1

Broom. D.M. 2004. Bienestar animal. In Etologнa Aplicada ed. F.Galindo Maldonado and A. Orihuela Trujillo, 51-87. U.N.A.M.: Mexico City (in Spanish).

Добробут тварин

D.M. Broom

Департамент клінічної ветеринарної медицини

Кембриджського університету

Madingley Road

Cambridge CB3 0ES

UK

1. Ознайомлення

Цікавість суспільства до добробуту тварин підвищилася у багатьох країнах протягом

останніх 30-ти років і особливо у останні 10 років. Очевидність цього висновку у таблиці 1.

Таблиця 1. Очевидність зацікавленості добробутом тварин.

1. Листи від громадськості. Матеріали у пресі і ТБ.

2. Включення у парламентських дискусіях і заявах уряду.

3. Запити для отримання наукових підтверджень стосовно добробуту тварин.

4. Активність вчених та інших дорадчих комітетів.

5. Фінансування наукових досліджень стосовно добробуту тварин.

6. Збільшення навчання і конференцій.

7. Більше законодавства.

(Broom 1999b).

Багато членів Євро-парламенту висловилися про те, що вони отримують все більше листів

стосовно добробуту тварин чим на інші теми, висвітлення цих тем у газетах, на телебаченні і

радіо виросло в останні роки. Також з'явилося багато дискусій по добробуту тварин на рівні

національних парламентів, багато урядових заяв і багато запитів про надання наукових

доказів стосовно добробуту тварин. Багато членів ЄС і інших Європейських урядів

сформували національні комітети роллю яких є рішення стосовно добробуту тварин і інших

етичних питань стосовно тварин. Уряди, організації виробники і громадські організації по

захисту тварин зараз більше шукають наукові дослідження по добробуту тварин. Проходить

2

багато конференцій на цю тему і добробут тварин вивчається все в більшій кількості у

курсах навчання по ветеринарній медицині, тваринництва і біології. З'явилося більше законів

і принципів застосування.

Найбільш дискусійною темою по добробуту тварин серед товариств по захисту тварин і

громадськістю, протягом 1980-их, була експерименти на тваринах. Протягом 1990-их до цієї

теми все ще була прикута увага, але все більше роботи і дискусій точилося навколо с/г

тварин. Це є логічним, тому що, кількість лабораторних тварин які використовуються є

приблизно у 300 разів меншою чим с/г тварин що використовуються для виробництва їжі

(Nicol and Russell 1990) так, якщо має місце проблема із добробутом якогось певного виду с/г

тварин в загальному, це включає багато особин і отже є важливим.

Таблиця 2. Вбито тварин в цифрах відповідно до використання.

Використання Кількість млн. %

Їжа 6086 96.5

Полювання 165 2.6

Домашні тварини 27 0.4

Дослідження і навчання 20 0.3

Хутро 11 0.2

В загальному 6309 100.0

(from Nicol and Russell 1990)

2. Вимоги для визначення добробуту тварин.

Добробут є терміном який застосований до тварин, виключаючи людину. Це розцінено, як

особливо важливе багатьма людьми, але вимагає строгого визначення, яке має

використовуватися фактично і послідовно. Очевидно, визначене поняття добробуту потрібне

для використання в точних наукових визначеннях, в юридичних документах і в публічних

заявах або обговоренні. Якщо добробут тварин має бути порівняним в різних ситуаціях чи

оцінений в специфічній ситуації, це повинно бути визначено об'єктивним шляхом. Оцінка

добробуту повинна бути дещо відокремленою від будь-якої етичного погляду але, як тільки

оцінка завершена, вона повинна бути забезпечена інформацією, яка може використовуватися,

щоб прийняти рішення стосовно етики ситуації.

Найважливішим критерієм для корисного визначення добробуту тварин є те, що він повинен

звичайно більше посилатися на характеристику індивідуальної тварини, чим на що не будь

3

надане тварині людиною. Добробут індивідуума, може, покращуватися в результаті чогось

наданого йому, але надана річ не є власне добробутом. Вільне трактування добробуту з

посиланням на зарплатню бідних людей, недоречне для наукового або юридичного

визначення. Хоча це правильно посилатися на зміни у добробуті конкретної голодної персони

яка використовує свою зарплатню для того, щоб купити їжу а потім її їсть. Ми можемо

вживати слово добробут по відношенні до людини, як вище або до тварини, які є дикими чи

утримуються на фермі, зоопарку, лабораторії чи у домі людини. Впливи на добробут які

можуть бути описані, включаючи хворобу, травми, виснаження, збудження, соціальну

взаємодію, навмисне завдання шкоди, догляд людиною, транспортування, лабораторні

дослідження, різноманітні каліцтва, ветеринарне лікування, чи генетичні маніпуляції які

проводять з метою селекції чи генетичної інженерії.

Ми повинні визначити добробут таким чином, щоб це можна було легко пов'язати із такими

поняттями як: потреби, свобода, щастя, пристосування, контроль, передбачуваність, відчуття,

страждання, біль, хвилювання, страх, нудьга, стрес і здоров'я.

3. Визначення добробуту

Якщо в певний час індивідуум не має з чим боротися, він певно у хорошому стані, добре

почувається і це визначено фізіологічно, у нього хороший ментальний стан і нормальна

поведінка. Інший може мати певні проблеми у житті які призводять до того, що він не може

до них адаптуватися. Пристосування припускає контроль над ментальною і фізичною

стабільністю, а продовження невдачі у результатах пристосування може призвести до

неспроможності рости, неспроможності розмножуватися чи смерті. Третій індивідуум може

мати проблеми але використовуючи свій механізм пристосування може пристосуватися але із

зусиллями. Другий і третій індивідууми можуть тільки подавати знаки потенційної невдачі

пристосування, чи складнощі пристосуватися і вони можуть мати неприємні відчуття які

асоціюються з цими ситуаціями. Добробут індивідуума – це його стан у якому він

намагається пристосуватися до свого середовища (Broom, 1986). Це визначення

стосується до характеристики індивідуума в часі. Джерелом цього поняття є те, як добре

індивідуум проживає своє життя і визначення посилань на стан в окремий час (для подальшої

дискусії дивись Broom, 1991a,b, 1993, 1996a; Broom & Johnson, 1993). Концепція посилань на

стан індивідуума має градацію від хорошого до дуже поганого. Це є вимірюваний стан, і

будь-які виміри повинні бути не залежними від етичних міркувань. Коли потрібно оцінити

добробут індивідуума необхідно починати це із знань біології тварин. Стан може бути

хорошим чи поганим, але у будь-якому випадку додатково до прямого визначення стану,

потрібно спробувати визначити відчуття які є частиною стану індивідуума.

4

Це визначення має декілька включень (Broom and Johnson 1993)

1. Добробут є характеристикою тварини а не чогось що дане тварині. В останньому

американському вживанні, добробут може відноситися до обслуговування чи інших

засобів які надані індивідууму, але це є цілком відмінне від наукового визначення. Дія

людини може покращити добробут, але дія чи наданий засіб не повинні посилатися як

на добробут.

2. Якщо добробут був розглянутий як абсолютний стан який або існує або не існує, тоді

поняття “добробут” вживалося б обмежено коли би йшла мова про впливи на

індивідуумів у різному стані чи потенційно шкідливі чи корисні процедури. Це суттєво

щоб поняття було визначене таким чином, щоб добробут можна було виміряти. Як

тільки є можливість вимірювання, добробут доведеться значно розширити. Якщо є

шкала по якій вимірюють добробут то добробут індивідуума, можна поліпшити

стосовно цієї шкали, а також можна і погіршити. Є багато вчених які оцінюють

добробут тварин, вони визнають, що добробут може бути кращим або може бути

гіршим. Тому нелогічно пробувати використовувати добробут як абсолютний стан або,

обмежувати термін тільки по хорошій шкалі. Добробут може бути поганий так само як

і хороший.

Хороший добробут пов'язаний із задоволенням або щастям – істотна частина поняття

добробуту, але погляд на добробут як тільки на щось хороше або "те, яке призводить до

хорошого чи найкращого життя" (Tannenbaum, 1991) не логічне, якщо поняття є

практичним і науково корисним. Fraser (1993), посилаючись на благополуччя, як стан

тварини, адвокати що оцінюють це в термінах рівня біологічного функціонування як

наприклад пошкодження або недоїдання, протяжність страждання і кількість

позитивного досвіду. Проте, не дивлячись на використання благополуччя, щоб

посилатися на шкалу, в яких добрих умовах є тварина, деякі з його заяв, що пояснюють

благополуччя, стосовно тільки хорошого стану тварини, обмеження, яке не є ні

логічним, ні бажаним.

3. Добробут має бути визначеним тільки науково незалежно від моральних міркувань.

Визначення добробуту повинно базуватися на знаннях біології видів і, особливо, від

того, що ми знаємо про здатність тварин пристосовуватися до не благоприємних

факторів і ознаки того, що спроби пристосуватися були не вдалими. Визначення та його

інтерпретації повинні бути об'єктивними. Моральні рішення можуть бути прийняті

тільки тоді, коли добробут описаний.

4. Добробут тварини поганий, коли вона має проблеми із пристосуванням або не в змозі

пристосуватися. Неможливість пристосуватися означає зменшення резистентності а

отже стрес. Проте, є багато обставин, в яких добробут є поганий без існування будь-

5

якого ефекту на біологічну резистентність. Це відбувається, якщо, наприклад, тварини

відчувають біль, страх чи, мають труднощі в контролі взаємодії з навколишнім

середовищем із-за (a) пригнічення, (b) нестачі деякого важливого стимулу, (c)

недостатнього стимулювання, (d) надмірного стимулювання або (e) дуже великої

непередбачуваності (Wiepkema 1987).

Якщо порівняти дві ситуації і індивідууми в одній ситуації відчувають легкий біль а в

іншій ситуації відчувають сильний біль, то добробут гірший в другій ситуації, навіть

якщо біль або його причина не приводить до будь-яких тривалих наслідків, як

наприклад зниження опірності. Біль, або інші ефекти, перераховані вище, можливо, не

впливають на ріст, розмноження, патологію або тривалість життя, але вони породжують

поганий добробут.

5. Fraser (1993) слідом за Broom (1986) і Broom & Johnson (1993) описали у

концептуальній відповідності термін "здоров'я", який заключає в собі термін добробут.

Подібно до добробуту, здоров'я може посилатися на ряд станів і бути кваліфікованим,

як або "добре", або "погане".

6. Тварини, можуть, використовувати різні методи, намагаючись пристосуватися, і є різні

наслідки невдачі у пристосуванні. Будь-яка із ознак тому може вказати, що добробут

поганий, і факт, що така ознака, як наприклад ріст нормальний, не означає, що

добробут хороший.

7. Біль і страждання - важливі аспекти поганого добробуту. Біль – це відчуття, яке є дуже

не приємним і страждання - сукупність неприємних суб'єктивних відчуттів, які також

є не приємними, тому тварини уникають цього, де тільки можливо. Хоча деякий біль і

страждання, можуть терпляче переноситися для того, щоб виконати деяке важливе

завдання, все це збільшує складність пристосування до навколишнього середовища, а

значить гірший добробут. Взаємовідношення між добробутом і відчуттями знову

розглядатиметься пізніше в цьому розділі.

8. На добробут впливає те, які свободи надані індивідуумам і потреби індивідуумів, але

не є необхідним посилатися на ці поняття, конкретизуючи добробут.

"Благополуччя" термін часто використовується рівнозначно з "добробутом", але

благополуччя часто використовується вільніше, менш точно. “Добробут” слово що

використовується в Англійських версіях сучасного Європейського законодавства.

Деякі інші мови мають тільки одне слово, яке може використовуватися, щоб

перекласти добробут, або благополуччя. Слова, які еквівалентні до добробуту в інших

мовах, і які використовуються в такому ж законодавстві, мають різні походження:

наприклад, Wohlbefinden, Tiergerechtheit, і т.п. в німецькій мові, welzijn в голландській

мові, bien-кtre по-французьки, bem estar в португальській мові, bienestar в іспанській

мові, velfaerd в данській мові і dobrostan в польській мові. Welzijn, bien-кtre, bem estar і

6

bienestar дуже подібні до благополуччя в походженні але використовуються вченими і

законодавцями в майже так само, як Англійські доповідачі використовують

“добробут”. Dobrostan близький у вживанн до добробуту, як визначається в цьому

документі і velfaerd має ширше значення але використовується особливо в

законодавстві.

5. Добробут та потреби

Коли намагаються вияснити яке середовище є відповідним для тварин, більшість вчених які

працюють з дослідженням добробуту тварин певно згоджуються із Appleby (1997) що

повинні бути розглянуті ряд компонентів того середовища, кожен з яких є до деякої міри

непостійним. Середовище підходить, якщо воно дозволяє тварині забезпечити свої потреби.

Тварини мають ряд функціональних систем які контролюють температуру тіла, внутрішній

стан, соціальну взаємодію і.т.п. (Broom, 1981). Разом ця функціональна система дозволяє

індивідууму контролювати його взаємодію із середовищем і зберігати кожен аспект свого

стану в допустимих межах. Розподіл часу і ресурсів різної фізіологічної і поведінкової

активності будь-якої функціональної системи чи між системами є контрольованим

механізмами мотивації. Коли тварина фактично чи потенційно має розрегульований

гомеостаз або коли повинна проводитися якась дія, під впливом деяких особливостей

середовища, ми говоримо що тварина має потребу. Отже потреба може визначатися як

необхідність, яка є частиною базису біології тварини, вимагає застосування особливого

ресурсу, чи відповіді на особливі подразники середовища чи організму. Як було вказано

Broom (1997) це включає потреби окремих ресурсів і необхідності виконувати якусь дію чия

функція є досягати мети (Toates and Jensen, 1991; Broom, 1996a). Потреби можуть бути

ототожнені із вивченнями мотивації і через оцінку добробуту індивідуумів чиї потреби не є

задоволені (Hughes and Duncan, 1988a,b; Dawkins, 1990; Broom and Johnson, 1993). Не

задоволені потреби трапляються часто але не завжди, і пов'язані із не приємними відчуттями

доти, поки задоволені потреби можуть бути зв'язані із приємними відчуттями. Коли потреби

не є задоволені, добробут є гіршим чим тоді коли вони є задоволені.

Деякі потреби вимагають специфічних ресурсів, як наприклад вода або тепло, але контрольні

системи еволюціонували в тваринах таким чином, що засіб отримання специфічної мети став

важливим для індивідуальної тварини. Тварина, можливо, має потребу виявляти певну

поведінку і, можливо, це серйозно впливає, якщо вона не в змозі здійснювати це, навіть при

наявності основної мети діяльності, наприклад, щури і страуси працюватимуть, в сенсі

здійснення дій, по пошуку їжі, навіть при наявності цієї їжі. Таким же чином, свиням

потрібно рити ґрунт або щось подібне (Hutson, 1989), для курей важливо купатися у поросі

(Vestergaard, 1980) і обом цим різновидам потрібно будувати кубло перед народженням

7

потомства або яйцекладкою (Brantas 1980, Arey 1992). У всіх цих різних прикладах, потреба

безпосередньо не фізіологічна або поведінкова але, можливо, задовольняється тільки, тоді,

коли деяка фізіологічна нестійкість попереджена або виправлена, або коли деяка специфічна

поведінка виявлена.

Декілька потреб зв'язуються з відчуттями, які, можна, також було б назвати суб'єктивними

досвідами, і ці відчуття, імовірно, змінюються, коли потреба задоволена (Broom 1999a). Коли

немає ніяких потреб, які потрібно задовольнити негайно і, добробут тварини хороший,

тварина, імовірно, переживає позитивні почуття. Також, коли є незадоволені потреби і

добробут поганий, часто будуть погані відчуття. Відчуття зазвичай, приводитимуть до зміни

уподобань, відтепер уподобання можуть надати деяку корисну інформацію про потреби.

Іншу інформацію про потреби отримуєм спостереженням за анормальностями поведінки і

фізіології як результат, коли потреби не задоволені.

Потреби змінюються в крайній необхідності і наслідках, якщо вони є не задоволені в

діапазоні від тих, які небезпечні для життя і до тих, які відносно не шкідливі в

короткостроковому періоді (see Broom & Johnson 1993). Цей діапазон значення потреби може

бути виражений в німецькій мові двома висловами Bedarf і Bedurfniss. Bedarf зробив

висновок що потреба повинна бути задоволена, якщо життя продовжується, тоді як Bedurfniss

- потреба, яку, індивідуум бажає, задовольнити. З тих пір, як ми знаємо, що сильні

уподобання індивідуума за або проти засобу або діяльності зазвичай мають відношення до

чого не будь важливого для біологічного успіху цього індивідуума, Bedurfniss має робити

висновки дуже уважно стосовно добробуту.

5. Добробут і відчуття

Суб'єктивні відчуття тварини - надзвичайно важлива частина її добробуту (Broom 1991b) .

Страждання - неприємне суб'єктивне відчуття заперечення, яке потрібно визнати і запобігати

цьому, де можливо. Проте, поки ми маємо багато вимірів, які надають нам деяку інформацію

про пошкодження, хворобу і як поведінкові, так і фізіологічні спроби пристосуватися

індивідуума до середовища, менше досліджень говорять нам про відчуття тварини.

Інформація про відчуття може бути отримана, використовуючи параметри досліджень і іншу

інформацію, що надає не пряму інформацію про відчуття, і може бути отримана з досліджень

фізіологічних і поведінкових реакцій тварин.

Як обговорювалося вище, відчуття – аспекти біології індивідуума, яка повинна

еволюціонувати, щоб допомогти у виживанні (Broom 1998), точно так, як еволюціонували

аспекти анатомії, фізіології і поведінки. Вони використовуються для того, щоб максимізувати

8

його відповідність, часто допомагаючи пристосуватися до навколишнього середовища. Це

також можливо, як і з будь-яким іншим аспектом біології індивідуума, що деякі відчуття не

надають ніякої переваги тварині але є вторинними явищами нервової діяльності (Broom &

Johnson, 1993). Системи пристосування, використовувані тваринами, діють у різних часових

межах. Деякі повинні діяти протягом декількох секунд щоб бути, ефективними, інші,

тривають години або місяці. Оптимальне ухвалення рішення залежить не тільки від оцінки

енергетичних витрат і вигод, але від терміновості дії, іншими словами витрати, пов'язані з

пошкодженням, смертю або неможливістю знайти партнера (Broom 1981, p.). Найшвидше

усіх починають діяти невідкладні реакції пристосування, як наприклад уникнення нападу

хижака чи ризику безпосереднього пошкодження, страх і біль також грають важливу роль. У

довшому відрізку часу дій по пристосуванню, де багато різних ризиків для відповідності

індивідуума, відчуття швидше чим інтелектуальні обчислення є причинними чинниками що

впливають на те, яке рішення буде прийняте. У спробах боротися з дуже тривалими

проблемами, які, можливо, шкодять індивідууму, аспекти страждання значно сприяють тому,

яким чином індивідуум намагається пристосуватися. У організації такої поведінки як

досягнення важливих цілей, відчуттів які дають задоволення і очікування того, що вони

відбуватимуться, мають істотний вплив. Загальна висунута гіпотеза є така, що кожного разу

у будь-якій ситуації, де приймаються рішення які мають великий ефект на виживання або

відтворюючу здатність індивідуума, ймовірно, відчуття будуть залучені. Цей аргумент має

відношення до усіх тварин з складною нервовою системою, таких як хребетні і головоногі,

тільки не до людей. Відчуття не є тільки другорядним впливом на систем пристосування,

вони є дуже важливою частиною цього.

У обставинах де індивідууми починають втрачати контроль і не в змозі пристосуватися,

відчуття можуть проявлятися. Ці відчуття, можуть, грати роль в уникненні функціонального

пошкодження. Проте вони, можуть, також проявлятися, коли індивідуум взагалі не може

пристосуватися і тоді відчуття не грають ніякої ролі у виживанні. Екстремальне страждання

або відчай - ймовірно не є адаптивними відчуттями, але спостерігач, імовірно, отримав би

вигоду і учений міг би, використовувати вказівки таких відчуттів для визначення того, що

тварина не в змозі пристосуватися.

Якщо визначення добробуту були б тільки обмежені відчуттями індивідуума, так як було

запропоновано Duncan & Petherick (1991), не можна було б послатися на добробут людини

або індивідуума інших видів, які не мали ніяких відчуттів, тому що були у стані сну, або

знечулені, або під дією наркотиків, або, страждали від хвороби усвідомлення таких ефектів.

Подальша проблема, якби тільки відчуття були враховані, це те, що велика кількість доказів

стосовно добробуту, таких, як наявність невроми, екстремальні фізіологічні реакції або різні

ненормальності поведінки, зниження імунітету, хвороба, нездатність, рости і

9

розмножуватися, або скорочення тривалості життя не можна буде взяти як доказ поганого

добробуту, поки негативні відчуття не були продемонстровані, щоб можна було їх пов'язати з

ними. Докази стосовно відчуттів повинні розглядатися і це важливо в оцінці добробуту але

нехтувати багатьма іншими чинниками є нелогічним і шкідливим при оцінці добробуту, а

отже і при спробах поліпшити добробут.

У декількох областях досліджень добробуту тварин важко ідентифікувати суб'єктивний

досвід тварини експериментально. Наприклад важко оцінити ефекти різних процедур

оглушення використовуючи вибрані тести. Ефекти хвороб також важко визначити

використовуючи вибрані тести. Є також проблеми в інтерпретації впливу шкідливої їжі або

наркотиків. Проте, дослідження умов найкращого утримання і догляду тварин можуть дати

можливість вивчити уподобання тварин, які надають інформацію про суб'єктивний досвід

тварин. Як вибрані тести, так і прямий контроль добробуту грають важливу роль в його

дослідженні. В оцінку добробуту треба залучати комплекс досліджень та інших чинників,

що забезпечують інформацією що до пристосування.

6. Добробут і стрес

Слово «стрес» потрібно використовувати для тої частини поганого добробуту, яка включає

неможливість пристосування. Якщо контрольні системи які регулюють стан організму і ті які

відповідають на небезпеки не можуть запобігти зсуву стану за межі терпимого діапазону, тоді

наступає інший важливий, біологічний стан. Використання терміну стрес потрібно

обмежити до загального суспільного використання слова, з посиланням на шкідливий ефект

індивідуумові (подивіться Broom & Johnson, 1993 більше для детальної інформації щодо цієї

теми). Визначення стресу, тільки як стимулювання або події, яка стимулює діяльність кори

наднирників, не має ніякого наукового або практичного значення. Точний критерій для того

щоб визначити, що являється несприятливим для тварини визначити важко, але один

індикатор є, або імовірно є, це – ефект на біологічну відповідність. Стрес може бути

визначений як ефект середовища на індивідуума який надмірно напружує його

контролюючі системи і обмежує його відповідність чи можливо робить це. (Broom &

Johnson, 1993, see also Broom 1983, Fraser & Broom, 1990). Якщо вживати це визначення то ви

побачите що зв'язок між стресом і добробутом є дуже чітким. По-перше, поки добробут

відноситься до стану тварини від дуже доброго добробуту до дуже поганого, якщо є стрес –

добробут є поганим. По-друге стрес відноситься тільки до ситуації де є неможливість

пристосуватися але поганий добробут відноситься до стану тварини в обох випадках, там де

тварина не може пристосуватися і там де вона має труднощі із пристосуванням. Це дуже

важливо що цей останній вид поганого добробуту, так само як і випадки де тварина

перебуває в стані стресу, розглядаються як частина поганого добробуту. Наприклад, якщо

10

людина перебуває в стані сильної депресії або якщо індивідуум хворіє виснажливим

захворюванням але повністю видужує із короткотривалим ефектом на відповідність,тоді

можна сказати що добробут індивідуумів був поганим в час депресії чи хвороби.

7. Добробут і здоров'я

Слово “здоров'я” так само як і “добробут” можуть кваліфікуватися як “добре” чи “погане” і

воно змінюється по шкалі. Але здоров'я відноситься до стану систем організму, зокрема тих у

мозку, які воюють із патогенними факторами, пораженням тканин чи фізіологічними

розладами. Добробут є широким терміном який включає в себе усі аспекти пристосування до

середовища, і бере у розрахунок ширший спектр відчуттів і інших пристосувальних

механізмів чим ті, що торкаються здоров'я особливо, на найвищому позитивному рівні

градації. Хоча люди постійно посилаються на поганий добробут, деколи вони вживають це

слово в значенні відсутності хвороби чи травми так само, як вони посилаються і на значення

хорошого добробуту. Одначе чітке і наукове вживання терміну “здоров'я” і “добробут”

повинне відноситися до станів які змінюються від дуже доброго до дуже поганого. “Здоров'я”

є включеним в термін “добробут” і дійсно є його важливою частиною.

Здоров'я є частиною добробуту, отже хвороба завжди має деякий шкідливий ефект на

добробут. Тут також можуть бути ефекти в іншому напрямку, тому, що специфічні аспекти

здоров'я будуть гіршими, коли добробут у загальному є поганим (Broom 1988b). Ці зв'язки є

показані в таблиці 3.

Наслідки хвороби → поганий добробут

Важкі умови → поганий добробут → зниження імунітету → поширення хвороби

Підсумок: поганий добробут → хвороба

←

Все могло початися з інфекційної хвороби яка спричиняє поганий добробут. Альтернативно,

невідповідні умови утримання могли призвести до поганого добробуту і отже до збільшення

сприйнятливості до захворювання. Якщо тварина захворіла як наслідок, це було б більше

результатом гіршого добробуту чим безпосередньо спричинене поганими умовами.

Загальні висновки стосовно взаємозв'язків між спробами покращення і хворобою є такі: по-

перше: хвороба є аспектом поганого добробуту і багато дій будуть корисними у обох

відношеннях. По-друге: можливий обмін місцями між обмеженою імунодпресією і

11

зростаючим ризиком передачі захворювання і це повинно бути дуже обережно вирішено у

спробі покращення добробуту. По-третє: є відмінності між хворобами зв'язаними з

продуктивністю чи системними хворобами і небезпечними інфекційними хворобами. Поки

ми маємо достатньо багато інформації про причину, ми повинні це враховувати коли

вдосконалюємо нові системи утримання тварин. Наша повна мета, покращувати добробут в

загальному і ми повинні завжди обговорювати ефекти будь-якої хвороби на індивідуумів

(Broom 1992).

8. Оцінка добробуту

Загальні методи оцінки добробуту підсумовані в таблиці 4 а список критеріїв поганого

добробуту є представлений у таблиці 5. Більша частина показників допоможуть точно

визначити стан тварини де б він не був на шкалі від дуже доброго, до дуже поганого. Деякі

критерії в основному відносяться до короткострокових проблем, пов'язаних із людським

поводженням або коротким періодом шкідливих, фізичних умов, інші більше підходять до

довготривалих проблем. (Для детальної дискусії критеріїв добробуту дивись Broom 1988;

Fraser and Broom 1990; and Broom and Johnson 1993).

Таблиця 4 – Узагальнення оцінки добробуту

Загальні методи Оцінка

Прямі покажчики поганого добробуту Наскільки поганий

Тести (а) Уникнення

(б) Відання переваги

(а) Межа, до якої тварина повинна жити уникаючи ситуацій чи подразників

(б) Межа, де йде найбільше віддання переваги

Межі можливості підтримування нормальної поведінки та інших біологічних функції

Наскільки не можливе виявлення нормальної поведінки, фізіологічний чи анатомічний розвиток

Інші прямі індикатори доброго добробуту Наскільки добрий

(змінений Broom 1999a)

Таблиця 5 – Критерії добробуту

Фізіологічні індикатори задоволення

Поведінкові індикатори задоволення

12

Межа, де найбільше виявляються поведінкові переваги

Ряд виявлених і стриманих нормальних поведінкових реакцій

Межа, до якої нормальні фізіологічні процеси і анатомічний розвиток є можливим.

Межа, до якої виявляється поведінкова антипатія

Фізіологічні спроби пристосуватися

Придушення імунітету

Переважання хвороби

Поведінкові спроби пристосуватися

Поведінкова патологія

Зміни у мозку, напр. це виявляється нечутливістю(self narcotization)

Збільшення пошкоджень тіла

Зниження можливостей рости і розвиватися

Обмеження імовірної тривалості життя

Деякі ознаки поганого добробуту можна побачити аналізуючи фізіологічні показники.

Наприклад підвищення серцебиття, функції наднирників, з послідуючим викидом

адренокортикотропного гормону (ACTH), чи зниження імунологічної дії, можуть показувати

що добробут є гірший ніж у тих індивідуумів у кого немає таких змін. Але ці результати

треба інтерпретувати обережно, так само як і інші визначення описані тут. Погіршення

функції імунної системи і де-які фізіологічні зміни, можуть вказувати що був перед-

патологічний стан (Moberg, 1985).

Показники поведінки є також особливо важливими у оцінці добробуту. Факт що тварини

ухиляються від об'єктів чи подій з якими пов'язані сильні чуттєві реакції а отже пов'язаний їх

добробут. Уникання тільки підсилюється коли добробут ще гірший, чи присутній об'єкт, чи

дія продовжується. Індивідуум який повністю не може адаптуватися, приймає не природні

пози, не зважаючи на часті спроби, буде мати гірший добробут чим той, хто може

пристосуватися і приймає природну позу. Інші не нормальні прояви поведінки, такі, як

стереотипи, нанесення травм самому собі, кусання хвостів у свиней, канібалізм у птиці, чи

надмірна агресивність, показує що добробут є поганим.

З деяких з цих фізіологічних і поведінкових проявів ясно, що індивідуум намагається

пристосуватися до проблеми і можна визначити протяжність спроб пристосуватися. Проте у

інших випадках, декілька відповідей виключно патологічні і індивідуум не в змозі

пристосуватися. В будь-якому випадку ці показники вказують на поганий добробут.

Хвороба, пошкодження, проблеми з рухами і ненормальність росту, все вказує на поганий

добробут. Якщо дві системи утримання порівнюються в ретельно керованому експерименті і

13

дія будь-якого із згаданого вище значно збільшується в одній із цих систем, добробут тварин

в цій системі гірший. Добробут будь-якої хворої тварини є гірший, ніж тварини, яка не

хвора, але багато має бути виявленим, щоб визначити величину ефектів хвороби на добробут.

Мало відомо на скільки страждання пов'язуються з різними хворобами. Специфічний

приклад ефекту умов утримання, які приводять до поганого добробуту – це наслідок

серйозного зменшення фізичних вправ для міцності кісток. У дослідженні курей (Knowles &

Broom, 1990, Norgaard Nielsen, 1990 ) ці птахи не мали достатньої можливості для руху і

вправ для крил і ніг тому, що вони були посаджені в батарейні клітки, мали значно слабкіші

кістки, ніж ті птахи, які могли мати такі навантаження. Так само, Marchant & Broom (1996)

виявили, що свиноматки у станках мали 65% міцності кісток ніг від міцності тих свиноматок,

які утримувалися у групах. Фактична слабкість кісток означає, що тварини не так добре

пристосовуються до оточуючого середовища, так що добробут гірший в умовах тісних

приміщень. Якщо кістки таких тварин зламані, буде значний біль і добробут буде гіршим.

Біль, можливо, оцінюється униканням, фізіологічними показниками, ефектами

болезаспокійливих засобів (наприклад. Duncan і (1991) інші) або існуванням нейроми (Gentle,

1986). Будь-яке вимірювання, дані, зібрані у дослідженнях добробуту тварин, надають

інформацію про позицію тварини на шкалі добробуту від дуже доброго до дуже поганого.

Більшість індикаторів хорошого добробуту, які ми можемо використовувати, отримані

дослідженнями, що демонструють позитивні переваги тварин. Ранні дослідження цього

показали, Hughes & Black (1973) що кури, які могли вибрати різні види підлоги, не вибрали

ті, які очікували біологи. Оскільки методи привілейованих випробувань розвивалися, це

стало очевидним, що були потрібні хороші показники сили переваг. Скористався фактом, що

“гроші люблять гроші”, van Rooijen (1980), запропонував їм вибір різних видів поверхні, які

знаходилися, поряд, або далеко одна від одної. З перевагою до виду підлоги, на відміну

соціальної переваги, він міг отримати кращу інформацію про силу переваги. Подальший

приклад привілейованих випробувань, в яких дослідник, експериментував з різними

встановленими співвідношеннями підкріплення – робота Arey (1992). Поросні свині

натискали на панель доступу до кімнати, що містила солому або їжу. За два дні перед

пологами, вони тиснули, у співвідношенні 50-300 частіше для доступу до їжі, ніж для

доступу до соломи. В цей час їжа було важливіша для свині ніж солома для маніпулювання

або для будови гнізда. Проте, за день до опоросу, коли зазвичай гніздо мало бути збудованим,

свині натискали так само часто, в іншому співвідношенні 50-300, для отримання соломи чим

їжі. Інший індикатор зусилля, яке індивідуум готовий використовувати, щоб отримати ресурс

– вага дверей, які треба підняти. Manser et al (1996), вивчаючи переваги підлоги для

лабораторних щурів, виявив, що щурі піднімуть важчі двері, щоб досягти твердої поверхні,

на якій вони могли б відпочити, ніж досягти сітчастої поверхні.

14

Третій загальний метод оцінки добробуту, внесеної до списку в Таблицю 4 залучає такі

вимірювання, яка поведінка і інші функції які не можуть забезпечуватися в умовах

утримання. Кури мають потребу хлопати своїми крилами час від часу, але не можуть цього

зробити у батарейній клітці, телятам при деяких системах, і де-яким лабораторним тваринам,

що утримуються в клітках, важко чистити себе, вони намагаються це робити але не можуть в

маленьких клітках, або пристроях для фіксації.

В усіх оцінках добробуту необхідно враховувати і індивідуальні варіанти спроб

пристосуватися до несприятливих факторів і до ефектів, спричинених цими факторами. Коли

свині утримуються у тісних станках чи на прив'язі деякий час, то є частина особин які

виявляють високий рівень стереотипів поки інші є дуже не активні і не сприйнятливі (Broom,

1987). Зміна може відбутися з часом в стані, в кількості і типі виявленої анормальної

поведінки (Cronin & Wiepkema, 1984). У щурів, мишей і землерийок виявили, що індивідуум

поміщений з агресором, показує різні фізіологічні і поведінкові відповіді і ці відповіді

визначили як активне, і пасивне пристосування (von Holst, 1986 , Koolhaas et al, 1983 , Benus,

1988). Активні тварини борються енергійно, тоді як пасивні тварини підкоряються. Вивчення

стратегій, прийнятих молодими свинями в конкуруючій соціальній ситуації, показало, що

деякі свині були агресивні і успішні, друга категорія тварин захищалася енергійно якщо на

них нападали, а третя категорія свиней по можливості, уникала соціальної конфронтації. Ці

категорії тварин відрізнялися і по реакціях наднирників та по здатності до розмноження

(Mendl et al, 1992). В результаті відмінностей в протяжності різних фізіологічних і

поведінкових відповідей на несприятливі фактори, необхідно, щоб будь-яка оцінка добробуту

включала широкий діапазон визначень. Наші знання того, як різні вимірювання можна

об'єднати, щоб вказати, на величину проблеми повинні також бути вдосконалені.

9. Оцінка добробуту і етика

Наукове визначення може використовуватися в дослідженні добробуту, наприклад в

порівнянні різних процедур яким піддаються тварини, під час транспортування. Проте

доречне питання в таких дослідженнях є те, наскільки ці дослідження залежать від етичних

поглядів? Tannenbaum (1991) переконує, що добробут – поняття, в якому значення є

нерозривно зв'язані, тому не можливо відокремити, залучає чи не залучає це етику. Це

заплутує використання значень термінів і не в змозі забезпечити підставу для дослідження

добробуту. Є чотири компоненти (Broom 1999a) у вивченні подібно до методів

транспортування с/г тварин (Таблиця 6). Перший – вирішити, що є проблема. Етичні

міркування тут присутні. Наприклад розглядають, що добробут с/г тварин не повинен бути

дуже поганим і що добробут, можливо, гірший при одному методі транспортування, ніж при

іншому. Другий компонент у вивченні, можливо, полягає в тому, щоб проводити наукове

15

порівняння добробуту тварин при цих методах транспортування. На цьому кроці, єдиний

етичне міркування полягає в тому, що вчений повинен бути об'єктивним, наскільки це

можливо у відборі вимірювань і в здійсненні дослідження. Вчений коли вибирає методи

визначення, повинен турбуватися про те, щоб використовувати всю можливу інформацію про

біологію тварини і вірогідні екологічні ефекти які впливають на тварину. Третій компонент,

це – коли вимірювання зроблені і проаналізовані, як у другому, вони повинні бути

об'єктивними і незалежними від будь-якого етичного погляду, стосовно того, який метод

транспорту бажаний. Коли науковий процес завершений і результати представлені, етичні

рішення можуть бути взяті до уваги. Це четвертий компонент. Етичні значення залучаються

до перших і четвертих компонентів процесу але тільки наукові значення потрібно залучити в

компоненти два і три. Якщо в науковому вивченні добробуту тварин, говорять, що

визначення знаходяться в поясненнях, пов'язаних з етичними проблемами, тоді це погана

наука.

Таблиця 6 – Добробут по відношенні до науки і етики

Чи є наука (Н) чи Етика (Е) присутня

Чи є проблема? Н Е

Наскільки хороший чи поганий добробут? Н

Що нам говорять визначення? Н

Чи є добробут прийнятним? Е

10. Фактично і публічно відмічені області проблем добробуту

Громадськість – зазвичай більше всього турбується через повідомлення про біль чи щось що

викликає обурення та дивні уявлення які стосуються тварин з якими вони можуть з

готовністю солідаризуватися. Поранений або виснажений собака чи кінь викликає більшу

реакцію в середньої людини, ніж так само поранений або виснажений щур, вівця чи курча.

Термін добробут відноситься до всіх тварин, навіть якщо тварини відрізняються у складності

їх механізмів контролю життєвих процесів і відтепер, в різноманітності шляхів, якими можна

зробити їх добробут поганим.

Суть використання тварини людьми або взаємодії з нею не має ніякого ефекту на ступінь

страждання тварини або отримання не сприятливого впливу іншим чином (Broom 1989a). Є

не логічна тенденція для людей, які більше піклуються про домашніх тварин, ніж про тварин,

що утримуються у великих кількостях або в значній мірі приховані від людських очей.

Припускається наприклад, що кролик має певний рівень пошкодженнь або хвороби. Його

16

добробут є поганим в залежності від того, чи є він домашнім улюбленцем, лабораторною

твариною, с/г твариною, або дикою твариною.

Найбільше впливають на добробут більшості тварин умови життя протягом основного часу їх

життя. Відтепер, якщо добробут поганий із-за неадекватного житла, це гірше для тварини,

ніж деякі болючі але короткочасні епізоди. Величина того, наскільки поганим є добробут,

помножена на тривалість цього поганого добробуту вказує на повну величину проблеми для

цього індивідууму (Broom & Johnson, 1993). Відтепер, найгіршим сценарієм були би важкі,

тривалі проблеми.

Якщо добробут індивідуумів поганий, то чим більше тварин, на яких це впливає, тим більша

проблема (Таблиця 2).

В світлі обговорень, деталізованих вище і зважаючи на факт, що допустим курчат є більше,

ніж будь-яких інших домашніх тварин, тому, найбільш екстремальними областями проблем

добробуту, мали би бути проблеми з лапами в курчат бройлерів і наслідки обмеження

простору для курей-несучок що утримуються в батарейних клітках. Потім, йшли би

проблеми добробуту свиней що утримуються у станках на прив'язі, телят, що утримуються в

маленьких клітках, хвороби молодих телят і поросята, хвороби форелі яку вирощують в

рибгоспах, мастити і кульгавість в молочних корів і проблеми ніг в індиків і овець.

Невідповідні умови утримання лабораторних гризунів і кроликів – важлива проблема, поки

шкідливі лабораторні процедури на тваринах є важливими хоч і на нижчому рівні, ніж

проблеми, що походять від утримання. Перед тим як перейти до лабораторних процедур, ми

повинні розглядати ефекти транспортування на с/г тварин, хвороби домашніх тварин яких не

лікують і відлов або відстріл диких тварин, включаючи риб. Маніпуляції, які проводять на

фермах як наприклад, кастрація, обрізання хвоста або спилювання рогів, зазвичай мають

важкі ефекти, так само як і обрізання хвоста та інші косметичні операції у собак. Поганий

догляд за домашніми тваринами і навмисна жорстокість до с/г тварин перебувають вельми

низько у цьому списку проблем. Та навіть нижче заходяться умови утримання у зоопарках

або циркових тварин і наслідки пошкоджень які наносяться в учбових цілях коням, собакам

та іншим різновидам.

Цей список ваги проблем в добробуті тварин (Broom 1999a) заснований з точки зору тварин і

не є таким, що більшість людей могли би прийняти його. Звичайно бажано, щоб люди були

поінформовані про важливість добробуту тварин, як оцінити це науково і де дійсно існують

серйозні проблеми.

17

11. Ефекти лікування тварин

Люди, які проектують і будують тваринницькі приміщення, люди, які є власниками ферм і

там працюють, також займаються транспортуванням тварин, працюють на бойнях, ті, хто

має найбільший вплив на добробут тварин. Дії цих людей, можливо, залежать до деякої міри

від поради, наприклад когось із лікарів ветеринарної медицини.

Архітектори, будівельники і компанії по обладнанню, хто забезпечує тваринництво, залежать

від своїх клієнтів в сенсі, що їх продукція не буде куплена, якщо вона не була економічно

виправдана і випробувана але, вони також мають свободу інновацій і їх помічає

громадськість і фермери, щоби мати моральні зобов'язання стосовно тварин, подібно тому, як

фермери мають їх безпосередньо. Деколи моральний тиск є не такий сильний, так що ці

компанії не завжди готові визнати свою відповідальність.

На людей що управляють або працюють на фермах впливає багато чинників (Таблиця 7),

коли вони вибирають свою систему утримання і політику управління і коли вони виконують

цю політику. Вони залучаються до комерційного виробництва і постараються, дати прибуток,

так кредити, які вони беруть на себе і, потенційні фінансові повернення, які вони, ймовірно,

отримують від свого продукту, будуть для них головними чинниками важливості. Існують

деякі інші витрати по виробництву, наприклад, споживачі, яким не подобається деякий аспект

виробництва, можливо, відмовляться купити продукт (Broom 1994a). Ці витрати часто

ігнорують фермери. В даний час, в декількох країнах, покупці великих масштабів такі, як

наприклад супермаркети або ресторани швидкої їжі розцінюють добробут тварин, як частину

якості продукту і не беруть продукцію у фермерів, поки е будуть дотримані високі стандарти

добробуту тварин. Це є результатом швидкого вдосконалення добробуту тварин (Broom

1999b).

Таблиця 7 – Фактори які впливають на використання тварин

1. Знання і відношення фермера або іншого споживача.

2. Вимоги покупця тварини.

3. Законодавство і межа, до якої це вказано.

4. Відношення у сім'ї, друзі і ті хто бачить тварин.

5. Відносини інших споживачів, тим паче, якщо є приклади у спеціалізованій і іншій

пресі

6. Відношення громадськості, особливо тих хто галасливий і відтепер ЗМІ.

(after Broom 1999b)

18

12. Добробут і закон

Більшість країн зараз мають закони, чия специфічна мета – запобігти дуже поганому

добробуту як наприклад, пов'язаним з болем, голодом або умовами утримання і догляду, які

не відповідає потребам тварин. Проте, наука добробуту тварин і громадська думка

прогресували швидше, ніж більшість визначень в законі, так є великий суспільний запит на

більш сурові закони, щоб захистити тварин в майже всіх країнах світу.

На додаток до законів безпосереднє націлення на покращення добробуту тварин, мають

закони такі, як наприклад, що до збереження тварин, які побічно скорочують вірогідність

поганого добробуту.

В межах Об'єднаного Королівства є закони, які мають наступні цілі: заборона весняних

пасток для птахів і капкани для ссавців; заборона сильних отрут як наприклад фосфор або

стрихнін; заборона боїв биків, півнів і собак; оглушення тварин фактично перед забоєм;

використання анестетиків перед деякими ветеринарними чи лабораторними маніпуляціями;

заборона побиття, приречення на голод або викидання тварин; заборона ветеринарної роботи

без належного навчання; заборона, вбивства або утримання в клітках більшості диких птахів

і ссавців; обмеження розповсюдження хвороб с/г тварин; контролювання умов на ринках де

продають тварин і лікування; заборона станків для телят, станків і прив'язі для поросних

свиней і кліток, використовуваних для курей; контроль умов протягом вантаження і

транспортування с/г тварин; контроль умов в зоопарках і цирках (Broom 1989b).

У будь-якій країні, загальний закон добробуту тварин з можливістю для додаткових правил є

бажаний. Це було введене недавно в країнах як Швеція, Португалія і Чеська Республіка. У

законах багатьох країн ймовірно, зміни передбачаються в майбутньому (Broom 1993a), як

наслідок суспільної турботи про добробут тварин. На фермах загальна тенденція буде

збагатити навколишнє середовище тварини і заборонити самі обмежені системи. Станки для

телят, прив'язі і станки для свиней і батарейні клітки для курей заборонені в більшості країн.

Для лабораторних тварин і тварин зоопарків імовірно, клітки мають бути збільшені в розмірі

і в складності. Можливо будуть більші обмеження на зоопарки і цирки і на утримання коней

та інших різновидів для розваги. Поміщення диких ссавців, птахів і деяких інших тварин в

клітки таким чином, що вони можуть утримуватися, як 'домашні', можливо, будуть

заборонено в багатьох країнах із-за екстремальних ефектів на індивідуумів, якщо це зробити.

Куди тварини повинні бути перевезені, кращі завантажуючі засоби, нижча щільність посадки

і коротші поїздки, імовірно будуть обумовлені законом. Для деяких різновидів як мінімум,

мобільні бойні будуть розповсюджені, для того щоб запобігти поганому добробуту протягом

вантаження і транспортування а якість м'яса буде покращена. Косметичні операції домашніх

19

тварин і різні хірургічні маніпуляції на фермі як наприклад, обрізання хвоста, дзьоба і

кастрація у багатьох різновидах тварин, буде заборонена. Значно більше лабораторної роботи

здійснюватиметься на тканині культур, менше тварин використовуватимуться, знеболення

використовуватиметься ширше і добробут контролюватиметься, як стандартна частина

лабораторної процедури. Закони, що мають відношення до генетично змінених тварин,

повинні формулювати, що хімічні або генетичні технічні процедури не повинні дозволятися

для загального використання, тільки якщо було доказано що вони не шкодять тваринам,

шляхом дослідження їх здоров'я і добробуту, здійснюваного протягом їх нормального,

найдовшого, комерційного життя.

Для того, щоб закони чия мета – вдосконалення добробуту тварин могли бути ефективні в

країні, необхідно, щоб була можлива заборона для імпорту тваринної продукції, яка

виробляється без такого захисту тварин. Всесвітня Організація Торгівлі повинна включати

запобігання поганому добробуту тварин, як прийнятну причину для заборони продажу

продукції. Якщо це не зроблено, важливе законодавство, засноване на моральних засадах,

може бути менш ефективним із-за торгових угод.

13. Навчання і добробут

Студенти ветеринарної медицини, наука про тварин і біологія в теперішній час приділяють

увагу добробуту тварин, але, можливо, це може значно відрізнятися від того що викладають

більшість викладачів. Вони хочуть знати про найостанніші наукові дослідження добробуту

для того, щоб вони могли вирішити свої власні проблеми. Вони часто питають про них при

безпосередньому спілкуванні, вони хочуть бути здатним використовувати цю інформацію

протягом власної кар'єри. Навчання добробуту повинне бути частиною специфічного курсу і

в частиною групи перехресних посилань і розширень тем в інших частинах ветеринарного

курсу. Основний аспект науки добробуту, що викладається, не може легко бути поміщений в

інших курсах, не дивлячись на те, що частина з нього перейшла від фізіології тварин,

поведінки тварин і землеробства. Специфічні деталі, які потрібно включити до курсу

добробуту тварин, перераховані в Таблиці 8. Додатки цієї інформації потрібно представити

на курсах таких як наприклад, медицина специфічних різновидів тварин. Всі ті хто залучений

в використання тварин повинні вивчати основні поняття добробуту тварин.

Таблиця 8 - Зміст курсу добробуту

Причини проблем добробуту

Етика і відношення

20

Біологія систем пристосування

Показники поганого добробуту

Альтернативні системи і проблеми пов'язані з цим

Уподобання тварин, визнання хорошого добробуту

Як покращити добробут

Моральна відповідальність і відповідальність за законом

14. Приклади ефектів проектування системи утримання, на добробут

Утримання свиноматок після відлучення поросят

Тут приведені чотири приклади досліджень, як впливають на добробут с/г тварин умови

утримання. Перший стосується свиноматок після відлучки поросят. Протягом не

лактаційного періоду свиноматки можуть утримуватися у різних умовах. Деякі свиноматки

обмежені прив'яззю або тим, що утримуються в маленьких індивідуальних станках. Інші

утримуються у великих або малих групах в приміщеннях або в полях чи лісистій місцевості.

Коли вони утримуються в групах, особливо, коли обмежений простір, свині можуть

виявляти агресію по відношенні одна до одної але з відповідно спроектованим методом

годівлі і обережним доглядом, така агресія може утримуватися на дуже низькому рівні.

Свиноматки які утримуються в обмеженому просторі, показують значні ненормальності

поведінки, і іноді фізіології і відтворення, які вказують, що добробут може бути дуже

поганим протягом такого утримання. У дослідженні, описаному тут, добробут свиней

порівнювався, коли вони утримувалися в умовах, які були ідентичними, наскільки це

можливо за винятком тих, які утримувалися в станках, в малих групах із станками для

індивідуальної годівлі або великих групах з електронним кормороздатчиком. Свиноматки

досліджувалися від народження до смерті. Протягом перших чотирьох вагітностей не було

ніякої різниці в продуктивності або у фізіологічних показниках добробуту але утримувані в

станках свиноматки стали трохи меншими. Істотна різниця між тваринами в різних умовах

утримання виявлялася значно вищим рівнем анормальної поведінки у тих свиноматок які

утримувалися у станках більше ніж при будь-якій іншій системі. Агресія була відсутньою

при всіх умовах а рівень агресивної поведінки був найвищим при утриманні у станках.

Стереотипи, такі, як наприклад, гризіння перил і не справжнє жування, і поведінка, яка

включала істотний стереотипний компонент, як наприклад маніпуляції пиття і риття в

годівниці були значно більш поширеними у свиней в станках (Broom et al 1995). Коли свині

були забиті, ті в станках, які не могли тренуватися адекватно, мали відносно менші м'язи, як

наслідок їх обмежених рухів, також міцність їх кісток ніг, була тільки 67% від міцності кісток

свиней при груповому утриманні (Marchant and Broom 1996).

21

Утримання телят

Телята, які тримаються в умовах обмеження простору також, мають проблеми, які приводять

до анормальностей поведінки і інших показників поганого добробуту (Broom 1996b).

Поганий добробут, що спричинений відсутністю адекватних стимулів, зокрема відсутністю

соціального контакту, нездатністю нормально рухатися, і невідповідністю дієти, виявляється

надмірним смоктанням і облизуванням (van Putten and Elshof 1978), стереотипи такі як

наприклад, обертання язика (Webster et al 1985, Wierenga 1987, Ketelaar de Lauwere and Smits

1989) намагається прийняти нормальні пози, при неможливості це зробити (de Wilt 1985,

Ketelaar de Lauwere and Smits 1989, 1991), анормальні соціальні реакції і соціальна

пристосовуваність, коли помістити їх в групу (Broom and Leaver 1978, Broom 1982) і

підвищена реакція наднирників і інші фізіологічні реакції (Friend et al 1985, Trunkfield et al

1991). Проблеми значно менші при груповому утриманні телят, вони виявляють менш

агресивну поведінку, ніж свині, але їх потрібно утримувати так, щоб мінімізувати стереотипи

і запобігти передачі хвороб.

Утримання молочних корів

При утриманні молочних корів їх потреби можуть бути забезпечені вельми добре але довге

утримання на прив'язі може спричинити проблеми, також утримання у боксах приводять до

інших але все ще серйозних, проблем. Де навколишнє середовище – чужорідне, з декількома

секціями в стайні, менш придатними, ніж інші, існує можливість, що декілька тварин

витрачатиме багато часу в найменше придатних місцях. Одна з головних проблем утримання

у боксах – кульгавість. Дослідження Galindo (Galindo і Мітла 1993a, b, Galindo 1994)

показало, що ті корови, які були нижчі в ієрархії, більш імовірно можуть стояти в частинах

стайні де більша вологість, і мають більше шансів стати кульгавими. Проте, несприятливі

ефекти на корів нижчих в ієрархії були значно більші у не відповідних або таких де погане

утримання, ніж в кращих фермах. Найменше кульгавість спостерігається в загальному, у

худоби яка утримується на пасовиську і при доброму утриманні на солом'яній підстилці.

Утримання поросят

Четвертий приклад ефектів умов утримання стосується загонів, використовуваних для

відлучених поросят. Погана вентиляція може приводити до проблем, пов'язаних з аміаком

або пилом але межа, до якої молода свиня може управляти своїм навколишнім середовищем і

отримати правильні стимули також істотно впливає на добробут. Якщо молода свиня

переслідується іншою тваринною яка намагається виявити агресію, і ніколи не може

сховатися тоді її добробут буде поганий. McGlone і Curtis (1985) показали, що, якщо порося,

може помістити свій голову в "pophole", дірку в стіні, агресія зменшується. У подальшому,

22

практичніший розвиток Waran & Broom (1993) знайшли, що цільний бар'єр, що розширює дві

третини відстані поперек боксу для утримання групи поросят, скоротив агресію і призводив

до кращого росту поросят. Найбільш сприятливо це відбилося на поросятах котрі були

переслідувані. Інший спосіб поліпшити навколишнє середовище для поросят - забезпечити

об'єкти або матеріали, які вони знаходять дуже привабливим. Поросята люблять ритися у

землі або в соломі (Wood-Gush and Beilharz 1983, Hutson 1989,) але їм також подобається

маніпулювати об'єктами, що деформуються, як наприклад канати або колоди з корою на них

(Feddes і Fraser 1993) і досліджувати рухому кулю, в яку іноді кладуть харчові кульки (Young

et al 1994).

Дослідження добробуту с/г тварин, будь-якими методами, використовуючи ряд показників

поганого добробуту, або використанням привілейованих випробувань, може показати реальні

шляхи поліпшення добробуту без великих витрат.

15. Ефекти збільшення продуктивності на добробуті

Загальні зміни в сільському господарстві методів, які було введено для того, щоб збільшити

економічну ефективність систем тваринництва, вносяться до списку в Таблицю 9 разом з

деякими з наслідками для добробуту тварин. Деякі з цих ефектів на добробут – наслідки

більш ніж однієї із змін перерахованих у списку.

Таблиця 9 – Економічна ефективність ферм і добробут тварин

Приклади змін внесених для того, щоб

збільшити загальну економічну

ефективність

Приклади проблем для тварин

Легша годівля і догляд Індивідуальне утримання

Велика густина постановки Більше хвороб

Менше потреба в персоналі Пропущені проблеми

Менший час ветеринарного обслуговування Хвороби і.т.п. не лікуються

Легший, більший і швидший забій Довше транспортування, поганий догляд

Спеціальні ринки, наприклад “біла телятина” Обмеження в просторі, анемія

(From Broom 1994b)

Про пропорцію збільшення продуктивності на фермах принесло збільшення ефективності

23

продуктивності індивідуальних тварин. Збільшення ефективності перетворення їжі в

бажаний тваринний продукт дало дослідження генної селекції, живлення і менеджмент.

Зміна індивідуальної тварини має декілька ефектів, які не змінюють добробут тварин але є

області, де можуть бути ризики, які вносяться до списку в Таблицю 10.

Таблиця 10 – Ефективність продуктивності тварини і добробут тварин

Приклади змін внесених для того, щоб

збільшити продуктивність тварини

Приклади проблем для тварин

Покращення живлення для росту Ріст надто швидкий

Покращення живлення для розподілу енергії Пропорція м'язів і кісток не правильна

Обмеження витрачання енергії Обмеження простору

Стимуляція росту Проблеми з ногами

Стимуляція росту через біоінженерію Збільшення хвороб пов'язаних з продуктивністю

Пересадка ембріонів Проблеми з пологами

Звичайне розведення Шкідливі особливості

Використання тварин для трансгенної інженерії

Зміни в біологічних системах

(from Broom 1994b)

Головні пункти в Таблиці 9 і 10 обговорюватимуться далі Broom (1994b, 1997a) але декілька

прикладів таких ефектів вдосконаленої продуктивності на добробут деталізовані нижче.

Курчата бройлери

Курчата бройлери були вибрані, і їх годівля і догляд проектувалися, таким чином, що вони

доростають до забійної ваги швидко і перетворюють поживні речовини у м'язи ефективно.

Тридцять років тому, курчата досягли загальної забійної ваги 2-2.5 кг за 12 тижнів від

народження. Зараз вага часто досягається за 35 днів і вік був зменшений одним днем за рік

останні п'ять років. Зміни в організмі птаха такі, що м'язи і кишки ростуть найшвидше але

проблеми можуть виникнути, тому що кістки і серцево-судинна система не ростуть так

швидко. Як наслідок, птахи, можуть, страждати від проблем з ногами як наприклад

гомілкова дисхондроплазія, некроз головки стегна, valgus varus деформація або рахіт навіть,

коли дієта ідеальна. Декілька курчат бройлерів мають пошкодження ніг і біль ніг особливо на

останньому тижні перед забоєм, одним із наслідків, їх здатність ходити ослаблена. Kestin et

24

al (1994) повідомив, що 90% з курчат бройлерів мають деякі погіршення здатності ходити на

останньому тижні перед забоєм і 26% мало серйозне погіршення. Подальшу роботу потрібно

зробити щоб з'ясувати, які типові проблеми були із птахами, але широко відомо, що птахи із

слабкими ногами сидять на підстилці і коли підстилка поганої якості, багато курчат, як

наслідок, мають контактний дерматит, що проявляється на тілі, як опік грудей або лап. У

порівнянні 1957 і 1991 років, інтенсифікація вирощування бройлерів показала, що причиною

темпів приросту і відтепер проблем з ногами є значно більше генетика, ніж годівля

(Havenstein et al 1994).

Асцит є іншим патологічним станом пов'язаним з швидким ростом курчат бройлерів. Він

також відомий, як легеневий синдром підвищеного кров'яного тиску і як наслідок, рідина з

крові просочується в черевні порожнини. Це має місце у 5% молодих бройлерів і 15-20%

старших птахів і поки вони досягають забійного віку, це звичайно ослабляє птахів і

приводить до бракування тушок. Головна причина асциту – недомтатність серцевої функції,

пов'язана з кисневим голодуванням тканин. Це виявляється надзвичайно рідко в старих

системах інтенсивного вирощування бройлерів, і є результатом нездатності серцево-судинних

і легеневих систем рости так само швидко як м'язи і кишки.

Поганий добробут курчат бройлерів забійного віку, впливає на дуже велику кількість особин і

може також бути найсерйознішою проблемою добробуту тварин на сьогодні у світі. Проте,

проблеми можна вирішити. Птахи можуть мати сильніші ноги але з де-що уповільненим

ростом, через селекцію або утримання, і це є істотним для реального вирішення проблеми.

Якщо годівля обмежується протягом періоду росту, проблеми ніг можуть бути зменшені

(Classen 1992). Декілька проблем виникають через високу щільність посадки, тоді, це

потрібно обмежити максимумом 25 кг м2.

Свині

Відомо протягом багатьох років, що сучасні породи свиней дуже чутливі до транспортування.

Смерть протягом транспортування – найдраматичніший ефект але високе розповсюдження

ефекту блідого м'якого ексудативного м'яса і інші проблеми якості туш дуже поширені.

Декілька порід гірші, ніж інші в цьому відношенні але всі сучасні свині чутливі до

транспортування і грубого поводження під час цього. Головна причина смертей і інших

поганих наслідків стала очевидною після роботи Dдmmrich (1987) який показав великі

відмінності між диким кабаном і сучасною німецькою свинею породи Ландрас.

Селекція великих м'язів і швидкий їх ріст призводив до більшої відстані між волокнами

м'язів і кровоносними судинами, збільшена пропорція анаеробних волокон м'язів і значно

25

меншого серця щодо ваги тіла в сучасній породі.

Інші проблеми швидшого росту свиней стали очевидними після дослідження Grшndalen and

Vangen (1974). Було більше проблем з ногами в свиней при інтенсивному вирощуванні які

швидко росли і у них було більше проблем із материнським інстинктом. Коли ріст був ще

більше прискореним, ніж нормально, шляхом використання свинячого соматотропіну,

подальше збільшення проблем з ногами було очевидне (Simonsen 1993).

Молочні корови

Продуктивність молочної корови була змінена останніми роками. Кожна особина на сучасній

фермі продукує більше молока і перетворює поживу у продукцію ефективніше, ніж породи у

недавньому минулому. Із збільшенням надоїв молока, також збільшився рівень маститу,

кульгавості, проблем із репродукцією і швидшою смертю (Agger 1983, Willeberg 1993).

Хвороб було б набагато більше за такий же період якби не вдосконалення якості

ветеринарного обслуговування. Якщо виробництво молока підвищується шляхом введення

бичачого соматотропіну (BST) тоді всі проблеми загострюються (Broom 1993b). Найбільші

проблеми – проблеми із маститом (Willeberg 1993). Мастит приводить до дуже поганого

добробуту у ссавців, зокрема молочних корів. Виснаження корів, можливо, і не так сильно

спричиняється високою продуктивністю стимульовану BST але ефекти годівлі повинні бути

розглянуті.

Ефективне виробництво і хороший добробут можуть звичайно існувати разом але декілька

поширених практик в сучасному тваринництві призводять до поганого добробуту, тому що

ефективність була досягнута без достатньої уваги до біологічного функціонування тварини.

Деякі з цих практик потрібно замінити, а всі нові вдосконалення, зокрема трансгенні

процедури і використання продукції біотехнології, відносно яких потрібне нове

законодавство ( Broom 1993b, 1997a), повинні контролюватися ретельно, щоб бути

впевненим, що вони не роблять добробут тварин гіршим.

16. Висновок

Добробут тварин – тема, до якої швидко збільшується увага в більшості країн світу і ця увага

призводить до змін в поглядах фермерів та інших споживачів тваринної продукції, на тварин.

Добробут може визначатися шляхом об'єднання ідей про потреби, відчуття, стрес і здоров'я.

Наукова оцінка добробуту тварин істотно розвинулася і було здійснено дуже багато

досліджень різних видів тварин. Інформацію таких досліджень використовує законодавство,

компанії по виробництву продуктів харчування і громадськість в наслідок чого, різні види

26

встановлених правил спричинять реальні вдосконалення добробуту тварин. Всі хто

використовує тварин чи консультує з приводу їх використання, повинні отримати відповідне

навчання про добробут тварин.

Використана література

Agger, J.F. 1983. Production disease and mortality in dairy cows. Analysis of records from disposalplants from 1969-1982. Proc. 5th Int. Conf. Prod. Dis. Farm Anim. 308-311, Uppsala.

Appleby, M.C. 1997. Life in a variable world: behaviour, welfare and environmental design. Appl.Anim. Behav. Sci. 54, 1-19.

Arey, D.S. 1992. Straw and food as reinforcers for prepartal sows. Applied Animal BehaviourScience 33, 217-226.

Benus, I. 1988 Aggression and coping. Differences in behavioural strategies between aggresiveand non-aggressive male mice. Ph.D. thesis, University of Groningen.

Brantas, G.C. 1980. The pre-laying behaviour of laying hens in cages with and without layingnests. In The Laying Hen and its Environment., ed.R. Moss, Current Topics in VeterinaryMedicine and Animal Science 42, 129-132.

Broom, D.M. 1981. Biology of Behaviour. Cambridge University Press, Cambridge, 325pp.

Broom, D.M. 1982. Husbandry methods leading to inadequate social and maternal behaviour in cattle. In Disturbed Behaviour in Farm Animals, ed W. Bessei, Hohenheimer Arbeiten, 121, 42-50. Stuttgart: Eugen Ulmer.

Broom, D.M. 1983. The stress concept and ways of assessing the effects of stress in farm animals.Applied Animal Ethology 1, 79.

Broom, D.M. 1986 . Indicators of poor welfare. British Veterinary Journal 142, 524-526.

Broom, D.M. 1987. Applications of neurobiological studies to farm animal welfare. In Biology ofStress in Farm Animals: an Integrated Approach. ed. P.R. Wiepkema and P.W.M. van Adrichem,Current Topics in Veterinary Medicine and Animal Science 42, 101-110. Dordrecht: MartinusNijhoff.

Broom, D.M. 1988. The scientific assessment of animal welfare. Appl. Anim. Behav. Sci., 20, 5-19.

Broom, D.M. 1988 Relationship between welfare and disease susceptibility in farm animals. InAnimal Disease - a Welfare Problem, ed. T.E. Gibson, 22-29. London : British VeterinaryAssociation Animal Welfare Foundation.

Broom, D.M. 1989. Ethical dilemmas in animal usage. In The Status of Animals . ed. D. Patersonand M. Palmer, 80-86. Wallingford: C.A.B. International.

Broom, D.M. 1989. Overview of British animal welfare legislation. In Animal Welfare and the Law. ed. D.E. Blackman, P.N. Humphreys and P. Todd, 271-280. Cambridge: Cambridge University Press.

27

Broom, D.M. 1990. The importance of measures of poor welfare. Behavioural and Brain Sciences13, 14.

Broom, D.M. 1991. Animal welfare: concepts and measurement. Journal of Animal Science 69,4167-4175.

Broom, D.M. 1991. Assessing welfare and suffering. Behavioural Processes 25, 117-123.

Broom, D.M. 1992. Current attempts to improve welfare and possible links with farm animaldisease. In Proc. Soc. vet. Epidemiol. prev. Med., 10, 10-12, ed M.V. Thrusfield, Edinburgh.

Broom, D.M. 1993. Veterinary medicine and animal welfare : a forward view. InVeterinaryMedicine Beyond 2000, ed. A.R. Michell, 209-217. Wallingford : C.A.B. International.

Broom, D.M. 1993. Assessing the welfare of modified or treated animals. Livest. Prod. Sci., 36, 39-54.

Broom, D.M. 1993. A usable definition of animal welfare. Journal of Agricultural andEnvironmental Ethics, 6, suppl 2, 15-25.

Broom, D.M. 1994. The valuation of animal welfare in human society. In Valuing Farm AnimalWelfare, ed. R.M. Bennett, 1-7. Reading: University of Reading.

Broom D.M. 1994. The effects of production efficiency on animal welfare. In Biological basis ofsustainable animal production Proc. 4th Zodiac Symp. EAAP Publ. 67, ed. E A Huisman, J.W.M. Osse, D. van der Heide, S. Tamminga, B.L. Tolkamp, W.G.P. Schouten, C.E. Hollingsworthand G.L. van Winkel, 201-210. Wageningen: Wageningen Pers.

Broom, D.M. 1996. Animal welfare defined in terms of attempts to cope with the environment.Acta Agric. Scand. Sec. A. Anim. Sci. Suppl., 27, 22-28.

Broom, D.M. 1996. Scientific research on veal calf welfare. In Veal Perspectives to the Year 2000,Proc. Int. Symp., Le Mans, 147-153. Paris: Fйdйration de la Vitellerie Francaise.

Broom, D.M. 1997. Assessing the welfare of transgenic animals. In: Welfare Aspects of TransgenicAnimals, ed. L.F.M. van Zutphen and M. van der Meer, 58-67. Berlin: Springer.

Broom, D.M. 1997. Housing, production level and welfare. Proc. 9th Int. Conf. Prod. Dis. Farm.Anim. 1995, ed. H. Martens, 272-281. Stuttgart: Enke.

Broom, D.M. 1997. Welfare evaluation. Appl. Anim. Behav. Sci., 54, 21-23.

Broom, D.M. 1998. Welfare, stress and the evolution of feelings. Adv. Study Behav., 27, 371-403.

Broom, D.M. 1999. Animal welfare: the concept and the issues. In Attitudes to Animals: Views inAnimal Welfare, ed. F.L. Dolins, 129-142. Cambridge: Cambridge University Press.

Broom, D.M. 1999. Welfare and how it is affected by regulation. In Regulation of AnimalProduction in Europe, ed. M. Kunisch and H. Ekkel, 51-57. Darmstadt: K.T.B.L.

Broom, D.M. 1999. The welfare of dairy cattle. In: Proceedings of the25thInternational Dairy Congress, Aarhus 1998. III Future Milk Farming, ed. K. Aagaard, 32-

28

39.Aarhus: Danish National Committee of I.D.F.Congress, Aarhus 1998. III Future Milk Farming, ed. K. Aagaard, 32-39. Aarhus: Danish National Committee of I.D.F.

Broom, D.M. 2000. Welfare assessment and problem areas during handling and transport. In Livestock handling and transport, 2nd edn., ed. T. Grandin, 43-61. Wallingford: C.A.B.I.

Broom, D.M. 2001. Assessing the welfare of hens and broilers. Proc. Aust. Poult. Sci. Symp., 13, 61-70.

Broom, D.M. 2001. Evolution of pain. In Pain: its nature and management in man and animals, ed. Soulsby, Lord and Morton, D. Roy. Soc. Med. Int. Cong. Symp. Ser., 246, 17-25.

Broom, D.M. 2001. Coping, stress and welfare. In Coping with Challenge: Welfare in Animals including Humans. Ed. D.M. Broom, 1-9. Berlin: Dahlem University Press.

Broom, D.M. 2002. Does present legislation help animal welfare? Landbauforschung Vцlkenrode, 227, 63-69.

Broom, D.M. and Corke, M.J. 2002. Effects of disease on farm animal welfare. Acta vet. Brno, 71, 133-136.

Broom, D.M. & Johnson, K.G. 1993. Stress and Animal Welfare. Dordrecht:Kluwer 211pp.

Broom, D.M. and Leaver, J.D., 1978. The effects of group-rearing or partial isolation on later social behaviour of calves. Anim. Behav. 26. 1255-1263.

Broom, D.M., Mendl, M.T. and Zanella, A.J. 1995. A comparison of the welfare of sows in different housing conditions. Anim. Sci., 61, 369-385.

Classen, H.L. 1992. Management factors in leg disorders. In: Bone Biology and Skelatal Disorders in Poultry ed. by Whitehead, C.C. 195-211. Carfax Pub. Co. Abingdon.

Cronin, G.M. & Wiepkema, P.R. 1984. An analysis of stereotyped behaviours in tethered sows.Annales de Recherches Vйtйrinaires 15, 263-270.

Dдmmrich, K. 1987. Organ change and damage during stress - morphological diagnosis. In:Biology of Stress in Farm Animals: an Integrated Approach, P.R. Wiepkema and P.W.M. vanAdrichem (Eds). Martinus Nijhoff, Dordrecht.

Dawkins, M.S. 1990. From an animal's point of view: motivation, fitness, and animal welfare.Behav. Brain Sci., 13, 1-61.

Duncan, I.J.H., Beatty, E.R., Hocking, P.M. & Duff, S.R.I. 1991. Assessment of pain associatedwith degenerative hip disorders in adult male turkeys. Research in Veterinary Science 50, 200-203.

29

Duncan, I.J.H. & Petherick, J.C. 1991. The implications of cognitive processes for animal welfare.Journal Animal Science 69, 5017-5022.

Feddes, J.J.R. and Fraser, D. 1993. Non-nutritive chewing by pigs: implications for tail-biting andbehavioural enrichment in Livestock Environment IV ed. E. Collins and C. Boon 521-527. St.Joseph Mich.: American Society of Agricultural Engineers.

Fraser, A,.F. & Broom, D.M. 1990. Farm Animal Behaviour and Welfare. Bailliиre Tindall.London, 437pp.

Fraser, D. 1993. Assessing animal well-being: common sense, uncommon science. In FoodAnimal Well-being, 37-54. West Lafayette, Indiana: USDA and Purdue University.

Friend, T.H. Dellmeier, G.R. and Gbur, E.E. 1985. Comparison of four methods of calfconfinement. 1. Physiology. J. Anim. Sci. 60, 1095-101.

Galindo, F. 1994. The relationships between behaviour and the occurrence of lameness in dairycows. PhD thesis, University of Cambridge.

Galindo, F. and Broom, D.M. 1993. The occurrence of lameness in relation to individualbehavioural responses in dairy cows. In Proc. Int. Cong. Appl. Ethol. ed. M. Nichelmann, H.K.Wierenga and S. Braun, 318-320. Darmstadt: K.T.B.L.

Galindo, F., Broom, D.M. and Jackson, P.G.G. 2000. A note on possible link between behaviour and the occurrence of lameness in dairy cows. Appl. Anim. Behav. Sci., 67, 335-341.

Galindo, F. and Broom, D.M. 2000. The relationships between social behaviour of dairy cows and the occurrence of lameness in three herds. Res. Vet. Sci., 69, 75-79.

Gentle , M.J. 1986. Neuroma formation following partial beak amputation (beak-trimming) in thechicken. Research in Veterinary Science, 41, 383-385.

Grшndalen, T. and Vangen, O. 1974. Osteochondrosis and arthrosis in pigs V A comparison of theincidence in three different lines of Norwegian Landrace pigs. Acta Vet. Scand. 15, 61-79.

Havenstein, G.B., Ferket, P.R., Scheideler, S.E. and Larson, B.T. 1994. Growth, livability and feedconversion of 1957 vs. 1991 broilers when fed "typical" 1957 and 1991 broiler diets. Poult. Sci.73, 1785-1794.

von Holst, D. 1986. Vegetative and somatic components of tree shrews' behaviour. Journal of theAutonomic Nervous System, Supplement. 657-670.

Hughes, B. 0. & Black, A. J. 1973. The preference of domestic hens for different types of batterycage floor. British Poultry Sciences 14, 615-619.

Hughes, B.O. and Duncan, I.J.H. 1988a. Behavioural needs: can they be explained in terms ofmotivational models? Appl. Anim. Behav. Sci. 20, 352-355.

Hughes, B.O. and Duncan, I.J.H. 1988b. The notion of ethological 'need', models of motivation andanimal welfare. Anim. Behav. 36, 1696-1707.

30

Hutson, G. D. 1989. Operant tests of access to earth as a reinforcement for weaner piglets. AnimalProduction 48, 561-569.

Kestin, S.C., Adams, S.J.M. and Gregory, N.G. 1994. Leg weakness in broiler chickens, a reiew ofstudies using gait scoring. In: Proc. 9th Euro. Poultry Conf., Glasgow, Vol.II, 203-206, WPSA.

Ketelaar-de Lauwere, C.C. and Smits, A.C. 1989. Onderzoek naar de uit ethologisch oogpuntminimaal gewenste boxmaten voor vleeskalveren met een gewicht van 175 tot 300 kgk. IMAGRapport 110, IMAG, Wageningen.

Ketelaar-de Lauwere, C.C. and Smits, A.C. 1991. Spatial requirements of individually housed vealcalves of 175 to 300 kg. In New Trends in Veal Calf Production. Metz, J.H.M. and Groenestein,C.M. (Eds). 49-53, EAAP Publications No. 52, Wageningen : Pudoc.

Knowles, T.G. & Broom, D.M. 1990 . Limb bone strength and movement in laying hens from different housing systems. Veterinary Record 126, 354-356.

Koolhaas, J.M., Schuurmann, T. & Fokema, D.S. 1983. Social behaviour of rats as a model for the psychophysiology of hypertension, in Biobehavioural Bases of Coronary Heart Disease, eds. T.M. Dembrowski, T.H. Schmidt and G. Blumchen), Karger,Basel, 391-400.

Manser, C.E., Elliott, H., Morris, T.H. and Broom, D.M. 1996. The use of a novel operant test todetermine the strength of preference for flooring in laboratory rats. Lab. Anim., 30, 1-6.

Marchant, J.N., & Broom, D.M. 1994. Effects of housing system on movement and leg strength insows. Applied Animal Behaviour Science, 41, 275-276.

Marchant, J.N. & Broom, D.M. 1996. Effect of dry sow housing conditions on muscle weight andbone strength. Animal Science. 62, 105-113.

McGlone, J.J. and Curtis, S.E. 1985. Behaviour and performance of weanling pigs in pens equippedwith hide areas. J. Anim. Sci. 60, 20-24.

Mendl, M., Zanella, A.J. & Broom, D.M. 1992. Physiological and reproductive correlates ofbehavioural strategies in female domestic pigs. Animal Behaviour 44, 1107-1121.

Moberg, G.P. 1985. Biological response to stress: key to assessment of animal well-being? In:Animal Stress, ed. G.P. Moberg, G.P. 27-49. Bethesda, Md: American Physiological Society.

Nicoll, C.S. and Russell, S.M. 1990. Editorial Endocrinology, 127, 985-989.

Norgaard-Nielsen, G. 1990. Bone strength of laying hens kept in an alternative system, comparedwith hens in cages and on deep litter. British Poultry Science 31, 81-89.

van Putten, G. and Elshof, W.J. 1978. Zusatzfьttering von Stroh an Mдstkдlber. Aktuelle Arbeitenzur artgemдssen Tierhaltung 233, 210-219. KTBL. Darmstadt.

van Rooijen, J. 1980. Wahlversuche, eine ethologische Methode zum Sammeln von Messwerten,und Haltungseinflusse zu erfassen und zu beurteilen. Aktuelle Arbeiten zur artgemдssenTierhaltung, K.T.B.L. - Schrift, 264, 165-185.

31

Simonsen, H.B. 1993. PST treatment and leg disorders in growing swine: a welfare hazard. Livest.Prod. Sci. 36, 67-70.

Tannenbaum, J. 1991. Ethics and animal welfare: the inextricable connection. Journal of theAmerican Veterinary Medical Association 198, 1360-1376.

Toates, F. and Jensen, P. 1991. Ethological and psychological models of motivation: towards asynthesis. In: J.A. Meyer and S. Wilson (Eds) Farm Animals to Animats, MIT Press, Cambridge,pp. 194-205.

Trunkfield, H.R., Broom, D.M., Maatje, K., Wierenga, H.K., Lambooy, E. and Kooijman, J. 1991. Effects of housing on responses of veal calves to handling and transport. In New Trends in VealCalf Production ed. J.H.M. Metz and C.M. Groenestein, 40-43. Wageningen: Pudoc.

Vestergaard, K. 1980 . The regulation of dustbathing and other behaviour patterns in the laying hen:a Lorenzian approach. In The Laying Hen and its Environment, ed. R. Moss, Current Topics inVeterinary Medicine and Animal Science 8, 101-113. The Hague: Martinus Nijhoff.

Waran, N.K. and Broom, D.M. 1993. The influence of a barrier on the behaviour and growth ofearly-weaned piglets. Anim. Prod., 56, 115-119.

Webster, A.J.F., Saville, C., Church, B.M., Gnanasakthy, A., Moss, R. 1985. The effect of differentrearing systems on the development of calf behaviour. Br. Vet. J. 141, 249-264.

Wierenga, H.K. 1987. Behavioural problems in fattening bulls. In: Welfare aspects of housingsystems for veal calves and fattening bulls. M.C. Schlichting and D. Smidt (Eds.). 105-122.Luxembourg C.E.C. EUR 1007 EN.

Willeberg, P. 1993. Bovine somatotropin and clinical mastitis: epidemiological assessment of thewelfare risk. Livest. Prod. Sci., 36, 55-66.

de Wilt, J.G. 1985. Behaviour and Welfare of Veal Calves in Relation to Husbandry Systems. Thesis,Agricultural University, Wageningen.

Wood-Gush, D.G.M. and Beilharz, R.G. 1983. The enrichment of a bare environment for animals inconfined conditions. Appl. Anim. Ethol., 10, 209-17.

Young, P.J., Carruthers, J. and Lawrence, A.B. 1994. The effect of a foraging device (TheEdinburgh Foodball) on the behaviour of pigs. Appl. Anim. Behav. Sci., 39, 237-247.

"Animal Welfare

28/6/99"