Дружні до довкілля технології

ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

власноруч

Norwegian Ministryof Climate and Environment

2

Зміст

ВСТУП ........................................................................................................... 3

ВИКОРИСТАННЯ СОНЦЯ ............................................................................. 4

1.1 Сонячний колектор ............................................................................... 4

1.2 Сонячне опалення ................................................................................. 9

1.3 Повітряний сонячний обігрів ............................................................. 10

1.4 Сонячна сушарка для фруктів та овочів ............................................ 12

ДРУГЕ ЖИТТЯ ПЛАСТИКОВОЇ ПЛЯШКИ .................................................. 15

2.1 Виготовлення умивальника ............................................................... 12

2.2 Крапельний полив .............................................................................. 16

2.3 Як зробити віник ................................................................................. 17

2.4 Освітлення з пластикових пляшок ..................................................... 18

2.5 Майстрування ринви та зливу ........................................................... 19

2.6 Теплиця та переносний парник ......................................................... 21

КОРИСНА ОРГАНІКА .................................................................................25

3.1 Компост ................................................................................................ 25

3.2 Брикети ................................................................................................ 29

3.3 Виготовлення картону та паперу ....................................................... 29

3

ВСТУП

Ця брошура є добіркою прикладів нескладних технологій, що мо-жуть бути впроваджені у приватних садибах. Їх втілення не потребує наяв-ності в господарів специфічних знань та навичок, окрім тих, якими зазви-чай володіє власник заміського будинку або сільський житель.

Описані нами технології слугують прикладом енергоефективного та ресурсоощадного підходу до споживацької моделі. Вони сприяють зме-ншенню негативного впливу людини на природу завдяки застосуванню енергоефективних рішень, альтернативних джерел палива, вторинному використанню ресурсів.

Ця брошура не має на меті подати детальні інструкції з виготов-лення того чи іншого приладу або споруди. Наша мета – окреслити в за-гальному таку можливість, задати напрямок мислення. З іншого боку, всі подані рекомендації можна застосувати практично.

Брошура містить як зовсім прості поради, що точно не потребують спеціальних знань та інструментів (як зробити умивальник чи віник з пла-стикової пляшки), так і ті, для втілення яких будуть необхідні або знання або поради фахових спеціалістів.

Ми сподіваємося, що ці приклади вдумливого використання еко-логічних технологій дозволять вам більш дбайливо ставитися до довкілля і зекономлять ваші сили та фінансові ресурси.

Ми також із радістю надамо рекомендації й відповімо на ваші за-питання як щодо втілення тих чи інших рішень, так і порадою, до кого можна звернутися за консультацією чи де можна отримати більше інфор-мації про зелені технології, описані у цій брошурі і не тільки.

Інформація, викладена в брошурі, базується на власному досвіді членів громадської організації Екоклуб та на матеріалах, що знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет. Якщо ми якимось чином пору-шуємо Ваші права як автора фотографій, використання технологій або як правовласника наведених матеріалів, просимо Вас сконтактувати з нами для вирішення всіх спірних питань.

4

ВИКОРИСТАННЯ СОНЦЯ

1.1 СОНЯЧНИЙ КОЛЕКТОР Напевно, нікому не треба

пояснювати зручність наявності проточної гарячої води. Ця мож-ливість давно вже стала си-нонімом цивілізованості повсяк-денного життя. Проте, на сьогодні ще не завжди і не в кожного є така можливість як з огляду на технічні, так і фінансові проблеми. І якщо у мешканців багатоповерхівок вибір та можливості отримання гарячої води обмежуються лише фінансовим фактором, то влас-ники приватних будинків мають ширші можливості.

Одна з таких можливостей – це отримання гарячої води прак-тично задарма, коли фінансові внески потрібні лише на етапі кон-струювання сонячного колектора для нагріву води. На сьогодні існує велике різноманіття конструкцій подібного колектора, які є різними за вартістю побудови, кількістю і температурою отриманої води, се-зонністю (можна використовувати взимку чи лише влітку) та дов-готривалістю використання.

Принцип роботи колекторів для нагріву води загальний для всіх: темна поверхня поглинає тепло і це тепло передається воді. Сонце нагріває рідину в абсорбері, вона нагрівається та переміщується в бак, де нагріває воду, яка подається до користувачів. І так по колу.

5

Передусім, розглянемо колектор, який можна використовувати цілий рік, котрий дає проточну гарячу воду температурою біля 60 гра-дусів та не потребує встановлення насоса для руху води.

Абсорбер – це металевий лист, що приварюється до декількох

труб, які розміщені вертикально та, в свою чергу, приєднані до двох па-ралельних горизонтальних труб більшого діаметру (зверху і знизу). Важливо ретельно приварити труби так, щоб забезпечити максималь-ний контакт металевого листа із трубами. Лист із трубами фарбують у чорний матовий колір (сонячним лаком або водорозчинною термостій-кою фарбою). Абсорбер поміщають в дерев’яну, добре ізольовану, раму зі склом.

6

Бак-акумулятор має бути герметичний та витримувати тиск до трьох бар, якщо він буде підключений до системи централізованого во-допостачання. В іншому випадку можна додатково встановити резер-вуар з холодною водою, який має бути розташований вище баку-аку-мулятору. Вхідний отвір для холодної води розташовується в нижній ча-стині баку, для відбору теплої води – у верхній. Бак має бути ретельно ізольований. Мінімальна товщина теплоізоляційного шару – 5 см. З ма-теріалів можна застосовувати тирсу, целюлозу, вовну, мінеральну вату та скловату; усе – з фольгованим верхнім покриттям.

Теплообмінник виготовляється із метало-пластикових труб.

Можна використовувати і мідні труби, але необхідно врахувати, що у випадку металевого бака-акумулятора може виникнути загроза галь-ванічного руйнування матеріалу баку. Розташовується в нижній частині баку-акумулятора. Спіраль кріпиться вертикально, без зворотного ухилу, щоб вода могла безперешкодно рухатись по низхідній.

7

Розширювальний бачок – це відкритий резервуар, розташова-ний в крайній верхній точці контуру циркуляції рідини. З його допомо-гою контролюється тиск в колекторі. За бачок можна використати як металеву, так і пластикову посудину. Його також варто ізолювати від втрат тепла. Колектор з’єднується з баком за допомогою труб (пласти-кових, метало-пластикових). Причому ці з’єднання мають бути макси-мально короткими і з якісно виконаною теплоізоляцією.

Також важливо правильно розташувати колектор на ділянці. Оптимальний варіант – розмістити конструкцію в південному напрямку так, щоб він не затінювався сусідніми будівлями та деревами.

Кут нахилу сонячного колектора до горизонтальної поверхні по-

винен відповідати широті місцевості, на якій він встановлений. Але: - для постійного використання упродовж року додаємо 15 градусів; - для винятково літнього використання віднімаємо 15 градусів.

8

Ідеально, якщо ви маєте можливість змінювати кут нахилу в за-лежності від пори року.

Насправді існує багато різних видів колекторів для нагріву води. Так, для нагріву води можна використати старі радіатори. В цьому випадку в абсорбері замість труб, як описано вище, використовуються старі радіатори, з’єднані між собою.

Замість абсорбера в рамі також можна використати звичайний

садовий шланг чорного кольору. В такому разі можна монтувати си-стему без теплообмінника. Гаряча вода надходить в бак, холодна по-вертається назад в шланг. Таким чином ви отримаєте певну кількість гарячої води, яка буде зберігатися в баку. Кількість води буде залежати від об’єму баку та об’єму води, що знаходиться в шлангу. Більш дета-льну інструкцію можна знайти тут: http://goo.gl/eu6vl6.

9

1.2 СОНЯЧНЕ ОПАЛЕННЯ

За подібним принципом, що й сонячний колектор для нагріву води, можна сконструювати колектор для опалення приміщення (фото з сайту http://ecotown.com.ua/).

Йдеться, щоправда, лише про окремі приватні будинки. Якщо дещо спростити, то загальний принцип такий, що колектор під’єднують до звичайної системи опалення будинку. Важливо пе-редбачити можливість донагріву води котлом або бойлером. Зазви-чай таку систему обладнують температурним датчиком, що автома-тично буде вмикати котел, коли температура води буде нижчою за необхідну для опалення будинку.

Хоча Україна розташована в такій кліматичній зоні, яка не доз-воляє просто обігріватися Сонцем, це не означає, що сонячний обігрів взагалі неможливий в нашій країні. Це доводить сонячна станція, скон-струйована Сергієм Юрком із Миргорода.

Станція працює з березня 2015 року і опалює будинок, де також встановлено газовий котел, що працює лише в дуже морозні дні.

10

Для спорудження станції винахідник використовує доступні де-шеві матеріали, тому вартість її становить біля 10 євро за 1 м2 станції, що значно дешевше подібних, вже існуючих розробок та дешевше га-зового обігріву.

Особливо цікавим є те, що винахідник відкритий до співпраці та надає усі необхідні для спорудження креслення у вільному доступі.

Контакти Сергія Юрко: cheapsol@ukr.net, +38 095 076 18 14.

1.3 ПОВІТРЯНИЙ СОНЯЧНИЙ ОБІГРІВ

Як абсорбер використовують труби з алюмінію (можна і з жер-

сті). Каркас будують за принципом вищеописаного сонячного колек-тора – тобто абсорбер поміщають в добре ізольовану раму та накрива-ють склом або прозорим пластиком, фарбують в чорний колір. Вхід та вихід колектора розділяють перегородками (фото з сайту http://ecotown.com.ua/).

11

Повітропроводи утепляють пінопластом та вкладають в тран-шею і засипають ґрунтом. Для транспортування теплого повітря в кімнати використовують каналь-ний вентилятор.

Такий колектор проходив випробування у грудні місяці при температурі повітря на вулиці -10°С. Температура повітря, що поступала в колектор з будинку, становила +14°С. Максимальна температура на виході з колектора (в будинок) о 12 годині дня становила +65°С. Ко-

лектор працював лише в період з 9 до 15 години з огляду на короткий світловий день взимку. В літній період колектор необхідно затіняти.

12

Подібні системи доволі давно використовуються у промислових варіантах для обігріву теплиць, овочесховищ, складів, гаражів, місць з великим скупченням людей – кафе, бари тощо (фото з сайту http://chandelle.com.ua). Варто зазначити, що існує дві принципові си-стеми такого опалення:

- рециркуляційна – коли повітря з приміщення потрапляє назад до колектора;

- вентиляційна – коли повітря забирається з вулиці та потрап-ляє в приміщення, нагріваючись в колекторі.

В середньому термін служби такої системи опалення 10-15 років. Будинки, де постійно мешкають, зазвичай, обладнують додатко-вим джерелом тепла для опалення в екстремально холодний період.

1.4 СОНЯЧНА СУШАРКА ДЛЯ ФРУКТІВ ТА ОВОЧІВ

Сушені фрукти та овочі мають надзвичайну користь. Мало хто

відмовиться поласувати смачненькими сливками, яблуками чи гру-шами, як і мало яка господиня відмовиться від готової суміші для супів

13

з сушеної цибулі, моркви, селери, петрушки та зелені. Ринок пропонує нам великий вибір сушарок, що працюють від електрики, але всі вони або маленьких розмірів, або споживають доволі багато електроенергії. Якщо ж ви маєте натхнення сушити фрукти у великій кількості, то, вірогідно, ви маєте і садок. А якщо у вас є садок, то, швидше за все, є і місце для сонячної сушарки, сконструювати яку не так вже й складно. Таким чином, один раз придбавши матеріали, ви зможете сушити овоч та фрукти у будь-якій кількості, без подальших фінансових затрат.

Існує декілька різних конструкцій сушарки. Але фактично це го-ризонтальна шафа з прозорими дверцятами. Полички виготовляють з металу, пофарбованого в чорний колір для підвищення температури, на них на піддонах з сітки чи подібного матеріалу викладають продукти для сушки. Ще один варіант сушарки зручний тим, що прозора сторона «шафи» розташована під нахилом, а поличок для сушки декілька. Виго-товляємо дерев’яний каркас з поличками під кутом. Кут визначаємо встановивши каркас на приблизне постійне місце розташування та спо-

14

стерігаємо за тінню, змінюючи кут нахилу каркасу. Коли тіні двох кон-турів зійдуться, за допомогою рівня на боковій стінці відмічаємо місця розташування поличок (фото Society Development Centre of Akhaltsikhe та з сайту http://10degreesabove.com).

Бокові та задню стінку заши-ваємо фанерою, до задньої стінки при-кріплюємо металевий лист та фарбуємо всю внутрішню частину сушарки у чор-ний колір. Для підвищення температури всередині «шафи» її теплоізолюють, за-лишаючи зверху і знизу отвори для вен-тиляції (їх завішують москітною сіткою). Через наявність двох вентиляційних от-ворів нагріте повітря буде виходити, а свіже заходити, створюючи тим самим природну вентиляцію. Це буде за-побігати появі плісняви на продуктах. Встановлюють сушарку за допо-могою труб чи в будь-який інший спосіб під сонячним промінням.

15

ДРУГЕ ЖИТТЯ ПЛАСТИКОВОЇ ПЛЯШКИ 2.1 ВИГОТОВЛЕННЯ УМИВАЛЬНИКА

Найбільш проста конструкція, яку можна виготовити з пластико-

вої пляшки – вуличний умивальник. Він стане в нагоді у подорожі або біля дачного туалету чи грядок, коли до будинку бігти далеко, а руки сполоснути потрібно (фото з сайту http://sam-stroitel.com).

Надріжте в пляшки дно, проробіть шилом чи ножом два отвори,

крізь які треба протягнути дріт петелькою (як ручка у відра). За цю «ручку» пляшку можна буде повісити на гілку або сучок. Налийте у пля-шку води. Ваш умивальник готовий. Для того, аби вода побігла, по-

16

трібно трішечки відкрутити кришку (не до кінця, так, щоб вона трима-лася). Вода почне бігти тоненькою цівочкою, якої, як правило, цілком достатньо для миття рук. За тим самим принципом можна зробити і «душ», використавши пляшку великого об’єму.

2.2 КРАПЕЛЬНИЙ ПОЛИВ Варіантів крапельного поливу за допомогою пластикової пля-

шки безліч. Найпростіших два. Зробіть гарячим шилом або спицею от-вори в пляшці. Приєднайте водопровідний шланг до пляшки і розпри-скувач готовий.

За вашої відсутності поливати рослини може пластикова пля-шка, в кришці якої зробили отвори, вкопали біля рослини та налили води. За бажанням можна приєднати до пляшки носик від тубусів будівельних герметиків (силікону, акрилу). Для цього у кришці вирізається отвір відповідного діаметру (фото з сайту http://vsi.in.ua).

17

2.3 ЯК ЗРОБИТИ ВІНИК Доволі нескладно зробити віник для замітання вулиці з пла-

стикових пляшок. Для цього вам знадобиться ручка для віника та-кого діаметру, щоб на неї можна було одягнути горлечко пластико-вої пляшки та 6 (або більше) пластикових пляшок.

Відріжте дно кожної пляшки та проріжте вузенькі смужки з одного боку пляшки на 2/3 її висоти. В решти пляшок відріжте та-кож і горловину. Надягніть пляшки без горловини на пляшку з гор-ловиною. Зробіть два наскрізних отвори крізь усі шари пляшок та протягніть крізь них дріт на другу сторону, таким чином, щоб він стягнув конструкцію. Кінчики дроту закріпіть. В горловину вставте ручку та закріпіть її цвяхами або клеєм. Чим більше буде пляшок та чим вужчі будуть прорізані стрічки, тим «пишнішим» буде віник (фото з сайту http://ecotown.com.ua).

18

2.4 ОСВІТЛЕННЯ З ПЛАСТИКОВИХ ПЛЯШОК Цей варіант освітлення, звісно, не буде дуже зручним у викори-

станні в звичайному житловому будинку, але буде корисним для освітлення гаражу, веранди, бесідки та інших допоміжних споруд вашого господарства. Принцип його функціонування простий: в даху будівлі прорізається отвір, який точно співпадає з діаметром пластико-вої пляшки, яку ви будете використовувати. У металевому прямокут-нику (пласкому або гофрованому) прорізаєте отвір відповідно до діа-метру пляшки. Навколо, на глибину 1 см прорізаєте «пелюстки» (Фото з сайту https://greengrassrootsandshoots.files.wordpress.com)

Пляшку трохи затираєте наждачним папером та вставляєте в отвір пляшку з прозорого пластику на 1/3 її висоти, горловиною доверху так, щоб пелюстки теж відгиналися вверх. Ізолюєте місце з’єднання гер-метиком. Налийте у пляшку дистильованої води та додайте 10 мл відбілювача на 1,5 л води.

Все, ваша «освітлювальна система» готова. Зрозуміло, що вона буде працювати лише в денний час, яскравість освітлення залежатиме лише від кількості встановлених вами пляшок.

19

До речі, замість пластикових пляшок можна використати і скляні. А замість води можна налити незамерзаючу рідину для авто-мобілів і тоді система зможе працювати навіть в мороз.

2.5 МАЙСТРУВАННЯ РИНВИ ТА ЗЛИВУ

Очевидно, що ринва (фото з сайту http://kanalizaciyam.ru/), ви-

готовлена промисловим способом, є більш технологічним і естетичним варіантом. Але як тимчасове рішення (наприклад, під час проведення будівельних робіт) або як варіант для дачної маленької будівлі кон-струкція ринви з пластикових пляшок може стати в нагоді. Зробити її зовсім не складно, для цього вам необхідно:

- виміряти необхідну вам довжину ринви; - визначитись з конструкцією – чи будете ви використовувати

пляшки з горловиною, чи будете їх відрізати;

20

- порахувати, скільки саме пластикових пляшок вам необхідно. Врахуйте, що пляшки мають бути однакового об’єму, без рельєфних ви-гинів та, бажано, не прозорі, а зелені чи коричневі, без етикеток.

Конструювання жолоба: - відрізаєте дно та горловину

пляшки (так, щоб утворився рівний циліндр) і розрізаєте його навпіл вздовж;

- з’єднуєте деталі з напуском у 1,5-2 см за допомогою скоб або дроту. Можна також змастити краї герметиком;

- прикріпляєте жолоб (з невели-ким нахилом) за допомогою дроту до стріхи.

Для конструювання водоз-ливної труби:

- обрізаєте в пляшки дно. За ба-жанням можна обрізати і горловину, але таким чином, щоб одна сторона пляшки була трохи вужчою за іншу;

- вставляємо вужчу частину пляшки в ширшу частину іншої пляшки; - кріпимо трубу до стіни за допомогою дроту так, щоб її отвір був

під жолобом і вода могла вільно в неї стікати. Все, труба для зливу дощової води готова. Поєднуючи ідею умивальника та зливної труби, можна зробити

злив вуличного умивальника з дренажем (фото з сайту http://okanalizacii.ru/).

У пляшок (кількість залежить від бажаної глибини стоку) відрізаємо дно і горловину. У двох нижніх пляшках робимо багато от-ворів шилом або спицею. В одній пляшці, що буде верхньою, відрізаємо

21

лише горловину, в дні робимо отвір для стічного шлангу. Встав-ляємо пляшки одна в одну. Місця стиків можна ізолювати скотчем або герметиком. Буром робимо яму в землі, діаметром та довжи-ною дещо більшою, ніж наша кострукція. На дно засипаємо шар щебню, вставляємо конструкцію з пляшок, по боках також обси-паємо щебнем. У отвір в дні верх-ньої пляшки вставляємо водоз-ливний шланг від умивальника.

2.6 ТЕПЛИЦЯ ТА ПЕРЕНОСНИЙ ПАРНИК Перейдемо до більш складних конструкцій. З ПЕТ-пляшок

можна спорудити теплицю (фото з сайту http://moyadacha.org/). Пере-ваги такої конструкції:

- міцність – за рахунок жорсткого каркасу та самих пляшок; її не потрібно розбирати на зиму;

- довговічність. Теплиця може використовуватись до 10 років, причому розбирати її на зиму не потрібно;

- вища температура всередині самої теплиці, порівняно зі зви-чайною теплицею з плівки, за рахунок того, що пляшка містить повітря-ний прошарок між двома своїми стінками (ефект термоса);

- вартість побудови. Витратитись доведеться на каркас та цвяхи, мотузки чи скоби.

22

Встановлювати теплицю бажано на підйомі, можна облашту-

вати фундамент, але цілком підійдуть і просто піддони, бруски, шла-коблоки і т.д. Далі будуємо каркас з тим же принципом, як і каркас для звичайної теплиці, вкритою плівкою. Якщо ви плануєте використо-вувати теплицю декілька років, то бажано заглибити несучі бруски. Гли-бина залежить від висоти теплиці (для теплиці висотою до 2-х метрів буде достатньо 50 см.) Ями можна забетонувати, а можна і просто утрамбувати ґрунтом. Вертикальні перемички монтують з кроком в 1 метр. Тобто, якщо ви плануєте теплицю з висотою в 2 метри, то така перемичка буде у вас одна, друга буде основою даху. Дах можна спо-рудити також з пластикових пляшок (тоді несучі перемички розміщують частіше) або ж затягти плівкою. Замість дерев’яних перемичок можна використати металеву сітку. Дах бажано зробити під нахилом, щоб надлишок вологи міг вільно стікати по ньому, а не накопичуватись.

А тепер, власне, будівництво стін. Для цього в пляшок відрізаємо дно в місці переходу дна пляшки в стінку, таким чином, щоб

23

залишалося маленьке звуження пляшки. Беремо пляшку з необрізаним дном та дуже щільно насаджуємо на неї пляшки з обрізаним дном. Для довговічності конструкції можна змастити місця стиків герметиком, але це необов’язково. Формуємо стовпчики необхідної нам висоти. За-кріплюємо низ та верх стовпчика. Для того, щоб запобігти відхиленню стін, натягуємо капронову нитку або тонкий дріт з двох сторін кожної стіни теплиці. Можна також для підсилення конструкції «нанизувати» пляшки на тонку дерев’яну планку.

Окремо збираємо двері теплиці. Їх можна так само змонтувати з пляшок, а можна і просто обтягнути плівкою каркас.

Південну сторону бажано зібрати з повністю прозорих пляшок, а для інших сторін можна використати зелені чи коричневі пляшки. Можна будувати і цілком прозору теплицю.

Необхідна кількість пляшок для побудови теплиці залежить від особливостей монтажу та розміру пляшки. Орієнтовно для будівництва теплиці розміром у 18 м2 потрібно 600-800 пляшок.

Другим способом є побудова теплиці з пласких елементів, отри-маних шляхом нарізання з пластикової пляшки рівних прямокутних пластин. Пластини з’єднуємо між собою дратвою, дротом або сплав-ляємо за допомогою праски, теплового фену (деталі в такому випадку складаємо із заходом одна на одну, у випадку праски – прокладаємо папером з обох боків і тоді сплавляємо. Працювати треба обережно, аби не деформувати самі пластини.)

Таким чином збираємо стіни теплиці необхідного розміру. До каркасу кріпимо їх за допомогою рейки, яку набиваємо з допомогою цвяхів або саморізів. Основа та каркас теплиці виготовляються ви-щеописаним способом.

Також з пластикових пляшок можна спорудити переносний пар-ник (фото з сайту http://teplici.com.ua/), який допоможе швидшому сходу насіння навесні. А після використання його можна прибрати в сарай.

24

Виготовляємо раму з дерев’яних планок. Між собою рами

скріплюємо віконними або дверними завісами, щоб її можна було за-крити, як книжку. Подальша технологія – ідентична вищеописаним – з цілих пляшок або з плоских пластин виготовляємо стінки. З торців пар-ник завішують звичайною плівку в залежності від того, на яку ширину ви будете його розгортати.

25

КОРИСНА ОРГАНІКА 3.1 КОМПОСТ Для забезпечення

вашого саду та городу ор-ганічними добривами з великою кількістю мікро-елементів ви можете са-мостійно виготовляти компост, який також можна використовувати як мульчу. Окрім функції підкормки, вона буде зберігати вологу та пригнічувати ріст бур’янів біля корисних рослин.

Компостна яма також позбавить вас необхідності виносити рос-линні рештки з вашої ділянки, та, нехай і частково, вирішить проблему накопичення побутового сміття.

Де розміщувати компостну яму? Обирати потрібно місце, розміщене подалі від водних дже-

рел, особливо колодязів в найнижчій частині ділянки. Не забудьте поцікавитись у сусідів, де в них розташований колодязь та врахувати і його розміщення.

Бажано розташувати яму в тіні, оскільки прямі сонячні промені та надмірне тепло можуть негативно вплинути на утворення компосту.

Що можна складати в компостну яму? Рештки фруктів, овочів, зілля, ягоди, підсушену траву, листя,

хвою, дрібні гілки з дерев та кущів (великі варто подрібнити); папір та подрібнений картон, натуральну тканину; попіл, тирсу, яєчну шкарлупу.

26

Чого не можна викидати в компостну яму? Гуму, пластик, залізо, рештки тварин, навіть якщо мова йде про

залишки їжі; кістки, рослини, заражені шкідниками та хворобами; папір, просякнутий жиром, та кольорові буклети з глянцевого паперу, тканину з синтетикою у складі, тютюнові недопалки; зілля з дозрівшим насінням, зілля картоплі та помідор. Не можна виливати воду після прання та миття посуду, тільки якщо ви не використовуєте рослинні компоненти для прання та миття (наприклад, воду після прання миль-ними горіхами виливати можна).

А тепер, власне облаштування компостної ями. Варіантів дуже

багато. Окреслимо основні принципи: - необхідно забезпечити достатню кількість вологи. - необхідно забезпечити наявність мікроорганізмів та хробаків

для того, щоб вони могли переробляти залишки на компост. В залежності, від того, як ви вирішили облаштувати яму,

різняться шляхи дотримання цих принципів. Якщо це власне яма з коробом зверху, то вам потрібно викопати

яму (при загальних розмірах компостної ями в 1,5 м висоти, розмірами 2 на 1 метр, глибина викопаної ями має складати приблизно 0,5 метри). Землю дна необхідно розпушити, перекопавши, застеляти плівкою чи

27

іншими матеріалами не можна. Але варто вкрити його шаром подріб-нених гілок, щепи, що буде відігравати роль дренажу.

Огородити дренажну купу/яму можна дерев’яними рейками (бажано брати сосну, вона прослужить багато років, а от старі пофарбо-вані рейки краще не використовувати), металевою сіткою, шифером, навіть пластиком, але з проміжками, щоб забезпечити доступ повітря. До того ж врахуйте, що час від часу компост треба перемішувати, ро-бити це зручно, коли ви маєте зручний доступ до купи. Одну стінку варто зробити так, щоб її висоту можна було «нарощувати», починаючи з 30-50 см і добавляючи висоту з наповненням купи. Також це зручно, коли ви будете діставати готовий компост. Можна буде вийняти нижню дошку та відгрібати вже готове добриво

Якщо ви плануєте облаштувати яму в старій діжці, коробі, пла-стикових бутлях великого об’єму, то ви повинні подбати про венти-ляцію (прорізавши дірки), заселити компост мікроорганізмами та хробаками (фото з сайту https://test.org.ua/).

Також ви можете придбати спеціальні короби для компосту-

вання в магазинах.

28

Як доглядати за утворенням якісного компосту? Укладати відходи необхідно шарами – шар відходів має бути не

більше 30-50 см, далі вкриваємо шаром землі 5-10 см. Вкладайте по че-рзі шар сухих та зелених відходів.

Раз чи два на місяць перемішуйте компост, поливайте в сухі дні. Зверху яму накривають плівкою або кришкою. Так, по-перше,

процес гниття буде відбуватися швидше, запах не буде розповсюд-жуватись. Кришка вбереже від проникнення дрібних тварин в яму (їх можуть приманити залишки їжі) та буде перешкоджати роїнню мух та комах навколо купи.

Як дізнатися, що компост можна використовувати як добриво? Компост вважається готовим для використання, коли він набу-

ває однорідної структури, стає розсипчастим, темного кольору, має землистий запах.

Найзручніше робити компостну яму з двох відсіків – в одному компост вже зріє, в інший ви додаєте відходи.

Тривалість процесу залежить від розміру ями, кількості ком-понентів та природніх умов. В середньому, на наступний сезон ви вже можете мати деяку кількість готового компосту. Для при-швидшення процесу можна придбати спеціальні добавки в сільсько-господарських магазинах.

Як уникнути неприємного запаху? По-перше, якщо процес йде правильно, то сильного запаху ви

відчувати не будете. Сильний запах може свідчити про те, що компост формується неправильно. Кислий, глинистий запах свідчить про те, що компост перезволожено. Якщо пахне тухлими яйцями – в ямі не виста-чає кисню, перемішайте компост та додайте соломи або стружки. Якщо пахне аміаком – значить в компості занадто багато азотних компо-нентів. Додайте в яму подрібненого паперу.

29

Не забувайте накривати компостну яму – це перешкодить розповсюдженню запаху. Навколо компостної ями можна висадити сильно пахучі квіти чи рослини.

Якщо розвинути ідею компостування органічних рештків, то можна дійти і до опалення житлового будинку (фото з сайту http://www.linaria-ev.de).

Йдеться про так зване компостне опалення, тобто отримання

тепла зі спеціально побудованої компостної купи. Як і в звичайній ком-постній ямі, у ній під час гниття виділяється тепло. Температура всере-дині купи може сягати 60°С. Ідея полягає в тому, щоб використати це тепло для опалення будинку. Задля цього в купі вкладають труби, які під’єднуються через циркуляційний насос до системи опалення бу-динку. Причому такий біомейлер можна використовувати і для повітря-ного опалення і для отримання гарячої води одночасно.

3.2 БРИКЕТИ І, раз вже мова зайшла про опалення, ми не можемо не згадати

про брикети для опалення, які можна виготовити своїми руками. Обіг-рів цими альтернативними видами палива набуває все більшої попу-

30

лярності в Україні. І це не дивно, адже навіть якщо їх купувати, то вит-рати на опалення все одно будуть меншими, ніж при використанні газу чи електрики, а якщо їх ще й виготовляти самостійно…

Брикети (або екодрова) – це, фактично, подрібнені та спресо-

вані відходи деревообробки (тирса, щепа, стружка, гілки), торфу, від-ходів сільського господарства (солома, лушпиння, кукурудза, опале листя тощо), папір, картон. Брикети виготовляють різних форм, але най-поширенішими є прямокутні (паливні цеглини) та циліндричні. Пресу-вання відбувається під тиском та температурою у 250-300 градусів, по-верхня брикету при цьому спікається, що надає зручності у їх зберіганні та транспортуванні.

Процес виготовлення брикетів дещо простіший, ніж пелет. Сухі залишки деревини та інших матеріалів подрібнюють та змішують з гли-ною у співвідношенні 1 до 10. Тобто на 10 кг деревини потрібно додати 1 кг глини. Суміш ретельно перемішують. Для досягнення необхідної

31

консистенції (суміш має ліпитися і зберігати форму, не розтікатися і не розкришуватись) можна додавати невелику кількість води.

Наступний етап – пресування. Можна просто зробити форми і,

вручну віджимаючи сировинну масу, вкладати її у форму. Процес дуже трудомісткий, але в результаті ми маємо отримати брикет з вологістю 12-14%. Можна виготовити найпростіший прес з дерева, а можна за подібним принципом – з металу. Готові преси також можна придбати у багатьох виробників. Найпростіше в домашніх пресах, отримати брикет циліндричної форми – для цього можна використати обрізок товстостінної металевої труби. Для брикету-цеглини форму виготовити з листового металу, у стінках та дні форми необхідно просвердлити дрібні отвори для видалення вологи. Прес також може бути гвинтовим,

32

гідравлічним, ударно-гідравлічним. Власне, конструкція пресу зале-жить лише від вашого бажання та можливостей. Фото з сайту http://bricet.com.ua/

Останній етап – сушка. В ідеалі, це має бути спеціальний су-шильний комплекс, але в домашніх умовах просушувати брикети можна і на сонці. Не забувайте ретельно контролювати вологість, адже від цього прямо залежить те, наскільки добре брикети будуть горіти. Це важливо і під час зберігання брикетів. Також, якщо ви ви-користовуєте для виготовлення брикетів сільськогосподарські від-ходи на кшталт лушпиння соняшника, кукурудзи, необхідно подбати про захист їх від гризунів.

3.3 ВИГОТОВЛЕННЯ КАРТОНУ ТА ПАПЕРУ Ну спочатку – а для чого? Зрозуміло, що для повсякденного ви-

користання такий папір не знадобиться, а от для листівки, упаковки по-дарунку, подарункового блокноту, дитячих виробів, та й не тільки дитя-чих – саме те, що треба! До того ж це гарний приклад вторинного вико-ристання сировини. А якщо додати до вашого паперу насіння рослин – то у вас вийде не лише перероблений папір, а й папір, який (навіть бу-дучи викинутим) проросте гарними квітами.

Отже вам потрібно дрібно нарвати папір (розмірами не більше 2 на 2 см, можна менше). Папір можна брати різноманітний - старі офісні документи, яєчні лотки, картон, альбомний, газетний. Зауважте, що від кольору сировини буде залежати і колір вашого паперу.

Складіть папір в каструлю та додайте 2 чайних ложки крохмалю та 1-2 ложки клею ПВА, налийте теплої води, зачекайте 10 хвилин і зби-вайте масу міксером, допоки вона не стане м’якою. За консистенцією маса повинна нагадувати сметану. До речі, замість води можна вико-ристовувати каву, чай або додати фарбу. Замість міксера можна скори-

33

статися блендером або кухонним комбайном. Зазвичай, на виготов-лення 2-3 аркушів паперу альбомного формату і середньої товщини по-трібно 3-5 літрів маси. Саме на цьому етапі додаємо те, що зробить наш папір унікальним - насіння квітів чи рослин, листочки, пелюстки, ни-точки – практично все, що завгодно. Також можна додати декілька кра-пель ароматичних есенцій або олій – тоді ваш папір буде мати приєм-ний аромат. Далі існує два шляхи:

1) Попередньо готуєте великий таз та дві рамки однакового роз-

міру (дерев’яні або пластикові), одна з них – з дрібною сіточкою, подіб-ною до сита (можна використовувати пластикову москітну сітку, яку можна придбати в будівельних магазинах або пластикову канву для ви-шивки, капронові панчохи). Розміри рамки довільні, але доцільно ро-бити їх такими, щоб ви могли вільно занурити їх в таз. Складаєте рамки

34

одну на одну, та, що з сіткою, має бути знизу. Приготовану вами папе-рову суміш виливаєте в таз. Чим тонший папір ви хочете отримати, тим більше потрібно налити води. Тоді від краю тазу обережно і поступово повністю занурюєте рамки в масу до самого дна, а потім обережно вий-маєте. Дайте воді стекти. Обережно зніміть верхню рамку. І перевер-ніть її папером вниз на вологу ганчірку або тюль, або ж пластикові ки-лимки для сервірування стола. Ніжно прогладжуємо та ледь при-тискаємо папір через сітку. Коли папір прилипне до вологої ганчірки, обережними рухами знімаємо рамку. Після цього можна розсипати по вашому паперу насіння та легенько втиснути його в шар паперу.

2) На піднос вкладаєте марлю або москітну сітку (фото з сайту

http://www.artfrank.ru/). З паперової суміші зливаєте надлишок води і обережно викладаєте на марлю. Розрівнюєте паперовий шар по марлі, навіть можете прокатати качалкою – чим тонше і рівніше ви розрівняєте

35

вашу суміш, тим гарнішим буде ваш папір. Зверху можна викласти пе-люстками або насінням візерунок. Накриваєте другим шаром марлі. А тепер – довгий процес – легенько притискаючи губкою, поступово ру-хаючись по всій площині паперу, видаляємо надлишок вологи, допоки губка не стане практично сухою. Папір в марлі обережно перекладаємо для просушки і обережно знімаємо марлю.

Зараз можна розсипати по вашому паперу насіння та легенько втиснути його в шар паперу. Далі процес ідентичний при використанні обох способів - папір сушать або під пресом, або праскою (через тка-нину на мінімальній температурі). Якщо ви використали насіння рос-лин, то надайте перевагу сушінню просто на балконі в сонячний день, щоб випадково не нашкодити насінинам праскою. А при використанні преса насінини можуть прорости за одну ніч! Під прес папір з насінням варто поміщати тоді, коли він вже практично сухий.

Ось чудовий приклад листівки, що з часом проросте рослин-ками. Її виготовили дівчата з Рівненського «Саду історій» - громадської ініціативи, яка має на меті озеленення міста шляхом висадки дерев до пам'ятних дат в житті рівнян (одруження, народження дітей, річниці тощо) або житті міста.

33000 м. Рівне, вул. Петра Могили, 28, оф. 35Тел./факс: +38 (0362) 26-78-91, Моб. тел: (067) 363-62-26 Ел. пошта: office@ecoclubrivne.orgСайт: www.ecoclubrivne.org

Посібник розроблено громадською організацією Екоклуб у рамках проекту «Енергетичний майстер-клас», що фінансується Регіональним Екологічним Центром. Відповідальність за зміст посібника несе громадська організація Екоклуб.

Просимо при використанні інформації з цього посібника вказувати посилання на Екоклуб.

Авторка: Ольга Лящук