X X I V - и й Р І К Н О В О Г О В И Д А Н Н Я / Н - р 2 1 - 2 2 / л и с т о п а д 2 0 1 3 р . / Г А З Е Т А З А С Н О В А Н А 1 9 4 9 р .X X I V - и й Р І К Н О В О Г О В И Д А Н Н Я / Н - р 2 1 - 2 2 / л и с т о п а д 2 0 1 3 р . / Г А З Е Т А З А С Н О В А Н А 1 9 4 9 р .

Kультурно-просвітницький часопис Союзу українців Румунії

• З днем народження, ювіляри!

• М. Ратушний – на Мараморощині

• Ремети: «Осінні обряди українців»

• Про цьогорічну діяльність СУР

• Король Бельгії і голодівка в... Києві

• Чернівчани на Фестивалі ФІЛІТ

• Про звичаї села Верхня Рівна

• Євромайдан – до 29 листопада

• Вірші – на уроках читання

• «Віруй і не розглядай!»

• До 175-річчя І. Нечуя-Левицького

• В гуцульському укладі життя

• Париж, Берлін, Прага – в Україні

• До 150-річчя Ольги Кобилянської

• «Зеленій ліщині» – 60 років!

U nomeri:U nomeri:

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

stor. 2

stor. 3

stor. 4

stor. 5

stor. 6

stor. 7

stor. 12

stor. 8

stor. 9

stor. 10

stor. 11

stor. 13

stor. 14

stor. 15

stor. 16

Голодомор – зима-зима,загибло все, немовби й я,немовби й та Земля...Та ні, бо ти, Вкраїно, ще зимуєш з нами й серед нас, й яйце-райцепосеред нас – іще, іще.Нема з-між наслиш тих, хто щез,в голодоморі-морі змерз, і не воскрес.А хто не змерз,

пішов степами,заріс голодними снігами в роздольній вовчій пащі долі,немов десь там,де сам на самвкраїнець дихаву тому горі,що розлилóся мертвим морем,що й без колискизаколишене жизнь, а смерть, –і тут, і там...

Іван КОВАЧ

Голодомор – зима-зима...

ЛИСТОПАД 2013 р.2

Хай ладиться скрізь: на роботі, в родині,

Щоб радісний настрій у серці не згас,

Все світле і гарне, що треба людині,

Нехай неодмінно приходить до Вас!

Хай щастя приходить і ллється рікою,

Хай горе обходить завжди стороною,

Хай доля дарує Вам довгі літа,

А в серці завжди хай живе доброта!

1. Валерію ШОВКАЛЮК (5 листопада1940 р.) – випускницю Бухарестськогоуніверситету, викладача румунської мови,дружину поета Павла Шовкалюка, матірдвох синів, відданого викладача.

2. Борислава-Ште фана ПЕТРАШУКА(5 листопада 1970 р.) – голову Сучавськоїфілії СУР. Народився п. Петрашук у м.Радівцях Сучавського повіту. ЗакінчивСіретський ліцей. Після ліцею, в 1995році, одержав диплом інженера поспеціальності мекатроніки Сучавського

університету ім. Штефана чел Маре, апізніше здобув мастерат по спеці-альності трибології. Бажаємо БориславуПетрашуку успіхів у своїй відповідальнійпраці.

3. Богдана МОЙСЕЯ (6 листопада 1972р.) – голову ревізійно-фінансової комісіїСУР. Випускника Дрогобицького Універ -ситету ім. І. Франка, факультетуМенеджменту, маркетінгу та еконо -мічних наук, України. Після закінченняфакультету повернувся до Бухаресту,працює комерційним директором. Наро -дився Богдан Мойсей в задунайськомуукраїнському селі Крішан в українськійсім'ї. Голова Контрольно-ревізійноїкомісії СУР.

4. Марту БОТУ (7 листопада 1943 р.) –відому українську письменницю длядітей, автора збірок «Сонячний про -

мінець» та «Глиняна мисочка». Випус -кницю Сігетського українського ліцею,вчительку, яка виховала в українськомудусі, в дусі любові до свого, крім своїхдочок, добрих лікарок, онуків, цілі ге -нерації учнів Верхньорівнянської шко ли,Мараморощина.

5. Марію ЧУБІКУ (25 листопада 1946р.) – випускницю Сігетської українськоїпедагогічної школи, шановану письмен -ницю для дітей, авторку збірок «Накрилах дитинства», «Дитинства очіволошкові» та збірника пісень «Ой у Лузів лузі».

Народилась пані Чубіка в українськомуселі Луг над Тисою, Мараморощина,пропрацювала ціле викладацьке життя вс. Вишавська Долина. Після виходу напенсію разом із сім'єю перейшла жити врідне село.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПРОВІД СУР!

–Добрий день, пані ЕміліяКодря! (ведуча радіо пере -да чі). Шановні слухачіСігетської радіопередачі

українською мовою! Поздоровляю РaдіоСігет з нагоди Нової програми передачі по 20хвилин кожного дня – від понеділка доп'ятниці – біля 15 години 30 хвилин.

Я радий зустрічатися з вами кожний разупо радіохвилях, тому що маю нагодупередати нашим слухачам новини, які маютьвідбуватися в Союзі українців Румунії.

В листопаді Союз українців Румунії має наметі провести такі заходи:

На Мараморощині відбудуться «Дніукраїнської культури», вже пройшли у селахКрасний, Вишавська Долина і слідують вРеметах і Верхній Рівні.

Але найголовніша подія відбудеться 27листопада з нагоди відсвяткування 150 роківвід дня народження української письменниціОльги Кобилянської, яка народилася в містіГура Гуморулуй Сучавського повіту. З цієїнагоди напередодні свята буде представ -лений в містах Сучава, Сірет, Радівцях, ГураГуморулуй і в Бухаресті тепер п'єса В.Довгого «Царівна» на ру мунській мові –«Prinţesa». П'єса оброблена для сцени відомимдраматургом Василем Довгим із Чернівців іперекладена на румунську мову ІваномКідещуком з Негос тини.

Представляють п'єсу артисти Націо -нального Театру ім. Міхая Емінеску ізБотошан за фінансову підтримку Союзуукраїнців Румунії.

В Клузькому Університеті ім. БабешаБойоя був організований симпозіум з нагодивідсвяткування 150 років від дня народженняОльги Кобилянської.

На Мараморощині, в Сігеті, будемоорганізувати симпозіум на тему творчостіОльги Кобилянської, до якого, можливо,прилучиться український ліцей із Сігету ім. Т.Шевченка.

23 листопада українство світу вшановуєпам'ять 80 річниці жертв Голодомору вУкраїні 1932-1933 рр.

Цього місяця головна подія для України ідля українців цілого світу відбудеться уВільнюсі (Литва) – 28-29 листопада. Тамбуде проводитися «Третій Саміт СхідногоПартнерства», під час якого плануєтьсяпідписати Угоду про асоціацію міжЄвропейським Союзом і Україною.

Союз українців Румунії дав письмово нашупідтримку на адресу високо посадовцівЄвропейського Союзу Депутатом Румунії вЄвропейськім Парламенті і провідникомРумунської Держави. Ми переконані, щопідписання Угоди про асоціацію міжУкраїною та Європейським Союзом надастьдодаткового поштовху розширенню всебічноїспівпраці між Україною, як можливиммайбутнім членом Євросоюзу, та Румунією,яка є країною Європейського Союзу.

Третя головна подія, яка відбудеться наМараморощині, в Сігеті, – це візит делегаціїУкраїнської Всесвітньої Координаційної Радина чолі з його головою паном МихайломРатушним.

Делегація має на меті ознайомитися зситуацією в нашій країні в ділянці забез -печення потреб українськими громадами вмісцях їх масового проживання, провестинаради у формі круглих столів з активом тапредставниками влади країни, що опікуютьсяпитаннями національних меншин, відвідуватиукраїнські школи та інші заклади.

Окрім членів УВКР, в складі делегаціїперебуватиме знімальна група (журналістита оператори одного з українськихтелебачень).

Для нас дав згоду взяти участь музичнийвіртуоз (скрипаль) Олександр Божик, разом зпереможницею конкурсу «Квітки Цісик» –співачкою Оксаною Мухою.

В делегацію Української ВсесвітньоїКоординаційної Ради входять 8 членів.Делегацію чекаємо 23 листопада, а концертвідбудеться 24, в неділю, у фестивному заліМузичної школи в м. Сігеті.

Зал має приблизно 280 місць, так щоорганізатори запрошують всіх любителівукраїнської музики на концерт. Для учасниківз українських сіл Союз українців Румуніїзабезпечує автотранспорт. Повідом леннябуде завчасне через голів місцевих організаційСоюзу українців Румунії.

Шановні слухачі!Бажаю Вам гарної осені і щоб Ваші

стодолі були повні урожаєм!Дякую за увагу!

м. Бая Mаре, 01.11.2013

ВИСТУП ГОЛОВИ СУР СТЕПАНАБУЧУТИ ПО СІГЕТСЬКОМУ РАДІО

П'ЯТОГО ЛИСТОПАДА Ц.Р.

ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ НАШИХ ЛИСТОПАДОВИХ ЮВІЛЯРІВ!

ЛИСТОПАД 2013 р. 3

Вельмишановний пане МихайлеРатушний, голово Української

Всесвітньої Координаційної Ради!Шaновні гості з України!

Вельмишановні представники повітовоїі місцевої влади!

Шановні представники Союзу українцівРумунії!

Вельмишановні пані та панове!Дорогі друзі!

Зрадістю вітаємо делегацію висо -ко поважних гостей з України начолі з головою Української Все -світньої Координаційної Ради

Михайлом Ратушним, також членівделегації, а зокрема музиканта-віртуозаОлександра Божика та співачку ОксануМуху, переможницю конкурсу «КвіткиЦісик», так само Богдана Звіра.

Вітаємо представників повітової імісцевої влади, присутніх тут, міжнами.

Вітаємо активістів Союзу українцівРумунії, голів повітових та місцевихорганізацій, членів проводу, не востанню чергу вітаємо інших учасниківна нашій прекрасний події, бажаючивсім приємного перебування і прекрас -ного почування.

У Румунії діє Союз українцівРумунії (СУР), заснований у грудні1989 року. Союз українців Румунії –організація етнічного профілю, неу -рядова і неприбуткова, із статусомюридичної особи, отриманим на основізаконy н-р 246/2005 р., з повною авто -номією, яка розгортає свою діяльністьзгідно з положеннями Конституції тачинним законодавством Румунії, Статуту, атакож передбаченнями міжнародних до -кументів, що стосуються прав націо -нальних меншин.

Союз українців Румунії – як представ -ницька парламентська організація укра -

їнської громади – входить до складу Радинаціональних меншин Румунії, а своїмичасописами – до Товариства преси націо -нальних меншин Румунії.

Союз українців Румунії є членом Сві -тового Конгресу Українців (СКУ), Євро -пейського Конгресу Українців (ЕКУ),Української Всесвітньої КоординаційноїРади (УВКР), Товариства зв’язків з укра -їнцями за межами України (Товариство,,Україна Світ’’), а зокрема членом ПрезидіїЕКУ і УВКР.

Ми сьогодні гордимося тим, що насвідвідує така велика і престижна делегаціяУкраїнської Всесвітньої КоординаційноїРади на чолі з головою Михайлом

Ратушним. Дотепер нас відвідуваликолишні голови УВКР, Іван Драч та ДмитроПавличко, а 27-28 червня 2011 року бувнашим гостею Євген Чолій – головаСвітового Конгресу Українців. Євген Чолійпобував у головному приміщенні урядуРумунії і в Парламенті. У рамках цихвізитів мав окремі зустрічі із сенаторамиукраїнського походження, з віцепре -

зидентом Палати Депутатів та звіцепрем’єр-міністром. Був супроводженийтодішнім депутатом Парламенту СтепаномБучутою.

Союз українців Румунії тісно спів -працює з Президією УВКР і підтримує всірішення і Ухвали, запропоновані Пре -зидією.

Союз українців Румунії згідний іззаявою Української Всесвітньої Коорди -наційної Ради з приводу недостатньоїдіяльності влади щодо відзначення 80-оїрічниці голодомору-геноциду 1932-1933років в Україні.

Союз українців Румунії згідний іззаявою Української Всесвітньої Коорди -

наційної Ради щодо підписанняугоди про Асоціацію між Украї -ною та Європейським Сою зом.

Союз українців Румунії звер -нувся з листами до ПрезидентаРумунії, до Прем’єр-міністра, доМіністра Закордонних Справ, додепутатів Євросоюзу і до речниківЄвропейського Союзу у зв'язку зцією справою, підтримав звер -нення світового Конгресу Укра -їнців, його голови пана ЄвгенаЧолія до високопосадовців Євро -пейського Союзу

Союз українців Румунії під -тримує пропозицію УкраїнськоїВсесвітньої Координаційної Радищодо внесення змін до «Умовприйому до вищих навчальних

закладів України у 2014 році» длязакордонних українців.

Тільки разом, всіма зусилями українцівта української діаспори ми зможемоподолати різні недоліки в нашім житті.

Степан БУЧУТА,Голова СУР

24 листопада 2013 р.

Крім виступів у школах, дитячихтаборах, цей хор брав участь уконкурсах і фестивалях. Так,коли в Карашсеве рінському

повіті був заснований дитячий і молодіжнийпісенний фестиваль імені композитораТімотея Поповича (в цьому році вжевідбувся 34-ий випуск цього фестивалю),дитячий хор “Бруньки” брав участь у ньомувід самого початку і до 13-го випуску.Згаданий фестиваль був престижним, уньому брали участь колективи не лише зРумунії, а й з Молдавії, Естонії, Австрії. Хочпризових місць копашильському хорові так іне вдалося завоювати, та він завждивиступав на висоті і за рейтингом зна -ходився серед кращих. Треба добавити, що

дитячим копашильським хором «Бруньки»керував також Іван Лібер.

Пізніше, на прохання учи тельськогоколективу, був засно ваний театральнийгурток. Цей колектив широко розгор тавдіяль ність серед укра їнських громад,ставлячи такі відомі п’єси українськихдраматургів, як “Сва тання на Гончарівці”,“По шилися в дурні”, “Наталка Полтавка”,“У степах України”, “Зелена ракета” та інші.Крім того, гурток у свій репертуар включиві короткі вистави румунських авторів, як“Чотири свати і один парубок”, “Підходящіхарактери”, “Великий матч, великий” таінші, які дали можливість йому виступати іперед румуномовною публікою. Тут такожнеабияку роль зіграв педколектив

Копашильської школи. Навіки залишаться впам'яті копашилян імена учителів, як ФурдіІван і Анця, Кимпяну Петро та Василя,Марія Лібер, Сідий Олена, Шмуляк Іван іСлавка, Буделіци Михайло, Дорка Ана,Шімоня Родіка, Докія Іон, Губаль Іван таФелічія, Єлена Мігай, які, не жаліючи сил ічасу, прикладавши всі свої зусилля дляуспішного розгортання культурноїдіяльності у цім далекім куточку, де живеукраїнське населення.

Необхідно згадати, що вагому допомогухудожні колективи отримували відпрацівників сільської ради. Тут требавідмітити сільську бібліотекарку Марію

КОПАШИЛЬСЬКОМУ УКРАЇНСЬКОМУХОРУ «ЗЕЛЕНА ЛІЩИНА» – 60 РОКІВ

Виступ голови СУР п. Ст. Бучути на зустрічі з українською делегацією,Виступ голови СУР п. Ст. Бучути на зустрічі з українською делегацією,очоленою головою УВКР п. Михайлом Ратушним в м. Сігетіочоленою головою УВКР п. Михайлом Ратушним в м. Сігеті

(Продовження на 16 стор.)

Д. Праля, М. Ратушний, М. Петрецький, Ст. Бучута

ЛИСТОПАД 2013 р.4

Серед заходів філії Союзуукраїнців у Марамориші є і«Осінні обряди українців». І денайкраще міг відбутися цей

захід, як у селі, що знаходиться нанизовині ріки Тиси, в Реметах, де земля знайродючіших. Іншими роками цей західвідбувався в жовтні на подвір'ї школи.

Тепер, пізніше, оскільки погода дощова,тож відбулася у середині у великому залі.Тут була виставка сільських продуктів, атакож і виставка художніх картинпроф. М. Бринзянюка, засновника органі -зації СУР у Реметах.

У переповненім залі серед учасників –голова СУР села Ремети проф. ВасильПасинчук, який відкрив це свято, головаСУР Степан Бучута, голова Мара -мороської філії СУР Мирослав Петрець -кий, радник Міністерства освіти ЕльвіраКодря, директор школи села МаріяШтефан, примар села М. Бринзянюк.

Після вітальних слів гостей,артистичну програму почали формаціїсела Ремети. Виступила група учнівліцею ім. Т. Шевченка із Сігета, якіпредставили літературно-музичний мон -таж про осінь. Із віршами про осінь

виступили учні І-го класу, а вокальнагрупа «Краснянка» із с. Красна Вішеулуй –із народними локальними піснями(інструктор Юра Мочерняк). Вокальнагрупа «Веселка» із Бистрого виконала нависокому рівні українські пісні на дваголоси під проводом Лучії Глодян. Хор«Полянка» із Русь-Поляни під проводом

проф. Стели Сонгот виконаввже знайомі нам пісні і обробкина чотири голоси. Думаю, що всіми раді, що цей відомий хорповернувся на сцену. Опіслявиступали дві цікаві групи:вокальна група жінок «Барвінок»із Кричунова і вокаль на групамужчин із Луга над Тисою. Якщовокальна група жінок із Кри -чунова під акомпа нементом наакордеоні Івана Осташа вико -нали кілька зна йомихукраїнських пісень надва голоси під проводомІ. Щербана, то групамужчин із Луга над

Тисою виконала кілька давніхнародних локаль них пісень. Як -що голоси жінок звучали дзвін ко,то і мужчини не лишилисянижче.

Прекрасно прозвучали пісніукраїнської солістки Марії Сав -ки. Ронянські учні-танцю ристи«Соколята» виконали бездоганнонародний локальний ронянськийтанець. У підготовці учнів вкла -дено десятки годин репи тиційпід проводом проф. Джети Пет рецької. Іякраз коли на сцену вийшов хор«Ронянські голоси» із Верхньої Рівни,прийшли гопсті із України, – делегація,яка вже кілька днів перебувала у Румунії зприводу побудови моста між Румунією іУкраїною. Їх зустріли із хлібом-сіллю.

На сцену були запрошені префект

Марамориша п. Антон Рогіян і головаДмитро Дм. Андріюк із Закарпаття –Рахово. Після промов префектів хор«Ронянські голоси» виконав пісні «Реве тастогне», обробку «Сюїта Мара мурешане»і поздоровлення «Многая літа» на двохмовах, приділені гостям. Після від -тягнення високих гостей хор підпроводом проф. Дж. Петрецької виконавще кілька українських пісень на чотириголоси, одні з них під акомпанементакордеоніста М. Грижака. І на цей разхор виконав пісні із великою майс -терністю, хоча в цей період частинамолодих хористів знаходиться у іншихмісцевостях – на вищих студіях.

Артистичну програму закінчила група«Кривлянка» села Кривого, під готовленаАнною Цюдик. Диригенти і артистичніформації були обдаровані дипломами.

Голова організації СУР Ремети В.Пасинчук подякував гостям, всімприсутнім і артистичним гурткам за їхвиступи. Свято «Осінніх обрядів укра -їнців» закін чилося спільним столом, деукраїнські пісні звучали далі.

Текст і фотоІляни ДАН

«ОСІННІ ОБРЯДИ УКРАЇНЦІВ»У Реметах (Мараморощина)

ГАРБУЗ «ДАРУНОК ОСЕНІ» (рецепт)Потрібно: гарбуз середнього

розміру, картопля – 1кг, гриби –500г, свинина – 500г, цибуля –3шт, морква – 2шт, сметана –200г.

Гарбуз помийте, зріжте вер -хів ку, вийміть ложкою насінняі волокна.

М’ясо наріжте кубикамиі обсмажте, гриби відваріть, по -ріж те.

Овочі нашинкуйте і обсмаж -те, картоплю почистіть, по -

мийте.Начиніть шарами: м’ясо, гриби, овочі (2 шари) і залийте

сметаною.Гарбуз на деці обкладіть картоплею, збризніть олією.

Запікайте при 160-180 градусах.Смачного Вам!

КАРТОПлЯНІ ПИРІжКИ ІЗ СИРОМ (рецепт)

Інгредієнти:Тісто:3 скл. борошна4 ст. л. сметани3 ст. л. олії0,5 ч. л. соди з

оцтом0,5 ч. л. соліЯкщо потрібно, то

влийте трішки води(тісто має бутитаке, як на вареники).

Начинка:5-6 картоплин (відварити і потовкти)150 г сиру1 яйцесіль, перець, улюблена приправа1 яйце для змащуванняЗамісити тісто. Вимішати начинку. Зробити пиріжки.

Змастити щедро яйцем. Посипати приправою.І пекти 30-35 хв при 190 градусах.Смачного Вам!

СМАЧНОГО ВСІМ!

ЛИСТОПАД 2013 р. 5

Стається, взагалі, кожного ро -ку, що деякі події, запла нованів діяльності різних меншиннашої держави, а головно в

нашій меншині, перекла даються накінець року, і так стається, що в останнімісяці року накопичуються багато з них.Я б хотів згадати деякі події, яківідбулися в останні два місяці, тобто вжовтні та листопаді.

Департамент Національних МеншинРумунії розгортає свою діяльність порізних комітетах чи комісіях. Так існу -ють Комісії по культурі, навчанні, поюридичних справах, а ще є найголовніша зних. Це комісія, яка займається еко -номічно-фінансовими справами. Ко місії, всвою чергу, розгортають діяльність черезпленарні засідання, які організуються вприміщеннях організацій меншин Ру -мунії.

Цього року прийшла черга і Союзуукраїнців Румунії організувати такузустріч Комісії по економічних тафінансових справах. На нашу пропозицію,засідання цієї Комісії відбулося в містіСігету Мармацієй Марамороського по -віту, де учасники знайшли одні з кращихумов щодо проведення такої зустрічі. Аще цей вибір був продуманий для того,щоб представники різних нацменшихознайомилися з найчислен нішою гро -мадою українців Румунії, де проживаютьпонад 60 відсотків українців нашоїдержави.

Засідання відбувалося протягом трьохднів – від четверга до неділі, від 10 до 13жовтня 2013 р.

Окрім своїх специфічних справ еконо -мічно-фінансової комісії, учасники відві -дали приміщення Марамороської філіїСоюзу українців Румунії в Сігеті, а також«Веселий Цвинтар» в селі Сепинца тамонастир Бирсана, гуляли по місту і булина українськім базарі.

Між головними зустрічами, які спра -вили приємне враження для учасників, тобуло відвідування українських сіл ВерхняРівна та Русь-Поляни. Делегації нац -

меншин зупинилися у Верхній Рівні біля

пам'ятника Невідомого солдата, депоставили корзину з квітами. Опісля,через перевал Гера, добралися мікробузомСУР в долину Рускови, проходячи черезсело Рускова та Кривий (Репедя). Опісля –до великого українського села Поляни(стародавня назва, яку я знаюіз ди тинства, і яку япідтримую, то Русь-Поляни).

В Полянах на нас чекавголова місцевої організації СУРШтефан Кіфа і члени бюрo, атакож примар Штефан Онча.Після поклону і покладанняквітів до пам'ятника вете -ранів (добровольців) Другоїсвітової війни гості селавідвідали стару дерев'яну цер -кву, збудовану в ХVІ-столітті,яка тепер є пам'яткоюЮНЕСКО. Також нову правос -лавну церкву, де служитьотець Ілля Хащик, який був

нашим супровідником.В Полянах ми відвідали

Будинок культури, який нещо -давно пройшов через загальнийремонт за фінансування Євро -пейського Союзу.

Для учасниці СпільнотиЄвреїв пані Клеменци Теогарі зБухареста був великий сюрприз,коли я її провів на єврейськийцвинтар і, разом з колишнімпримарем села, професором іс -то рії Бела Сонготом, розказалиїй про історію цього кла довища.

Вона сфотографувала деякіпам'ятники і від щирої душіподякувала нам за такийнадзвичайний сюрприз. В селі

перед Другою світовою війною жили

понад 600 євреїв.Іншим великим сюрпризом було для

кількох учасників цієї зустрічі, коли язапропонував їм відвідати Центр Європив Україні в селі Ділове Рахівського району.

Не могли відвідати Україну всі учас -ники цього форуму, тому що не всі малибіля себе міжнародні паспорти, але сімосіб таки відвідали місто Рахів, музейКарпатського Біосферного заповідника,Інформаційний центр ЗакарпатськогоБіосферного заповідника, Колибу в центріЄвропи і Географічний Центр Європи.

На території України нас прийнялипредставники Рахівської Районної Ради ідержадміністрації на чолі з головоюМиколою Беркало.

Газди Рахівського району нас дужегарно прийняли і вгостили, так, що гостінавіть сказали мені, що практично несподівалися на таке урочисте прийнят -тя, ніколи не думали, не надіялися натаку чудову гостепри ємність. Але все цепройшло, і мені треба було братися зпонеділка до нової праці, їздити доБухареста і опісля брати участь в кінецьтижня в різних інших подіях, органі -зованих Союзом українців Румунії.

Відбулися ще такі події, де я бравучасть:

– 60 років від заснування хору «Зеленаліщина» в селі Копашиль Карашсе -верінського повіту;

– Дні української культури в селіВишавська Долина (03.11.2013);

– Осінні звичаї українців села Ремети(10.11.2013);

– Історія, обряди і традиції українцівсела Верхня Рівна (17.11.2013).

В цім періоді відбулися ЗасіданняВиконавчої Президії і Засідання Ради, дебуло обговорено проект бюджету наслідуючий рік.

Про інші цьогорічні події поінформуємовчасно далі в наших часописах.

Степан БУЧУТА

ГОЛОВА СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ – АКТИВНИЙУЧАСНИК РІЗНИХ ЦЬОГОРІЧНИХ ЗАХОДІВ

ЛИСТОПАД 2013 р.6

Упродовж останніх років у Сучавському повіті сім’ясвященика Миколи та Лучії Мігок неодноразовоматеріально допомає студентам, учителям та іншиммалозабезпеченим особам. Так, з ініціативи родини

Мігок, численні віруючі парафій сіл Босанч, Плопень, Лункушоарата Преліпка зібрали гроші для вчительки української мови ВіорікиКоняк (Велечко) з села Бродини, в якої повністю згоріла хата.

Учениці Елена Танасійчук та Ярина Кордубан Національногоколеджу ім. Міхая Емінеску, які премійовані на багатьох конкурсахта олімпіадах з української мови, а також студентка Марія ХабурСучавського університету ім. Штефана Великого отримали знагоди різдвяних та великодніх свят від родини Мігок гроші длязабезпечення необхідних побутових потреб.

Після проведення недільних богослужінь, щонайменше п’ятьразів родина Мігок забезпечила гарячими обідами сотню вдів ізсела Поляни Марамуреського повіту. Поряд з цим для однієї вдовиз Сучавського повіту були куплені дрова для теплої зимівлі.

Безперечно, сьогодні є чимало родин українського походження,які потребують матеріальної допомоги. До прикладу, в селіШербівці дев’ятеро дітей родини Ребенчук залишилися круглими

сиротами. Їхнє обійстя також згоріло. Всі ці діточки навчаютьсяукраїнської рідної мови. Так, пані вчителька Іляна Белмега зВерхньої Бродини стала вдовою з чотирма дітьми, які вчаться ушколі в місті Сучавa. Їй теж досить важко спомогти власних дітей,які також вивчають українську мову як рідну.

У багатьох селах Румунії, де проживають українці, є багатолітніх людей, багатодітні сім’ї, діти яких покинули школу череззначні фінансові труднощі своїх батьків. Тож, нашим завданням єусвідомлення цих проблем і допомога тим родинам, які виховуютьдітей. Їм неодмінно треба допомогти, бо даруючи, ми отримуємо увідповідь ще більше. Радість, щастя, любов і Божу благодать!

Ми – українці– маємо сприяти захисту материнства тадитинства, надавати допомогу багатодітним і малозабезпеченимсім’ям, залучати благодійні внески українських та іноземнихюридичних і фізичних осіб. Ми повинні мобілізувати фінансовеспівробітництво з благодійними та іншими організаціями,фізичними особами в Румунії, провести благодійні акції. Адженезалежно від наших можливостей, ми взмозі змінити життябагатьох знедолених!

Ірина-люба ГОРВАТ,Генеральний секретар СУР

ДАРУЮЧИ, МИ ОТРИМУЄМО У ВІДПОВІДЬ ЩЕ БІЛЬШЕ!ДАРУЮЧИ, МИ ОТРИМУЄМО У ВІДПОВІДЬ ЩЕ БІЛЬШЕ!

НЕЗАЛЕЖНО ВІД НАШИХ МОЖЛИВОСТЕЙ, МИНЕЗАЛЕЖНО ВІД НАШИХ МОЖЛИВОСТЕЙ, МИВЗМОЗІ ЗМІНИТИ ЖИТТЯ БАГАТЬОХ ЗНЕДОЛЕНИХ!ВЗМОЗІ ЗМІНИТИ ЖИТТЯ БАГАТЬОХ ЗНЕДОЛЕНИХ!

Король Бельгії спостерігав за голодівкою в Києві у 1990році... В пору, коли британці з нетерпінням чекали вісткипро народження їх королівської дитини, в Бельгії відбулосяпрощання короля Альберта, який 20 років був на троні...та

інтронізація (присяга в Парламенті) нового монарха.21 липня – це національне свято Дер жавности Бельгії. Світові

Засоби Масової Інформації, з австралійськими включно, подали, що віднеділі 21.7.2013 Бельгія має нового короля Філіпа. Скажете, а що вононас обходить?

Щоби вияснити, чого для нас, українців, не тільки Бельгії, а йУкраїни, постать нового бельґійського короля цікава, мушу вернутися вчасі до початків 1990 років.

Відомий в світі економіст, бувший голова Інституту Менеджменту вШвейцарії, радник Верховної Ради України та президента ЛеонідаКравчука, Віктора Ющенка, - Богдан Гаврилишин – описав у спогадах10-річний період своєї праці в Україні; частина уривків була вміщена вгазеті “Украініан Віклі” ( Ukrainian Weekly) в ЗСА.

Знаючи добре пана Гаврилишина (зустрічала й возила його по Сіднеїй кілька разів зустрічала в Києві), я з великим зацікавленням прочиталаці спогади, бо все в них мені таке близьке й знайоме. Натрапила на дужецікаву деталь, пов’язану з студентською голодівкою в 1990-му році. Якпригадують собі читачі ґазет, я була з студентами під час цієї голодівкищодня, крім тих 3-ьох днів, коли була в Іванофранківську й СтаромуУгриневі на відкритті першого пам’ятника Степану Бандері в Україні.

Довідуюся з писань пана Гаврилишина, що на студентськійголодівці був присутнім майбутній король Бельгії - принс Філіп, який внеділю 21.7.2013 став королем.

Пан Гаврилишин пише:-...”Принс Філіп (Prince Philippe) з Бельгії, якому в 1990 р. було 30

років, a якого до престолонаслідства королівства Бельгії підготовлявҐастон Дюрник ( Gaston Doernick), один з мудрих людей Бельгії, - хотіввідвідати Україну інкоґніто. Про це мені зателефонував пан Дюрник йзапитався, чи я міг би опікуватися принсом. Я на це погодився, йзамовив кімнату для князя в готелі «Національний». Тоді це був готельЦентрального Комітету Комуніс тичної Партії України. Я зустрівПринса на летовищі й познайомив його з родиною Юрія й ЮліїПолунєвих, оскільки вони однолітки. Вони не знали, хто був їх гостем.Я їм сказав, що це син мого бельгійського приятеля. Вони себе взаємносподобали й Полунєві запропонували Філіпові жити в них. Принс ажпідскакував, радів з цього приводу. Він спав в малій кімнаті, якаслужила за столову, бібліотеку й спальню. А князь же привик докомфортів…

Щоденно бельгійський ПринсФіліп їздив київським метро наплощу, яка потім назваласяНезалежности, й проводив цілідні з голодуючими студентами,розпитував їх про цілі голодівки,про історію України. Кожноговечора Принс приходив до менедо готелю й з захопленнямрозповідав, що відбувалося вмалому наметовому містечку,вповні підтримуючи українськихстудентів в їх намаганнях…

Принс Філіп був дуже менівдячний. 6 місяців пізніше віннаписав, подружжю Полунєвих.Дякуючи їм за їхню гостинність,написав хто він…й дав й мені дозвіл розкрити його справжнюідентичність!”- так пише пан Богдан Гаврилишин.

Я напевно зустрічала бельгійського принса Філіпа в наметовомумістечку, бо говорила з кожним присутнім там чужинцем та всімажурналістами...Та не знала, що між нами майбутній король моєїБельгії. Так, я хоч живу вже стільки років в Австралії, ще все єгромадянка Бельгії. Якби я знала, що між нами принс чи князь Бельгії,- була б всім сказала, не стрималася б. Видно, це знав д-р Гаврилишинй навіть мені не сказав про таку “таємницю”. Але щось мені хотівпідказати, бо постійно, як мене бачив, казав: “Вів ла Белжіке - хай живеБельгія!”. Звідки я могла би додуматися про присутність на площіпринса...

Я дуже рада, що тоді принс Філіп так захопився Україною йодобрював тодішні вимоги студентів! Вже в пізніші роки, як головабельгійської бізнесової групи відвідував Україну, був добрепоінформований про політичну там ситуацію.

Дякую панові Гаврилишинові за таку вістку й взагалі за цікавіописи-спогади, які він закінчує оптимістичним ствердженням:”Молодь України дуже швидко вчиться, й коли вона за 10 роківперебере керівництво України, все там зміниться на краще!”. Дужехочеться, щоб так воно було!

Марічка ГАлАБУРДА-ЧИГРИН,Сідней-Австралія. 21.7.2013 р.

Цікаво? Король Бельгії спостерігавза голодівкою в Києві...

ЛИСТОПАД 2013 р. 7

23- 25 жовтня ц. р.д е л е г а ц і яЧернівецької області(Україна) відві дала

місто Яси (Ру мунія) на запро шенняголови Яської повітової радиКрістіана Адомніцей. Де путатиобласної ради Ауріка Божеску таМихайло Павлюк, які працюють ускладі постійної комісії обласної радиз правових питань, міжетнічнихвідносин, транскордонного співро -бітництва та антикорупційної діяль -ності, а також начальник відділурегіонального розвитку та фінансо -вого моніторингу виконавчого апа -рату обласної ради Тетяна Татарчуквзяли участь у Першому Міжна -родному фестивалі літератури таперекладу ФІЛІТ, ініціаторами якогоє Крістіан Адомніцей та директорЯського музею румунської літературиДан Лунгу.

Серед почесних гостей церемоніївідкриття фестивалю, яка відбулася уЯському національному театрі, булиГолова Сенату Румунії Крін Анто -неску та Міністр культури Данієл-Константін Барбу, представ никидипломатичного корпусу, відомілітератори з багатьох країн Європи.

Депутати крайового парламентуБуковини під час офіційного прийомуу голови Яської повітової радипривітали пана Адомніцей від іменіголови Чернівецької обласної радиМихайла Гайничеру з нагоди успіш -ного старту яскравого культурно-мистецького проекту та висловили

готовність щодо подальшого розвиткуспівпраці між Чернівецькою областю та

Яським повітом в різних сферахжиттє діяльності територіальних гро -мад двох дружніх регіонів. Румунсь -кий посадовець у свою чергу висло -вився на підтримку українськихініціатив, спрямованих на європейськуінтеграцію, особливо актуальних на -передодні Саміту Схід ного парт -нерства, який відбу деться у м. Вільнюсв листопаді цього року.

Програма фестивальних заходів,яка містила презентації книг відомихлітераторів та початківців, видавничівиставки, літературні читання, книж -кові ярмарки, зустрічі письменників зістудентами та викладачами яськихучбових закладів, завершилась гран -діозним симфонічним концертом.

Учасники делегації Чернівецькоїобласті на Першому Між народномуфестивалі літератури та перекладуФІЛІТ висловлюють щиру вдячністьЯській філії СУР за постійну під -тримку зв’язків між двома нашимирегіонами та взірцеву організаціюроботи буковинської делегації врамках фестивалю.

Данієль СЕРДЕНЧУК,заступник голови Яської філї СУР,

Тетяна ТАТАРЧУК,начальник відділу регіонального

розвитку та фінансового моніторингу виконавчого

апарату обласної Чернівецької ради

Чернівчани гостювали в Ясах на ПершомуМіжнародному фестивалі літератури

та перекладу ФІлІТ

Чарівна осінь довела нам ще раз,що їй не хочеться відходитивід нас, хочай золоте проміннянесміливого сонця нагрівають

не тільке навколишнє середовище, але йнашу душу, тому що цієї продовженоїосені відбулися багато цікавих і важливихподій під проводом СУР, вМарамороському повіті, тобто: «Святоукраїнського танцю і пісні» підкерівництвом пана професора ЮриМочерняка – голови організації українцівсела Красного, «День українськоїкультури,, у Вишавській Долині підкерівництвом голови організаціїукраїнців» пані проф. Ледії Співалюк,«Осінні обряди і звичаї в українців», вРеметах під проводом пана Пасинчука В.,голови організації українців та «Історія,обряди, звичаї і українська ноша», вВерхній Роні, організовано паномпрофесором Еликом Опрішаном – головоюорганізації українців в селі.

І так наша молода артистична група«Веселка», створена з учнів і учениць зп’ятого до восьмого класів з села

Бистрого брала участь у цій прекраснійподії, представляючи пісні з народногомісцевого фольклору.

На велику честь наша група булазапрошена на ці надзвичайні заняття, девиступали з майстерністю різні хорові,інструментальні, чи театральні групи зукраїнських сіл нашого повіту.

Зважаючи на те, що, хочай пан головаСУР пан Степан Бучута занятий зважливими проблемами для доброгопроводу, кожної неділі був присутній наподіях, які відбувалися в українськихселах, разом з паном Мирославом Пет -рецьким – головою Марамороської філії; атакож хочу пригадати, що і нашашановна пані інспектор Симона Маляр -чук пережи вала кожний момент красипісні і танцю, обрядів і звичаїв укра -їнства, все це збуджуючи в кожнім з насповагу до українців і шану до українськоїмови.

Ми бажаємо всім організаторамміцного здоров’я й сил для майбутніхподій і занять, а також дякуємо зазапрошення і сердечно поздоровляємо.

Викладач Лучія ГЛОДЯН,село Бистрий,

Мараморощина

Українські осінні свята

ЛИСТОПАД 2013 р.8

Щодо обрядів і звичаїв нашо -го села, то їх можнапов'язати з етапами роз -витку людини, з різними

роботами, з різними святами і родиннимивідносинами.

І. Таким способом згадаємо кількаобрядів і звичаїв, пов'язаних з етапамижиття людини. Так спогадаймо хочай те,коли дитинка народилася. Тоді сім'я, куми,приятелі чи сусіди відвідують маму іновонародженого та несуть їй чогосьсмачного поїсти, супу чи хмелянки, банавіть і якогось смачного напитку. Мати несміє виходити на вулицю, аж поки не підедо церкви «вивестися», а це буває побільшетоді, коли хрестять дитину.

Для того, щоб похрестити дитину, запро -шують нанашок (хрещених матерів), якіможуть бути вінчані куми, добрі приятеліабо члени родини. Для хрестинприготовляють гарну гостину і калачі,уплетені з двох пелюсток, що виражаєдовголіття дитини і батькам. Передпочатком гостини передають дитинку всімгостям з рук на руки, а гості викладаютьсвої подарки. Продовжуються хрестини змузикою і танцями. Не годиться вагітнійжінці бути нанашкою! Після певного часунанашки несуть гостину, так звану«народини», що складається з калачів, винаі якусь страву, кажучи: «Ваш калач, а моядитина», що символізує відштовхування віддитини всього злого, хворіб тощо, навіть ісмерті.

Для хлопців інший етап життя було ітидо війська. Сім'я, кохана дівчина, приятелічи сусіди проводжали хлопців на поїзд змузикою, різними піснями і плачем, як,наприклад: «Ой іду я у катуни на білумконику, сидить мила полпакує наколодячику», або «Ой мамо, моя мамо, дайсорочку білу, не меш мати, кому дати надругу неділю».

Після війська слідує важливий етаподруження. Хлопець посилає родичів чистарих поважних осіб на сватання. Післятого, якщо згодяться з сватанням, то

встановлюють день свадьби (весілля), дебудуть молоді проживати, а також, щодістають молоді в придане (в парть).

Весілля, звичайно, відбувалось в четвер,або у вівторок, рідше у суботу. Напередоднівесілля плелися вінки з барвінку і квіток,причому співали «спеціальні» пісні, а вмолодого зшивали стяг (курагов) і прикра -шували топірець (балту).

На весіллі велику роль має староста(двурник), який веде все розгортаннявесілля. Звичайно, що музика має своюроль: кожний момент має свою специфічнумелодію – коли йдуть на вінчання, коливертаються, коли завивають молоду і т.д.

Найсумніший момент з життя людини єсмерть. На оприведдю старші молилися, амолоді заводили різні забави, як, наприклад:хлопці гралися «чентури», а дівчата «ви -сіти». Взагалі, смерть якоїсь людини пові -домляється дзвонами: мужчинам дзвонятьтри стихи, а жінкам лише два, а дітям – умалий дзвін.

ІІ. Щодо святкових обрядів і звичаїв,скажемо, що українці нашого села три -мають свята за старим стилем.

Якщо говорити про празник РожденстваІсуса Христа, то слід сказати, що, щепочинаючи з 4 грудня (Уведення в храмПресвятої Богородиці), починається піст, амолодь починає приготовлятися до Коляди.Тут входять 12 парубків і приготовляютьсценету Рожденства Христового.

У церкві на Святий вечір парубки ідівчата прикрашають цукерками та іншимиоздобами ялинку, а так само колядують.Господині ставлять під скатерть отави, а настіл 9 або 12 страв, всі лише пісні, щосимволізує врожайність землі і результатпраці за цілий рік.

Протягом трьох днів Різдва хлопцімаскуються в «чортів» і «жидів» таприлюдно висказують різні негативністорони дівчат, хлопців, господарів і т.д., табез того, щоб називати їхні імена. Такожоголошують заручення, кажуть різні жарти,навіть роблять свадьбу (весілля) міжмаскованими персонажами.

З нагоди Нового Року групи дітей чидорослих збираються і ходять до приятелів,чи сусідів, з віншуванням.

Господині збирають із столів отаву ідають худобі перед їдою.

На Водохреща, якщо зима люта, то наРонішорі вирубують лід у формі хреста дляпосвячення води. Після посвячення водисвященик ходить по хатах віруючих зхрестом, а господині зустрічають його іззапаленою свічкою.

Великдень люди зустрічають семитиж -невим постом (говінням), що починаєтьсятак званим «пущенням», коли до опівночігуляють, а на другий день господинівимивають посуду і ложки золою.

Після посвячення пасхи молодь і старшізбираються коло церкви і там заводять різнізабави, як «Розходіться, задні», «пуканки»,бігти «коня», «медведиця», «свічечок»,співають «спеціальні» пісні, як, наприклад:«Під дубиною, під зеленою», «Десь тут булаподоляночка», «Ференце, ференце», «Ой,ялова дощечка горіла».

ІІІ. З нагоди польових робіт, зоравшиземлю перед сівбою, орач стає на коліна імолиться на добру погоду і добрий урожай.

Закінчивши друге сапання кукурудзи,спираються одною рукою зв'язати листкидвох «сусідніх» рослин, а якщо це вдасться,то того року буде гарний урожай. Післязакінчення сапання картоплі жінкиловляться обома руками за голову для того,щоб картопля була велика, як голова.

Коли засівали коноплі, то на тій ділянцівитанцьовували з піднятими руками, щоботакі коноплі виросли високі!

Коли була «міра», господарі доїли вівці ів молоко кидали пелюстки ружі, щоб лихіочі не виливали зло на овець.

...Багато звичаїв бувало, але, на жаль,вони занедбуються і забуваються...

Елек ОПРІШАН,голова Верхньорівнянської філії СУР

П.С.: З нагоди свята та симпозіуму«Історія, традиції та українська ноша»,організатором якої був Союз українцівРумунії.

ПРО ОБРЯДИ І ЗВИЧАЇ СЕлА ВЕРХНЯ РІВНА

Шановні представники місцевої влади,Шановні члени комітету Марамороської

філії СУР,Шановні представники Союзу

українців Румунії,Шановні учасники,Шановні красняни!

Зрадістю спостерігаємо сьо -годні за одним з найваж -ливіших культурних заходів,організованих Союзом укра -

їнців Румунії, а саме за Фестивалемукраїнської пісні і танцю в селіКрасний, Марамороський повіт.

Роль цього фестивалю є залученняукраїнців у просуванні знань і само -бутності, культири та національнихтрадицій через пісню і танці, бо спільно

пісня і танець – це картина, яка, хоч інепоказна, вражаюча, хоч і не шокує, дивує

та притягає не так сама по собі, як її темою.

В умовах, в яких число українців неухильнозменшується через деякі фактори, з-між

яких найсерйознішим є демографічнакриза, специфічна сучасній Європі,впливаючи на всі народи, наша орга -нізація прагне забезпечувати збере -ження етнічної, мовної і культурноїукраїнської національної меншини вРумунії.

Українці в Румунії – вільні громадяниу вільній і демократичній країні, в якійнаціональні меншини мають рівні праваз більшістю населення, але також,відповідним чином, підтримують тра -диції і рідну мову, – невід'ємну частинунаціональної культурної спадщиниукраїнців.

Слово Степана Бучути на фестивалі в КрасномуСлово Степана Бучути на фестивалі в Красному

(Продовження на 9 стор.)

ЛИСТОПАД 2013 р. 9

КОлИШНЯ СПІВРОБІТНИЦЯЧАСОПИСУ «ВІлЬНЕ СлОВО» –

ДИРЕКТОР-КООРДИНАТОРРЕМЕТЯНСЬКОЇ ШКОлИ

(МАРАМОРОЩИНА)

Прочитавши матеріал п. Іляни Дан про«Осінні звичаї в с. Ремети», дуже приємновразило мене те, що моя молода колега, –Марія Штефан, з дому Думнич, якапропрацювала деякий час редактором в г.«Вільне слово», – стала директором-координатором школи у рідному селіРемети, що на Мараморощині.

Марія Штефан – випускницяукраїнського відділення Сігетського ліцею

ім. Драгоша Воде і Факультету іноземнихмов Бухарестського університету, талано -витий викладач, яка протягом років мала

чудові успіхи на Національних олімпіадах зросійської мови зі своїми учнями.

Українське село Ремети завжди прояв -ляється також і гарними результатами наОлімпіадах з української мови в Румунії.Гарні, рішучі українці, які проживаютьдещо подальше від інших марамороськихсіл зони Вішеу-Красна, реметяни межують зУкраїною на ріці Тиса, через яку нераз, закомуністичні роки, коли неможливо буловідвідувати рідних, перегукувалися, пере -даючи деякі новини з обох боків рікирідним, або колишнім сусідам.

Знаю реметянців ще з тих років, коли, якронянка, мала нагоду бачити їх на сценімого рідного села Верхня Рівна, де колегимали нагоду зустрітись і поспілкуватись проїхні здобутки, про ті післявоєнні роки, хоч інелегкі, зате радісні, які українцям Румуніїдали можливість пізнати себе і показатисвіту, що вони гідні поваги.

Впевнена, що Марія Штефан, – якдиректор – дуже добрий наслідник своїхпопередників.

Побажаймо п. Марії успіхів у своїйвідповідальній праці директора і викладача!Ще раз успіхів!

(І.П.-К.)

«НАШІ СУЧАСНИЦІ»

У цьому контексті я хотів бипідкреслити постійну турботу нашогоСоюзу у організуванні великихкультурних і мис тецькихзаходів з міжнародною участю,які дають нам мож ливістьобміню ватися ідеями прозбереження української куль -тури та спілкування в цьомувеликому культурному прос -торі, якого нам пропонуєРумунія.

Ми живемо у віціінформаційного вибуху, нау -ково-технічної рево люції, якавідбувається в запамо рочли -вому темпі, у епосі, в якій дужелегко бути асимі льованим і втратити

етнічну іден тичність. Таким чином, вихо -вання і навчання нашої молоді вукраїнському дусі є важливим у

перспективі зміни поколінь.Вітаю Марамороський комітет філії

Союзу українців Румунії на чолі з йогоголовою Мирославом Петрецьким таЮрою Мочер няком – головою організації

с. Красний Союзу українцівРу мунії, – за збереження укра -їнської культури та укра -їнських тра дицій, які органі -зовують щороку цей прек -расний Фестиваль українськоїпісні і танцю.

Нарешті, дозвольте меніподя кувати всім вам за вашуприсутність у цьому залі ібажаю організаторам, учас -никам та глядачам успішнопровести цей фестиваль.

З повагою – Голова Союзу українців

РумуніїСтепан БУЧУТА

Слово Степана Бучути на фестивалі в КрасномуСлово Степана Бучути на фестивалі в Красному(Закінчення. Поч. на 8 ст.)

Наші сучасниці - це свідомі українки, матері, які завжди ставали на захист своєї рідної мови, культури,релігії, своєї родини. Жінки розуміли добре, що їхнє головне завдання – прищеплювати і зберігати все отерідне, що дає продовження роду поза межами України. Живучи серед румунського населення, де асиміляція,хай і природна, діяла і діє, залишила немалі сліди, тож жінки зрозуміли, що від них, може, в першу чергу,залежить вкласти у душі своїх дітей любов дорідного і гордість за те, що ми належимо довеликого українського роду.

25 листопада 2013, 7:55 ДжерелоВідомості-UA.com

«Євромайдан включно до 29 числа залишаєтьсяна Майдані Незалежності в Києві та кличе людей вусіх містах України виходити на свої майдани,зокрема на акцію останнього попередження 28листопада», — підкреслюється в заяві.

Координаційна рада столичного Євро майдануухвалила рішення залишитися на МайданіНезалежності в Києві до 29 листопада включно. Проце повідомили члени координаційної ради, до якоївходять лідери опозиції та активісти Євромайдану.

«Євромайдан дякує та вітає всіх не байдужихукраїнців, які 24 листопада чітко дали зрозумітиукраїнській владі, який стратегічний курс підтримуєсуспільство», — йдеться у заяві.

«Євромайдан оголошує про продовження акції івимагає від Віктора Януковича виконати умовиЄвропейського Союзу та підписати Угоду про

Асоціацію», — сказано в рішенні Координаційноїради.

«Євромайдан залишається відкритиммайданчиком для висловлення позицій, акцій,

дискусій для політичних та неполітичнихоб’єднань», — йдеться в документі.

«Євромайдан вітає ініціативу об’єднаноїопозиції щодо розгортання широкоговсеукраїнського руху на підтримку євро пейськоїінтеграції та підтримує зусилля партій щодопідписання угоди з ЄС», — сказано в рішенні.

«Євромайдан проголошує про право кожногоучасника індивідуально визна чатися щодо тих чиінших політичних вимог», — мовиться в заяві.

«Євромайдан включно до 29 числа залишаєтьсяна Майдані Незалежності в Києві та кличе людей вусіх містах України виходити на свої майдани,зокрема на акцію останнього попередження 28листопада. Майданчик працює цілодобово.Основний збір щоденно о 18.00», — підкреслюєтьсяв заяві.

Як відомо, за різними підрахунками, на мітинг впідтримку євроінтеграції України, організованийопозицією, в неділю в Києві вийшло від 100 до 150тисяч людей.

У міліції кажуть, що загальна кількість людей намасових акціях в столиці, враховуючи мітинги іопозиції, і влади, нараховувала близько 50 тисячучасників.

Євромайдан залишатиметься у Києві до 29 листопада

ЛИСТОПАД 2013 р.10

Ще тепло і признаки літа ще незникли. Та все ж таки чогосьне достає – пісні пташині, їх

щебетання рано-вранці не чути,затихло. Таємно тихі ліси стоятьзадумливі, зажурені. Десь поділася вся ташумлива, весела метушня пташок.Шкода! Покинули нас, полетіли в теплікраї, втікаючи від першого холодного

подиху вітру зими, котра ще далеко, алевже шле тонкі свої відзнаки.

Пташки наробили собі гніздечка нанаших деревах, їли з наших піль, покибуло і літечко з нами, а потім швидко-швидко забралися, забули про нас; неприйшло їм у голову, що може ми любилиїх і тепер нам гірко. Пізніше, коли мибудемо тремтіти від холоду, зодягнені у

зимний одяг, вони весело літатимуть надзапашними полями чужих теплих країв.

Та ми не гніваємось, ми їм прощаємо,бо, здається, така в них природа, що неможуть жити, а тільки в сонячномупромінні. Холод зими знищив би їхні пісні,їхню життєву радість, а може і їх.

Пташки – наші друзі у теплих, ясних,світлих днях, а в біді, в нещастю їх немає.

Можливо, і серед людей такоговистачає...

Таня ДРОЗД,викладач української мови,с. Русково, Мараморощина

ДРУЗІ МОЇ, ДЕ ВИ?

Читаючи й аналізуючи пое -тичні твори у початковійшколі, слід пам'ятати проособливості лірики й мож -

ливості учнів молодшого шкільного вікусприймати поетичне мовлення. Сутністьпоезії такого роду полягає в тім, що життяв ній відображене через думки й почуттяліричного героя. Поет не безпосередньозображує людей та події, а засобамихудожнього слова. Він викликає у читачапевні емоційні й естетичні переживання,активізує його уяву. Цим пояснюються інайхарактерніші особли вості ліричноготвору: емоційність, виразне мовлення,влучні, місткі слова з багатим підтекстом,підпорядковані усій музикальнійорганізації поетичного твору.

Інтерес молодших школярів допоезії, як правило, незначний. Цепояснюється насамперед дея -кими труднощами її сприймання,а особливо розуміння.

Що означає сприйняти вірш?Насамперед – проникнути у світпочуттів героя, уявити картини,створені поетом, побачити, від -чути те, що він бачив, відчував,переживав.

Невеликий життєвий досвіддітей, обмежені переживання тауявлення збіднюють їхнє сприй -мання ліричного твору. Молодшішколярі захоплю ються рит міч -ною музикаль ністю поезій і часточитають вірші механічно, акцен -туючи ритм та не розу міючисмислу.

Хоч до читанок І-ІV класів і дібранітвори, доступні розумінню молодшимишколярами, усе ж ліричний віршдоводиться опрацьовувати з урахуваннямособливостей жанру.

Готуючись до вивчення з учнямикожного вірша, вчитель продумує, якезавдання потрібно поставити, як побу -дувати роботу, щоб з першого ж ліричноготвору захопити дітей, викли кати в нихінтерес до поезії. Прийоми необхіднодобирати залежно від змісту твору знавколишнього життя. Необхідно, щобуже перше читання вірша викликалопевні почуття, допомогло в його тлу -маченні. Якщо читання вчителя справдівиразне, вірш вражає дітей і ритмічною

музикальністю, і багатим внутрішнімзмістом.

У кожній конкретній ситуаціївраховуємо, який спосіб подачі творуматиме найбільший вплив – самостійнечитання (вголос чи мовчки), прослуханнязапису чи виразне читання вчителя? Намою думку, викладання вчителем, уякому поєднується багатство інтонацій,жестів й міміки, в початковій школінайчастіше має позитивні результати.

Якщо вірш невеликий за обсягом істановить одну цілісну частину, добрерозглядати його весь одразу. Але є твори,в яких кожна строфа займає певне місце взагальній композиції. Аналізуючи кожнучастину, також слід пам'ятати про весь

вірш, про головну думку, вираженупоетом. Ось чому під час аналізу окремихкомпозиційних частин, кожного з якихможе становити предмет розміркувань,необхідно показати дітям ставленняавтора до зображеної картини, вислов -леної думки і створеного образу.

В опрацюванні ліричного творуважливого значення набуває робота надпоетчною мовою. Іще перед читаннямз'ясовується значення окремих слів. Колина уроці розбираємо вірш, ця роботатриває довго, оскільки майже кожнеслово у поетичному мовленні має багатийзміст. Але урок минає швидко...

Слід якнайповніше розкрити багат -ство мови вірша, вміння поета вико -

ристати його у творчості. Допомагаємодітям дійти до висновку, що в поезії тесаме почуття може бути ви ражене най -різноманітнішими словами. Мож ливостінашої мови багаті, неви черпні. Протенайкраще слово у поезії завжди те, якенайвлучніше, найсильніше відобра жаєпочуття поета.

Така робота триває і в годинипозакласного читання. Вибравши темупро патріотизм, необхідно вважати, щовона допоможе дітям навчитися щеглибше сприймати і розуміти поезію.Велику допомогу можна одержати відшкільних бібліотек (хоч тепер учні дужемало читають), але учитель повиненвиховувати любов у дітей до читання.

Таким чином учні ознайом -люються із творчістю поетів, якіписали і пишуть про бать -ківщину. Нашу батьківщинуоспівували і оспі вують багатопоетів. Урок минає швидко, наньому опрацьо ву ється ліричнийтвір, однак враження учнівнезабутні, якщо учитель змігвикликати почуття, які їххвилюють.

Для міцного засвоєння лірич -ного твору важливе й те, як учнізапам'ятовують вірш. Заучу -вання має стати природ нимпродовженням роботи, що по -чалася на уроках читання. Требанавчити дитину заучувати віршчастинами, виразними карти -нами, сприйнятими уявою і

осмисленням. Читання вірша допомагаєдітям (учням) за мічати особливості мовипоета.

Вірші одночасно є і найважчим, інайлегшим матеріалом для вивчення.легкі вони тому, що їх ідейно-художнєбагатство дає змогу учителеві збудитидумку школярів, викликати в них сильніі глибокі емоції і включити їх в активнупрацю. Важкі, оскільки учні маютьпідніматися до рівня бачення й почуттівавтора, зрозуміти особливий поетичнийсвіт вірша, осягнути його ідейний зміст.

Марія КІМПАН,Марія КІМПАН,учитель-пенсіонер, с. Кричунів,

Мараморощина

ОПРАЦЮВАННЯ ВІРШІВ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ

З досвіду учителя української мови і літератури

Учасники Конкурсу з читання віршів у Сігеті (2013 р.)

ЛИСТОПАД 2013 р. 11

Першими століттями хрис ти -яни мали оборонятися, відпо -відаючи на всілякі фаль шивіобвинувачення (наприк лад, що

вбивали та з'їдали своїх маленьких дітей,що займалися оргіями і т.д.). Але і сьогодніхристиянство відповідає на всілякі вигадки.Бо, як на початку своєї історії, так ісьогодні, велика частина проти хрис -тиянських активістів дуже слабко знаютьте, проти чого говорять, самі ж вони неперевіряючи свої інформації і знання проХристиянську Церкв у...

Майже всі ми чули слова: «Віруй і нерозглядай!». Ті, які мають на душі щось-тампроти християнства, кажуть, що ці слова єголовною наукою Християнської Церкви.Інші навіть думають, що це слова СамогоІсуса Христа і знаходяться в Біблії, банавіть шукають їх стишок за стишком. Єтакож, на жаль, і вірники, які думають, щоці слова справді характеризують їхню віру.Ні одні, ні інші не мають правди! Тоді ж,хто вигадав ці слова?!.

Пояснення цієї проблеми нам надходить зперших століть, коли знаходимо іншийваріант цієї пропозиції: «Не розглядай, авіруй!».

Християнський письменник і апологетОриген написав книгу «Проти Кельса» – яквідповідь на книгу «Слово правдиве»,написану маленьким поганським грецькимфілософом Кельсом. Ориген поступововідповідає на всі обвинувачення Кельса, ітільки з книги великого християнськогописьменника дійшли до нас фрагменти зкниги грецького філософа. Кельс говоритьпроти християнства, даючи свої інформаціїпроти християн свого часу, проти ІсусаХриста, і навіть він каже, що нова віра є для

людей ненавчених (була проповідуваналюдьми без освіти – апостолами, що вонанавіть є проти науки, проти знань, противиховання слова «Не розглядай, а віруй»будучи головною заповіддю християнства.

До цього обвинувачення Кельс доходить,стараючись доказати, що нова христи -янська віра нижча, тому що вона вар -варського походження. А назва «варвар»греки і римляни вживали для прини -жування, оскільки самих себе вважаливищими у всьому, навіть у справах ре -лігійних. І так поводилися і до нової віри; тане тому, що, як чимало думали б,проповідувати нового Бога-Спасителя, апросто тому, що варварського походження.І тому ця нова релігія (каже Кельс) непідходить римлянам або грекам, бо вонанавіть не звертається до людськогоінтелекту. Тому каже, що моттохристиянства є: «Не розглядай, але віруй,віра спасе тебе».

Не знаємо, чи цей грецький філософвигадав ці слова, чи інші противникихристиянства. Але можемо припустити,що він основує ці слова на помилковомурозумінні слів Ап. Павла: «Хай не зводитьніхто сам себе. Як кому з вас здається, щовін мудрий в цім віці, нехай станенерозумним, щоб бути премудрим. Цього -світня ж бо мудрість – у Бога глупота, бонаписано: «Він ловить премудрих ухитрощах їхніх! І знову: «Знає Господьдумки мудрих, що марнотні вони!» (1 Кор. 3,18-20).

Але тут Апостол не говорить, щомудрість є глупотою перед Богом, а муд -рістю цього світу. Хто покидає роз -слідування, той блудить (Прип. 10, 17): «Іхоч одні, ліниві, не трудяться, хоч одні

зважають на божественні писання, хочвони не розглядають Святе Письмо, зазаповіддю Ісуса Христа, не можемо сказати,що з цієї причини Писання не має в собімудрості».

Далі Ориген нагадує грецькому філософу,що велика частина з наших вчинківосновується на вірі, навіть і на виборі однієїчи іншої філософії. Церковний письменниккаже ясно: «Хто б зібрався в подорож наморі, хто б одружувався, хто б родив дітей,хто б сіяв зерно в землю, а не вірував, що всеце вийшло б добре, хоч може статися щосьнедоброзичливе, а стається і такого».

Отже, здається, що нинішні слова «Віруйі не розглядай» народилися в першихстоліттях, хоча і в іншій формі, може, неточно словами незначного філософа Кельса,але точно вони основуються як тепер, так ітоді, в непізнанні християнської віри івиявляють саме тих, які говорять тільки заслухом...

от. Маріус М. лАУРУК,Сігетська українська православна

церква «Воздвиження Чесного Хреста»

Душевна пожива

«ВІРУЙ І НЕ РОЗГЛЯДАЙ!»

Якщо мати на увазі празники,призначені прославлюванняБогоматері, спостерігаємо , щона протязі цілого року

передосіння та осіння пора – це особливийчас, присвячений нашою СвятоюПравославною церквою для почитанняПресвятої Діви Марії. Якраз в цей періодприпадають найбільш з Богородичнихпразників, а саме:

– Успення Пресвятої Діви Марії – 28серпня;

– Різдво Пресвятої Діви Марії – 21вересня;

– Покров Пресвятої Діви Марії – 14жовтня;

– Введення в храм Пресвятої Діви Марії –4 грудня.

Також, як присвяток, наша православнацерква почитує «Зачаття Пресвятої ДівиМарії» від Богоносних Отців Йоакима іАнни – 22 грудня.

Ми, християни православного віроспо -відання щиросердечно задоволені тим, щопроведіння Боже настільки чудове, що воноякраз на початку церковного року, якийпочинається місяця вересня, щоб усі маличесть зустрічатися та відсвятковувати ціпрекрасні празники для заступниці родухристиянського – нашої Богоматері.

Якщо осінь пора року, період, колихристияни та всі люди трудящі збираютьпальмовий урожай та різні плоди длядочасного земного життя, а Пречиста ДіваМарія принесла для всього світу найкращийплід – самого єдинородного сина своєго –Спасителя нашого Ісуса Христа.

Так що вона Його народила, вона Йоговиростила, щоб залишився для нас вічнимплодом для життя вічного. Але дляздійснення Божого плану, встановленого дляспасенія роду християнського, її родичіБогоносні Отці Йоаким та Анна мали наувазі, щоб сповнити те, що обіцяли перед

Богом. Так і пояснюється, що вони з На -зарету ведуть її ще маленькою, коли ДіваМарія мала лише три роки, до церкви зміста Єрусалиму і передають її в рукисвященикові Захарію. Якраз цю історичнуподію ми, християни, святочно празнуємо.

Хоч не позволяється християнам жі -ночого роду зайти в церкву в святая святих,на цей час відбувся один виїмок, тому щоякраз там і залишили Діву Марію, бо деслідувало, щоб вона народила святого ІсусаХриста, як на приміщенні цієї церкви зсвятая святих.

З цієї нагоди зібралися не лише свя -щеники, а навіть ангели небесні чудувалися,злякавшись, і не могли пояснити собі, чомуДіва Марія ввійшла в святая святих.

ВВВВЕЕДДЕЕННННЯЯ ВВ ХХРРААММ ППРРЕЕССВВЯЯТТООЇЇББООГГООРРООДДИИЦЦІІ ДДІІВВИИ ММААРРІІЇЇ

(Закінчення на 12 стор.)Симона лЕВА,учитель релігії

ЛИСТОПАД 2013 р.12

26жовтня 2013 року Клузькафілія Союзу українців Ру -мунії відсвяткувала 175річницю з Дня народження

великого українського письменника іперекладача та прозаїка Івана Нечуя-Левицького, який написав велику кількістьвдалих, незабутніх комедій, повістей,оповідань, казок, п’єс, статей, нарисів,гуморесок, романів.

На початку заходу студентка Ана-АнкаМіхуц представила реферат на тему«Іван Нечуй-Левицький – засновникреалізму в українській прозі», Іонела-Александра Ковач ознайомила всіхприсутніх із роботою на тему «ІванСеменович Нечуй-Левицький –видатний український прозаїк другоїполовини XIX століття». В цихроботах йшла мова про важке фізичней духовне життя Нечуя-Левицького,про соціальні особливості тих часів тапро важливість багатогранної твор -чості цього письменника для розвиткуукраїнської літератури, а також пройого вклад в збереження і розвитокукраїнської мови. Всім присутнімбуло звернуто увагу на безсумнівний,колосальний вклад діяльності Нечуя-Левицького для розвитку тодішньогой сучасного суспільства.

Захід продовжився виступом лекторадоктора Івана Гербіля на тему «Образисоціально-побутової повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Дуже до -реч ним був перегляд фрагментів кінос -трічки «Кайдашева сім’я», створеної засценарієм Володимира Городька. Чарівневиконання відомих українських акторівзанурило нас у глибину стосунків ікомедійність ситуацій у сім’ї Кайдашів.

Надзвичайно приємним сюрпризомстало виконання студентами МихайломБоднарюком, Олексою Боутом, Світланою-Юліаною Лавиця та Нарцисою Семенюкдвох уривків з повісті «Кайдашева сім’я».

Це було справді талановите і натхненневиконання, яке щиро вразило і втішило якмене, так і всіх присутніх.

Ця повість є правдивою епопеєю життяукраїнського села, а її герої і їх відносиниявляються типовими для того часу. Вжепісля закінчення заходу лектор докторМихаєла Гербіль підкреслила, що вонаособисто рекомендує прочитати твори І.Нечуя-Левицького всім тим, кого цікавитьісторія та побут, соціальний стан

українського селянства тих часів. Аджеавтор надзвичайно точно й детально описуєпобут колишніх кріпаків, красу народнихобрядів, звичаїв та традицій. Згадаймотільки описи весілля або сватання у повісті«Кайдашева сім’я». Багато місця відведеноопису одягу або ремесел. Твори Нечуя-Левицького є справжньою скарбницею дляспеціалістів, як вважає Михаєла Гербіль.

Відповідаючи на моє запитання, чицікаво сучасникам читати твори І. Нечуя-Левицького, Михаєла Гербіль звернулаувагу на те, що, звичайно ж, сучасне життябагато в чому відрізняється від того, якжилось колись в селі: інші, кращі умови

життя і праці, кра -щий рівень знань іобізнаності людей,зміна правовогостатусу простихлюдей, збільшення ролі жінки в житті сім’їта суспільства та інше. Але геніальність іневмирущість творінь українськогопрозаїка у викритті і висміюванні вічнихлюдських недоліків, типових рис дозволяєнам порівнювати Нечуя-Левицького з

відомим ру мунським письменником ісатириком Караджале. Їхній гумор,часом лагідна, а часом гостра сатиране підвладні часові. А я б додала, щой опис одвічних питань, таких, якдобро і зло, взаємини батьків і дітей,сімейні стосунки, віра в Бога та ін.,забезпечують творам Нечуя-Ле -вицького невмирущість і актуаль -ність.

Це, без сумніву, чудовий матеріалдля екранізацій чи вистав на будь-якій мові та в будь-який час. Думаю,саме ознайомлюючись з творамиНечуя-Левицького, приходиш довисновку про схожість життя людейчерез наявність тих же проблем,загальних потреб і прагнень.

На жаль унікальні твори Нечуя-Левицького недоступні ні спе -

ціалістам ні широкому читачеві з Румунії.Перекладів на румунську неможливознайти навіть у бібліотеках університетів.Чи не пора виправити цю ситуацію? Думающе існують спеціалісти яких би зацікавилатака багатогранна і титанічна робота, якпереклад творів цього великого знавцяукраїнського життя, характерів, побуту тамови. Крім того такий проект міг бирозвиватися і як цікаве професійнеспівробітництво між філологами з Румуніїта України.

Ольга СЕНИШИН,м. Клуж-Напока

Відзначення 175-річчя з Дня народження І.Нечуя-левицького в м. Клужі-Напоці

Чи цікаво й сучасним любителямлітератури читати великого письменника?

Всім було відомо, що на цепочесне місце мав право раз нарік зайти лише архиєрей, і то небудь-як, а лише маючи з собою

кров з тих тварин, які були принесені напожертву, щоб цією кров'ю покропитиолтар, що символізує і зображає вичищенняйого.

Але з цієї нагоди там, де лише раз на рікмав право заходити архиєрей, зайшла ДіваМарія провести все своє дитинство, всюсвою молодість, поки не прийшов час, щоббула покликана Богом на цю відмінну Божуроботу – прийняти від Духа святого в утробісвоїм і так народити для нас Спасителя

всього світу Ісуса Христа. Це послух нян -ство Діви Марії було пророкованепсалмистом Давидом такими словами:«Слухай, дочко, і дивися та прихили вухотвоє, старайся забути твоїх односельчан(твоєго народу), і дім родичів твоїх» (Псалм44,12).

Маленькою будучи, Діва Марія сповниласлова Господа Бога, сказані через псалмистаДавида, мабуть, вимовила і тепер ті саміслова до Господа Бога: «Буде мені по словесіТвоєму», як сказала пізніше і на Благо -віщення, і, завдяки безмежній послух -нянності, вона заслужила відмінну честь відсвого роду християнського.

Завдяки цієї заслуги, наша православна

церква не знаходитьнайпідходящіших слів,щоб гідно звеличати ДівуМарію, яка є «чеснішоювід херувимів і незрів -нянно славнішою від

серафимів». Ми переконані, що запрекрасну, чудову працю Божу Діва Маріязаслужила, щоб ми, християни, прос -лавляли, честували і величали Діву Маріюяк молитвами, так і піснями та різнимигімнами.

Один із чудових гімнів, присвячених ДівіМарії, знаходимо записаний в службіТретього Часу, який і мені дуже багатоподобається, а саме: «Як маємо називатиТебе, о Благодатная?.. Бо із Тебе засіялоСонце правди. Раєм? Бо із Тебе виріс цвітбезмертя. Дівою? Бо ти жила в чистоті.Чистою Матір'ю? Бо Ти носила на рукахСина, що є Богом усіх. Тому молись проспасіння душ наших».

ВВВВЕЕДДЕЕННННЯЯ ВВ ХХРРААММ.. .. ..(Закінчення. Поч. на 11 стор.)

Талановиті студенти Клузького університету

І. Нечуй-левицький

ЛИСТОПАД 2013 р. 13

(Закінчення. Поч. в попередньому номері)

На полонині, у тимчасовомуприміщенні, стаї літуютьвівчарі, а ватаг виготовляємолочні продукти – будз,

вурду, бриндзю, масло. Бриндзя єосновним овечим білковим продуктом.Завдяки засо лю ванню, він може збе -рігатися тривалий час. Овече м'ясогуцули пере важно спо живають в осінньо-зимовий сезон. Вівця не лише гарчує, алей одягає гуцульську родину. Бо з овечоївовни та шкури виготовляютьзимовий одяг та вкриття (кожухи,кептарі, петики, барашиці (ліжники),за паски, светри, капчури, ліжники,килими, верети...

Вівці та рогата худоба вважаєтьсяв українців-гуцулів найбільшоюгоспо дарською цінністю. З правіківвони селекційно утримують у своїхгоспо дарках добре пристосовану досуворих гірських умов породувеликої рогатої худоби, яка маємісцеву назву «рижка», а такожкорінну породу коней – «гуцулика»,який відзна чається особливоювитривалістю при верховому транс -портуванні вантажів.

Заготовлене сіно, складене уобороги, зберігають на сінокосах.Його з далеких верхів до оседкуперевозять взимку на санях, в якіупряжені коні-гуцулики, або волики.

Оседок від оседка, звичайно, знахо -диться на значній відстані один відодного. Тому людині, яка впершеперебуває на Гуцулії, впадає в очі«самотність» роз міщених по ґруняхгуцульських оседків, бо сусід від сусідаживе іноді дуже далеко. Однак, і цютериторіальну відстань вміють долативерховинці. Так, зокрема, для тер міно -вого зв'язку вони використовують «те -леграф» у формі умовних зорових(плахта, чи розкладена ватра, у полі зорусусіда), а також звукових (трембіта,вівкання – гірське відлуння) сигналів.Таким чином, невідкладно інформаціяможе передатись у межах присілка-куткадуже швидко. Необхідно підкреслити, щоцей «телеграф» активно викорис то -вувався в період діяльності УПА. Томубільшовицькі каральні загони знищувалигуцульські трембіти...

Досить важкою обставиною для життя«у верхах» є відсутність придатних дляоранки земель, бездоріжжя і віддаленістьвід торгових центрів. Проте, гуцульськийуклад життя, економічною основою якогоє присадибне тваринництво, присто -соване до гірських умов і грунтуєтьсявоно на наступних звичаєвих засадах:

– для зручності ведення гірськоготваринництва та гірського городництваоседки розміщаються на пологих,звичайно сонячних схилах, де найпло -дючіші щодо теплового режиму грунти.

– з метою збирання врожаю трави наприхатніх сінокосах худобу відганяютьдля літнього випасання на віддаленігірські пасовиська – полонини;

– кожний член сім'ї виконує посильнуроботу (город, сінокіс, догляд за худобою,виготовлення одягу і побутових знарядь,заготівля дров) для самозабезпеченнягуцульської родини харчами, одягом,опаленням;

– віддаленість гірського села від тор -гових центрів, що унеможливлюєпридбання готових речей, долають

системою творчої самодостатностігуцульської громади. Для цього кожний їїчлен спеціалізується у тій майстерності,яка забезпечує громаду необхіднимигосподарськими послугами та ужит -ковими виробами з місцевої природної івирощеної сировини.

Лісова деревна (природна) порода –смерека – є основним природним ре -сурсом гуцульського побутового облаш -тування. Тому рідною для гуцула єсмерекова хата. Колись у ній булинештукатурні стіни, дах влаштовували ізсмерекових драниць, а вкриття прадавніхжитлових приміщень – колиб – служивнавіть смерековий, обдертий із грубого«ковбка», під час вегетації. І щоб хтось несказав, що я ці інформації «виссав ізпальця», як кажуть гуцули, особи, котрівродилися в горах і мають теперприблизно 70 років, бачили колиби длялісорубів, покриті лубом. Я бачив такіприміщення для лісорубів десь у 1950-55роках. У цих колибах проживали тим -часово по 10-20 лісорубів.

Також індивідуальні колиби я щезнаходив у наших горах десь 1965-70роках. У таких колибах лісоруби, якправило, проживали від понеділка досуботи. У стаях були також колиби,покриті лубом, де ночували вівчарі. Ціколиби називалися «зоватрами». Цікаво,як, за короткий час, від трембіти вівчаріперейшли до мобілки, але пастухування,доїння овець і коров далі залишилися усередньовіччі.

Два «осінні» юнаки із села Костелеви

продемонстрували в Португалії, якорганізована стая в гуцулів, і там закороткий час створили справжню про -мисловість щодо вівчарської кухні,вперше доказавши технологію «фабри -кування» овечих продуктів: будза, вурди,жинтиці, гуслінки, сорбанки, сметани, аголовно: бануша та овечої бриндзи. Такщо не треба інгнорувати «технологію»середньовіччя!

Колись гуцули ходили в ярмарковісела, щоб продати вирощування худоби іза здобуті суми купити збіжжя, муку,

домашній посуд та різні побутові речі.Всі ці вантажі ніс на собі кінь-гуцулику завішаних на сідло-тарницю мішки-бесаги. Кінь і зараз є основним по -мічником у кому нікаційній і транс -портній проблемах гуцула. Тому і ка -жуть: «Де гуцул, там і кінь». Бозавжди у супроводі ґазди несе вінйому по гірських схилах «терх», тобтовантаж.

Труднощів для проживання вгірських зонах, де живуть гуцули,додає зимовий сезон, який, звичайно,є глибо кос ніжним. Правдива їх посло -виця: «У нас, в горах, шість місяцівзима, а шість холодно». Це ще більшеускладнює зв'язок між оселями наґрунях.

Більше написаного в цій статті япережив, бо гірська зона після Другоїсвітової війни ще знаходилася усередньовіччі, – без доріг, електричногосвітла, шкіл і т.д., а наша громада буластворена після війни, бо центр громадизалишився у Радянському Союзі, а у насрешта – присілки зі своїми труднощами.

Починаючи з минулого сторіччя, зачасів Австро-Угорської імперії, гуцуль -ський уклад життя зазнав значноїдеформації, були побудовані дороги,шосейні і залізничні, а в останні рокибули побудовані нові школи, створенодобрі умови для учнів, телекомунікація,кожна особа, починаючи із десятилітнімидітьми і найстаршими, мають мобілки,близько всі діти вдома мають комп'ютериі розбираються дуже добре у цій техніці.

Не треба забути, що гуцули завждишукали правди, боролися проти різнихокупантів, а головно московських, і томубагато з них померли у московськихґулаґах.

Я хотів згадати колишній уклад життягуцулів і термінологію, котра існує і посьогодні, хоч, практично, майже не існуєвже отого бувшого, колишнього укладужиття в гуцулів.

Описаний уклад життя гуцулів – цеперіод мого дитинства і частина юнацтва,а це вже й для нинішніх гуцулів лишеісторія...

Юрій ЧИГА

ТЕРМІНОЛОГІЯ В ГУЦУЛЬСЬКОМУУКЛАДІ ЖИТТЯ

Село Ульма – 1938 рік. Пасіка Николая Шепрюка

ЛИСТОПАД 2013 р.14

¨̈ S T O R I N K A   D L X   D I T E CS T O R I N K A   D L X   D I T E C ¨̈

Кожного року, починаючи з 1997-ого, 9листопада, укра їнці всього світу відзна -чають ДЕНЬ УКРА ЇНСЬКОЇ МОВИ ТАПИСЕМ НОС ТІ, на честь літо писця

Нестора, з яким, як уважа -ється, і почи наєтьсяписемна українська мова.

На письмі українськамова існу вала ще в кня -зівські часи, хоч і зваласявона «руською» в законо -дав чих збірках «РуськоїПравди», в побутових на -писах і князівських грамо -тах.

Саме ці тексти, най -більш набли жені до су -часної української мови.

Про український харак -тер народ ної мови Київсь -кої Русі під твер джують й іноземні джерела. Так,єврейські теологи ХІ і ХІІІ ст. Соломон Іцхакі та ІсаакБен-Моїсей подають «руські» слова часів Ки ївської Русі.

Відзначаючи день української пи семності та мови,ми повинні знати її історію розвитку, її тернистийшлях.

У 1720 р. видано указ Петра І про заборонукнигодрукування укра їнсь -кою мовою; 1783 р. –вийшов указ Катерини ІІпро заборону викла данняукраїнської мови в Києво-Могилянській академії;1863 р. – «Валуєвський цир -куляр» забо роняв друкуватишкільні підруч ники, релі -гійні видання українськоюмовою, викладання укра -їнської мови; 1876 р. Імпе -ра тор Олександр ІІ Емсь -ким указом заборонив дру -кувати укра їнською мовою

оригі нальні твори, пісні. Слідували роки за рокамизаборони української мови. Та попри всі труднощіукраїнська мова вижила.

ПарижСело з такою назвою розта -

шоване в Одеській області.А виникло воно ще 1816 р., на

честь перемоги Росії над Фран -цією у війні 1812 р. Першимимешканцями цього українськогоПарижу були німецькі поселенці.Хоч його назву замінили в 1944 р.на «Веселий Кут», мешканціпродовжують називати себепарижанами, а на дорожніхпокажчиках позначені обидвітопонімічні назви. До того, і насьогоднішній день в цьому селі дієзалізнична станція «Паризька»(на лінії Одеса – Бессарабська).

То кому не пощастило побу -вати у столиці Франції Па рижі,завітайте до укра їнського Па -рижу!

Інша столиця, яка опиниласяна території України – це сто -лиця Німеччини:

БерлінСело Берлін розташоване в

Львівській області. Хоч вважа -ється, що ця назва не маєжодного стосунку до НІмеччини.

Перші письмові згадки проукраїнський Берлін датуються1477 роком. щодо походженняназви Белін, існує кілька версій.Одна з них, говорить про те, щосвою назву село отримало від

слова «берл», яким в давнинуназивали карети, які тут виго -товлялися і ремонтувалися.

За іншою гіпотезою назва селаБерлін пов'зана з його розта -

шуванням, а саме вонозна ходилося на боло тис -тій місце вості, і щобможна перейти через бо -лото в ліс, місцеве на -селення прокладало сте -жки «берлами» (довгимижердинами).

А вчені стверджують,що назва села походитьвід сло в'янського словаBedlin – сторо жовийпост. Бо поруч проходив

кордон між Австро-Угорщиноюта Російською імперією. Хоч заданими німецьких журналів сло -во «Берлін» було присвоєне у 118населених пунктах світу.

(Далі буде)

9 ЛИСТОПАДА – ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І МОВИ

Цікаво знати, що на території України є кілька місцевостей,які носять назву відомих столиць країн Європи, і не тільки.

Так, існує Париж, Берлін, Прага, ба навіть і Африка.

ЛИСТОПАД 2013 р. 15

¨̈ S T O R I N K A   D L X   D I T E CS T O R I N K A   D L X   D I T E C ¨̈

«І знову зустріч «І знову зустріч з Нечуєм-левицьким»з Нечуєм-левицьким»

(25 листопада - 175 років з дня народження

Івана Нечуя-левицького)

Іван Семенович Нечуй-Левицький(1838-1918) - український письменник,публіцист, критик, мовознавець, дос -лід ник мистецького і театральногопроцесу в Україні. Тема творів -

протест сильної людини проти со ціальної та моральноїзалежності, проблеми міста й українського інтелігентав тогочасному суспільстві.

Найвідоміші повісті: Микола Джеря, Кайдашевасім’я, Хмари.

«Я люблю народ «Я люблю народ і люблю його доі люблю його до

сьогоднішньої хвилі»сьогоднішньої хвилі»

(27 листопада - 150 років з дня народження

Ольги Кобилянської)

Ольга Юліанівна Кобилянська(1863-1942) - українська пись мен -ниця, громадська діячка, одна зініціаторів створення Товариства руських жінок наБуковині; ідеї емансипації яскраво виявились улітературній роботі. Найвідоміші твори: Людина,Меланхолійний вальс, Земля, Царівна, У неділю ранозілля копала...

Понад 80 років минуловід одного з най тра -гічніших сто рінок вісторії укра їнського

народу – штучно створеногоГолодомору, який забрав життяпонад 10 мільйонів українців,маючи на меті не тількивинищити населення України, азламати волю українців донезалеж ності.

Перший в світі пам'ятний знакна вшанування річниці Голо до -мору – «Розірване кільце життя»– був поставлений 1983 року вКанаді. У 1988 році Конгрес США,

а у 1989 р. – Міжнародна комісіяюристів офіційно визнали Голо -домор 1932-1933 років актомгеноциду проти української нації.

23 жовтня 2008 р. Європар -ламент визнав Голодомор в Укра -їні злочином проти людства івисловив співчуття укра їнсь комународу.

Надіймося, що ніколи в світі незазнає людство подібного жа -хіття.

Схилім голови перед світлоюпам'яттю тих, які загинули підчас Голодомору!

Літературні пам'ятні дати листопадаЛітературні пам'ятні дати листопада

Учені ХVІІ ст. всерйоз вважали,що вода у насосах піднімаєтьсязавдяки тому, що «природа бо -їться порожнечі»... 1640 р. натерасі палацу одного італійськогогерцога спорудили майстри Фон -тан, воду для якого мали качати з

озера, що лежало неподалік.Однак як не прилаштовуваливсмоктувальний насос найвправ -ніші умільці, фонтан не діяв: водане піднімалася вище 10,3 м... Чогож дія «остраху порожнечі» при -пинялася саме на цій висоті?

Знаєте?Відповідь:

У той час люди ще не знали, що

повітря має вагу. Трохи пізніше було

з'ясовано: тиск атмосфери урівно -

важується стовпом води у 10,3 м.

Це довів Торрічеллі. 1643 р.

Він винайшов прилад для вимірю -

вання атмосферного тиску –

ртутний барометр.

Подумай – відгадай!

«ОСТРАХ ПОРОЖНЕЧІ»

Сторінки склала Ірина пеТрецькА-коВАЧ

80-та РІЧНИЦЯ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-1933 рр.

ЛИСТОПАД 2013 р.16

Z A S T E R E J E N N XZ A S T E R E J E N N X= Za dostovirnisty faktiv, þãtat, vlasnãh imen ta inºãh vidomostec

vidpovidaqty avtorã pidpãsanãh materialiv.

= Redakþix moje ne podilxtã to™kã zoru avtoriv.

= Nadislani do redakþiî materialã ne reþenzuqtysx i ne povertaqtysx.

= Redakþix zalãºaw za soboq pravo skoro™uvatã i redaguvatã nadislani

materialã, ne poruºuq™ã îhnyogo osnovnogo zmistu.

= Z qrãdã™noî to™kã zoru za zmist materialiv vidpovidaqty îh avtorã.

Росоху, яка всіма силами допомагалатеатральному гуртку і хорові “Зеленаліщина“, Михайла Пилипця, бувшогосекретаря сільської примарії – одного ізкращих виконавців українського театраль -ного гуртка і відданого співака хору “Зеленаліщина” і по сьогоднішій день.

Зметою розширення поля діяль -ності, на пропозицію керівництвабудинку культури, була заснованасатирична група під керівництвом

професора Биделіци Ми хайла, ціллю якоїбуло висміювання різного роду недоліків.Перший же виступ цієї групи бувнастільки критичним, що йогоавтор ледь не постраждав!

Хоч у будинку культури булоуже досить художніх колективів,відчувалося, вже ж таки, що щосьбракує. Уже роками робилисьспроби сформувати танцювальнийколектив, але ніяк не вдавалось.Врешті здійснити це керівництвобудинку культури запропонувалоМарії Лібер і Петрові Кимпяну.Врешті колектив був сформованийі готовий до праці. Алетанцювальний жанр має своюспецифіку - для танцю необхіднібули костюми і спеціальне взуття.Тут на допомогу прийшли сільськапримарія і повітовий комітет зпитань культури і вже через тримісяці члени танцювального колективу булизабезпечені всім необ хідним. Хор “Зеленаліщина” теж отримав костюми, кожен йогочлен працював один день, висаджуючидерева, а виплачені примарією за це грошіпішли на купівлю матеріалів, з яких іпошили костюми.

Після того, як у Копишильськомубудинку культури художні колективи булисформовані повністю, культурна діяльнісьукраїнською мовою стала особливоактивною по всіх кутках Банату. Тут пісня,там танець, деінде театральна вистава... Ічастенько ці заходи були “покроплені”присутністю українських письменників. Цебули незабуті вечори у селі Копашиль, колипроводилися зустрічі письменників зчитачами, коли письменники читали власнітвори, коли самі читачі читали їх тексти,декламували вірші наших автохтоннихукраїнських письменників. ПисьменникиСтепан Ткачук, Іван Ковач, Микола Корсюк,Павло Романюк та інші перед своїмишанувальниками відкривали чарівний і

таємничий світ української літератури.Зазвичай такі зустрічі закінчувалисяконцертом української пісні і танцю, аботеатральною виставою, під час якихкопашильські самодіяльні артистидемонстрували гостям свою майстерність.

8 червня 1991 року в Копашилі відбуласяособлива подія – Міжнародний фестивальукраіїнської пісні і танцю, у якому взялиучасть художні колективи із Закарпаття,Чернівців і Києва (Україна), із Кули(Сербія), Свидника (Словаччина), ізСучави, Лугожа і Тімішоари. Всього уфестивалі взяло участь понад 240 осіб. Цеймасштабний захід дав можливість пізнатися

краще не лише українським колективамРумунії, а й закордоння, обмінятисядосвідом, налагодити зв’язки.

Згодом хор “Зелена ліщина” бувзапрошений і виступав на різних сценах.Особливо пам’ятними були участь уфестивалі “Доля” в Чернівцях, також уСвиднику на “Днях українсько-русинськоїкультури”, у Нижньому Селищі нафестивалі “Нижньоселенська співанка”.

Досвід, здобутий протягом років, давнагоду колективу “Зеленої ліщини”переконатись в тому, що він займаєсвоє почесне місце і пишаєтьсяавторитетом в культурнійдіяльності не тільки рідного села,а й повіту і краю. Про це свідчатьі запрошення до участі у різнихкультурних заходах іншихнацменшин Румунії, як, нап -риклад, сербів (Молдова Ноуа),чехів (Гирнік), рромів (Оравіца),хорватів (Карашова) і найчастішенімців (Решіца).

Протягом своєї 60-річної діяльності хор“Зелена ліщина” виступав у понадп’ятидесятьох місцевостях, серед якихТімішоара, Решіца, Тульча, Карансебеш, і,звичайно ж, в столиці Бухаресті.

Правда, були і важкі періоди для хору, якце сталося після 90-их років минулогостоліття. Тоді вся країна переживалаекономічну кризу, люди подалися в іншікраї у пошуках роботи. Але й тоді художнядіяльність не припи нялася, хор заступивневеличкий молодіжний вокальний гурт,який дістав назву “Копашилянка”. Цейновий колектив скоро набув досвіду, вінскладався із десятьох дівчат, які гарно

співали, любили сцену і булизвиклі з нею, бо всі вони буливихідцями колишнього дитя -чого хору “Бруньки”.

Вокальний гурт “Копа ши -лянка” напо легливо працював.Його члени були дисциплі -нованими і старанними, вонисміливо бралися і з успіхомпідкоряли навіть дуже складнітвори. “Копашилянка” частовиступала на сцені рідногосела, а також в Карансебеші,Решіці, Тімішоарі, Клужі.Великого успіху вокальнийгурт зазнав, виступаючи насцені Літнього театру вЧернівцях.

Треба відмітити, що пісня«В саду-садочку» виконана ІляноюРосохою, стала дуже популярною, через щоі була вибрана музичною заставкою дляпередачі укра їнською мовою Тімішоа -рського радіомов лення, керованої СімоноюЛібер, а пісні “Черешневий цвіт” і“Ранковий цвіт” Івана Лібера на словаПавла Романюка у виконанні СвітланиКовач були записані Київською Ра -діостудією для трансляцій в ефірі.

(Далі буде)

Культурно-просвітницький часописСоюзу українців Румунії

РЕДАКЦІЯ

Головний редактор – Іван КОВАЧРедактори – Ірина ПЕТРЕЦЬКА-КОВАЧ

Роман ПЕТРАШУК

*Комп'ютерний набір – Ірина ПЕТРЕЦЬКА-КОВАЧ

Техноредагування – Роман ПЕТРАШУКДрукарня «S.C. SMART ORGANIZATION S.R.L.»

Бухарест, РумуніяISSN 1223-8988

Adresa redacþiei: Uniunea Ucrainenilor din Româniastr. Radu Popescu nr. 15, Sector I, Bucureºti, ROMÂNIA

Tel. 0212220748, 0212220753Fax 0212220737

E-mail: uur.vilneslovo@gmail.comНаклад фінансований

Союзом українців Румунії

КОПАШИЛЬСЬКОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ХОРУ «ЗЕЛЕНА ЛІЩИНА» – 60 РОКІВ

(Продовження. Поч. на 3 стор.)

Момент мовчання на вшанування пам'яті покійних членів хору