ФРАНКІВЕЦЬУЧИТЕЛЕМ ШКОЛА СТОЇТЬ Іван Франко

ЧАСОПИС ДРОГОБИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені ІВАНА ФРАНКА 26 грудня 2014 р. № 55 (221)

Веселою колядою, щирою молитвою нехай відгукнеться у Вашомусерці світло зорі, що засіяла над Вифлеємським вертепом. А радісназвістка про народження Ісуса наповнить Вас вірою, любов’ю і надієюна довге і щасливе життя у Божій ласці, в мирі, злагоді та в достатку.

Хай оповиває Ваші оселі у ці святкові дні лише тепла і добра ауранеповторної Божої благодаті, а наступний рік неодмінно виявитьсящасливішим та радіснішим за минулий. Миру, злагоди, добробуту,міцного здоров’я під безхмарним, блакитним небом нашої України!

о. Олег КЕКОШ,капелан університету

Різдво Христове посідає особливе місце в житті кожної людини, зігріває теплом родинноговогнища та дарує радість душевного спілкування з близькими людьми. А Новий рік завждипов’язаний із новими сподіваннями: ми будуємо плани, визначаємо нові рубежі, яких прагнемодосягти. Тож щиро бажаю, щоб здійснилися Ваші найпотаємніші мрії, щоб були здоровими іщасливими Ваші рідні та щоб мир, спокій і благополуччя запанували у Вашому домі та нашійкраїні.

Здоров’я Вам, бадьорості духу, теплоти стосунків, любові, щастя та успіхів, відчуття впевненостій гордості, багато приємної роботи, результатами якої втішатимуться люди.

Нехай прийдешній рік буде щедрим для Вас на цікаві плани та творчі успіхи, принесе із собоюсмак нових перемог, впевненість у правильності обраної професії – навчання і виховання майбутніхучителів. Нехай Ваша душа завжди буде відкритою для добра й любові!

Веселої Вам коляди, смачної куті та щасливого Нового року!

ШАНОВНА АКАДЕМІЧНА СПІЛЬНОТО!

Шановні викладачі тапрацівники університету!

Дорогі студенти!

Вітаю Вас із Новим 2015 роком та Різдвом Христовим!Від усієї душі бажаю Вам міцного здоров’я, щастя,

достатку, здійснення всіх планів і сподівань. Нехай Новий

Шановна університетська громадо!

Олена Анатоліївна КУЦИК, голова профкому працівників

Сердечно вітаю Вас зі світлими і радісними святами, які об’єднують у собідитинство, наше сьогодення, мрії про майбутнє, – Новим роком та Різдвом Христовим!

У 2015 році бажаю Надії, Любові та Віри. Віри в себе і в процвітання нашої держави.Подаруймо любов та тепло наших сердець, увагу і турботу нашим близьким, щобщасливих людей стало більше.

Нехай Новий рік та світла Різдвяна зоря принесуть у Вашу домівку веселий настрій,здоров’я, щастя, гучну радісну щедрівку та колядку. Нехай збудуться Ваші сподівання,минуть труднощі і примножаться успіхи та здобутки! Мирного Вам неба! Гарногонастрою та успішної долі на довгі роки!

З Новим роком! З Різдвом Христовим!

Дорогі друзі!

Ігор Олексійович ГІВЧАК,голова студентського профкому

Різдвяної ночі хай Ангел ГосподнійЗасіє щастям у Вашій господіВашу світлицю сяйвом осяє,З неба дарунки щиро складає:Віру у серця, вічність у душу,

Мудрість у скроні, статку в долоні!Смачної куті, щастя в житті!

Дзвінкої коляди і ніякої біди!

рік буде радісним, мирним, благодатним, принесе злагоду тадостаток у Вашу родину, а святковий Різдвяний передзвін утвердитьнезгасну віру у здійснення найзаповітніших мрій і задумів.

Бажаю, щоб у Ваших колективах панувала злагода, впевненість усвої силах, а творча праця приносила вагомі здобутки. Доброї долі,достатку доволі, смачної куті та добра у житті!

Надія Володимирівна СКОТНА, ректор, професор

Франківець2 26 грудня 2014 р. № 55 (221) 26 грудня 2014 р. № 55 (221)

Бажаємо подальших науковихзвершень та творчих здобутків!

РЕКТОРАТ

ВІТАЄМО ІЗ ЗАХИСТОМ!

Студентка філологічного факультетуМарія Сенета (гр.УА-53) нагороджена дип-ломом І ступеня за зайняте І місце у фі-нальному етапі ІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та сту-дентської молоді ім. Т. Шевченка за найви-щим V рівнем складності. 18 грудня рек-тор університету проф. Н. Скотна вручилацей диплом студентці М. Сенеті на засідан-ні вченої ради нашого університету.

МАРІЯ СЕНЕТА – ПЕРЕМОЖЕЦЬМІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ

Дрогобицький державний педагогічнийуніверситет ім. І. Франка і автор цих рядків– “ровесники”: наш навчальний закладбув заснований у квітні 1940 року, я наро-дився на кілька місяців пізніше. Нашеперше “побачення” відбулося через 17 ро-ків, коли 1 вересня 1957 року став студен-том І курсу фізико-математичного факуль-тету Дрогобицького державного педаго-гічного інституту ім. І. Франка.

Франків педінститут у Дрогобичі зразка1957 року – це два факультети: філологіч-ний та фізико-математичний, два навчаль-них корпуси (сьогодні філологічний фа-культет і головний). Бібліотека розміщува-лась у теперішньому корпусі музично-пе-дагогічного факультету, деканат фізмату ілабораторії кафедри фізики – на третьомуповерсі головного корпусу, навчальнімайстерні – у приміщеннях теперішньогоскладу. Студенти мешкали у двох гурто-житках: на вул. Лесі Українки, 29 таФабричній, 5. Заняття з фізичного вихо-вання проходили у теперішньому примі-щенні спортивного залу. За 75 років не змі-нила свого розміщення лише каса.

Кілька слів про студентів та викладачів.Усього в інституті навчалось 826 студентів:з них – на фізматі – 266. На 10 кафедрахпрацювали 83 викладачі: з них – на фізматі– 30. На кафедрах фізики та математикине було жодного кандидата наук. Доцентівв інституті налічувалось всього 5.

1960 року до нашого педінституту при-єднують Львівський педагогічний інсти-тут. Дрогобицькому педінституту переда-

ють низку будівель, які звільнились піс-ля приєднання Дрогобицької області доЛьвівської: вул. Стрийська, 3 (Дрогобиць-кий обласний КГБ), вул. Нечуя-Левиць-кого, 2, пл.Театральна. У переобладнанніприміщень обласного КГБ у навчальнікабінети та лабораторії брали участь сту-денти, у тому числі і я. Ми пережилисправжній шок, коли доводилося знімати“в’язничне обладнання” з камери, в якійрозстрілювали в’язнів.

Після приєднання Львівського педінс-титуту у нашому закладі число кандидатівнаук і доцентів зросло на 23 особи. На фі-зико-математичному факультеті став пра-цювати доцент, кандидат фізико-матема-тичних наук Артур Борисович Шнейдер,який створив школу з фізики напів-провідників. Два поверхи колишньої в’яз-ниці КГБ перетворилися у науково-дос-лідні лабораторії. До наукових дослідженьшироко залучалися студенти. Під керів-ництвом доц. А. Шнейдера десять викла-дачів факультету захистили кандидатські ідокторські дисертації. Фізико-математич-ний факультет став базовим для періо-дичного проведення міжнародних шкіл-конференцій із фізики напівпровідників.З 1980 року на фізматі почав працюватиВасиль Бойчук, тепер доктор фізико-ма-тематичних наук, професор, який із часомстворив наукову школу з теоретичноїфізики.

Важливим чинником розвитку мате-матичної освіти в педінституті стало про-ведення, починаючи з 1967 року, щоріч-

них всесоюзних шкіл-конференцій з мате-матичного програмування, керівникомяких був професор Московського інже-нерно-будівельного інституту доктор фізи-ко-математичних наук Симон Зуховиць-кий. Студенти та викладачі фізмату моглипослухати лекції та наукові повідомленняпровідних математиків колишнього Ра-дянського Союзу. Згодом естафету прове-дення таких шкіл-конференцій підхопилильвівські професори, доктори фізико-ма-тематичних наук В’ячеслав Скоробагать-ко та Богдан Пташник. Молоді математикичерпали на таких зібраннях ідеї для влас-них досліджень, знаходили майбутніх нау-кових керівників. Велику організаційнуроботу на місці виконували доцентиВ. Павлов та М. Галь.

Перша докторська дисертація з матема-тики на факультеті була захищена Богда-ном Винницьким 1996 року. Більша час-тина теперішнього складу кафедри мате-матики – це учні проф. Б. Винницького,серед яких один, В.Дільний, уже підго-тував до захисту докторську дисертацію.Науковим керівником, а потім консультан-том, Б.Винницького був доктор фізико-математичних наук, професор МирославШеремета, який певний час працював упедінституті і помітив здібного студента.

Читач, який знає сучасний стан нашогозакладу, може зрозуміти динаміку зрос-тання Дрогобицького державного педаго-гічного університету за останніх 75 років.

Юрій КИШАКЕВИЧ, професор, проректор з науково-

педагогічної роботи

ПРО ДИНАМІКУ РОЗВИТКУ НАШОГО УНІВЕРСИТЕТУ

За тиждень після звернення одного звикладачів університету про потребу 37 ба-тальйону тероборони в тепловізорі сту-денти і викладачі університету зібрали 26025 гривень, частину з яких було переданонотаріусу Олені Куртяк, решту – викла-дачеві, який ініціював збір коштів.

Всього студенти і викладачі університе-ту у 2014 р. передали захисникам України

УНІВЕРСИТЕТ і АТО 51,7 тис. гривень благодійних внесків безврахування коштів переданих бійцям АТОіндивідуально. Зараз в університеті навча-ється 16 студентів денної форми навчанняі 5 студентів заочної форми навчання,батьки яких беруть участь у бойових діяху зоні АТО, 16 студентів денної та заочноїформ навчання самі є учасниками АТО.

Юрій Кишакевич,проректор, професор

18 грудня на засіданні вченої ради Ге-неральний консул Республіки Польща уЛьвові Ярослав Дрозд вручив ректоровіуніверситету посвідчення Заслуженогодіяча культури Польщі. Посвідчення даєправо відвідувати безкоштовно всі музеїРеспубліки Польща. На врученні був при-сутній почесний доктор нашого універ-

РЕКТОР – ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ КУЛЬТУРИ В ПОЛЬЩІ

25 листопада у Центрі душпастирства молоді відбувся „Осінній бал першокурсників”.Протягом двох місяців студенти V курсів відділення хореографії факультету початковоїосвіти проводили репетиції з вибраними групами студентів усіх факультетів та інсти-тутів, щодо підготовки до осіннього балу. На балу виступили 7 груп студентів, які де-монстрували свою хореографічну майстерність. Між виступами танцювальних парстуденти спеціальностей „Професійна освіта” та „Технологічна освіта” показали моделіодягу, ними сконструйовані. Присутні слухали виступи солістів, які перемогли у уні-верситетському конкурсі „Дебют”. Осінній бал закінчився врученням нагород пере-можцям „Дебюту” та учасникам танцювального вечора.

ситету Ґжеґош Юзефчук. Ректор вручилаЯрославу Дрозду подяку за сприяння спів-праці між нашими двома країнами та ака-демічними спільнотами нашого універ-ситету і вищих шкіл Республіки Польща,а також пам’ятну медаль, виготовлену до70-річчя нашого університету.

РЕДАКЦІЯ

ОСІННІЙ БАЛ ПЕРШОКУРСНИКІВ

ДО 75-РІЧЧЯ УНІВЕРСИТЕТУ

Викладача кафедри практики англій-ської мови Уляну Василівну Науменкоз успішним захистом дисертації на здо-буття наукового ступеня кандидата педа-гогічних наук (науковий керівник – проф.В.Ю. Ковальчук).

Викладача кафедри спортивних дис-циплін та методики їх викладання АннуВікторівну Чепелюк із успішним захис-том дисертації на здобуття наукового сту-пеня кандидата педагогічних наук (нау-ковий керівник – канд. пед. наук, доцентГ.Д. Кондрацька)

Франківець326 грудня 2014 р. № 55 (221) 26 грудня 2014 р. № 55 (221)

5 – 7 грудня у Дрогобицькому держав-ному педагогічному університеті ім. І. Фран-ка відбувся VIІ Всеукраїнський відкритийконкурс баяністів-акордеоністів “Візе-рунки Прикарпаття”.

Конкурс проводиться на базі кафедринародних музичних інструментів та вокалумузично-педагогічного факультету Фран-кового університету за підтримки Націо-нальної Всеукраїнської музичної спілкий Асоціації баяністів та акордеоністівУкраїни та при сприянні Міністерстваосвіти і науки України в рамках науково-мистецького проекту “Львівська школабаянно-акордеонного мистецтва”, якийвключений до плану наукових дослідженьвищезазначеної кафедри. Ідейнимнатхненником та ініціатором конкурсу,його головною рушійною силою виступивкандидат педагогічних наук, доцент Анд-рій Душний. Партнер заходу – компанія“Баян, акордеон – центр” на чолі із заснов-ником та директором Геннадієм Бардов-ським (м. Львів), який нагородив журі,членів оргкомітету та переможців конкур-су золотими та срібними іменними серти-фікатами.

Вітальні адреси проголосили: головаоргкомітету – ректор університету, докторфілософських наук, професор НадіяСкотна; завідувач кафедри народних му-зичних інструментів та вокалу, професорКорнелій Сятецький; заступник декана з

“ВІЗЕРУНКИ ПРИКАРПАТТЯ – 2014”

наукової роботи та міжнародної співпраці,кандидат педагогічних наук, доцент ІванФрайт; голова журі – народний артистУкраїни, соліст Житомирської обласноїфілармонії, композитор Віктор Губанов;заслужений працівник культури України,директор Запорізького музичного учили-ща ім. П. Майбороди Сергій Пелюк; заслу-жений працівник культури України, заві-дувач цикловою комісією відділу народнихінструментів Дрогобицького музичногоучилища ім. В. Барвінського Віктор Чумак;арт-директор конкурсу – магістр ВалерійШафета.

У цьогорічному конкурсі взяли участь36 солістів та 12 колективів з початкових івищих навчальних закладів України таПольщі. Вже вдруге у “Візерунках При-карпаття” беруть участь учасники із за-кордону, що свідчить про визнання цьогомистецького явища і за межами нашоїдержави. Водночас, на базі конкурсу про-водиться велика профорієнтаційна діяль-ність, яка унаочнена низкою абітурієнтівщо вступають на музично-педагогічнийфакультет останніми роками.

До складу журі запрошені авторитетніособистості баянно-акордеонного мис-тецтва, виконавці, науковці, композиторита диригенти, організатори мистецькогожиття України, серед яких: Віктор Губа-нов (Житомирське музичне училищеім. В. Косенка); Ярослав Олексів (Львівсь-

ка національна музична академія ім. М. Ли-сенка); Віктор Чумак, Юрій Чумак, СергійМаксимов (Дрогобицьке державне му-зичне училища ім. В. Барвінського); Сер-гій Карась (Київська дитяча академія мис-тецтв); Анатолій Нікіфорук (Хмельницькедержавне музичне училище ім. Вл. Зарем-би); Сергій Пелюк (Запорізьке музичнеучилище ім. П. Майбороди); Сергій Бар-вік-Карпатський (Мукачівський держав-ний університет).

В рамках конкурсу відбулись: VIIІ Між-народна науково-практична конференція“Народно-інструментальне мистецтво назламі ХХ – ХХІ століть”, на якій із пові-домленнями виступили представники ізрізних навчальних закладів України, Росії,Китаю, а тези та матеріали конференціїбули надруковані на час її проведення;національний фестиваль баянно-акор-деонного мистецтва, за участю солістів таколективів Дрогобицького державного пе-дагогічного університету ім. І. Франка(оркестру народних інструментів музич-но-педагогічного факультету під керів-ництвом Романа Стахніва), Львівської на-ціональної музичної академії ім. МиколиЛисенка (Владислава Левицького, БогданаКожушка, Антона Стецюка – клас Ярос-лава Олексіва), Житомирського музично-го училища ім. Віктора Косенка (ВіктораГубанова, тріо народних інструментів “Бо-леро”: Віктор Губанов (баян), ВалентинаНагірняк (домра), Леонід Виговський (ба-лалайка)) та Дрогобицького музичногоучилища ім. Василя Барвінського (ВіталіяСалія – клас Віктора Чумака); лекція кан-дидата мистецтвознавства Юрія Чумака(Дрогобич) на тему “Постать Віктора Вла-сова в баянному світлі сучасності”; майс-тер-клас кандидата мистецтвознавстваЯрослава Олексіва (Львів); презентаціянавчальних посібників “Педагогічний ре-пертуар для оркестру (ансамблю) народ-них інструментів. Випуск 2” та “КостянтинСоколов. Педагогічний репертуар музи-канта-інструменталіста” під редакцією таупорядкуванням доцента Андрія Душногота старшого викладача Валерія Шафети).

Наші результати – диплом з відзнакоюотримав Михайло Щерба (клас доцентаАндрія Душного).

РЕДАКЦІЯ

11 грудня в актовій залі головного корпусу Дрого-бицького державного педагогічного університету іменіІвана Франка кафедра психології презентувала мо-нографію „Особистісно-професійний розвиток май-бутнього педагога”, яка є результатом п’ятирічних нау-кових досліджень проблем підготовки педагогічнихкадрів. На презентації виступили: професор МирославСавчин, доцент Леся Василенко, доцент Світлана Ма-щак, доцент Галина Лялюк, ст. викладач Андрій Зи-мянський, викладач Марія Заміщак, доцент, докторантінституту психології НАПН Ігор Галян, студентськийкапелан о. Олег Кекош, професор Микола Зимомря,професор Юрій Кишакевич. Присутні дали високуоцінку колективної монографії. РЕДАКЦІЯ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ МОНОГРАФІЇ ПРОФЕСОРА МИРОСЛАВА САВЧИНА

18 листопада в Дзеркальній залі Львів-ського національного університету ім.І. Франка відбулась презентація словника“Лексикон античної словесності” за ред.доцентів кафедри світової літературиДДПУ ім. І. Франка Мирона Борецькогоі Василя Зварича. У презентації книгивзяв участь доц. кафедри світової літера-тури та славістики нашого університетуВасиль Зварич, один із упорядників та

ПРЕЗЕНТАЦІЯ СЛОВНИКА„ЛЕКСИКОН АНТИЧНОЇ СЛОВЕСНОСТІ”

редакторів книги, а також доц. кафедрикласичної філології ЛНУ ім. І. Франка ЛінаГлущенко, проф. Львівської національноїмузичної академії ім. Миколи Лисенка,доктор філософських наук Марія Кашуба,проф. кафедри класичної філології ЛНУім. І. Франка Андрій Содомора, проф.кафедри історії філософії ЛНУ ім. І. Фран-ка Ігор Захара, завідувач кафедри іно-земних мов Львівського національногомедичного університету ім. Данила Га-лицького Лариса Смольська та інші.

РЕДАКЦІЯ

Франківець4 26 грудня 2014 р. № 55 (221) 26 грудня 2014 р. № 55 (221)

“Ой Андрію, Андрію, даруй нам на-дію!” – гучно лунало 15 грудня із вустучасників Андріївських вечорниць набіологічному факультеті.

Організаторами та учасниками вечорабули студенти І та ІІ курсу напрямівпідготовки “Екологія”, “Географія” такуратори цих груп.

Розпочали свято ведучі Аліна Романчикта Руслан Сендак, які звернулися до при-сутніх із вітальними словами, розповілигостям про історію свята, необхідністьзбереження народних традицій, звичаїв таобрядів. Чудовим відкриттям було ви-конання пісні “Україна – це ми”. Щедроприйняла вечорниці добра та дбайливагосподиня Аліна Федченко. Як і годиться,першими до оселі завітали дівчата іздзвінкими піснями, колядами та жартами.Не забули вони й про ворожіння, які

АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ У БІОЛОГІВ

Не сьогодні це сказано:Час народжувати і час помирати,

Час руйнувати і час будувати,Час розкидати каміння і час

збирати,Час мовчати і час говорити!...

Такими словами розпочали свій виступпершокурсники біологічного факультету.

На святі були викладачі і студенти всіхкурсів та спеціальностей. Перед гостямивиступили: С.Я. Волошанська, декан біо-логічного факультету; В.І. Стахів, доцентзаступник декана з наукової роботи і між-народної співпраці; М.Й. Цайтлер, доценткафедри екології та географії. Організа-тор заходу – куратор групи БХ-11, доцентГ.В. Кречківська.

Усі студенти, принесли у серця людейкрапельку жалю, скорботи за тими, хтогероїчно йшов за ідею, за те, що УКРАЇ-НА ВІЛЬНА І ЄДИНА, має право на роз-виток і процвітання. За столами, у ріднійаудиторії, сиділи небайдужі викладачі істуденти, значна більшість котрих зналаціну незалежності нашої України, і з болему серці вслу-халися в скорботні слова по-дяки і відчаю. Вони були звичайнимилюдьми, віддали за наш спокій найдо-рожче, СВОЄ ЖИТТЯ.

Лунали слова, що голосили про горематері, жаль дружини, дівчини, зламанудолю дочки чи сина. І заклик до матерів,щоб не плакали, а дали поплакати Україні.Вже не тече кров із ран їхніх синів, неболить душа за Україну, бо пішла у світкращий, у світ до Бога, щоб молитися занас із Вами.

Ми єдині і маємо обороняти нашуБатьківщину. Можливо не для себе, а длямайбутнього своїх дітей. Вони зможутьпишатися батьками, котрі, не побоявшисьворога, пішли під кулі, бо палав вогонь усерці їхньому.

Пролунала українська пісня “Молитваза Україну”, яка була молитвою за весьстражденний край. На обличчя присутніхнаверталися сльози, люди небайдужі догоря інших, а вдячність їхня безмежна.

Ушанувавши пам’ять загиблих героїв,студенти довели свою небайдужість донинішньої ситуації.

Хоч і болить душа за рідним краєм.Стоятимемо, не впадемо на коліна.“Жива.. Не вмре…,” – обнявшись

заспіваємо.Ми всі твої Вкраїно. Ми – Родина.

Такими словами можна передати пере-конання людей, що долучилися до цьогозаходу. Їм неоднаково, що ганьбитьсянаша героїчна, рясно скроплена кров’юпрадідів, історія, що помирають невиннілюди, руйнуються долі, течуть рікамисльози. Ми закликаємо всіх до вшануван-ня пам’яті загиблих. Адже це люди, щоборолися за краще життя для всіх україн-ців, на жаль, залишившись без власного.

Наталія ЛУЧКІВ,студ. гр. БХ-11 (біологічний ф-т)

ВШАНУВАННЯ РІЧНИЦІГІДНОСТІ І СВОБОДИ НА

БІОЛОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІперейняли від своїх бабусь та матерів: навишневу гілку, люстерко, чоботи, підкову,дрова, приготували для хлопців калиту табагато іншого. Із гучними та веселимипіснями на вечорниці завітали й парубки,які принесли неабияку радість дівчатам.Хвалилися перед ними хто кращий на-речений, намагались знайти свою судже-ну. Жарти та сміх переповнювали зал.

Насамкінець учасники свята разом ізглядачами урочисто виконали пісню“Україна колядує”. Господиня запросилавсіх до святкового столу скуштувати рум’-яних пампушків, смачного узвару, апетит-них вареників, солодощів та багато іншо-го. Під час частування лунало багато коля-док та щедрівок.

Надія ФІЛЬ,ст. лаборант комп’ютерного класу

Загальновідомо, що наш університет –не тільки місце навчання, а й можливістьвсебічного розвитку особистості.

Доктор філософських наук, професоркафедри філософії ім. В.Г. Скотного Тетя-на Біленко вже протягом тривалого часуорганізовує філософський дискусійнийклуб. Участь у ньому сприяє моральномурозвитку особистості, формуванню філо-софського світогляду в студентів, набуттюнавиків самоаналізу, самовиховання,становленню цілісної особистості, допо-магає знайти і усвідомити місце людини всвіті. Усвідомлюючи значення творчоїреалізації молоді, Тетяна Іванівна підтри-мала і посприяла ініціативі студенткиОльги Кісіль (УА-23) про літературний ве-чір. Тому в рамках філософського дис-кусійного клубу відбувся літературнийдебют під назвою “Це всього лиш вірші –поклики душі”. Свої поезії декламувалистуденти ІІ курсу філологічного факульте-ту, а саме: Лідія Пащенко (У-21), ХристинаТокар (УП-25), Лілія Шевців (УА-24), ДіанаПартика (УА-24).

Лідія Пащенко, що була основною фігу-рою заходу, у своїх творах зачепила чо-тири основні тематичні блоки, на які і булоподілене все дійство: 1. Любовна тематика;2. Тематика душі і долі; 3. Національнатематика; 4. Християнська тематика. Це

ЗВИЧНА ЗУСТРІЧ В ДІАЛОЗІ ЛІТЕРАТУРИбув перший виступ молодоїпоетеси перед численноюаудиторією. Її вірші про кохан-ня, частіше нещасливе, роз-чулили не одного слухача.Схвальні відгуки про своютворчість Лідія отримала і відК. Іваночко, кандидата філо-логічних наук, доцента кафедриукраїнської мови.

Христина Токар зворушилаприсутніх щирістю та відвер-тістю декламації своїх віршівпро Україну, долю та релігію.

Гості із захопленням слухали юну поетесу,адже це справді талановита і віддана своїйсправі дівчина.

Лілія Шевців на цьому заході показаласебе особливо багатогранно: вона гралана гітарі, співала пісні, декламувала пое-зію. Музика, поєднана з виконанням вір-шів, створювала особливу атмосферу іпроникала в саме серце слухача. Глибокі іправдиві слова її пісні та вірша змусиликожного замислитись про справжні цін-ності у нашому житті, переосмислитинаше ставлення до рідної матері.

Діана Партика порушила у своїх віршахтакі важливі проблеми: молодість і ста-рість, значення та актуальність ТарасаШевченка у наш час. Її поезія нагадала нам,що молодість швидко минає, тому потріб-но прожити так, що без жалю згадуватипро неї.

Кожен після літературного вечора вий-шов духовно збагаченіший, замисленийпро вічні цінності та шляхи самовдоско-налення. Дякуємо Тетяні Іванівні Біленкоі викладачам, які відвідали захід, за під-тримку студентських ідей. Сподіваємось,що це не остання подія, яку організовуєфілософський дискусійний клуб.

Володимир САВЧУК,студ. гр. У-21 (філологічний ф-т)

27 листопада у Центрі душпастирствамолоді відбувся вечір, присвячений 81-ійрічниці Голодомору в Україні. Студенти івикладачі університету вшанували пам’ятьбезневинноубієнних, прослухали літера-турно-мистецьку композицію про страшнелихоліття – геноцид українського народу,переглянули фільм „Великий злам” та взя-ли участь у пішій ході з лампадками відЦентру душпастирства молоді до пам’ят-ника Двохтисячоліття християнства, девиклали з лампадок поминальний хрест.

МИ ПАМ’ЯТАЄМО

Франківець 526 грудня 2014 р. № 55 (221) 26 грудня 2014 р. № 55 (221)

18 листопада 2014 року на базі мето-дичного кабінету відділу освіти Дрого-бицької райдержадміністрації відбулосязасідання „круглий стіл” голів шкільнихметодоб’єднань вчителів початкових кла-сів Дрогобицького району за участю вик-ладачів кафедри педагогіки та методикипочаткової освіти та кафедри математикиі методики викладання математики по-чаткового навчання Дрогобицького дер-жавного педагогічного університету іменіІвана Франка на тему „Шляхи впро-вадження інтерактивного навчання моло-дших школярів”.

Учасниками цього заходу були:І.Т. Стецко, начальник відділу освітиДрогобицької райдержадміністрації;В.Я. Штокайло, завідувач методкабінетом;М.П. Пантюк, доктор педагогічних наук,професор, завідувач кафедри педагогікита методики початкової освіти. Окреслилапроблему сьогодення з питань початковоїосвіти й методист відділу освіти О.Р. Лу-жецька, звернувши увагу на сьогоднішнюпотребу школи в учителях творчих, іні-ціативних, учителях нової ґенерації ХХІстоліття, оскільки сьогодні має здійсню-ватися особистісно-орієнтована модельнавчання.

У ході проведення “круглого столу”свою майстерність демонстрували вик-ладачі факультету та учителі початковихкласів, акцентуючи увагу на ідеях У. Уорда:„Посередній учитель викладає, хороший– пояснює, видатний – показує, а великийучитель надихає”. На це націлюють йдержавні освітні документи, зокремаДержавна національна програма „Освіта”(Україна ХХІ століття), Державний стан-дарт загальної початкової освіти та ін.

Цікаву доповідь на тему „Підготовкавчителів початкових класів до викорис-тання інтерактивних методів навчання науроках гуманітарного циклу” у вміломупоєднанні з образотворчою наочністюпродемонструвала кандидат педагогічнихнаук, доцент кафедри педагогіки та ме-тодики початкової освіти А.С. Зимуль-дінова, глибоко розкривши зміст поняття„інтерактивне навчання” як діалоговенавчання, що передбачає виробленняжиттєвих цінностей, створення атмосфе-ри співробітництва, взаємодії, комуніка-тивних якостей, яке прогнозує моде-лювання життєвих ситуацій, використан-ня рольових ігор, спільне розв’язанняпедагогічних проблем.

На прагненні постійно оптимізуватинавчально-виховний процес у початковійшколі, зокрема процес навчання природо-знавства, зосередила увагу кандидат педа-гогічних наук, доцент кафедри педагогікита методики початкової освіти Л.Г. Стахів

СПІВПРАЦЯ НАУКОВЦІВ ТА ПРАКТИКІВ ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОГОВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

під час висвітлення теми доповіді „Інте-рактивне навчання – один із шляхівздійснення ефективності навчання при-родознавства у початковій школі”. Булоакцентовано увагу на інтерактивних тех-нологіях у поєднанні з іншими (техноло-гії розвивального навчання, формуваннітворчої особистості, створення „Ситуаціїуспіху”, „Веселковій технології”), елемен-ти яких були практично застосовані науроці з учнями Медвежанської СЗШ І-ІІступенів на тему „Релігійні та народні святав Україні навесні”, проведеному разом іздоцентом кафедри Л.Б. Колток, на якомувона виконувала роль Весни.

Кандидатом пси-хологічних наук, до-центом кафедри ма-тематики та методи-ки викладання мате-матики початковогонавчання О.О. Жи-гайло було розкритопроблему самопідго-товки (самоосвіти)учителя початковихкласів як одного ізважливих шляхівудосконалення ме-тодичної компетент-ності. Головною дум-кою виступу були за-гальновідомі слова:„Учитель як фахівецьживе доти, покивчить”. Адже бо професіоналізм учителя– це не підкорена вершина, а процес на-буття професійних компетенцій. З цієюметою науковцем була окреслена новаосвітня формула учителя початковихкласів за новим Державним стандартомзагальної початкової освіти: „Компетенція+ діяльність + компетентність”.

У контексті інтерактивного навчаннямолодших школярів цікаво було подано йрізновиди математичних завдань під-вищеної складності кандидатом педа-гогічних наук, доцентом кафедри мате-матики та методики викладання мате-матики початкового навчання О.В. Ша-ран. Було запропоновано учителям почат-кових класів розроблену цікаву системузавдань підвищеної складності та поданометодичні рекомендації щодо їх вико-ристання. Зокрема, це цікаві форми інте-рактивного навчання у контексті роз-в’язання задач, пов’язаних із записомчисла у десятковій системі числення,ускладнених типових арифметичних за-дачах алгебраїчного та геометричногозмісту, ігрових задачах логічного ха-рактеру та задачах з інформаційнимисюжетами шляхом проведення такихінтерактивних вправ, як „Навчаючи-

вчуся”, „Дерево рішень”, „Ажурна пилка”та ін.

Цікаву доповідь на тему „Використанняелементів інтерактивних технологій науроках трудового навчання у початковихкласах” представила доцент кафедрипедагогіки та методики початкової освітиЯ.А. Дробчак. Детально зупинившись нааналізі чинних програм із трудовогонавчання початкової школи, доповідачакцентувала увагу на завданнях трену-вального та репродуктивного характеру,що є прерогативою цих програм, а це, надумку викладача, знижує інтерес в учнівдо виконання цих завдань.

Своїми напрацюваннями на педаго-гічній ниві поділилася й учитель почат-кових класів Доброгостівської СЗШ І-ІІІст. Г.Г. Лунишин, розкривши проблемувикористання інтерактивних методівнавчання на уроках у початкових класахзі своїми вихованцями.

Під час обговорення доповідей го-ловами шкільних методоб’єднань булозапропоновано надалі тримати тіснізв’язки з професорсько-викладацькимскладом факультету початкової освіти,зокрема, акцентовано увагу на створеннісвоєрідних лабораторій на базі окремих

шкіл Дрогобицького району для здійс-нення пошукової діяльності студентів, якіздобувають початкову освіту.

Засідання відбувалося у дружній доб-розичливій атмосфері. Всі учасники булиактивними у вирішенні проблем школинового типу, де учителі новатори, учителі-майстри своєї справи вміло втілюють вжиття важливе кредо інтерактивногонавчання, розкрите у свій час філософомКонфуцієм: „Те, що я чую, я забуваю. Те,що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те,що я чую, бачу, обговорюю – я починаюрозуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю йроблю – я набуваю знань і навичок. Колия передаю знання іншим, я стаю май-стром”. Ці слова є актуальними й сьогодні,оскільки вони складають основу осо-бистісно-орієнтованої моделі навчально-виховного процесу початкової школи і єважливим стрижнем модернізації по-чаткової освіти.

Микола ПАНТЮК,професор, завідувач кафедри

педагогіки та методики початковоїосвіти;

Лілія СТАХІВ,доцент кафедри педагогіки та

методики початкової освіти

26 грудня 2014 р. № 55 (221)26 грудня 2014 р. № 55 (221)6Франківець

Перебування у чудовому місті студентів,Люблінському Католицькому університетіЯна Павла ІІ, для мене незабутнє. До подо-рожі я готувалася упродовж півроку – зазде-легідь вивчала польську мову. Перебуванняна навчанні дозволило покращити ці знання.

Дорога від мого дому до Любліна відноснодалека, але ми подолали цю відстань і успіш-но приїхали за призначенням. Уже з наступ-ного дня познайомилися з профеорсько-вик-ладацьким складом кафедри, зі студентамиІІ курсу. Кожен день був розписаний до хви-лини: заняття з різними групами, викладача-ми, смачні обіди, прогулянки та екскурсіїЛюбліном, а також нові знайомства зі сту-дентами, які живуть у гуртожитку, пред-

21 листопада 2014 р. в Інституті педагогі-ки Люблінського Католицького Універси-тету імені Яна Павла ІІ відбувся семінаробміну досвідом на тему “Розвиток мовлен-нєвої і театральної активності у дітей в ДНЗі початковій школі”. Це перший захід ізшостої едиції циклу семінарів, організато-ром яких є професор Христина Халас. Самевона започаткувала цей вид наукової і прак-тичної діяльності, який набув поширеннята популярності серед польських колег, і нетільки. Окресливши тематику чотирьох се-мінарів, охарактеризувавши їх специфіку,організаторів і програму, вона представилаучасників (вихователі, вчителі, психологи,директори освітніх установ, науковці, аспі-ранти і студенти польських вишів). Семінарнабув міжнародного характеру. Окрім нас,української групи, у ньому взяли участьГенеральний консул України у СловаччиніОльга Бенч, доцент кафедри педагогіки ЕваДолинська та 10 студентів спеціальності“Дошкільне виховання” Католицького уні-верситету в Ружомберку (Словаччина). Я,разом з групою студентів нашого універси-тету і доцентом Юрієм Калічаком, такожвзяли участь у роботі семінару. Для мене –це друга зустріч на такому форумі з теоре-тиками і практиками. Загалом, взяло участьблизько 300 осіб.

Учасників семінару привітала проректорз міжнародної співпраці Люблінського Като-лицького Університету імені Яна Павла ІІпрофесор Уршуля Папроцка-Пйотровска. Усвоєму виступі сконцентрувала увагу на но-вих вимогах у підготовці майбутніх педа-

Люблін заворожує та приваблює одно-часно. Містом інспірації називають його са-мі поляки. Справді, у ньому хочеться жити,творити, діяти. Воно захоплює, приваблює,спонукає до діяльності, змушує мислити.Місто притягує, закохує в себе, кличе наздибанку, залишає приємні враження, якімають запах вранішньої кави.

Цікавим є Католицький університет міс-та Люблін – навчальний заклад із майже сто-річною історією та відомий на весь світ своїмпатроном – папою Іваном Павлом ІІ, чиєім’я почав носити після смерті понтифіка.

Кілька важливих та потрібних моментів.Розмір стипендії, зі слів студентів, залежитьвід фінансової спроможності батьків, відста-ні до місця проживання, успішності студентаі може становити від 400 до 4000 польськихзлотих. Студенти-поляки, як правило, нама-гаються виїхати за кордон навчатися, бо дляцього мають більш, ніж достатню кількістьможливостей. Студентські гуртожитки тежє різними: проживання у них є диферен-ційованим, відповідно до розміру заробітноїплати батьків, відстані до місця проживанняі багатьох інших чинників, основний з яких– відкритість і прозорість, відсутність “теле-фонного” права, кумівства, поділу на касти,привілеїв та різних безпідставних пільг.

ВЧИМОСЯ ТВОРЧОСТІ, КРЕАТИВНОСТІгогів для роботи з дітьми, на проблемахреорганізації дошкільної і початкової освіти,організації навчального процесу в універ-ситеті, на навчанні закордонних студентівта ін. В учасників семінару виникло багатозапитань до доповідача.

У виступі директора Інституту педагогі-ки професора Мар’яни Новак звернуто ува-гу на загальнолюдські цінності виховання,на стан теорії і практики виховання, а наск-різною була ідея формування особистості,розвиток активності і підготовка до життяу суспільстві, поєднання практики і теоріїна цій складній ділянці суспільного життя.

Досить цікавими були виступи, тренінги,практичні заняття, які презентувалися на се-мінарі. Психолог, аспірантка цього ж уні-верситету, Сильвія Гвяздовска-Станьчаквисвітлила проблему “Креативність – науко-ве і практичне трактування”. Доповідач здопомогою мультимедійних засобів розкри-ла сутність поняття “креативність”, “твор-чість”, їх спільне і відмінне, навела цікавіприклади з власної діяльності та своїх колег.

Захоплюючою була презентація власногодосвіду роботи доктора Марти Бук-Цегелки,вчителя-практика, ад’юнкта кафедри дидак-тики і шкільної освіти на тему “Розвитокмовленнєвої творчості у дітей старшогодошкільного і молодшого шкільного віку”.Педагог використовувала активні форми,залучала учасників семінару до виконаннямовленєво-творчизх завдань, прагнула роз-крити різні варіанти розв’язання ситуацій.Цікавинкою була презентація “Книги при-год”, підготовлена батьками для дітей друго-

го класу. Учасники семінару мали можли-вість побачити і почути її окремі фрагменти,погортати сторінки. Доповідач із великоюлюбов’ю і приємністю поділилася своїмдосвідом роботи, ілюструючи його фактамиі фрагментами.

Вихователь Анна Бадора, аспірантка цієїж кафедри, представила учасникам прак-тичні заняття на тему “Театр як середовищерозвитку уяви і креативності дітей”, в якомубрали участь польські, українські і словацькістуденти. Мені імпонувала організація і чер-говість їх проведення, оригінальність зав-дань, їхня послідовність, а також залучен-ня значної групи студентів. Дуже добре, щостуденти нашого університету змогли взятиучасть у їх проведенні.

Згодом відбулася дискусія з різних проб-лем. Приємна, доброзичлива атмосфера,яку забезпечили організатори семінару, спо-нукала усіх, не дивлячись на вік, націо-нальну приналежність, віросповідання, дороздумів і розмови. Ніхто не поспішав, щедовший час дискусія тривала у коридорах,на кафедрі. Учасники семінару мали можли-вість обмінятися адресами, познайомитисяближче, налагодити контакти та ін.

Для мене, сподіваюся, що і для наших сту-дентів, це незабутні миті, цікаві зустрічі ірозмови, ознайомлення з досвідом вихо-вання дітей, який ніколи їм не завадить.

Ми щиро вдячні нашим партнерам ізПольщі – проф. Христині Халас за запро-шення, організацію цікавої, насиченої про-грами семінару та багаторічну підтримкупольсько-українських університетських від-носин. Марія ЧЕПІЛЬ,

доктор педагогічних наук, професор,зав. кафедри загальної педагогіки та

дошкільної освітиЛЮБЛІНСЬКІ РЕФЛЕКСІЇ ті. За навантаження, що в рази менше від

кількості годин українського колеги, заро-бітна плата значно більша. За наявностівласного підручника польський професормає можливість вільно трактувати перебіглекції. Основна увага відводиться особис-тим враженням та специфічним особливос-тям матеріалу, що викладається студентам,а також можливості практичного викорис-тання лекційного курсу. Початок та трива-лість занять не є стабільними. Дзвінки, якіб сповіщали про початок та завершення за-няття відсутні. Дисципліна на парі викликаєлише захоплення, а шляхетність студентів

ЩИРІ, ПРИВІТНІ, ДОБРОЗИЧЛИВІ Мої враження від поїздки най-тепліші. Краса міста вражає. Ка-

мениці на Старому Ринку – одні з найціка-віших, які траплялося бачити, а храми своєювеличністю і різноманіттям не поступаютьсякраківським. Найбільше мене вразила чис-тота міста, дороги, архітектура будинків.Увагу привертає стара частина Любліна.Вулиці тут затишні, кожна будівля по-своєму особлива. Дорогою до Люблінськогозамку нам відкривалися нові краєвиди, а іззамкової вежі розгорнулась панорама міста.Це видовище перехоплювало подих. Ма-ленькими, ніби на долоні, здавались бу-динки, костели, дерева. Тому якщо будетев Любліні, спробуйте присвятити йому хочаб один повний день.

Безперечно, хороше враження справивуніверситет і викладачі. Навчальний заклад,

заснований у 1918 р., й досі зберіг свою кра-су. Просторі та світлі аудиторії, цікаві стендита сучасне обладнання. Разом з тим створеніусі умови не лише для здобуття якісної осві-ти, а й для особистого розвитку студентів.У кожного викладача свій підхід.

Варто відзначити гостинність і привіт-ність поляків. Люди тут щирі та відкриті дляспілкування. Коли хтось дізнавався, що ми– українці, то бажали, насамперед, миру вдержаві. Проте дорога вже кликала додому.Я відкрила для себе Польщу і її культуру.Надіюсь, що це моя не остання поїздка і вподальшому я мрію навчатися саме у цьомууніверситеті.

Оксана ВИСОЦЬКА,студ. гр. ДО-24 (соціально-

гуманітарний ф-т)

Навчання наших студентів у Польщі

“білу заздрість”, хоч вони можуть спокійнопідійти та попросити сигарету, навіть у вик-ладача. Поведінка польських і українськихстудентів, практично, нічим не відрізняєть-ся, про що свідчать численні зустрічі, яківідбувалися у різних ситуаціях та форматах.

Сьогодні в КУЛі навчається понад 15 тис.студентів, які мають сучасні повноцінніумови для цього (продовжується будів-ництво нових навчальних корпусів, розши-рюється бібліотека, введено в дію нові гур-тожитки та ін.). Постійно відкриваютьсянові напрямки для здобуття вищої освіти,як моментальний результат на появу загаль-ноєвропейських тенденцій (найновіші –європеїстика, середземномор’єзнавство,грецистика та інші).

Переважна більшість усіх сучасних ви-пускників середніх шкіл Польщі вступаютьв університети, що дозволяє зрівнятися знайпередовішими країнами світу.

Загалом, можна стверджувати, що післявідвідин Любліна, зокрема Католицькогоуніверситету, змінилося враження про Поль-щу, Європу, яка стала дещо ближчою, дос-тупнішою та зрозумілішою. В наших сту-дентів існує величезний шанс продовжитинавчання у Польщі, стати правдивими євро-пейцями за змістом і за духом.

Юрій КАЛІЧАК,канд. педаг. наук, доцент

ставниками різних національностей з різнихкраїн світу.

Робота викладача теж має свої особливос-

26 грудня 2014 р. № 55 (221)26 грудня 2014 р. № 55 (221) 7Франківець

Перебуваючи два тижні в Любліні, ми нелише мали можливість слухати лекціїпрофесора Христини Халас, докторівМарти Бук-Цегелко, Барбари Комаровсь-кої, але й брати участь у проведенні семі-нарських занять, майстер-класів, відві-дувати загальноосвітні школи, навчально-виховні комплекси. Однак, найбільшезапам’ятались екскурсії в Старе місто,зокрема до Люблінського замку, відвіданнямісцевої української православної церкви,знайомство з генеральним консуломУкраїни у місті Люблін – Іваном Грицаком,генеральним консулом України у м. Пряшів(Словаччина) – п. Олею Бенч. Спілкуванняз польськими однолітками-студентамизасвідчило їхню відкритість, готовністьдопомогти, комунікабельність та щирість.Все це продемонструвало їхнє зацікавлення

Під час навчання у Люблінському Ка-толицькому Університеті ім. Яна Павла ІІми мали змогу відвідати приватний навчаль-ний заклад, де навчаються діти від 5 до 12років. З нами були проф. М. Чепіль, проф.М.Чернець, проф. К. Халас. Зустріч із ди-ректором школи Малґожатою Вижліц, д-ром філософії, прихильником і активним по-пуляризатором тюторства, для нас булазахоплюючою. Її енергія, доброта, простота,кругозір зачаровували. Вона з любов’ю роз-повідала нам про життя (саме життя, а ненавчання, виховання) дітей у школі.

Ми відвідали заняття, спостерігали зажиттєдіяльністю вихованців, вихователів,учителів. У школі є підготовчий клас, якийналічує 18 дітей віком 5-6 років. Його метоює підготовка до навчання в початкових кла-сах під час занять, які проходять в ігровійформі. Діти демонструють вміння колектив-ної праці, власні знання та навички залежно

ІСТОРИЧНИЙ ЛЮБЛІН історією та сьогоденням України, подіями,що відбуваються зараз на Сході, особливос-тями життя і побуту українських студентів.

Люблін є надзвичайно історично та архі-тектурно багатим містом з унікальним комп-лексом пам’яток, які походять із багатьохісторичних епох. Незабутні враження на нассправив комплекс Замковий Пагорб, що надовго залишиться у пам’яті.

Вразили нас відвідини музею історії КУЛ.У ньому зберігаються експонати, пов’язаніз майже сторічною історією університету, атакож речі, що свідчать про перебування вКУЛі папи Яна Павла ІІ, який тривалий частут працював. Особливо цікавим є пам’ят-ник на території КУЛу, який пов’язаний здвома видатними поляками, а саме: ІваномПавлом ІІ та кардиналом Вишинським.Цікава передісторія будівництва цього пам’-ятника, яка демонструє зустріч святого отцяз польським кардиналом.

Серед архітектурних пам’яток Любліна єбагато різноманітних і унікальних, але най-більш мені сподобалась архітектура добрезбережених історичних комплексів СтарогоМіста. Як відомо, він існував уже за часівБолеслава Грозного. Славна історія містаприхована в старих стінах та вуличках.

Нас зустріла Краківська брама, колишнядеталь міської оборонної стіни, зведена всередині XIV ст., яка зберегла елементи го-тики, ренесансу і барокко. За брамою – над-звичайно красива панорама міста з вузь-кими вуличками, багатовіковими автен-тичними будівлями, які створюють непов-торну атмосферу. У центрі – площа Ринок,де височіє Ратуша, яку ще називають Три-

буналом (у 1578 р. вона стала садибоюКоронного Трибуналу). Площу оточуютьцінні пам’ятки, серед яких на особливу ува-гу заслуговують кам’яниці Кльоновіца,Любомельських, Коноппіців та Венявських.Домініканський костел – найстаріша церкваСтарого Міста, побудована в 1575 р. у го-тичному стилі. Споруда оточена 11 капли-цями.

Люблінський замок знаходиться на висо-чині. Той вигляд, який фортифікаційнаспоруда має у наші дні, замок отримав уХІV столітті, перетворившись із ренесанс-ного у споруду в неготичному стилі. Збе-реглись мури круглої вежі і каплиці СвятоїТрійці – унікальної католицької вежі з

візантійським розписом. До 1954 року у ньо-му знаходилась в’язниця, а зараз тут – Люб-лінський музей. У залах Люблінського замкув 1569 р. була ратифікована Люблінськаунія, яка поєднала Польське королівство іЛитовське князівство. На підніжжі знахо-диться замкова площа.

Старе Місто своїми вузькими вуличками,старими спорудами, бруківкою чимось нага-дує Львів. Неймовірно красиво, захоплю-юче і цікаво було оглядати цю пам’ятку істо-рії Любліна. Також це дало нам змогу розши-рити наш кругозір, збагатитись духовно ікультурно.

М. ФУР, студ. гр. ДО-24(соціально-гуманітарний ф-т)

ПРИВАТНА БАЗОВА ШКОЛА “КРИЛА”

Під час перебування на навчанні уЛюблінському Католицькому університетіім. Яна Павла ІІ ми відвідали багато цікавихмісць та познайомились із цікавими людьми.Однією з таких була зустріч зі студентськимсамоврядуванням університету. Агата Венг-лінська, Севастьян Яжомбек, Павел Філь,Томек Конколь розповідали про свою діяль-ність та обов’язки. Це відверті, щирі, добрі,життєрадісні люди, які люб’язно відповідалина всі наші питання. Перш за все, це сту-денти, які прагнуть допомогти іншим, щебільше урізноманітнити їхнє життя. Аджестудентське життя це не лише лекції, семі-нари, а й заходи, де всі можуть зібратись

СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ УНІВЕРСИТЕТУразом, потоваришувати з іншими. І, щобоб’єднати усіх хоч на один вечір, самовря-дуванню інколи доводиться працювати 24години на добу, забуваючи про сон і стомле-ність. Це творчі та креативні особистості,які люблять свою роботу.

Особливості студентського самовряду-вання – організація різноманітних вечірок,інавгурацій, зустрічей на різні теми, майс-тер-класи, тренінги, семінари, Дні культури.Для втілення цих проектів у реальність са-моврядування шукає спонсорів. Однією зумов підписання договору є розміщеннялоготипу фірми чи підприємства на плакатімайбутньої події. Проектом може бути усе

що завгодно: від дискотек до проведенняінтернету в гуртожитку і встановлення му-зичного фонтану перед університетом.

Пріоритети студентського самовряду-вання – підвищення сили та професіона-лізації організацій студентських та науковихгуртків, збільшуючи діяльність студентів унауковому та суспільному житті. Студент-ське самоврядування співпрацює з іншимиорганізаціями Польщі. Щодо обміну сту-дентів за різними програмами, то самовря-дування бере активну участь, допомагаючистудентам, заохочуючи їх до наукової танавчальної діяльності.

Марта ПИЛЬ, студ. гр. ДО-24(соціально-гуманітарний ф-т)

Люблін – чарівне місто, де можна зустрі-тись з багатьма цікавими та відкритимиособистостями, які завжди радо прийдутьна допомогу. Це місто з багатою історією таширокими можливостями розвитку, яке на-віть самі мешканці вважають студентським,оскільки тут є багато вищих навчальнихзакладів.

ВУЛИЦЯМИ СТАРОГО ЛЮБЛІНА

Таким чином, перебування у Любліні таКУЛі дозволило нам не лише збагатитисянеобхідними професійними знаннями вгалузі дошкільної освіти, але й дозволилопривідкрити деякі сторінки давньої таскладної історії Польщі. Особливі враженняв нас викликали відомості, які ми отрималипро життя і діяльність непересічної особис-тості, колишнього працівника Католицьогоуніверситету – Кароля Войтили, який зго-дом став перший поляком-папою ІваномПавлом ІІ. Найцікавішим є той факт, щопід час екскурсії музеєм історії КУЛу екс-курсовод дізналася про те, що мати ІванаПавла ІІ мала українське коріння. Можнасміливо констатувати, що кожен день нашо-го перебування у Любліні був насиченийновими спілкуванням, великою кількістюінформації, що в майбутньому дозволитьсформувати наші професійні та науковіінтереси.

Ірина НАВРОЦЬКА, студ. гр. ДО-24(соціально-гуманітарний ф-т)

вибором, щоб відпочити, відновити сили.Класи просторі, з великими вікнами, що

забезпечує оптимальну освітленість примі-щень. Вони всім обладнані і діти в будь-який момент можуть скористатись необхід-ним. Стіни прикрашені роботами вихован-ців. Є тут і мультимедійна дошка, яка слугуєне лише для перегляду мультфільмів, а йвправно використовується вихователем уході дидактичних ігор. Однією з таких булагра “Знайди десять відмінностей”. Одниміз режимних моментів є щоденний вихідусіх на вулицю (10.30 – 11.00).

Школа тісно співпрацює з батьками дітей.Однією з головних засад діяльності школиє те, що першоджерелом виховання залиша-ється сім’я, а вчителі та вихователі – лишепомічники. Працівники школи наголошу-ють батькам на важливості виконання їхніхобов’язків, що саме вони надають дітям кри-ла, за допомогою яких ті вилітають із гніздата піднімаються все вище, пізнаючи нові

висоти. З цією метою проводяться тренінгидля батьків. Учителі прагнуть створити всіумови для розвитку дитини, допомагати до-лати різноманітні труднощі, розвиватикреативність та творчість дітей. Навчальнапрограма включає в себе широкий спектрзаходів, щоб діти могли розвивати своїталанти і корисні навички. Це театральнізаняття, заняття із творчого мислення, ло-гіко-математичні ігри, шахи, настільнийтеніс, гімнастика, басейн та інші. Учительсприяє пізнанню світу, власних інтересів іпотреб, поважає індивідуальність кожноїдитини.

Ця школа ставить собі за мету різно-бічний розвиток дитини, підготовлення довідповідального життя у суспільстві. Думаю,що зовсім не дарма цю школу назвали“Крила”. Після її закінчення діти, мов тіпташенята, вилітають із гнізд на зустрічновому, незвіданому, незбагненному світу.

Оксана ТОМИН, студ. гр. ДО-24(соціально-гуманітарний ф-т)від ситуації, мають вільний час на ігри за

ЧАРІВНЕ МІСТО ЛЮБЛІН Ми відвідали українську православнуцеркву і мали можливість познайомитись згенеральним консулом України в Польщі.Їздили трамваєм, блукали нескінченнимивуличками, які, здавалося, хотіли розповістинам щось про себе.

У місті ми зустрічали багатьох українців,познайомилися із новими та цікавимилюдьми, щодня відвідували заняття доктора

Комаровської, доктора Марти Бук-Цегелкота інших. А також черпали цікаву тапотрібну для нас інформацію, обмінювалисьінтересами.

Кожному з нас, я вважаю, на все життязакарбується в пам’яті ця подорож. Надіюсь,що колись настане така нагода і ми від-відаємо це надзвичайне місто ще не раз.

Оксана ЛУЦІВ, студ. гр. ДО-24(соціально-гуманітарний ф-т)

Уже стало доброю і навіть обов’яз-ковою традицією Австрійської бібліотекив Дрогобичі щорічно організовувати нав-чальні країнознавчі подорожі столицямизахідноєвропейських країн, які в мину-лому були центрами політичного, духов-ного і науково-культурного життя Австро-Угорщини. Цьогорічна мандрівка дляучнів педагогічного ліцею, студентів і спів-робітників Франкового університету про-лягла через Прагу, Відень і Будапешт –містами, які зачаровують своїм диво-вижним поєднанням минувшини і сучас-ності, цікавою історією, вибагливою архі-тектурою і розмаїтою культурною спад-щиною в усіх її проявах. Недарма хтосьсказав “краще раз побачити, аніж сто разпочути”, бо лише наживо споглядаючи,торкаючись відчуттями багатогранної ібагатовікової історії своєї чи чужомовноїкраїни, можна незрівнянно збагатитисвою свідомість, розширити свій кругозірі набути досвіду пізнання світу, його оцін-ки, характеристики та удосконалення. Це– основна і чи не єдина мета таких мандрі-вок, бо на всі інші речі (шопінг, беззміс-товне дозвілля і т.п.) часу практично незалишається. Щоденно насичена, різно-аспектна програма перебування групи вЧехії, Австрії та Угорщині вириває усіхучасників подорожі з повсякденних буд-нів, суєти і невпинного ритму сьогодення,заглиблює їх у багатовікову історію Євро-пи, яка наскрізь переплетена з суспільно-історичним і культурним розвиткомукраїнської нації.

Злата Прага. Ледь світає, а дрогоби-чани уже наближаються до столиці Бо-гемії – Праги, унікального старовинно-го міста Центральної Європи, в якому не-вимовно цікаво побачити дивовижнепоєднання різних архітектурних стилів,таких як романський, готичний, стильепохи Відродження, бароко, рококо, кла-сицизм, неокласицизм, еклектизм тамодерн XX століття.

Велична Прага розкинулась по обидвабереги річки Влтави, оспівана в художніх,мистецьких і музичних творах. Для кра-щого ознайомлення й осмислення містами умовно розділили його на чотиричастини. Перший район, з якого і розпо-чалося наше перебування у Празі, лежитьна пагорбі, на західному березі річки. Це– Празький Ґрад, історична частина чесь-кої столиці, традиційна резиденція чеськихкнязів і королів, деяких імператорівСвященної Римської імперії, з 1918 року– резиденція президента республіки,спочатку Чехословацької, а з 1993 року –Чеської, а також Градчани, містечко, зак-ладене неподалік приблизно в 1320році н.е. Празький Град – це монумен-тальний комплекс замкових, церковних,адміністративних, фортифікаційних іжитлових споруд усіх епох і стилів. Натериторії Празького Ґраду, за площеюнайбільшого у світі замкового комплексу,розташований величавий готичний соборСв. Віта (повна сучасна офіційна назва:Кафедральний собор святого Віта,Вацлава і Войтеха), духовний символчеського народу, будівництво якогопочалося 1344 року і закінчилося лише в1929 році.

Празький собор Св. Віта – це один знайвідоміших соборів у світі, видатнийвзірець культового будування, шедеврготичної і неоготичної архітектури, з якимщільно пов’язана історія міста та країни,усипальниця королів Богемії, сховище

коронаційних регалій, один із символівПраги. Головним його архітектором бувфранцуз Матьє з Аррасу, а згодом, післясмерті першого будівничого, його роботуз 1353 року продовжив 23-річний майс-тер із швабського Ґмюнда Петер Парлерж,син тамтешнього майстра Генріха Пар-лержа з Кельна. П. Парлерж керував бу-дівництвом 44 роки – він ще в молодомувіці пройшов добру школу на будівництвіКельнського собору – і, згодом, став цент-ральною постаттю чеської готики доби їїнайвищого розквіту.

Довжина головної нави собору стано-вить 124 м, висота великої (південної)башти – 96,5 м. На західному боці виви-щуються дві 82-метрові неоготичні кам’-яні вежі з 10-метровим круглим вікном увигляді розети (орнаментального малюн-ку) між ними. Три портали кафедральногособору багато оздоблені скульптурами,кам’яними і бронзовими барельєфами.Усередині собор Св. Віта вражає велич-ною панорамою: неоготичний архітектур-ний стиль у центральній наві з ребристимсітчастим склепінням заввишки 33,5 м.майже непомітно переходить у районі хо-рів у середньовічну частину, яка пройнятатеплим світлом вітражних стрільчастих ві-конниць. Автором багатьох вітражів ставзнаменитий чеський художник-модерністАльфонс Муха, а вітражу “Страшнийсуд” – Макс Швабінський. Довкола хоріві за вівтарем є овальний прохід із низкоюкаплиць. Загалом у храмі налічується 19притворів – Святої Людмили, Гробу Гос-поднього, Святого Хреста, Святовацлав-ська каплиця, Яна Непомука, Діви Марії,Святої Анни, Марії Магдалини та ін. Три-навовий простір собору з 28 величнимиколонами умовно розділяє по вертикалі надві сфери, земну й небесну, трифоріум(низка потрійних аркових вікон), що про-низує весь храмовий периметр – на ньомурозташовані погруддя засновників і пер-ших будівників собору: чеських королівта королев, празьких архієпископів та архі-текторів.

Біля одного з вітражів група зупиняєть-ся, уважно слухаючи мою розповідь проСвяту Людмилу (прибл. 855 – 15 вересня921) – першу покровительку Чеської дер-жави, княгиню, дружину князя БоривояI, бабусю Святого Вацлава, християнськумученицю, яку надзвичайно вшановуєувесь чеський народ. Людмила разом ізсвоїм чоловіком Боривоєм прийнялихристиянство приблизно в 871 р., ймовір-но, завдяки прозелітській діяльності свя-тих Кирила і Мефодія. Їхні зусилля навер-нути до християнства чехів зустрілися зопором. Повстання язичників вдалосяпридушити за допомогою князя Свято-полка. Людмила взяла на себе вихованнясвого внука Вацлава, в майбутньому –одного з найславетніших чеських князів.Мати юного князя, Драгомира, бояласявпливу Людмили на нього, а тому органі-зувала змову з метою її вбивства – заду-шили власним шарфом. Спочатку похо-вали Людмилу в Тетіні, але приблизно в1100 році останки княгині перенесли всобор Св. Ґеорґія у Празі. Після смерті їїшвидко канонізували, і вона стала вва-жатися святою покровителькою Чехії(вшановується 16 вересня).

Собор грандіозний. Знадвору – це бу-дівля, що складається з декількох веж, ви-сотою до 100 м, величезні балкони по пе-риметру, кругле вікно-розета діаметром10 м. з біблійними малюнками, які вра-

жають декоративністю склепіння. Храмприкрашений готичними башточками,химерами й орнаментами, а над бічнимвходом – єдина в Чехії мозаїка, що зобра-жає Страшний Суд.

У цьому соборі зберігаються королів-ські скарби і гробниці, зокрема короляВацлава та Яна Непомука. Остання – цеархітектурно-мистецький шедевр, на виго-товлення якого було затрачено понад двітони срібла. Оглядаючи собор Св. Віта,ми відчули, що це колиска раннього готич-ного стилю, у якій написана тисячолітняісторія Чехії.

У Празькому Ґраді кожен турист обов’-язково зверне увагу на древній коро-лівський замок, базиліку і монастир Св.Ґеорґія, картинну галерею, яка з’явиласяу ХХ столітті на місці колишніх конюшень,порохову вежу “Мігулка” і, передусім, нанезвичайні будиночки та магазинчики завтентичними сувенірами (скло, шкіра,парфумерія – все ручної роботи), що ле-жать на так званій Златій Улічці. Вони булипобудовані в кінці XVI ст. для охоронцівпалацу, а пізніше, у XVII ст., служилипомешканням для алхіміків та ювелірів.Саме тому ця вулиця стала називатисяЗлатою або Золотою.

Всередину Ґраду з Градчанської площіведуть парадні ворота, біля яких вистав-лено почесну варту. З нею так залюбкифотографуються усі – дорослі і малі. Непройшла повз нашої уваги і ця вишуканацеремонія: як і сотні туристів з різнихкраїн світу, ми уважно стежили за кожноюдеталлю цього дійства. Зміна варти відбу-вається тут щогодини, і на стільки точно,що за ними можна звіряти годинники.Щодня опівдні зміна вартових проходитьнабагато урочистіше – під музику війсь-кового оркестру. Ця традиція була запо-чаткована ще в 1918 році для охоронитодішнього президента Т. Масарика. Сьо-годні почесна варта забезпечує охоронуПразького Граду й проведення військовихцеремоній під час зустрічей глав іно-земних держав.

У Градчанах, поряд з собором Св. Віта,розташовані також такі історичні пам’ят-ки: чумний стовп-колона з Дівою Марією(характерна ознака багатьох міст і місте-чок Центральної Європи, Німеччини, Че-хії, Словаччини, Австрії, Польщі та Угор-щини), – монумент на подяку католицько-му святому за припинення епідемії чуми(кін. ХVII – поч. ХVIІІ ст.); костел св. ЯнаНепомука; Градчанська ратуша; ПразькаЛоретта; Шварценбергський палац;Штернбергський палац; Тосканськийпалац; резиденція чеських єпископів іархієпископів і ще ряд архітектурно-історичних палаців, які оточують сучаснупрезидентську резиденцію Чехії і соборСв. Віта.

Відчувши подих давньої й сучасноїісторії чеського народу, спакувавши повну“валізу” знань про його культурні надбан-ня та своєрідні традиції, наша група виру-шила на південь від Празького Ґраду, дерозкинулася Мала Страна. У цьому ра-йоні багато палаців стилю бароко і старихбудинків із цікавими табличками. Прагучасто називають “містом сотні веж”, хоча,насправді, їх тут набагато більше. Вонинагадують про час, коли чеський народбув дуже релігійним. У Малій Страніможна побачити декілька старовиннихцерков, однак одна з найвідоміших –церква Св. Миколая у стилі бароко, мабуть,найбільш амбіційний проект єзуїтів у всій

26 грудня 2014 р. № 55 (221) 26 грудня 2014 р. № 55 (221)Франківець8

РІЗДВЯНА СИМФОНІЯ МИНУВШИНИ І СУЧАСНОСТІ(нотатки з навчальної країнознавчої подорожі)

Богемії. Її спорудження тривало з 1703 до1761 року. Архітекторами були німецькіемігранти – батько і син Дінценгофер, алежоден з них не дожив до завершення бу-дівництва.

Від собору Св. Миколая рукою податидо річки Влтави. Через неї прокладенощонайменше сім мостів, які ведуть досхідної частини Праги. Найвідоміший зних – Карлів міст. Кажуть, що той, хтоне був на цьому 520-метровому пішохід-ному мості, не побував у Празі. Карлів містсполучає Малу Страну на лівому березірічки і Старе Место на правому березі.Будівництво Карлового мосту було дору-чено уже відомому нам архітекторовіПетру Парлержу. Для того, щоб міст про-стояв століття, архітектор вирішив додава-ти в будівельний розчин не тільки камінь іпісок, але й сирі яйця. По всьому коро-лівству був виданий наказ про те, щоб їхвезли до Праги зі всіх околиць, а томусьогодні можна часто-густо почути, щоКарлів міст збудований на яйцях.

Карлів міст прикрашений 30 скульп-турами та скульптурними групами і є чу-довою мистецькою галереєю, над ство-ренням якої працювали найкращі скульп-тори епохи бароко. Серед них булиФ.М. Брокофф, М.Б. Браун, М.В. Екл,Й. Кол, І. Плацер та ін. Щоправда, містбув і раніше прикрашений статуями зкаменю і глини, але вони не збереглися.Нинішні скульптурні прикраси належать,здебільшого, до початку XVIII ст., коли у1704-14 рр. було встановлено 28 творіврельєфних форм. Ці статуї католицькихсвятих, що стоять по обидва боки мосту,розповіли нам багато про релігійну істо-рію чехів. Першою була встановлена ста-туя Яна Непомука (1683), а останньою –скульптура Кирила і Мефодія (1938), ро-бота відомого чеського скульптора КарлаДворжака. Найцікавішою для багатьохдослідників Біблії є постать Ісуса Христа,яка датується 1629 роком. Довкола статуїзроблено позолочений єврейський написз тетраграмою – чотирма літерами. Нимипозначають Боже ім’я, Єгова, що з’являє-ться біля 7 тис. разів у Єврейських Пи-саннях.

Деякі статуї були знищені під час по-веней і їх довелося замінити новими. Так,наприклад, загинула скульптура Св. Ігна-тія, робота Я. і Ф.М. Брокоффа, і лише в1938 році вона була замінена групою Св.Кирила і Св. Мефодія.

Із тридцяти скульптур, що прикраша-ють Карлів міст, на особливу увагу заслу-говують дві: це скульптурна група Св.Лютгарди, робота М. Брауна (1710 р.), іскульптурна група Св. Іоанна, Св. Феліксаі Св. Івана, робота М. Ф. Брокоффа (1714р.), відома також під назвою “Турок наКарловому мості”. На мості завжди ви-рує, просто бурлить життя: невпиннийпотік туристів, вуличні торговці й артисти,художники і навіть кишенькові злодії.

Традиційно загадавши бажання білястатуї Яна Непомука, перейшовши Карлівміст і минувши Староместську мостовубашту, східний фасад якої оздобленийскульптурою зимородка – улюбленогосимволу короля Вацлава, наша група опи-нилася у Старому Месті. Тут важко булостриматися, аби не зробити фотографіюледь не на кожному кроці. Особливо вра-жає дивовижне розмаїття архітектурнихстилів епохи Відродження і бароко. Замостом починається Карлова вулиця, відякої відходять вузькі звивисті вулички з

маленькими крамничками та кав’ярнями,і на якій, зрештою, розташований один ізготелів, де нас привітно зустріли як чеські,так і українські співробітники.

Після короткого відпочинку й імпро-візованого обіду в готелі ми, не гаючи аніхвильки часу, вирушили на Старо-местську площу. Тут відразу впадає у вічінатовп людей, які прикипіли очима догодинника, що ось-ось має пробити повнугодину. Це дивовижний астрономічний го-динник Староместської ратуші, який ажніяк не відповідає сучасним астрономіч-ним уявленням і законам природи. Го-динник було створено в ті часи, коли людище вірили, що Земля – центр Усесвіту іСонце та зорі обертаються довкола неї.Все ж він є справжнім інженерним ше-девром, що складається з трьох частин.Кожної години зверху відчиняються двавіконця і в них один за одним з’являютьсяпостаті апостолів. Цікаво, що Юду Іска-ріотського та Якова, сина Алфеєвого,замінили Павлом і Варнавою, яких Бібліяне зараховує до 12 апостолів. Нижче мож-на побачити скелет – символ Смерті, якийрозпочинає цю щогодинну виставу. Лівоюрукою скелет піднімає і перевертає пісоч-ний годинник. Іншими рухомими фігур-ками є півень, Скупість, зображена пожад-ливим лихварем, Турок, який хитає голо-вою, Марнота, що заглядає в дзеркало.Цей особливий годинник показує час затрьома різними системами – старочесь-кою (арабськими цифрами), сучасною(римськими) і вавилонською (світловийдень ділиться на 12 частин).

Прямуючи Староместською площею,важко відвести погляд від красивих ірозкішних будівель з різною архітектурою.Тут справді є на що подивитися, як на-приклад, величезна церква з вежами-близнюками і багатьма шпилями – цеКостел Божої Матері перед Тином абоТинський храм, датований 1365 роком.Він є одним з найчудовіших пам’ятниківготичної Праги часів XIV – XV століть.Тинський храм з вишуканим бароковимоздобленням інтер’єру є довершеною го-тичною тринавовою базилікою з дужевиразними за силеутом двома вежами, якідомінують на головній Староместскійплощі. Північний портал Тинського храмузнаменитий своїм барельєфом “СтрастіХристові”, який належить до шедеврівчеської готичної скульптури (нині на фа-саді собору встановлено його копію, аоригінал зберігається у Лапідарумі Націо-нального музею).

Своєю монументальністю і розкішністювикликають почуття подиву й захопленнятакож чудовий палац Кінських у стилі ро-коко і чимало інших унікальних споруд.Але годі про все розповісти шановномучитачеві цього репортажу, що милувалонаше око і вражало наш розум. Проте одинархітектурний ансамбль привернув нашуособливу увагу: у центрі площі стоїть ве-личний пам’ятник чеському релігійномуреформатору, мислителю, філософу і на-ціональному герою Яну Гусу (1372 –1415), послідовники якого стали відомимияк гусити. Ян Гус був одним з перших ре-форматорів католицької церкви, якиймайже на сторіччя випередив своїх нас-тупників – Мартіна Лютера, Жана Кальвіната Ульріха Цвінглі. В атмосфері різдвяноїпори і новорічної ялинки величезнийпам’ятник немов би губиться у натовпічисленного люду. Однак ми зупиняємося

біля нього і в цікавій розповіді загли-блюємось в історію чеської церкви, аджеГус був католицьким священиком, якийнакликав на себе гнів церковної верхівкиза те, що викривав зіпсовану мораль ду-хівництва і засуджував продаж індуль-генцій. Хоча Янові Гусу обіцяли повнубезпеку, якщо він приїде на Констанц-ський собор і розтлумачить свої погляди,його засудили як єретика і спалили настовпі.

Останній район, який ми відвідали, –це Нове Место, щоправда уже у вечірнюпору, надибуючи щоразу на різдвяніярмарки, ялинки, коштуючи смак гаря-чого вина чи фруктового безалкогольногопуншу, традиційної чеської випічки –трдло (популярні ярмаркові солодощі-трубочки із дріжджового тіста, які ви-пікають в часі Різдва чи інших націо-нальних свят над відкритим вогнем надерев’яних чи залізних циліндрах). Залізніциліндри, на яких печуть трубочки, нази-ваються „трдло“, звідси і походить їхняназва. Коли спечеться, його ще гарячимобвалють у мелених горіхах чи цукровійпудрі. Запах розноситься по усій окрузітакий, що всі туристи і місцеві мешканціпоспішають на дегустацію кулінарноговитвору.

Насправді, цей район не зовсім новий,адже його підвалини були закладені ще в1348 році, коли Карл IV відкрив тут кіннийринок. Найвизначнішим місцем НовогоМеста є, безсумніву, Вацлавська площа,або, як її ще називають, “торговий центрсучасної Праги”. Фасади кількох довко-лишніх будівель, наприклад, чудового го-телю “Європа”, виконані у стилі модерн.Варто також звернути увагу на пам’ятникВацлаву на коні, який було споруджено1912 року, ще дальше – на Національниймузей.

Візит до Праги став справді незабутнім,якщо ще й взяти до уваги ознайомлення зїї культурною спадщиною, світом музикизокрема. Варто було б відвідати Націо-нальний театр і Державний оперний театр,на що просто не вистачало часу. Протенам, як і мільйонам любителів класичноїмузики, запала в душу симфонія АнтонінаДворжака “З нового світу”. Саме у Празіви знайдете музей Дворжака, розміщенийу червоно-жовтій віллі стилю бароко, му-зей Сметани на березі річки у СтаромуМесті. Бедржіха Сметану (1824 – 1884)вважають “батьком чеської музики”.Ференц Ліст назвав його “композитороміз серцем щирого чеха”. Знаменитим тво-ром Сметани є цикл симфонічних поем“Моя батьківщина”. Одна з цих поем –“Влтава” – музичний опис річки – вонанеодноразово звучала впродовж нашоїмандрівки містами і ландшафтами Боге-мії і Моравії.

Мандруючи вуличками і площамиріздвяної вечірньої Праги, чарівної й еле-гантної столиці, ми незчулися, як швид-коплинно минув час і немов на бо-гемському кришталі лише відблискувалинезабутні враження й емоції, проте уже впередчуттях наступного етапу мандрівки– імперського Відня.(Продовження статті у наступному

номері)Ярослав ЛОПУШАНСЬКИЙ,

доцент, керівник Центру країнЗахідної Європи

26 грудня 2014 р. № 55 (221) 26 грудня 2014 р. № 55 (221)Франківець

9

РІЗДВЯНА СИМФОНІЯ МИНУВШИНИ І СУЧАСНОСТІ(нотатки з навчальної країнознавчої подорожі)

10

«Франківець» - часопис Дрогобицькогодержавного педагогічного університету імені Івана Франка

Реєстраційне свідоцтвоЛВ 658 від 30.07.2004 р.

Адреса редакції:м. Дрогобич, вул. І.Франка, 24,3-й поверх, кім. 42,тел. 2-23-78

Редакція залишає за собоюправо скорочувати дописи.Відповідальність за достовірністьінформації несуть автори

Видавець: Вчена радаДрогобицького державного педагогічного університету

імені Івана ФранкаРедактор: Мар'яна Стефанів

Наклад300 прим.

Франківець 26 грудня 2014 р. № 55 (221)26 грудня 2014 р. № 55 (221)

ПОДБАЙМО ПРО БЕЗПЕКУ

28 листопада на 68 році життявідійшов у вічність професоркафедри менеджменту таадміністрування Дрогобиць-кого державного педагогічногоуніверситету ім. І. Франка, док-тор педагогічних наук, академікАН вищої освіти Мирон Ва-сильович Вачевський.

Уродженець чарівного селаПідгородці, що розкинулось наберезі річки Стрий, М. Ва-чевський після закінченнясередньої школи у рідному селі,вивчився на слюсаря-скла-дальника у Стрийському заліз-ничному училищі. Працюючина Дрогобицькому автокрановому заводі,встигає вступити заочно у Дрогобицькиймеханічний технікум.

Відслуживши в армії два роки, МиронВачевський закінчує технікум і 1974 р.вступає на заочне відділення Дрого-бицького педінституту. Тут отримує дип-лом учителя загальнотехнічних дисцип-лін і праці. Молоду людину зацікавилипатентознавство і він протягом 1980-1982рр. заочно навчається у Московськомуцентральному інституті патентознавства.Після цього Мирон Вачевський 6 років

працював на Дрого-бицькому заводі „Гра-ніт” і плідно керувавроботою винахідниківта раціоналізаторів. Назаводі під його керів-ництвом впроваджено120 раціоналізаторсь-ких пропозицій, а самкерівник отримав 24авторські свідоцтва.

1989 р. М. Вачев-ський став кандидатомекономічних наук і че-рез рік почав працю-вати у Дрогобицькомупедінституті на посаді

старшого викладача кафедри економіки ізагальноосвітніх дисциплін.

24 роки він віддав справі підготовкифахівців із менеджменту і маркетингу унашому навчальному закладі. Тут вінпройшов шлях від старшого викладача допрофесора кафедри менеджменту і мар-кетингу. Проф. Вачевський – автор понадсотні наукових праць, серед яких мо-нографії, три підручники для студентів іучнів, низка посібників.

У вересні 2009 р. Мирон Вачевськийстав акдеміком Академії наук вищої освіти

України і був відзначений цією науковоюустановою нагородою Ярослава Мудрогоза визначні здобутки у галузі науки ітехніки.

З 2003 року Мирон Вачевський бувголовним редактором журналу „Молодь іринок”. Це щомісячне видання є фаховимз педагогіки та популярним серед науково-педагогічної громадськості України.

М. Вачевський деякий період викладав„Основи економіки” у Дрогобицькомупедагогічному ліцеї, написав програмуцієї навчальної дисципліни, яка отрималагриф МОН України.

Мирон Вачевський був працьовитою,комунікабельною людиною, завжди го-товою допомогти чи то студенту, чи інже-нерові, чи викладачу. Він був керівникомнизки дисертаційних досліджень з педа-гогіки, серед них однієї докторської. Про-фесор був членом двох спеціалізованихрад для захисту дисертацій із педагогіки.

Важко усвідомлювати, що цієї діяльної,компанійської людини вже не буде середнас. Осиротіла редколегія журналу „Моло-дь і ринок”, його родина.

Нехай земля Дрогобиччини буде йомупухом.

Група товаришів

ЗАМІСТЬ КВІТІВ НА МОГИЛУ КОЛЕГИЯкі минають люди неповторні

Ось і закінчується перший зимовий мі-сяць, та стовпчик термометра рідко опус-кався нижче позначки “нуль”. За таких по-годних умов температурний режим примі-щень відповідає нормам, тому немає по-треби використовувати електронагріваль-ні побутові прилади для додаткового обіг-ріву. Разом з тим це і економія коштів, ізменшення ризику виникнення надзви-чайних ситуацій та пожеж, левова часткаяких виникає через порушення правил по-жежної безпеки при експлуатації такихприладів.

Доволі тепла погода сприяє тому, щовідсутній сніг, за наявності якого нашідороги та тротуари перетворилися б наковзанки, рух ними становив би значнунебезпеку. Але не забуваймо – це все попе-реду. Тому, з метою запобігання травма-тизму та виникнення надзвичайних ситу-ацій, Міністерство освіти і науки Україниінформаційним листом за № 1/9-628 від04.12.2014р. доручає керівникам навчаль-них закладів вжити організаційних і прак-тичних заходів щодо збереження життя іздоров’я учасників навчально-виховногопроцесу під час зимових канікул, ново-річних та різдвяних свят.

Слід нам бути особливо обережнимипри проведенні розваг біля новорічноїялинки. Святкуючи, ми будемо використо-вувати бенгальські вогні, хлопавки, петар-ди. А ялинки, особливо штучні, дуже доб-ре горять і виділяють при цьому отруйніречовини. Прикрашаючи зелену красуню,слід пам’ятати, що її освітлення повиннобути заводського виробництва. Заборо-нено запалювати на ялинках свічечки таприкрашати їх іграшками, виготовлени-ми зі легкозаймистих матеріалів.

Петарди та інші вибухові предметизавжди привертають увагу до себе не тіль-ки дітей, а й дорослих. Купуйте ці пред-мети у спеціалізованих магазинах, а не на

стихійних ринках. Вимагайте від продавцясертифікат на цей товар. В іншому ви-падку отримання травм рук, очей вамгарантовано.

Обережними слід бути і на дорозі. Аджепорушивши правила дорожнього руху тавийшовши на проїзну частину особливослизької дороги, спричинимо дорожньо-транспортну пригоду, яка може привестидо трагічних наслідків.

Викликає занепокоєння травмуваннялюдей на залізничних коліях. Аджезалізниця – це зона підвищеної небезпеки,і ми, користуючись її послугами, особли-во під час зимових канікул, повинні проце пам’ятати. Тому слід бути обережнимпід час прибуття поїзда, знаходячись наплатформі, при посадці та висадці з ва-гона, не переходити колію у недозволе-них місцях. Адже згідно статистичнихданих щорічно на Львівській залізницітравмується понад 100 осіб, понад 50 осібгине.

Незабаром озера, річки та водоймивкриються льодом. Не забуваймо, що ліді взимку може бути крихким. Тому напочатку зими небезпечною є серединаводойми, а наприкінці зими – ділянка біляберега. Якщо ви зважилися ступити налід, слід пам’ятати, що безпечним є лідтовщиною 5-7 см, а для групових ігор такатання на ковзанах – більше 25 см.

Нестійкі погодні умови, відлига вдень,а мороз вночі, сприяють активному утво-ренню бурульок на покрівлях будівель.Проходячи повз такі будівлі необхідновпевнитися у відсутності загрози падінняльодових наростів.

Тож хочеться побажати всім нам без-печних та веселих зимових канікул,новорічних та різдвяних свят.

М.А. ГУБІЦЬКИЙ,начальник ОП і ТБ

У НАС В ГОСТЯХ –БОГДАНА ФІЛЬЦ

24 листопада вактовій залі голов-ного корпусу відбу-лася творча зустрічстудентів і викла-дачів університету ізкомпозитором Бог-даною Фільц. Зуст-річ відкрила ректоруніверситету проф.Н. Скотна. Програмузустрічі вів профе-сор ЛНУ ім. І. Фран-

ка доктор мистецтвознавства Юрій Мед-ведик. Під час зустрічі виконувались твориБ. Фільц, а також презентувалися двізбірки творів композитора „Хорові творина слова Т. Шевченка”, „Калина міняєкоралі”. Вокальний цикл на слова ЛіниКостенко.

Виконавці прем’єрних творів: МартаБунь (клас викладача фортепіано ДДМУім В. Барвінського Людмили Садової);Наталя Нестерівська, Марта Мельнарович(клас викл. фортепіано ДДМУ ім В. Бар-вінського Марини Бучковської; лауреатвсеукраїнських та міжнародних конкурсівВалентина Білас (мецо-сопрано); ВікторКомаров (клас фортепіано доцента Окса-ни Фрайт); хоровий клас І – ІІІ курсів му-зично-педагогічного факультету ДДПУ ім.І. Франка (керівник – Василь Довгошия,концертмейстер – Роман Хрипун), доцентІрина Кліш (сопрано), доцент ОлександраНімилович (фортепіано); хоровийансамбль “AQUA VITA” ДДПУ ім І. Фран-ка (керівник – Дзвенислава Василик); хо-ровий клас ІІ – ІV курсів музично-педа-гогічного факультету ДДПУ ім. І. Франка(керівник – Ірина Матійчин, концерт-мейстер – Лідія Андрух).

Організатором та координатором про-екту виступила Дзвенислава Василик.