курс держави на набуття повноправного членства в ЄС та НАТО

Посвячення у сан диякона Володимира Мальковича

Відтворимо письмове запитання,адресоване шляхом парламент-ських процедур Пані МініструЗдоров'я СОРІНИ ПІНТЯ:

«Понад 2.000.000 жителів Столиці булистурбовані від суперечливих повідомленьщодо небезпечної послідовної сконцентрова-ності хлору, небезпечної концентрації амоніюу питній воді, що її доставляє Компанія APANOVA для 3 секторів міста. В той час, коливаші комюніке прикликали населення бутиобережним, очільний представник достав-ляючої компанії питної води офіційно запев-няв, що мова йде про фальшиву вість. Хай ітака публічна суперечливість могла вас стур-бувати стосовно двох серйозніших від якостіводи проблем, а саме від проблеми публічного

ставлення під сумнів вашого слова та питан-ня відповідного інформування населення.

Питання загострилося внаслідок втручен-ня Генерального Мера, який посилався наавторитет C.S.A.T. (Верховної Ради дляОборони Країни) і Президента Румунії.

За кілька годин національне радіомовленняповідомило, що D.S.P.M.B. (Управління гро-мадського здоров’я муніципію Бухарест) на 3дні раніше запримітило невідповідну якістьводи, але не змогло передати жодне повідом-лення, будучи обмеженим тайним протоко-лом, попередньо підписаним із APA NOVA.Приголомшені, довідуємось, що Протоколзабороняє інформувати населення про такіситуації найширшого громадського інтересубез згоди названої одиниці, тобто таки тієї,яка доставляє непитну воду.

Нагадаємо фундаментальний принцип,узаконений ст. 31 абз. (1) і (2) КонституціїРумунії:

«(1) Право особи мати доступ до будь-якоїінформації громадського інтересу не можнаобмежувати.

(2) Громадські власті, згідно з належнимиїм повноваженнями, зобов'язані забезпечу-вати коректне інформування громадян прогромадські справи та питання особовогоінтересу».

Щодо наведеного вище звернуся до вас зтакими пунктуальними запитаннями:

1. Чи існує такий Протокол?2. Чи проявите його зміст?3. Якими шляхами діятимете для анулю-

вання неконституційного акту?4. Котра особа відповідає за таке викрив-

лення і які заходи будуть вжиті до відповід-ного винуватця?».

(Закінчення. Поч. на 3 стор.)

ІЗ ЩОДЕННИКА ДЕПУТАТА СУР

ЛЮТИЙ 2019 р.8

Після офіційного візиту до Ру -мунії Президента УкраїниПетра Порошенка 21 квітня2016 року та його зустрічі з

Блаженішим Патріархом Румунської Пра -вославної Церкви Данієлом СвященнийСинод Румунської Православної Церквисхвалив у ході засідання від 6-7 червнязаснування Української правос-лавної церкви у Бухаресті, яканалежить до Українського пра-вославного вікаріату при Ру -мунсь кій Патріархії.

Парафіальне засідання україн-ської громади Бухаресту, пов’яза-не із заснуванням Українськоїправославної церкви в столиціРумунії, відбулося 10 липня заучастю голови Союзу українцівРумунії, депутата в ПарламентіРумунії Миколи-Мирослава Пет -рець кого, кількох членів РадиСоюзу українців Румунії та тодішньоготимчасово повіреного у справах України вРумунії Теофіла Рендюка.

Вже третій рік, як віруючі українці зби-раються щонеділі, спочатку у підваліБухарестського монастиря Кашін, опісля вінших бухарестських церквах, де отецьДмитро Колотило, призначений Румунсь -кою Патріархією та Українським Віка -

ріатом в Румунії, настоятелем українськоїправославної церкви (яка носить іменаПокрови Пресвятої Богородиці, свята, якевідзначається 14 жовтня, та Києвськогомитрополита Петра Могили, день пам’ятіякого святкується 14 січня), служить укра-їнською мовою для насолоди сердець і душсвоїх парафіян.

У неділю 10 лютого відбулася інша знач-на подія для парафіян Бухарестської україн-ської церкви, а саме посвячення у диякониотця Володимира Малковича (Кле мента).Дияконське посвячення вікарним єписко-пом Варлаамом Плоєштянул відбулося вБухарестській православній церкві Кашін;під час посвячення служив й отець Дмитро

Колотило, який довгі роки був одним зі свя-щеників цієї церкви.

Отець Володимир Малкович народився23 березня 1988 року в Бухаресті у сім’їлікаря-ветеринара Василя Малковича тавчительки Клементини. Дитинство провів уселі Сфенту-Георге (Катарлез) Тульчансь -

кого повіту, де закінчив вось -мирічну школу, після якої вчив-ся в Тульчанській теологічнійсемінарії ім. Св. Іоана Касіана.2012 року закінчив Буха -рестський пра вославний фа -куль тет ім. Патріарха Юстіні -ана, а 2014 року теологічниймастерат «Христи янська док -три на і культура» з дисертацією«Святі місця і гора Атос у твор-чості священика і письменникаГали Галактіона».

Після цього працював викла-дачем релігії в різних бухарест-

ських школах, служив співаком і читцем вУкраїнській церкві Бухаресту.

Отець Володимир одружився 2014 року зІриною Малкович і мають півторарічнудочку Екатерину Ілінку.

Хай Господь благословить Вас, отчеВолодимире, і хай дарує Вам і Вашим рід-ним всі свої ласки!

Михайло ТРАЙСТА

БУХАРЕСТСЬКА УКРАЇНСЬКАЦЕРКВА МАЄ НОВОГО ДИЯКОНА

Вдень народження румун-ського національного поетата і в День національноїкультури Румунії – 15 січня

– Сучавський національний коледжімені Міхая Емінеску відзначив свійдень.

Цього року свято було масштабним,оскільки до коледжу загостили викла-дачі Педагогічного коледжу Черні вець -кого національного університету іменіЮрія Федьковича у рамках освітньогоміжнародного проекту на обмін кра-щим досвідом у галузі освіти «Сьогодніучні/студенти – завтра викладачі».

Відзначення Дня Сучавського націо-нального коледжу імені Міхая Емі -неску розпочалося поминальною служ-бою вшанування пам'яті Міхая Емі -неску та колишніх учителів, які працю-вали у коледжі. Святкову програму від-крила учениця Деніса Мігок, яка чудо-во виконала кілька мелодій на арфі.Прекрасно виступили хор «Panta rei»Сучавського національного коледжуімені Міхая Емінеску, – керівник Ма -ріан Паладе, та фольклорний ансамбль«Гура Ізво рулуй» із Ватра-Молдовіцей,який представив різдвяно-новорічнізвичаї, – керівник Іларія Пушке.

Зачарував публіку також і гурт «Ви -шивка», який представив український на -

родний танець. До складу гурту входятьучениці коледжу, які вивчають українську

мову: Юстина Петрашку, Юлія Темаш,Флоріна Флоріштян, Анна-Марія Пора,Симона Пахоме, Емілія Паскаріу, –керівник викладач української мови ішкільний інспектор Лучія Мігок, ви -пускниця згаданого вище коледжу, якавзяла активну участь у міжнародномупроекті «Сьогодні учні/студенти –завтра викладачі». У свою чергу, учени-ця Марія Петрашук дуже гарно прочи-тала українською мовою уривки з пере-кладів поеми «Лучаферул» і поезії«Біля тополь самотніх» Міхая Емі -неску.

Слід уточнити, що у Сучав ськомунаціональному коледжі імені МіхаяЕмінеску вивчають українську мову талітературу по групах 120 учнів, авикладає їм учитель Лучія Мігок.Йдеться, зокрема, про учнів, які прибу-ли до міста Сучава з навколишніх сілкомпактного проживання етнічнихукра їнців для продовження навчання, атакож про учнів з України, які вчаться уСучавській семінарії і бажають продов-жити вивчання української мови і, невостаннє, про учнів румунів, які люб-лять українську мову.

ДЕНЬ СУЧАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КОЛЕДЖУ ІМЕНІ МІХАЯ ЕМІНЕСКУ

(Продовження на 11 стор.)

Христина ШТІРБЕЦЬ

Гасло СКУ на 2018-2022 рр.Світовий Конґрес Українців (СКУ)

закликає українську діаспору діяти в2018-2022 рр. під гаслом: “Де б ми нежили, гордімося, що ми є українцями!”.

Гасло СКУ на 2019 р.СКУ закликає українську діаспору

діяти в 2019 р. під гаслом: “Наша сила – уєдності всього українського народу та всоборності українських земель!”.

Пам’ятні річниці СКУ на 2019 р.СКУ закликає українську діаспору

провести в 2019 р.:•святкові відзначення з нагоди:Об’єднання Православної Церкви

України та надання їй Томосу про автоке-фалію;

100-ліття проголошення Акту злукиУкраїнської Народної Республіки таЗахідноукраїнської Народної Республіки;

80-ліття проголошення державної

самостійності Карпатської України та 30-ліття виходу з підпілля УкраїнськоїГреко-Католицької Церкви в Україні;

•пам’ятні заходи, щоб привернутиувагу до трагічних сторінок історіїУкраїни: 5-ої річниці розстрілу НебесноїСотні; 5-ої річниці нелегальної окупаціїРосійською Федерацією Криму і Дон -басу; 5-ої річниці збройної агресії Ро -сійської Федерації проти України;

75-ліття початку переселення та депор-тації українців з Лемківщини, Холмщини,Надсяння та Підляшшя та 75-ліття депор-тації кримських татар та інших народівКриму.

Християни східного об -ря ду відзначають 15лютого одне із 12 най-головніших церков-

них свят року – Стрітення Гос -поднє.

Назва Стрітення у старосло -в’янській мові означає “зустріч”,або ж “радість”. І отримало вонотаку назву через те, що у цей деньновонароджений Ісус Хрис тос зус-трівся з праведником Симо -неоном і пророчицею Ан ною.Саме вони впізнали у малюковінового Месію.

Сталось це, коли на сороковийдень після народження Ісуса ДіваМарія принесла його в Єруса -лимський храм на посвяту. Ста -рець Симонеон, якому було прові-щено жити, аж поки він не зустрі-не людського спасителя, одразу жзаявив, що цей малюк – синБожий. Пророчиця Анна підтвер-дила, що бачить перед собою май-бутнього спасителя людськогороду.

Історія святкування цього днясягає III і IV століть – саме тодізгадки про Стрітення вперше зус-трічаються у творах християн-ських святих. А офіційно у всійВізантійській імперії цей деньбуло визнано святом у 542 році заправління імператора Юсти -ніана.

Стрітення символізує не тількизустріч Старого і Нового Завітівта явлення немовляти Ісуса світо-ві. У народному побуті цей деньздавна вважався зустріччю зимиіз весною.

ДОХРИСТИЯНСЬКАІСТОРІЯ СВЯТА:

Святкування Стрітенняв Україні походить ще здохристиянських часів. Йо -го тоді також назвали:Стрічення, Стріщення, Гро -м ниці або Зимобор.

У народі вірили, що наСтрітення зима вирушаєтуди, де було літо, а літо –туди, де була зима. Подорозі вони зустрічаються

та сперечаються між собою. Хтовиграє у суперечці, той ще зали-шиться на цих землях господарю-вати. Якщо до вечора потеплішає,то виграло літо і скоро будутьпотепління. Якщо ввечері сталохолодніше, то зима ще зостанеть-ся на деякий час.

А назва така була у свята, томущо вважалось: 15 лютого – цеєдиний день, коли взимку можепролунати грім.

19лютого 2019 р. відбулася зустріч ПослаУкраїни в Румунії Олександра Баньковазі студентами українського відділу

Факультету іноземних мов та літератур Буха рестсь -кого університету.

На цій зустрічі обговорювалося питання участістудентів у ІХ-ому Міжнародному мовно-літератур-ному конкурсі, організованому Міністерством осві-ти України. Директор Департаменту слов’янськихмов унів. проф. д-р Октавія Неделку заявила пропотребу лектора з України в рамках того, що при-близно в усіх слов’янських секціях існують інозем-ні лектори.

Студенти висловили прохання, щоб побувати іцього року на літніх курсах, організованих уЧернівцях. В цьому смислі Посол додав, що літнікурси будуть відбуватися в різних містах України(Львів, Одеса, Київ і Чернівці).

В кінці зустрічі студенти мали можливість поба-чити документальний фільм «Небесна сотня. Зима,що нас змінила», який охоплює зимові події 2014 р.на Майдані в Києві.

Роман ПЕТРАШУК

ЛЮТИЙ 2019 р. 9

(Закінчення. Поч. на 8 стор.)

Світовий Конґрес Українців: гасло на 2018-2022 рр. та гасло і пам’ятні річниці на 2019 р.

15 лютого – Стрітення Господнє Зустріч Посла України в Румунії із студентами українського відділення

Бухарестського університету

Світовий Конґрес Українців Ukrainian World Congress

ЛЮТИЙ 2019 р.10

(Закінчення. Поч. на 8 стор.)

Сповнилося 50 років відтого часу, коли мені опуб-лікували перший матеріалу часописі «Новий вік»,

нині «Вільне слово», в часописі, 70-річ-ний ювілей якого виповнюється цьогороку.

Коли це сталося? 16 лютого 1969р. (Новий вік Н-р 4 (408). Постараюсянаписати короткий матеріал на цютему з проханням опублікувати його.

Перший мій матеріал мав заголо-вок «Після екзаменів», а другий –«Студентські вісті» (16 червня 1969Н-р 12 (416). Тоді я ще був студентом.

Від першого серпня 1969 р. я бувпризначений на роботу до гімназійноїшколи села Пергеуць громадиТодірешть Сучавського повіту викла-дачем математики.

Того ж року в Н-рі 425 за 1 листо-пада у «Новому віці» появився меніматеріал «Пергеуць – давнє село зсучасним виглядом», де появилася іперша фотографія, яку я вислав вам(див. фото).

Протягом 10 років, коли я викладавматематику в школах сіл Пергеуць іТодірешть, я опублікував майже 40матеріалів.

Писав про учнів, педкадрів, про їхдіяльність, але й про жителів цих сіл.

Ось кілька заголовків з-між моїхматеріалів: «Чотири подруги», «Кра -щі з кращих», «Активні піонери»,«Тридцять двоє з Пергівців», «Бу -ковинські плаї», «Енігма», «Від Плевнидо Відіну», «Передові у праці і навчан-ні», «Культурна діяльність уч нів».

Маючи на увазі, що я керував гур-тками «Енігма» (Пергеуць) та «Ал -біна» (Тодірешть), я висилав матеріа-ли про їх діяльність.

Члени гуртків розв'язували різнізадачі із журналів «Албіна», «Маґазін»,«Пентру Патріє» та багато інших.

Вони були дуже раді, коли до нихприходили у гості журналісти із цих редак-цій. У ті часи було щось неймовірне!

І ось я наближаюсь до того часу, коли в

часописі «Новий вік» Н-р 21 (641) 1 листо-пада 1978 р. були опубліковані перші задачіу рубриці «Для вас, учні й піонери!».

У номері «НВ» 22 (642) з 16 листопада

1978 р. були опубліковані імена членівгуртка «Албіна» школи Тодірешть, яківідгукнулися першими.

Моя просьба є щоб опублікуваклище раз їхні імена (після 40 років!):Анджела Ґаванюк, Лідія Молдован,Елена Тіпа, Елена Ротар, ДомнікаРотар, Віоріка Беделуца, МігаєлаКолбан, Родіка Козубаш, ВеронікаОлтян, Крістінел Табарча, ҐарофашТабарча, Ніколай Сесерман.

А в номері 3 (647) 1 лютого 1979року, крім членів гуртка «Албіна»(Тодірешть), відповіли і члени гуртка«Еніґма» (Пергеуць): Екатеріна Бо -локан, Сафта Сандуці, Вікторія Моро -шан, Ана Ігнатеску, К-тін Калінеску.Уявіть собі, що ця рубрика проіснувалапротягом 40 років!

На жаль, вже не має педкадрів, які бпідтримували таку рубрику.

Минули часи, нині інше покоління,зовсім інші часи! Жаль, дуже жаль!

Пане І. Ковач, дуже хочеться меніще сказати, що я зустрічався з бувши-ми членами гуртка «Еніґма» вже 4рази. (Перший раз після 20 років – гур-ток був заснований 20.09.1975 р.).Вони і нині гордо називають себе«еніґмістами».

Це: Думітру Балан, Маріана Ґрі -ґорян, Константін Іґнатеску і ТраянВакаріу.

На кожній зустрічі «еніґмісти», якібули присутні, з ностальгією нагаду-вали ті часи, коли про них писали у«Новому віці».

Висилаю вам кілька фото, одні ізних були опубліковані у «НВ» тому 40-50 років тому, інші ще ні.

Моє бажання і просьба опублікува-ти їх якнайбільше, бо хто знає, що

станеться після 5, 10, 15 років! З пошаною,

Микола КУРИЛЮК

П'ЯТЬ ДЕСЯТИЛІТЬ ТОМУ...

Внаслідок відбірного конкурсу,організованого НаціональнимАгенством з питань європей-ських програм у галузі освіти

та професійного формування в рамкахвисування проектів на 2018 рік, проектСеретського технічного коледжу ім.Лацку Воде під назвою «Ерасмус+ «Шансна розвиток навичок, необхідних на ринкупраці через європейські навчальні курси»був ухвалений. Цей проект вартістю 85000 євро та 41 учасника мобільності,структурований на три потоки мобіль-ності, один для професорів і два для учнів,відповідає потребам у навчанні на рівнішколи, відповідно до стратегічної метиосвіти та підготовки в Європі з метоюпідвищення якості та ефективності

освіти і навчання. Розроблений проф.інж. Жанетою Майданюк та АспазієюОлар, проект буде фінансований з фондів,виділених програмою Ерасмус у галузіпрофесійної і технічної освіти, оскількиколедж бажає підвищити якість освіти,розвиток навичок, компетентності вик -ладачів, щоб вони забезпечували доступучнів до інформації про транспортні таавтомобільні новини.

Період розгортання проекту –01.09.2018–30.08.2019 рр. Команда реаліза-ції проекту складається з викладачів зпрофесійно-технічної освіти. Мета про-екту – забезпечення якісного навчання,основаного на розвитку практичних здіб-ностей і компетенцій учнів, згідно з євро-

пейськими стандартами і забезпеченнямвисокоякісного навчально-виховного про-цесу внаслідок підвищення рівня кваліфі-кації дидактичних кадрів та шкільноговиховного процесу.

Основною ціллю проекту є зростанняпрофесійної підготовки учнів для того,щоби вони стали висококваліфікованимиавтомеханіками і техніками у галузітранспорту, знаходили місця праці натрудовому ринку, зростав їх інтерес допрофесійної і технічної освіти, професій-ного формування в рамках транснаціо-нальних партнерств.

ПЕДКАДРИ СЕРЕТСЬКОГО ТЕХНІЧНОГО КОЛЕДЖУ 

ІМ. ЛАЦКУ ВОДЕ В ПОРТУГАЛЬСЬКОМУ МІСТІ БРАҐА

(Продовження на 11 стор.)

Микола МАЙДАНЮК

ЛЮТИЙ 2019 р. 11

9

...ЧОРНОБИЛЬ-СЬКУ ЗОНУ

Врамках цього проекту першийпотік мобільності з п'ятьмаучителями відбувся в порту-гальському місті Брага протя-

гом 18-24 листопада 2018 р.Протягом 8 годин в день учасники

брали участь у роботі, включаючи:– Обмін інформацією про нові

португальські правила у сфері логіс-тики та транспорту. Зустріч ізперсоналом та обмін найкращоюпрактикою.

– Презентація незалежної майс-терні, що спеціалізована на обслуго-вуванні та ремонті автомобілів.

– Представлення деяких сучанихтехнологій в автомобільній галузі.

– Презентація шкільної програминавчального закладу.

– Практична діяльність в компа-нії ТУБ, що забезпечує державнуслужбу колективного проживанняпасажирів у португальському містіБрага.

– Робочий візит у майстерні зтехнічного обслуговування та ре -монту автомобілів.

– Приклади хорошої практики вавтомобільній техніці, що пред-ставляють деякі сучасні методиавтодіагностики.

Підкреслю, що через проведенізаходи можна розробити такі ком-петенції:

– Отримання нових знань та кон-такт з технологіями у галузі механі-ки і транспорту.

– Можливість застосовуватиотримані знання в практичній діяльності.

– Розробка робочих методів підприєм-ницького духу та повчальної діяльності.

– Підвищення рівня знання іноземноїмови.

– Формування професійних відносин ізсерією організацій, груп та громад.

– Підвищення кваліфікації професійно-го розвитку.

– Розширення горизонту в отриманнізнань про інші країни і культури.

Партнер Технічного коледжу ім. ЛацкуВоде в Португалії є сертифікована компа-нія відповідно до норм ІСО (ISO)

9001:2015, яка надасть Серетськомунавчальному закладу особливий робочийграфік, що поведе до досягнення цілейпроекту та досягнення успішної мобіль-ності учителів. Нагадаю, що за останнійрік ця Європейська компанія прийнялабільше 1000 учасників. Участь професоріву мобільності ВЕТ (VET) дозволить їм

створити консорціуми та міжнарод-ні мережі з іншими нав чальнимизакладами. Це поведе до участі вінших Європейських проектах зметою розвитку професійно техніч-ної освіти в Серетському технічномуколеджі ім. Лацку Воде.

Проект продовжується з допомо-гою двох мобільностей, спрямованихна учнів, які проведуть практику дво-тижневого стажування в Німеччиніта Італії. Група, яка ввійшла у рамкипроекту, складається з 16 учнів ХІ-ого класу профілю механіки і автоме-ханіки та 16 учнів Х-ого класу профі-лю механіків і техніків у транспорті.

У довгостроковій перспективі цейпроект буде використано з викорис-танням прикладів відповідної прак-тики у навчанні, розробки іншихєвропейських проектів, в яких будевикористано здобутий досвід. Черезпроведені заходи будуть упровадженіконцептуальні зміни та практика восвітньому процесі відповідно допоточних освітніх потреб, орієнто-ваних на учнів, орієнтованих на новіметоди.

Набуті знання будуть застосованіу навчальному процесі в серетськомутехнічному коледжі з метою підго-

товки майбутніх випускників на рівнієвропейських стандартів.

ПЕДКАДРИ СЕРЕТСЬКОГО ТЕХНІЧНОГО КОЛЕДЖУ 

ІМ. ЛАЦКУ ВОДЕ В ПОРТУГАЛЬСЬКОМУ МІСТІ БРАҐА

(Закінчення. Поч. на 10 стор.)

Чимало з цих учнів здобу-вають гарні результатина олімпіадах з україн-ської мови та літерату-

ри, а також на різних національнихконкурсах, таких, як: «Історія і тра-диції українців», «Читання україн-ської поезії», «Юні українськіталанти», за що вони премійованіяк дипломами, так і грошовиминагородами Міністерством освітиРумунії, Союзом українців Румуніїта, як нещодавно, Сучавською пові-товою радою. Таким чином, 31січня переможці першої премії наНаціональній олімпіаді з української мовита літератури учні Гитеж Варвара таШойман Наташа й третьої премії БружаАфанасій, а також учителька, яка допомогла

їм у підготовці, Лучія Мігок, були нагород-жені Сучавською повітовою радою, поряд зіншими олімпійцями Сучавського повіту,які отримали гарні результати на олімпіадах

з різних дисциплін, втому числі на міжнарод-ному рівні. Мова йдемова про золоту медаль,здобуту учнем ДавідомТур туряну на Міжна -родній олімпіаді з аст -ро фізики.

Своїми до сяг нен ня -ми у нав чанні та сво є югарною поведінкою упроведенні різних по за -класних заходів учні –етнічні українці – спри-яють підвищенню пози-тивного іміджу Су ча -всь кого національного

коледжу ім. «Міхая Емі неску», про щонеодноразово говорив директор коледжуРенато Трончу та його заступник ГабрієлаКазак.

ДЕНЬ СУЧАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КОЛЕДЖУ ІМЕНІ МІХАЯ ЕМІНЕСКУ

(Закінчення. Поч. на 8 стор.)

ЛЮТИЙ 2019 р.12

IV. «На крилах Морфея»

Так і не зронивши жодного слова,Сюзі провела Романа до хвіртки.Вона мовчки зірвала гілку з рясни-ми нерозпуклими трояндами і дала

хлопцеві. Її прощальний поцілунок мав якийсь гірко-

солодкий присмак, зовсім не такий, як ще пів-години тому в трояндовому Едемі.

Сюзі дивилася на нього лагідними очима, вяких миготіли тіні печалі.

Проте Роман цього не помічав. Його серце ідуша співали урочисті оди!

– Коли ми побачимося? – все ж, насміливсязапитати.

– Побачимося в училищі, – тихо відповілаСюзі.

Він не просто йшов, він летів, відчуваючинеймовірну силу уявних крил.

Так уже бувало в його сновидіннях! Рома -нові часто снився сон, нібито він розбігається,розмахує потужно руками, немов крилами, від-ривається від землі, підноситься вище дерев івитає у повітрі з розпростертими руками.

Він йшов і йому ввижалося, що довкола всіуже знали про його закоханість.

Якби комусь, навіть з незнайомих перехо-жих, спало на думку запитати: «Чого це ти,хлопче, такий щасливий?», він неодмінно від-повів би: «Я закоханий в найпрекраснішу дів-чину в цілому світі!». «І хто ж ця – найпрек-расніша?», – допитувалися б люди. «О, це кра-суня, з якою ніхто і ніколи не зрівняється в без-кінечному Всесвіті! Перед її вродою зів’яненайрозкішніша квітка, стихне найчарівнішапісня, змовкне найспівучіша птаха, померкненайчистіший діамант, затьмариться найяскра-віша зірка…».

Ось так розповідав би він про свою кохану!Про свою найніжнішу Сюзі!

Його серцю було мало місця в грудях, вонопереповнювалося від щастя!

Раптом він закляк на місці. Його пройнялаблискавкою фраза «побачимося в училищі».Так це буде аж у понеділок! А сьогодні тількип’ятниця. Він не може! Він просто не бажаєчекати аж до понеділка! Це ж ціла вічність!

«Я завтра ж піду до Сюзі! – рішуче подумавРоман. – Ми можемо погуляти в парку, чи пітидо кінотеатру. А ще краще було б поїхати наВаля-кузьминське озеро. Візьмемо човна. Явеслуватиму і милуватимуся нею».

Роман йшов, мов сомнамбула. Він нікого інічого не бачив. Його думки були повністюзанурені у плани бажаної зустрічі із Сюзі.

«Так! На човен! Там, посеред озера, мибудемо лише удвох і я скажу те, чого не зумівсказати сьогодні на ґанку! – схвильовано роз-думував юнак. – Я їй скажу, що безмежнокохаю. Що не уявляю свого життя без неї!».

«А якщо вона знову не дозволить мені гово-рити? – стривожився він. – Якщо вона взагаліне забажає мене слухати?».

Панічний страх охопив серце Романа відприпущення, що (О, не приведи Боже!) Сюзійого не кохає! «Та ні! І ще раз ні! Такого неможе бути! – закричав внутрішній голос. – Не

може бути! Адже ми сьогодні… ми ж кохали-ся! Хіба те, що відбулося між нами, не є справ-жнім освідченням у коханні?!».

Вдома Роман помістив трояндову гілку увазу, що стояла на столику поруч із ліжком.Квіти, хоч і маленькі, обдавали п’янким арома-том, нагадуючи про Сюзі, про те диво, що буломіж ними сьогодні. Трояндові пуп’янки грай-ливо підморгували і нашіптували: «Вона кохаєтебе, вона кохає тебе…».

Ці снодійно-гіпнотичні слова заколисали ілегко опустили Романа в обійми благословен-ного сну. Ймовірно, бог сновидінь Морфей,який навіює людям утішні і приємні сни,ощасливив цієї ночі Романа.

Юнак заснув із блаженною посмішкою наобличчі. Його напівзатулені вуста ворушилися,шепочучи: «Вона кохає мене… вона кохаємене…».

«Вона кохає мене, Морфею! Ти віриш мені?Глянь у мої очі, Морфею, ти віриш мені?! Язнаю! Я певен, що вона кохає мене!», – гаряч-кував уві сні Роман.

Провівши обома руками в повітрі якісьдугоподібні рухи, він заблагав: «Будь-ласка,любий Морфею, позич мені свої крильця!Прошу тебе!».

«Я не можу віддати тобі свої крильця, –почувся дивний безтілесний голос, що відда-вався луному відлунню у кожному слові. – Алея можу перетворити тебе у птаха. Яким птахомхотів би ти стати?».

«Соловейком! – Роман, не роздумуючи,назвав свого улюбленого птаха. – Я хотів бистати соловейком! Щоб співати для милоїСюзі!».

Позахмарний голос пафосно промовив:«Хай буде так, як ти бажаєш. Будь соловейком,Романе! Відчуй його крильця».

Роман встав з ліжка і розпростер широкоруки, змахнув кілька разів, немов перевірявнадійність своїх крил. Глянувши на себе удзеркало, він побачив маленького солов’я, щотріпотів крильцями і кумедно кивав головою.

«Дякую, милостивий Морфею!, – радісномовив соловейко-Роман. – А тепер дозвольполетіти до моєї коханої, до чарівної Сюзі».

І злетів соловейко-Роман у синє небо,яскраве сонце посміхалося йому іскрометнимпромінням. А він летів, летів до своєї омріяноїСюзі!

Ось і парк видніється попереду, а ось і тро-яндова садиба.

Соловейко-Роман опускається все нижче,залітає на подвір’я і сідає на трояндову гілоч-ку, що звисала перед самим ґанком.

На ґанку він бачить Сюзі… його кохануСюзі!

Але що це?! Вона сидить на софі з якимосьмолодиком, який обіймає її. Сюзі не тулитьсядо нього, але й не пручається від обіймів.

Соловейко-Роман ошелешено дивиться наСюзі, не розуміючи, що коїться, хто цей моло-дик, чому він обіймає його дівчину і, взагалі,чого він тут, у їхньому – Романа і Сюзі – тро-яндовому раю?

– Мила Сюзі, вже зовсім скоро, за кількаднів ми станемо подружжям, – улесливо гово-

рив молодик, цілуючи Сюзі в щічку – дозвольмені заночувати у вас. Твоїх батьків немаєвдома, ніхто і не знатиме.

– Ні! – рішуче відрізала Сюзі – ми ж ужедомовилися з тобою, Аркадію.

«Вона виходить заміж?! – заволав внутріш-нім голосом соловейко-Роман – Моя Сюзівиходить заміж?! А я?! Сюзі, дорогенька мояСюзі! Що буде зі мною? З моїм коханням? Тизабула про мене?! Ось глянь, я тут, передтобою!»

«А вона тебе не бачить. Ти ж соловейко. –почувся спокійний позахмарний голос Морфея– Натомість, вона може почути твій солов’їнийспів».

І соловейко-Роман заспівав. Заспівав так, якне співав ще жоден птах на землі: дзвінко,яскраво, прикрашаючи свою надзвичайноїкраси мелодію, блискучими трелями, барвис-тими переливами, імпровізаційними руладами,що звучно злітали у височінь і спадали до її нігвіртуозними пасажами.

Він сидів непорушно на трояндовій гілочці,дивився великими темними очима на Сюзі ілише його горлечко тремтіло у райськомущебетанні!

Соловейко-Роман співав натхненно: товесело, то задушевно, немов травневий соло-вій-самець, який безперервно вібруючим тем-бром приваблює, зазиває свою кохану до гніз-дечка. Його незрівнянний спів переливавсяніжними підтьохкуваннями, які неможливоописати, які можна лише відчути. І Сюзі прой-нялася несподіваним пристрасним співомВолодаря закоханих сердець.

– Сюзі … і все ж, я хотів би тобі сказати…– продовжував Аркадій.

– Помовч! Краще послухай, як чудово спі-ває ця мила пташечка.

Аркадій глянув байдуже у той бік, звідкілялунали переспіви і пробурмотів невдоволено:«Подумаєш, пищить якийсь жалюгідний горо-бець …».

Запалившись ревнощами, соловейко-Романшмигнув на ґанок і облетів кілька разів довко-ла молодих людей, різко наближаючись доголови Аркадія.

«Чого цей нахабний горобець шугає поґанку? – замахав Аркадій в повітрі однієюрукою, а іншою прикрив голову Сюзі. – Небійся, я з тобою».

Соловейко-Роман ще більше розлютився за«нахабного горобця», а тут ще й Морфей незабарився під’юдити: «Сядь йому на голову ізроби це!»

Не гаючи часу, соловейко-Роман підлетів з-позаду до Аркадієвої голови.

Побачивши пташиний послід, що розтікав-ся по лисіючій маківці ”нареченого”, Сюзі спо-чатку пирснула приглушеним сміхом, а потімсмачно зареготала.

«Ось тобі! Я не жалюгідний горобець!», –задоволено сказав сам собі соловейко-Роман.«Молодець! – похвалив Морфей – Так йому,нахабі!»

«Ну що це за напасть? Може, він скажений,цей горобець?» – закричав фальцетом молодикі, озираючись сполохано на всі боки, різкодриґнув ногою. Філіжанка підскочила на сто-лику і вихлюпнула недопиту каву на йогоштани.

«Я його вб’ю, прикінчу!», – розлютивсяАркадій, розмахуючи тацею.

Соловейка-Романа забавляли перегони наґанку. Аркадій гнався за ним, грізно махаючитацею, а він виробляв у повітрі кумедні піруети.

СюЗІ (Новела-феєрія)

Роман КОБЗАЧервень-серпень 2018 рокуAntwerpen(Belgium) – Sovata (România)

(Далі буде)

ЛЮТИЙ 2019 р. 13

«НАША СУЧАСНИЦЯ»Рубрику веде Ірина ПЕТРЕЦЬКА-КОВАЧ

Рубрику веде Ірина ПЕТРЕЦЬКА-КОВАЧ

БЛАЖЕННИЙ КРАЙ(Україні)

Блаженний край, де народився, друже,В нім кожен камінь володіє міццю.Ховають у собі щось рідне дуже,Полин гіркий і відблиск зір в криниці.Чи можна звуком висловити душу,Яка щемить при згадці про матусю?І рвуся впасти на коліна... Мушу!Так тисне щось у горлі, що молюся.Я не змогла уберегти рідненьку...Далекий шлях і до землі тієї,Де, вбрана у вишиванку біленьку,Дитям в саду ховалась у лілеї.В кантаті Неба у єдиній нотіЗвучать два слова: “Мама” і “Вітчизна”.А десь над житом джміль завмер в польоті,Докірливо сльоза скотилась пізня.Я, мов на крилах, здійнялася в далі,Та й на Святую землю полетіла,Де вписано незримо у скрижалі:“В Єрусалимі – міць, наснага, сила!”Вникаю серцем, сутністю всією,І чую голос крові у судинах,Піднявши очі ввись, молюсь душею,Щаслива, мов дитя на іменинах.Не схибив дух, що з серцем в повній згоді!Цей шлях вписала доля на долоні.Я над буденним здійнялась відтоді,І просто з неба Хтось торкнувся скроні.... та хоч би раз ще зором осягнутиТой край, де ненька пестила в дитинстві!І щось тремтливе стисне раптом груди.Слова всі зайві у чуттєвім дійстві.Злечу лебідкою зі снів-ілюзій,Відчувши силу думки незбагненну,Впаду Вітчизні в ноги, як матусі,Тихесенько схилюся на рамено.Нап’юсь водиці з джерела в долині,Згадавши найщасливіший з світанків.Та вже не так щось в любім краї нині –Немов крізь серце йде колона танків...

ТЕПЛО

...а за вікном сьогодні дощ і вітер –Крещендо звуків на усі лади,Мов макогони б’ють по дні макітер,Біжать по склу рясних краплин ряди.Немов летить кудись у ступі відьма,І свист такий, хоч вуха затуляй,Чомусь згадалось, як були ми дітьми,

І те, як я грози боялась вкрай.Та кликав ніжно голос бабці рідний:«Іди на піч, жоржинко, тепло там,Повір, цей дощ мине, пройде безслідно,І вітер вщухне, вже стомився й сам».Коли і як приходять в душу згадки?..Бабусю, рідна... Тепло на душі.І згадується все ясне спочатку –Так тепло в серці! Що йому дощі?!

ТОБІ

Є щось в тобі таке близьке безмірно:Ні в блискавках, ні в ласках — не спинить!Так в штормі хвилі котять білопінно,А тиша в пестощах цілує мить:Несе чуттів наснагу чудодійну,Крізь сяйво місячне та сон тремкий,Де ще у пуп'янку спить пісня мрійна —Її мотив, мов ласка губ, п'янкий...Так тісно нині всім словам у грудях,Колише море яхту-почуття,Не зогляділись, як пройшло півгрудня...Та лиш з тобою — бачу майбуття!Напнув вітрила вітер світанковийКуди ж ти? Стій! Ця мить така ясна!Та мчить удалеч парус мій бузковий,В нім наших літ закоханих весна.

МАЕСТРО

Торкнулись клавіш пальці піаніста,Здійнявсь легенько і пронісся бриз:Подався вдаль, обняв чуттями місто,Зронив чекання десь у верболіз.Так сходить в небесах найперша зіркаВ тремких раменах темноти й мовчань,Так з витоків беруть початок ріки,Струмком бентежним, сповненим жадань.І раптом зала вбралась в барви літа,Здригнувся Всесвіт від низин до гір,Забув Маестро в грі про все на світі —Величних звуків дивний ювелір!Змагались в грі рояль і неба цитра.Шопен! о, Боже! Чарівник сонат!Світилась мить, як і душі палітра,В творінні — все яскравіше стократ!Так лиш коханий пестить й ніжить милу —Голубить шовком і душі, і рук,В палкім коханні небо шле їм силу,І вже немає більш гірких розлук!Цвіла бузково єдності октава —І білий голуб мрій летів, летів,А час спинився. Тиша. Браво! Браво!І схлипнув вголос хтось під плеск чуттів.

НЕ ЗАБУЛА!

Не забула ні хати, ні теплого припічка досі, Там бабуся не раз викладала із печі коржі, І, обпікши кропивою ніженьки білії босі, Бродить згадка по полю, шукає ознак

на межі.Заросла бур’янами стежина до рідної хати, До криниченьки тої, де фея відлуння жила. Та не можна для духу залізні поставити

ґрати, Пам’ять — човен крізь Час. І торкаюсь

легенько весла.Покосились ворота, ніхто не латає вже стріху, Лиш когось виглядає криничний сумний

журавель, Тільки серце моє, у ребрі проробивши

проріху, Піднялося у вись: там немає ні меж,

ані стель.

ПРАВЕДНИКАМ НАРОДІВ СВІТУ

(Світлій пам’яті українців — Праведниківнародів Світу — Володимира, Теофіли іПавла Чайковських присвячується)

В Яд Вашем* ридає і голосить скрипка...Шість мільйонів вбитих... Боже, як же гірко!Те, що чує серце — слово не вміщає,В словнику земному схожого немає.Попіл катастрофи стукає у груди...Чим же завинили ці нещасні люди?Над страхіттям віку Час спинився в русі,Випалений номер на дитячій ручці...Белжец і Дахау... Спалені надії...Нищили майбутнє нелюди лихії.В Бабиному Ярі з горя й нині млосно,З-під землі взивають жертви Голокосту.Вище мук тілесних, страху, бід і смерті —Праведність відважних в злій тій круговерті.Йшли, життям рискнувши, ради іудея,Що ж є більш високе жертви оцієї?Зовні за музеєм — сад єрусалимський...Чи на травах сльози? Небо низько-низько...Від часів Завіту так в роду єврея:Горе й мужність поруч. Вверх веде Алея.Хтось чоло схиляє в мить оцю січневу...Праведники Світу... В їхню честь — дерева.Пам’ятають люди благородство кожне!В шелесті листочків пам’ять днів тривожних.Чи ж один дитятко притуляв близенько,Як в пташини билось злякане серденько.І Душі високій, що добром світилась,Материнське серце із небес вклонилось...

* Держава Ізраїль створила меморіал«Яд Вашем» («Пам’ять і Ім’я») в знаквічної жалоби за жертвами Ка тас -трофи, пам’яті про героїв опору нацист-ському геноциду і вдячності Праведникамінших народів, які рятували євреїв відзнищення. В 1996 році на території ком-плексу Яд Вашем було закладено Сад начесть Праведників народів Світу.

Валентина ЧАЙКОВСЬКА

«Блаженний край, де народився, друже,В нім кожен камінь володіє міццю...»

Член СРП Ізраїлю, Націо наль ної СП України іМіж народної Гільдії пись менників. ЛауреатМіжна род них літературних кон курсів. З 2008 по2016рр. – очільник літературного об’єднання

«Рі шон». Ав тор чотирнадцяти книг, написаних україн-ською та російською мовами, член редколегій трьох часо-писів, член Правління Всеізраїльського об’єднання вихід-ців із України. Багато віршів Валентини Чайковської сталипіснями.

ЛЮТИЙ 2019 р.14

¨̈ С Т О Р І Н К АС Т О Р І Н К А Д Л ЯД Л Я Д І Т Е ЙД І Т Е Й ¨̈

Ави знаєте, чому полярніведмеді не їдять пінгві-нів? Одного разу у голу-бів зі служби всиновлен-

ня птахів зламалися внутрішнікомпаси. Знаєте, в цих голубів пос -тійно щось ламається! І вони дос -тавили дуже-дуже цінний пакунокзовсім не на той полюс. Звісно ж,

згодом голуби отримали догану.Отримувач не відіслав пакунокназад, тож справу з часом залагоди-ли.

Полярний ведмідь, якому дістав-

ся пакунок, дуже здивувався. Віночікував на листа від брата, замов-лені з інтернет-магазину книжки ігорішки, однак, аж ніяк не на дваяйця!

Але, знаєте, полярні ведмеді дуже

відповідальні істоти! Тому він од -разу ж відповідально поставився дояєць!

Відповідальність дала свої ре -

зуль тати і всього за два місяціполярний ведмідь вперше в життізустрівся з пінгвінами.

Варто сказати, що вони одразуж пройнялись взаємною симпаті-єю.

Тепер відома відповідь на загадку“Чому полярні ведмеді не їдять пін-гвінів?”

Бо друзів не їдять.

Якось увечері прогулю-вався Маленький Чоло -вічок у сквері зі своїмсобакою. Собака весело

крутився по кущах. А МаленькийЧоловічок радів теплому вечору. Іраптом побачив, як через сквербіжить хлопчик, а за ним здоровен-ний дядько з палицею.

– Зупиніться! – крикнув Ма -лень кий Чоловічок до здорованя.Але той і не глянув у його бік. ТодіМаленький Чоловічок, не розду-муючи, кинувся йому під ноги – ітой, великий, перекинувшись, по -летів на землю...

– А це ще хто такий? – закричаввін страшним голосом. – Та знаєшти. що я з тобою зроблю?

Але Маленький Чоловічок незлякався.

– А чи знаєш ти, – грізно спитаввін, – що написано в Деклараціїправ людини?

Ніхто не має права ображати ін -шу людину, принижувати її і жор-стоко поводитися з нею.

– У якій ще такій дикорації? –

розгнівався дядько. – Цей негідникрозбив м'ячем моє вікно, і я маюповне право розправитися з ним!

– Ви можете вимагати через суд,щоб його батьків примусили вста-вити нове скло, – уперто сказавМаленький Чоловічок. – Але ви немаєте права вдарити людину!

– А ось зараз побачимо, маю чине маю!

Дядько замахнувся, щоб удари-ти... Але тут з-за кущів вискочивмаленький собачка й гавкнув так,що той кинув палицю і заточився.

– Звідки я знав? – пробурмотіввін. – Може, я цієї вашої дукпараціїчи як там її... і в очі не бачив. Може,я взагалі неграмотний.

– Мій песик, – спокійно сказавМаленький Чоловічок, – теж нечитав Декларації. Однак, кинувсязахищати мене, тому що знає: ніхтоне має права кривдити людину...

Андрея БОЙЧУК, м. Клуж-Напока

НІХТО НЕ МАЄ ПРАВА ОБРАЖАТИ ЛЮДИНУ(за Андрієм Усачовим)

МАРИСЯ РУДСЬКА

ЧОМУ ПОЛЯРНІ ВЕДМЕДІ НЕ ЇДЯТЬ ПІНГВІНІВ?

ЛЮТИЙ 2019 р. 15

¨̈ С Т О Р І Н К АС Т О Р І Н К А Д Л ЯД Л Я Д І Т Е ЙД І Т Е Й ¨̈

19

МАТЕМАТИЧНІ ЗАГАДКИ

1. Їхав одного разу мотоцикліст умісто. По дорозі йому зустрілися п'ятьлегкових автомобілів і вантажівка.Скільки машин їхало в місто?

2. Було в одній сім'ї два батьки і двасини. Скільки людей було в сім’ї?

3. Жили собі п'ятеро синів, і в кож-ного з них була сестра. Порахуйте,скільки ж дітей у сім'ї?

4. Одне яйце вариться 4 хвилини,скільки часу потрібно варити шістьяєць?

ВІДПОВІДІ:1. Як мінімум одна.2. Троє людей: дід, батько і син.3. Шість дітей.4. Чотири хвилини (або трошки біль -

ше).

СМІЛИВЕЦЬ

– Знаєш, мамо, наша тітка такабоягузка, – розповідає Василько.

– Але ж, Васильку, що ти такекажеш? – дивується мама.

– Це направду так. Як тількинам треба переходити вулицю,тітка відразу хапає мене за руку.

ІДЕ МИХАСЬ ДО ШКОЛИ

В одній руці несе торбинку зі сні-данком, а в другій книжки. Раптомпідбігає сусідський песик і вириваєМихасевий сніданок.

Хлопчик кидає книжки на землюі кричить:

– Ах так! То бери й книжки і йдидо школи!

СУБ'ЄКТИВНИЙПОГЛЯД

Учителька радить учням за -пам'ятати вислів «Краще давати,ніж отримувати».

Хтось із учнів вигукує:– Мій тато завжди цього дотри-

мується!– Твій тато хороша людина. А

чим він займається?– Мій тато – боксер!

КУПІВЛЯ І ПРОДАЖ– Чому ти плачеш, синку? –

питає тато свого чотирирічногоспадкоємця.

– Я чув, що ти збираєшся купитинового хлопчика, тож мене, напев-но, продаси...

Як кажуть – «Скільки всвіті квітів – стільки всвіті мов»! Але одна-єдина найдорожча кож-

ному з нас. Це мова, яку ми почуливперше від матері в її піснях, про-співаних нам на сон в її молитві, в їїлагідному слові любові до свогопаростка.

Це все запам'ятовується! Це ро -бить нас отими добрими, гідниминашого роду синами і дочками.

Міжнародний день рідної мовивідзначаємо кожного року 21 люто-го, з 2000 р. затверджений Гене -ральною конференцією ЮНЕСКО.Хоч свято і дуже молоде, воно увій -шло у світову свіодомість, адже

мова є універсальною формою об'єд-нання людей в єдине ціле, в одиннарод.

В основу свята лягло жорстокепридушення владою в Бангладешідемонстрації протесту проти урядо-вої заборони використання в країнібенгальської мови 21 лютого 1952 р.

А скільки заборон, знущань зазна-ла УКРАЇНСЬКА МОВА в Україні?!

***З нагоди Міжнародного дня рід-

ної мови з трибуни ПарламентуРумунії депутат Микола-МирославПетрецький виступив з політич-ною заявою щодо перспектив рідноїмови в сучасному політичному клі-маті. Вітаємо!

(І.П.-К.)

Андрій МАЛИШКО

***Буду я навчатись мови золотоїУ трави-веснянки, у гори крутої,В потічка веселого, що постане

річкою, В пагінця зеленого, що зросте

смерічкою.

Марія ХОРОСНИЦЬКА

***Раз мені казала мати:«Можеш мовБагато знати,Кожну мовуШанувати,

Та одну із мов усіх,Щоб у серці ти зберіг».В серціНіжну і погіднуЗбережу я мовуРідну!

Анна КІСІЛЬГолова СФУЖО, Торонто

«Впродовж століть для жінкиукраїнської діаспори було важливоне просто втримати українство, авиховати наших дітей великимипатріотами України.

Тому родина, церква і мова булиосновою нашого буття».

Сторінки склала Ірина петРецьКа-КоваЧ

21 ЛЮТОГО – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ!

З А С Т Е Р Е Ж Е Н Н ЯЗ А С Т Е Р Е Ж Е Н Н Я= За достовірність фактів, цитат, власних імен та інших

відомостей відповідають автори підписаних матеріалів.= Редакція може не поділяти точки зору авторів.= Надіслані до редакції матеріали не рецензуються

і не повертаються.= Редакція залишає за собою право скорочувати

і редагувати надіслані матеріали, непорушуючи їхнього основного змісту.

= З юридичної точки зору за зміст матеріалів відповідають їх автори.

(Закінчення. Поч. на 12 ст.)

16 ЛЮТИЙ 2019 р.

Культурно-просвітницький часопис Союзу українців Румунії

РЕДАКЦІЯ: Головний редактор – Іван КОВАЧ

Редактори – Ірина ПЕТРЕЦЬКА-КОВАЧ та Роман ПЕТРАШУККомп'ютерний набір – Ірина ПЕТРЕЦЬКА-КОВАЧ

Техноредагування – Роман ПЕТРАШУКДрукарня «S.C. SMART ORGANIZATION S.R.L.» Бухарест, Румунія; ISSN 1223-8988

Adresa redacţiei: Uniunea Ucrainenilor din România, str. Radu Popescu nr. 15, Sector 1, Bucureşti, ROMÂNIA, Tel. 0212220748, 0212220753, Fax 0212220737

E-mail: uur.vilneslovo@gmail.com/ Адреса сайту СУР: www.uur.ro

Наклад фінансований Союзом українців Румунії

Культурно-просвітницький часопис Союзу українців РумуніїРЕДАКЦІЯ: Головний редактор – Іван КОВАЧ; Редактори – Ірина ПЕТРЕЦЬКА-КОВАЧ та Роман ПЕТРАШУК

Комп'ютерний набір – Ірина ПЕТРЕЦЬКА-КОВАЧ, Техноредагування – Роман ПЕТРАШУК

Друкарня «S.C. SMART ORGANIZATION S.R.L.» Бухарест, Румунія; ISSN 1223-8988

Adresa redacţiei: Uniunea Ucrainenilor din România, str. Radu Popescu nr. 15, Sector 1, Bucureşti,

ROMÂNIA, Tel. 0212220748, 0212220753, Fax 0212220737 E-mail: uur.vilneslovo@gmail.com

Наклад фінансований Союзом українців Румунії

Бухарестська філія Союзу україн-ців Румунії, за підтримки По -сольства України в Румунії, про-вела 22 січня 2019 року в

Бухарестському університетському будин-ку урочистий захід, присвячений святку-ванню Дня Соборності України. На заходібули присутні представники Союзуукраїнців Румунії, Посольства Укра -їни в Румунії, Міністерства культу-ри, Депар таменту міжетнічних від-носин Румунії, інших національнихменшин Румунії, етнічні українці тагромадяни України, які проживаютьв Румунії. З вітальними словами вис-тупили Посол України в РумуніїОлександр Баньков, Голова СуР iдепутат Парламенту Румунії Ми -кола-Мирослав Петрецький, ГоловаБуха рестської філії СУР ЯрославаKoлотило, Державний секретарДепартаменту з питань міжетнічнихвідносин Аледін Амет, заступникдержавного секретаря у Міністерствікультури Іріна Кажал та колишнійдиректор Дирекції нацменшин уМіністерстві культури Кароль Кеніґ.

Посол України в Румунії Олек -сандр Баньков у своєму вітальномуслові, серед іншого, сказав: "Цьогороку Україна й українці у всьомусвіті святкують 100-річчя Собор -ності України. Дата 22 січня 1919року ввійшла в національний кален-дар України як одне з найбільшихнаціональних свят: День СоборностіУкраїни. Саме в цей день наСофійській площі під соборомСвятої Софії в Києві здійснилась фактичномрія багатьох поколінь українських патріо-тів, був проголошений акт злуки СхідноїУкраїнської Народної Республіки ізЗахідною Українською На род ною Респуб -лікою. Ті події заклали основу для відрод-ження української незалежності та консолі-дації встановлення української національ-ної ідеї. 22 січня 1990 року, ще до оголо-шення незалежності України, мільйонукраїнців з синьо-жовтими національнимипрапорами створили такий живий ланцюг,який символічно об'єднав Схід та ЗахідУкраїни. Цього дня ми з певністю можемоговорити, що українська незалежність і їїтериторіальна цілісність, за яку віддалижиття мільйони борців і національнихгероїв, залишатиметься непорушною наві-ки. Я хочу щиро подякувати СуР, всім дру-

зям, румунським друзям за те, що Ви разомз нами, за те, що Ви пам'ятаєте і святкуєтеподії української історії та хочу побажатиВам усім здоров'я й найголовніше – миру".

Голова СуР, депутат Парламенту РумуніїМикола-Мирослав Петрецький привітавприсутніх зі святом та сказав, між іншим:

"Дійсно, це одне з найважливіших святУкраїни і всіх українців, яке нагадує нам, іне лише нам, що не існує Східна та ЗахіднаУкраїна, а одна єдина Україна, єдинийнарод, який існував, і я впевнений, що існу-ватиме далі, незважаючи на той тиск, якийроблять окремі сусідні держави. Я вдячний,

що у такий важливий день з нами зна-ходяться представники ПосольстваУкраїни в Румунії, Румунськогоуряду, а це ще раз свідчить, що вониразом з українцями Румунії й разом зУкраїною. Поз доровляю зі святомСоборності! Ще раз хочу привітатипані Колотило і комітет Бухарестськоїфілії СУР за те, що піднімають рівенькультури у Бухаресті".

У свою чергу, Державний секретарДепартаменту з питань міжетнічнихвідносин Аледін Амет привітав укра-їнців з Днем Соборності та запевнивукраїнську громаду Румунії у повнійпідтримці, будучи добре відомий тойфакт, що румунська держава заснува-ла згаданий вище департамент самедля підтримки культур національнихменшин.

Ведучою святкової програми булаГолова Бухарестської філії СУРЯрослава Koлотило, яка представилагостей, розповіла про значення СвятаСоборності України та нагадала, щоПравославна церква України отрима-ла Томос про автокефалію, а це дастьможливість священикам з Румуніїслужити разом із священиками зУкраїни.

Гості з України, Тріо бандуристок"Зґарда" з Івано-Франківська зачарувалиприсутніх своїм виступом, виконуючи різ-двяні колядки, пісню, присвячену пам'ятіГероїв Небесної сотні та інші дуже гарніпісні. У свою чергу, вокально-інструмен-тальний гурт Бухарестської сурівської філіївикликав бурхливі оплески публіки. Чудововиступили скрипалька На талія Колотило-Панчик та гітарист Дан Васілеску.Румунська актриса Дойна Гіцеску декламу-вала вірші Тараса Шевченка та ЛіниКостенко, а Вірджінія Ткачук, дружинапокійного письменника Степана Ткачука,прочитала кілька його віршів. Після кон-церту для учасників свята було влаштованофуршет, присутні маючи нагоду поспілку-ватися в теплій дружній атмосфері.

Христина ШТІРБЕЦЬ

Святкування Дня Соборності України в Бухаресті