el-conf.comel-conf.com.ua/wp-content/uploads/2019/06/9частина_червень.pdf ·...

Збірник наукових матеріалів

ХХXІ Міжнародної науково-практичної

інтернет - конференції

el-conf.com.ua

«НОВИНИ СУЧАСНОЇ НАУКИ»

03 червня 2019 року

Частина 9

м. Вінниця

Новини сучасної науки, ХХXІ Міжнародна науково-практична iнтернет-

конференція. – м. Вінниця, 03 червня 2019 року. – Ч.9, с. 92.

Збірник тез доповідей укладено за матеріалами доповідей ХХXІ

Мiжнародної науково-практичної інтернет - конференції «Новини сучасної

науки», 03 червня 2019 року, які оприлюднені на інтернет-сторінці

el-conf.com.ua

Адреса оргкомітету:

2018, Україна, м. Вінниця, а/с 5088

e-mail: [email protected]

Оргкомітет інтернет-конференції не завжди поділяє думку учасників. У

збірнику максимально точно збережена орфографія і пунктуація, які були

зaпропоновані учасниками. Повну відповідальність за достовірну інформацію

несуть учасники, їх наукові керівники та рецензенти.

Всі права захищені. При будь-якому використанні матеріалів конференції

посилання на джерела є обов‘язковим.

mailto:[email protected]

ЗМІСТ

Соціологічні науки

Зуєнко М.І. ДЕФІЦИТ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ В РЕЖИМІ ЖИТТЯ

СТУДЕНТІВ ........................................................................................................... 5

Зуєнко М.І. ВПЛИВ БІГУ НА ЗДОРОВ'Я ........................................................... 9

Кліперт О.В., науковий керівник Сервачак О.В. ФОТОГРАФІЯ, ЯК ЗАСІБ

РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ............................................................................... 14

Корженівська В. РОЛЬ КУЛЬТУРНИХ КОНФЛІКТІВ У МІЖНАРОДНИХ

ВІДНОСИНАХ ...................................................................................................... 18

Філологічні науки

Басок Д Р. ФУНКЦІОНУВАННЯ ДІАЛЕКТУ КОКНІ В СУЧАСНИХ

БРИТАНСЬКИХ МЕДІА ...................................................................................... 20

Брик Н.В. ГРАММАТИЧЕСКАЯ КАТЕГОРИЯ РОДА В РУССКОМ

ЯЗЫКЕ ПРИ ОБУЧЕНИИ ФРАНКОГОВОРЯЩИХ СТУДЕНТОВ ............... 26

Брожик О.О. ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ЕКСПРЕСИВНОСТІ В БРИТАНСЬКІЙ

ОНЛАЙН-ГАЗЕТІ ―THE GUARDIAN‖ ..................................................................... 29

Кібірєв Е. ЛІНГВІСТИЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНІЗАЦІЇ АНГЛОМОВНОГО

ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА БАЗІ ―MICROSOFT‖ ............................. 34

Марущак В.С. РОЗВИТОК ЗВ‘ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ЯК ПРОВІДНИЙ

ПРИНЦИП НАВЧАННЯ РІДНОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ ........ 39

Мельник А.В. ЛЕКСИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОЛОДІЖНОГО

СЛЕНГУ НА ПРИКЛАДІ ПОВІДОМЛЕНЬ МОЛОДІ ВІКОМ ВІД 18 ДО

24 РОКІВ У СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ FACEBOOK 2018-2019 РОКІВ ............ 42

Мельник І.О. АНГЛIЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТIВ, ЯК НЕОБХIДНIСТЬ

ПРОФЕСIЙНОЇ САМОРЕАЛIЗАЦIЇ .................................................................. 48

Осадчук В.М. СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ АНГЛІЙСЬКИХ ПРИКМЕТ-

НИКІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ МАГІЧНИХ ОЗНАК УКРАЇНСЬКОЮ

МОВОЮ У РОМАНІ ДЖОАНИ РОУЛІНГ «ГАРРІ ПОТЕР І ФІЛО-

СОФСЬКИЙ КАМІНЬ» ........................................................................................ 51

Педченко В.М., науковий керівник: Цолін Д.В. СИНТАКСИЧНИЙ АСПЕКТ

СУЧАСНОЇ АНГЛОМОВНОЇ РЕКЛАМИ ......................................................... 57

Пилипенко А.С. ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОФІЦІЙНИХ

ДОКУМЕНТІВ НАТО ТА ЇХНЄ ВІДТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ

ПЕРЕКЛАДІ ........................................................................................................... 66

Поляк В.О. ПОНЯТТЯ КОНЦЕПТУ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ ............... 71

Цоліна Г.Д. ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ МОДАЛЬНОСТІ В СУЧАСНІЙ ЛІНГ-

ВІСТИЦІ ................................................................................................................. 75

Черченко В.А. ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ ЮРИДИЧ-

НИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ................................................................................... 83

Шаталова І.А. БІЛІНГВІЗМ ТА ШИЗОФРЕНІЯ .............................................. 85

5


ДЕФІЦИТ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ В РЕЖИМІ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ

Зуєнко М. І.,

Викладач факультету економіки та управління

Черкаський навчально-науковий інститут

ДВНЗ «Університет банківської справи»

м. Черкаси, Україна

В сучасному суспільстві, де важка фізична праця була витиснута

машинами і автоматами, людину очікує небезпека поширення так званних

«хвороб цивілізації». В цих умовах особливу високу ефективність в підтри-

манні та зміцненні здоров‘я людини грає рухова активність (найважливіший

фактор формування здорового способу життя), зниження якої веде до багатьох

порушень і передчасному старінню організма. У людей, в яких недостатня

рухова активність, порушується обмін речовин, погіршується функція дихання,

травлення.

Навчання у ВНЗ відноситься до категорії розумової праці й відрізняється

низкою особливостей, які полягають у засвоєнні всезростаючого обсягу

навчального матеріалу, накопиченні знань і розвитку інтелектуально-емоційної

сфери. Структура й умови навчальної діяльності у ВНЗ ускладнюються: підви-

щуються інформаційні навантаження, посилюється гіподинамія, ускладню-

ються міжособові стосунки. Під впливом цих чинників першою на себе

приймає удар нервова система студента, яка напряму пов‘язана з емоційним

станом людини. Проблема здоров‘я студентської молоді ключова, оскільки

вона є основним ресурсом для повсякденного життя, основоположною та

рушійною силою існування людини. На цьому фоні великого значення набуває

пошук шляхів покращення стану здоров‘я, підвищення фізичної працездат-

ності, збільшення функціональних можливостей організму майбутніх кваліфі-

кованих фахівців.

Мета дослідження – вивчити та проаналізувати вплив рухової активності

на емоційний та фізичний стан студентів вищих навчальних закладів.

6

Об‘єкт дослідження – фізичне виховання студентів вищих навчальних

закладів.

Предмет дослідження – рухова активність та емоційний стан студентів.

Виклад основного матеріалу. В останні роки в розвинених країнах світу

спеціально організована рухова активність розглядається як потужний засіб

зміцнення здоров‘я населення, забезпечення високої працездатності та якості

життя. Повсякденна недостатня рухова активність студентів не забезпечує

оптимального функціонування основних фізіологічних систем організму, не

створює умов для зміцнення здоров‘я. Пов‘язано це і з кризовим станом

системи фізичного виховання населення, яка не відповідає сучасним вимогам

суспільства. Знецінений соціальний престиж фізичної культури, спорту,

здорового способу життя, недооцінюється їх соціальна оздоровча та виховна

цінність. Результатом такого стану системи фізичної культури є низький рівень

позитивної мотивації до систематичних занять фізичними вправами, до

здорового способу життя в учнів загальноосвітніх шкіл і студентів ВНЗ [1, с. 9].

Стиль життя сучасної молоді можна назвати "абсолютно сидячим", який

стає звичним, необхідним, комфортним, навіть незважаючи на негативний

вплив на стан здоров‘я. Адже школярі і студенти в середньому 9,5 год. за добу

проводять сидячи (в навчальних закладах, готуючись до занять, спілкуючись в

Інтернеті або граючись за комп‘ютером тощо), що обумовлює виникнення

залежності від гіпокінезії. Відмовитися від такого звичного задоволення дуже

важко, тому що це місце можуть зайняти стреси, страх, невизначеність,

розуміння відсутності перспектив або невміння їх бачити. Така людина пробує

знайти відповідний спосіб життя, який би не лише уживався із її залежністю, а

ще й сприяв би їй [4, с. 259].

Слід також відзначити, що одним з негативних наслідків гіпокінезії є

зниження функцій залоз внутрішньої секреції організму, в тому числі

зменшення викиду в кров антистресових гормонів адреналіну і ендорфіну. Так,

адреналін викликає деяке психічне збудження, підсилює основний обмін і

підвищує рухову активність, а ендорфіни викликають відчуття ейфорії,

7

попереджують стрес зменшуючи біль, виробляються під час тривалих фізичних

навантажень і емоційних дій. Тому у малорухливої людини для попередження

депресивного стану підвищується потреба в стимуляції синтезу адреналіну і

ендорфіну штучними способами за допомогою куріння тютюну, прийому

алкоголю і т. ін. Тобто виникає замкнуте коло залежності гіпокінезії і штучної

стимуляції антистресових гормонів адреналіну і ендорфіну, що взаємно

підсилюючись стає ще однією причиною закріплення малорухливого способу

життя студентської молоді [4, с. 260]. Значимою причиною сучасного дефіциту

рухової активності є лінь. Сучасні експерти вважають як лінь, так і відсутність

фізичної активності повноцінними захворюваннями. Так, британські лікарі

Р.Уіллер і Е. Стаматакіс вказують на явний зв‘язок захворюваності і смертності

з відсутністю фізичної активності, показники яких збільшуються. При цьому

багато грошей витрачається на те, щоб вилікувати людину від наслідків ліні:

ожиріння, діабету, гіпертонії, проблем з серцем, опорно-рухового апарату та

інших хвороб. Це обумовлено небажанням займатися своїм тілом. А лікувати

потрібно причину.

За даними досліджень тільки одна людина з 20 дає своєму тілу мінімаль-

но необхідну фізичну активність. На формування мотивації рухової активності

студентів впливає також особистий приклад викладачів фізичного виховання,

які в більшості з віком стають пасивними щодо занять фізичними вправами. А

викладачі з низькою власною мотивацією до рухової активності не навчать

студентів здоровому способу життя і не вплинуть на рішення випускників ВНЗ

займатися чи не займатися фізичним самовдосконаленням [2, с. 14].

Крім того, щорічно все більше число студентів ВНЗ звільняються від

занять фізичною культурою за станом здоров‘я або відвідують ці заняття в

спеціальній медичній групі здоров‘я. Але перехід в спеціальну медичну групу

здоров‘я і, тим більше, звільнення від занять фізичними вправами спричиняють

закріплення значного зниження рівня рухової активності студентів і надалі.

Тому виникає своєрідне протиріччя: з одного боку, рухова активність –

одна з неодмінних складових здорового способу життя, засіб зміцнення

8

здоров‘я, а з іншого боку, у молодих людей з відхиленнями в здоров‘ї

показники рухової активності знижуються майже в 2 рази, що є причиною

подальшого погіршення стану їхнього здоров‘я [3, с. 42]. Щодо частоти,

тривалості та інтенсивності фізичних навантажень студентів, то вони повинні

відповідати можливостям молодої людини, рівню її тренованості. Так,

ослабленим краще починати з двох занять на тиждень тривалістю 30-40 хвилин

при помірних навантаженнях – наприклад, ходьба, їзда на велосипеді, лижні

прогулянки та ін., а згодом додати більш інтенсивні навантаження – біг,

плавання, силові вправи тощо.

Оптимальною вважається рухова активність 5 разів на тиждень з

тривалістю тренування від 30 до 60 хвилин. А якщо ж обмежитися ходьбою, то

тут норми такі: менше 5000 кроків на день – малорухливий спосіб життя; від

7500 до 10000 – рухливий спосіб життя; від 10000 до 12500 – рекомендований

спосіб життя (оцінювати можна лічильником кроків або враховувати, що в

одному кілометрі приблизно 1250 кроків) [2, с. 16].

Висновки. Стан фізкультурно-оздоровчої освіти у ВНЗ України не

відповідає нагальним вимогам сьогодення. З кожним роком погіршуються

показники стану здоров‘я студентської молоді. Потрібні кардинальні зміни у

ставленні владних, педагогічних, лікарських установ та ЗМІ щодо формування

належного відношення до рухової активності студентської молоді, як

важливого резерву профілактики шкідливих звичок і покращення стану їхнього

здоров‘я.

Література:

1. Анікєєв Д.М. Рухова активність у способі життя студентської молоді :

автореф. дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Д.М. Анікєєв ;

Нац. ун-т фізичного виховання і спорту України. – К., 2012. – 19 с.

2. Блавт О.З. Інформативні показники рівня фізичного здоров‘я та

фізичної підготовленості студентів ВНЗ / О.З. Блавт // Педагогіка, психологія та

медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. –

Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2012. – № 11. – С. 14–18.

9

3. Завидівська Н. Фізкультурна освіченість студентів як соціально-

педагогічна проблема / Н. Завидівська // Молода спортивна наука України. –

2012. – Т. 4. – С. 42-47.

4 Оксьом П.М. Особливості загальної та фізкультурно-оздоровчої рухової

активності студенток вищого педагогічного навчального закладу / П.М.

Оксьом, Л.І. Бережна, Т.Є Криводуд // Вісник Чернігівського національного

педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка [Текст]. Вип. 107. Т. I. – Чернігів:

ЧНПУ, 2013. – С. 258–260.

____________________________________________________________________

УДК 657 Соціологічні науки

ВПЛИВ БІГУ НА ЗДОРОВ'Я

Зуєнко М. І.,

Викладач факультету економіки та управління

Черкаський навчально-науковий інститут

ДВНЗ «Університет банківської справи»

м. Черкаси, Україна

Вступ. Оздоровчий біг є найбільш простим і доступним (у технічному

відношенні) видом циклічних вправ, а тому й самим масовим. По підрахунках,

біг як оздоровчий засіб використовують більше 100 млн. людей середнього й

літнього віку нашої планети. Згідно з офіційними даними, у нашій країні

зареєстровано 5207 клубів аматорів бігу, у яких займається 385 тис. аматорів

бігу; самостійно бігаючих налічується 2 млн. чоловік.

Виклад основного матеріалу. Оздоровчий біг і спортивна ходьба мають

корисні властивості, які важко відтворити якими-небудь іншими видами

фізичного навантаження. У першу чергу, це сприятливий вплив на серцево-

судинну систему, особливо на рівні дрібних судин - артеріол, венул, капілярів.

Недолік рухів у сучасної людини приведе до запустіванню й атрофії великої

кількості капілярів і порушенню кровопостачання тканин. Правильно

дозований біг і спортивна ходьба відкривають не функціонуючі капіляри, які

10

спали, а також сприяють проростанню нових капілярів у збіднені ділянки й у

ділянки, ушкоджені хворобою, що особливо важливо.

Для досягнення ефекту капіляризації необхідно досить точна підтримка

певної інтенсивності роботи серця, як по частоті скорочень, так і по силі

серцевого викиду, у плині певного проміжку часу. Якщо інтенсивність роботи

серця при цьому трохи нижче, то ефект капіляризації буде малий, а якщо вище,

то може наступити перетренування й погіршення стану. Основна перевага бігу

підтюпцем («трусций») перед іншими видами фізичного навантаження в тім, що

він дозволяє без особливої праці підтримувати досить рівну по інтенсивності

роботу серця. Крім того, він природний для людини й доступний усім [2, c.32].

Сучасне надлишкове харчування приводить до змушеного включення

"позаштатних" каналів скидання зайвих калорій. Один з таких каналів – нагро-

мадження в організмі енергоємних речовин: жирів, у тому числі й холестерину,

і різних форм полісахаридів, простіше говорячи - слизу. Їхнє надлишкове

нагромадження в організмі спричиняє ряд негативних наслідків. Фізичні

навантаження відкривають природний канал спалювання зайвих калорій і

нормалізують зміст "позаштатних" енергоносіїв. У цьому плані біг підтюпцем

має свої переваги перед іншими видами фізичного навантаження. Він дозволяє

домогтися розумного сполучення між навантаженням на серцево-судинну

систему й спалюванням калорій, тобто, досить ефективно спалювати зайві

калорії, не перевантажуючи (а точніше сказати - правильно завантажуючи)

серцево-судинну систему.

Під час бігу підтюпцем витрата енергії становить для дорослої людини в

середньому від 600 до 800 ккал. у годину. Чим більше вага бігуна, тим більше

витрата енергії. Завдяки активізації жирового обміну біг є ефективним засобом

нормалізації маси тіла. У людей, які регулярно займаються оздоровчим бігом,

вага тіла близька до ідеальної, а зміст жиру в 1,5 рази менше, ніж у тих, що не

бігають [3, c. 224].

Досить ефективною в цьому плані може бути й швидка ходьба (по 1

годині у день), яка відповідає витраті енергії 300-400 ккал - залежно від маси

11

тіла. Додаткова витрата енергії за 2 тижні складе в цьому випадку не менш 3500

ккал, що приведе до втрати 500 г жирової тканини. У результаті за 1 місяць

тренування в оздоровчій ходьбі (без зміни харчового раціону) маса тіла

зменшується на 1 кг.

Група американських вчених спостерігали жінок, маса тіла яких була в

середньому на 80% більше норми. Протягом 2 місяців вони займалися

оздоровчою ходьбою (по 2 години у день зі швидкістю 5 км/г) без обмеження

харчового раціону. Після закінчення експерименту було відзначене зниження

маси тіла в середньому з 100 кг до 93 кг.

Кожна клітина організму наповнена колоїдним розчином, і від його

властивостей багато в чому залежить наш стан. Густий, грузлий колоїд гальмує

протікання природних процесів у клітині, порушує обмін речовин, сприяє

нагромадженню отрут. В'язкість колоїду збільшується при неправильному,

надлишковому харчуванні й гіподинамії. Однак, є ще один фактор, який

збільшує його в'язкість, - це час. Любий колоїд згодом старіє - довгі

молекулярні ланцюжки усе більше "зшиваються" між собою, ущільнюються й

вичавлюють молекули води. Колоїд губить еластичність і зменшується в обсязі.

Тому старі "ростуть униз". По суті справи, старіння людини - це старіння

колоїду [3, c. 211].

Для стримування природного старіння колоїдного розчину необхідні

механічна вібрація або струс. Вона розриває нові зв'язки між молекулами й не

дає колоїду стискуватися й губити воду. При бігу кожний крок супроводжу-

ється природним струсом. У той же час струс є гарною природною стимуляцією

для всього організму. Тому, якщо біг вам недоступний, то стрибки на місці

якоюсь мірою можуть його замінити.

Під час бігу навантаження на серце зменшується завдяки роботі

"м'язового насоса" - ритмічне й послідовне скорочення м'язів гомілки й стегна

допомагає виштовхувати кров з вен нижніх кінцівок нагору до серця.

Біг підсилює обмін речовин, сприяє утилізації ("спалюванню") старих,

непрацюючих структур організму й заміні їх новими, чим омолоджує організм.

12

Доведено, що біг підсилює імунітет, попереджає розвиток атеросклерозу й

пухлинних захворювань [4, c. 304].

При правильно дозованому бігу відбувається гармонічна багаторівнева

природна стимуляція захисних систем організму. Більшою мірою вона

виявляється через м'язову, серцево-судинну, дихальну системи. Стимулюючою

дією володіють вуглекислий газ і молочна кислота, зміст яких під час бігу

збільшується. При бігу виділяються гормони задоволення - енкефаліни, ендор-

фіни - благотворно впливають на нервову систему й сприяють відновленню її

адекватної сприйнятливості. Стимулюючою дією володіє й струс, який

виконується при бігу.

У лікувальній практиці біг не є основною лікувальною методикою,

скоріше це додатковий метод. Звичайно рекомендується додавати біг до інших

методик саме раннє через місяць після початку занять, а при серйозних

захворюваннях через рік і більше.

Звичайно під витривалістю розуміють здатність працювати не стомлю-

ючись і протистояти стомленню, яке виникає в процесі виконання роботи.

Розрізняють загальну й спеціальну витривалість. Під загальною

витривалістю розуміють здатність організму до тривалого виконання з високою

ефективністю роботи помірної інтенсивності. Спеціальна витривалість - це

здатність до тривалого перенесення навантажень, характерних для конкретного

виду діяльності [1, c. 134].

Для розвитку витривалості застосовуються різноманітні методи тренуван-

ня, які розділяються на безперервні й інтервальні методи тренування. Кожний з

методів має свої особливості й використовується для вдосконалювання тих або

інших компонентів витривалості залежно від параметрів застосовуваних вправ.

Змінний безперервний метод відрізняється періодичною зміною

інтенсивності безупинно виконуваної роботи. Організм при цьому працює в

змішаному аеробно-анаеробному режимі.

Змінний безперервний метод призначений для розвитку як спеціальної,

так і загальної витривалості. Він дозволяє розвивати аеробні можливості,

13

здатності організму переносити гіпоксичеські стани, які періодично виникають

у ході виконання прискорень і усуваючі їх при наступному зниженні

інтенсивності вправи, виховуючи вольові якості.

Інтервальный метод тренування полягає в дозованому повторному виконанні

вправ щодо невеликої тривалості (до 2 хв.) через строго певні інтервали

відпочинку. Цей метод звичайно використовують для розвитку специфічної

витривалості до якої-небудь певної роботи. Цим методом можна розвивати як

анаеробні, так і аеробні компоненти витривалості [4, c. 32].

Висновок. Оздоровчий біг і спортивна ходьба мають переваги, які важко

відтворити якими-небудь іншими видами фізичного навантаження. По-перше,

це сприятливий вплив на серцево-судинну систему, особливо на рівні дрібних

судин - артеріол, венул, капілярів. Недолік рухів у сучасної людини приведе до

запустіванню й атрофії великої кількості капілярів і порушенню крово-

постачання тканин. По-друге, правильно дозований біг і спортивна ходьба

відкривають не функціонуючі капіляри, які спали, а також сприяють

проростанню нових капілярів у збіднені ділянки й у ділянки, ушкоджені

хворобою, що особливо важливо.


1. Зайцева В.М. Теорія спортивного тренування з основами методик :

підручник для студентів ВНЗ / В.М. Зайцева. – Київ, 2003. – 173 с.

2. Маліков, Микола Васильович. Методи оцінки функціонального стану і

фізичної працездатності організму: (Методичний посібник для викладачів і

студентів вищих закладів освіти).- Запоріжжя, 2001.- 85с.

3. Теорія та методика фізичного виховання. Загальні основи теорії та

методики фізичного виховання / За ред. Т.Ю.Крецевич — К.: Олімпійська

література, 2003. — Т.1. — 422 с.

4. Теория и методика физического воспитания/ Под ред. Т.Ю. Круцевич. –

К.: Олімп. літ-ра, 2003. – Т.1. – 423 с.; Т.2 – 392 с.

14

____________________________________________________________________


ФОТОГРАФІЯ, ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Кліперт О.В.,

студентка 3 курсу, група ЕПР-16,

Науковий керівник – к.псих.н.,

Сервачак О.В.

ДВНЗ «Донецький національний

технічний університет»,

м. Покровськ, Україна

На сьогодні фотографія відіграє велику роль в житті кожної сучасної

людини, фотокамера стала майже постійним супутником. Натискання кнопки

затвору при наведенні об'єктива на цікавий для нас об'єкт дозволяє зробити

готовий знімок. Фотозйомка може бути як фіксатором тих чи інших подій та

об‘єктів, так і високим мистецтвом.

Фотографія - відносно нове мистецтвом з точки зору історичного погляду,

бо існує трохи більше 150 років. Але так, як і набагато старший вид мистецтва

живопис, вимагає не лише вміння володіти інструментарієм, конкретно

фотоапаратом, а й вміння бачити прекрасне, що безпосередньо залежить від

внутрішнього світу фотографа. Кожен із творців по-своєму допомагає нам

побачити те, що раніше залишалося за межами нашого сприйняття, було

непоміченим; дізнатися про те, про що раніше не знали чи не здогадувалися.

Кожне мистецтво має свої функції, й головною з них є суб‘єктивне творче

відображення навколишнього світу та його осмислення. Дослідженню питань

ролі психологічних функцій у процесі фотографування приділяли увагу такі

автори як: М. Бурно, А. Зейгарнік, А. Копитіна, О. Клеона, А. Лапіна, Л. Лакосі-

ної, В. Лабунської, В. Савчука, та інші. Кожен з них зробив вагомий внесок в

дослідження теоретичних та практичних питань щодо психології фотографії, але

ця тема є актуальною на сьогодні і тому, потребує подальших досліджень [1].

Психологічні функції людини, в цілому особистість розвивається в проце-

сі зйомки. Адже коли фотограф робить кадр, він користується перш за все

15

своїми почуттями, інтуїцією, мисленням- все це дозволяє зробити кадр цікавим

та оригінальним, не схожим на інші. І це, в свою чергу, відрізняє його від інших

фотомитців.

На сучасному етапі можливості фотографії використовуються в багатьох

сферах людського життя: сфера розваги, архітектура, музика, реклама,

журналістика і т.д. Починаючи з 1970 року психотерапевти в США і Канаді

також стали користуватися фотознімками як інструментами психологічного

консультування, тоді й з'явилося поняття «фототерапія». На сьогодні

фототерапія є одним з новітніх напрямків розвитку арттерапії незважаючи на

досить тривалий період існування самого мистецтва фотографії. Фотографія

дозволяє пізнати себе, свої почуття, а також допомагає в лікуванні депресій і

усуненні різних видів страхів. Доктор медичних наук А.І. Копитін, в своїй книзі

«Тренінг по фототерапії», виокремив одинадцять психологічних функцій

фотографії:

1.Фокусуюча (актуалізуюча) функція. Ця функція дозволяє через фотографію

проектувати позитивний, або негативний досвід з метою повторного

переживання. Це стосується як ситуації підліткової депресії, так і фокусування

на фотографіях щасливого дитинства.

2.Стимулююча функція активізує всі сенсорні системи підлітка, дозволяючи

подолати підліткову сенсорну деривації.

3.Функція,що пов'язана з координацією різних сенсорних систем, появою

різноманітних асоціацій. Вона активізує творче мислення та дозволяє

сформувати нові уявлення.

4.Об'єктивуюча функція дозволяє усвідомити свою приналежність до

національної, соціальної, релігійної, культурної та ін. груп, все те, що є

основою для самоідентифікації.

5.Функція,пов'язана з динамікою внутрішніх і зовнішніх змінень дає змогу

побачити і зрозуміти внутрішню і зовнішню динаміку розвитку.

6. Змістотворна функція. Ця функція допомагає людині знайти сенс вчинків і

переживань - як своїх, так і інших людей.

16

7.Деконструююча функція сприяє формуванню нової системи значень, що

відображають внутрішню і зовнішню реальність.

8. Функція рефрейминга і реорганізації дозволяє не тільки реабілітувати своє Я,

а й збагатити свій життєвий досвід.

9.Контейніруюча (утримуюча) функція допомагає відреагувати на певні життєві

події безпечно, утримує почуття, не даючи їм вийти за межі.

10.Експресивно-катарсична функція вирішує завдання повторного переживання

з метою його вірного реагування.

11.Захисна функція пов'язана з її метою забезпечувати дистанціювання від

травматичних і малозрозумілих переживань і ту чи іншу ступінь контролю над

ними [2].

Слід зазначити, що всі ці функції спрямовані на пізнання себе, свого "Я",

на виявлення своїх внутрішніх і зовнішніх характеристик. Фотографія-це безу-

мовно творчий процес, це поєднання реальності й фантазії, завдяки чому знімок

стає «транзитним об'єктом», інструментом наочно-дієвого освоєння світу.

У психологічному консультуванны використовується метод фототерапії..

Автором цієї методики прийнято вважати Уллу Калколу, яка зазначала, що сила

впливу фотокарток полягає в символічності. Фотокартки дозволяють краще

зрозуміти проблему, яка актуальна для людини в даний момент. Метод

фототерапії використовуються для людей різного віку, починаючи з дітей і

закінчуючи людьми похилого віку. Коли пацієнт розглядає свої фотографії і

обговорює їх з фахівцем, це дозволяє людині опинитися в тому періоді, коли

були зроблені ці фотографії. Працюючи над фотографіями, можна побачити те,

які відносини були в сім'ї до проблеми, або зрозуміти то які зараз відбуваються

відносини у друзів або колег по роботі. Загалом, якщо правильно

проаналізувати фотографії, можна багато що дізнатися й зрозуміти проблему

людини. Можна побачити все аж до того, який настрій і які емоції відчувала

людина під час фотозйомки. Все це можна визначити виразом обличчя, міміці,

позі людини з яким доктор аналізує проблему. Метод фототерапії активно

використовується при роботі з багатьма категоріями людей, а саме:

17

- люди з проблемами адаптації в суспільстві;

- люди з депресіями, розладами настрою;

- люди, що опинилися в складній сімейній ситуації;

- люди з посттравматичним стресовим розладом;

- люди з обмеженими можливостями, невиліковними хворобами і т.п.

Отже, можемо говорити про різні рівні процесу та результату

фотозйомки. В рамках звернення до методу фототерапії, як засобу роботи над

психологічним станом людини, не потрібні знання теорії фотомистецтва,

глибокі навички володіння фотоапаратом, адже фототерапія - це, скоріше,

внутрішньо особистісна комунікація, що дозволяє людині «побачити» частини

свого несвідомого, зрозуміти та знайти оптимальні «здорові» засоби

задоволення своїх душевних потреб. Для людини, яка обрала фотографування

як професійний або особистісний засіб реалізації свого творчого потенціалу

цінною є робота над теоретичним та практичним рівнем майстерності процесу

фотографування. Але, для всіх, хто починає за допомогою фотоапарата

фіксувати моменти свого життя, фотографія - це відображення не тільки

зовнішнього світу, але й свого емоційного стану, способу мислення,

світосприйняття, цінностей. Отже, в процесі фотографування для кожного з нас

є унікальна можливість не тільки фіксувати цікаві моменти життя, а й їх

творити, все глибше занурюючись в процес самопізнання та самоформування.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Лакосіна Н.В. Візуальний підхід: використання фотографії в рамках

психотерапії і соціально-психологічного тренінгу // Матеріали науково-

практичної конференції «Психологія спілкування: тренінг людяності». 15-17

листопада 2007 року. - М., С. 83-185; Лабунська В.А. Візуальні дослідження як

перспектива розвитку соціальної психології // Матеріали IV Всеросійського

з'їзду РПО. 18-21 вересня 2007 року: В ■ т. - М., Ростов-на-Дону: КРЕДО, 2007.

- С. 224-225.

2. Копитін А.І. Основи арт-терапії / А.І. Копитін. - СПб.: Видавництво

"Лань", 2006. - 256 с.

18

____________________________________________________________________

УДК 167 Соціологічні науки

РОЛЬ КУЛЬТУРНИХ КОНФЛІКТІВ У МІЖНАРОДНИХ

ВІДНОСИНАХ

Корженівська Вікторія,

студентка І курсу

Факультету права та міжнародних відносин

Київського університету імені Бориса Грінченка

м.Київ, Україна

Питання культурних конфліктів наразі дуже ретельно вивчається в

Україні, зокрема у дисципліні «Конфліктологія» спеціальності «Міжнародні

відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». Серед конфліктів

політичних, економічних, соціальних слід також виокремлювати конфлікти

культурні, які часто розвиваються не лише на внутрішньодержавному, але й на

міжнародному рівні. Іноді такі конфлікти (особливо у релігійному та

звичаєвому контексті) можуть викликати непорозуміння між державами, що

ставить під загрозу царину міжнародних відносин.

Культурний конфлікт базується на несходженні інтересів або їх

протилежності. Іноді, конфлікти бувають жорстокими настільки, що сторони

мають на меті не лише перевершити, але й знищити всіх носіїв іншої культури.

[1,c.131] Саме така особливість є найбільш небезпечною, адже може

спровокувати образи, протиснояння або навіть війни між державами.

Досить відомим прикладом культурного конфлікту може слугувати

різниця у ставленні до питання одностатевих шлюбів у пострадянському

просторі та європейських державах, що є, наприклад, вагомим фактором у

питанні готовності держави до європейського вектору розвитку. Прикладом

негативного впливу культурного конфлікту на державу, на думку В.

Корнблюма, може слугувати введення заборони на вживання алкоголю у

міжвоєнний період США, коли саме протистояння між прихильниками та

супротивниками нового закону дозволили створити «вікно» для ввезення

незаконної алкогольної продукції до держави.[2, c. 191— 192; 195]

19

Одним з найтяжчих для вирішення різновидом культурних конфліктів є

питання релігії. За словами Віктора Єленського, українського ученого,

релігієзнавця, «зі 101-го збройного конфлікту, які відбувалися у світі між 1989

та 1996 рр., тільки шість були війнами між державами. … Приблизно дві

третини з цих конфліктів заторкували релігію, етнічність або національну

ідентичність..». За твердженням Єленського, провідні держави світу, такі як

США, «пропонують відтак створити інститут аташе з релігії у зовнішньо-

політичному відомстві США. За їхніми підрахунками, тридцять таких аташе,

утримання яких коштуватиме бюджету 10 мільйонів доларів, буде достатнім

для задоволення потреб американської політики в цій сфері».

Практичне вирішення релігійної полеміки є майже неможливим, адже

кожне віросповідання має свої аспекти та особливості, що можуть бути незро-

зумілими або навіть дратівливими для представників інших релігій, як наслідок

– держав. У такому випадку справді покращити ситуацію може лише міцна

дипломатична співпраця, створення відповідних інститутів при Міністерствах

закордонних справ, аби краще зрозуміти культуру інших держав.

Культурні конфлікти також провокують появу міжетнічних або міжнаціо-

нальних конфліктів, що прямо впливає на міжнародні відносини. Міжетнічний

конфлікт – це специфічна ситуація у стосунках між етнічними спільнотами, її

частинами або ж її окремими представниками, змістом якої є змагання

учасників цих стосунків за відповідні ніші у суспільному житті поліетнічної

країни й у ході якої відбувається протиставлення інтересів і застосування будь-

яких засобів для реалізації цих інтересів та утвердження стійких позицій своєї

етнічності в етнонаціональній структурі суспільства проживання [3, c. 4]

Роль міжетнічних конфліктів також є великою, адже вони досить сильно

впливають на внутрішьодержавні процеси, можуть спричиняти складнощі у

веденні зовнішньої політики. До того ж, міжетнічний конфлікт на

території держави лише погіршить відносини між країнами ворожих етносів,

спричинить появу непорозумінь.

Отже, культурні конфлікти є надзвичайно небезпечними, адже питання

20

звичаїв, релігії або мови завжди сприймаються населенням тієї чи іншої дер-

жави гостріше та ближче, ніж політичні та економічні. Кривда та

непорозуміння у віросповіданні, традиціях тощо змушують людей сприймати

інші народності за ворожі, що додає негативного відтінку відносинам між

державами.


1. Богатырева Е.Н. Культурный конфликт в контексте социокультурного

анализа.

2. William Kornblum (31 January 2011). Sociology in a Changing World.

Cengage Learning, pp.

3. Євтух В. Соціологія міжетнічного конфлікту: теоретичний аспект

____________________________________________________________________

УДК 81`1 Філологічні науки

ФУНКЦІОНУВАННЯ ДІАЛЕКТУ КОКНІ В СУЧАСНИХ

БРИТАНСЬКИХ МЕДІА

Басок Д. Р.

Студента факультету романо-германських мов

Національний університет «Острозька академія»

м. Острог, Україна

Анотація. Стаття присвячена аналізу лексичного та фонографічного аспекту

діалекту Кокні, а саме його функціонуванні в сучасній британській медіа, на

прикладі серіалу «The EastEnders». У статті описано лексичні, граматичні та

фонографічні особливості діалекту та здійснено класифікацію особливостей

діалекту Кокні на конкретних прикладах.

Ключові слова: діалект, класифікація, Кокні, британські медіа, серіал,

лексичний, граматичний, фонографічний, аспект.

Summary. The article is devoted to the analysis of the lexical and phonographic

aspects of the Cockney dialect, in particular, its‟ functioning in the modern British

media, on the example of the TV series «The EastEnders»The article deals with the

21

lexical, grammar and phonographic characteristics of the dialect and their

classification on the specific examples.

Key words: dialect, classification, Cockney, British media, TV series, lexical,

grammar, phonographic, aspect.

Постановка проблеми та її зв’язок із важливими науковими та

практичними завданнями. Сучасний світ стурбований питанням

лінгвістичного розшарування суспільства. Зокрема таку проблему ми можемо

спостерігати у низці країн, таких як: Росія, Англія, Україна та ін. Таке

розшарування зумовлене широким спектром етнічних народів, які проживають

на території цих країн і прагнуть зберегти частину своєї культури, мови, етносу.

Вивчення діалектів та їх особливостей дає можливість досліджувати значення

окремих слів та їх звучання у мові. Беручи до уваги те, із якою швидкістю

розвивається сучасна англійська мова, вважаємо за потрібне дослідити діалект

Кокні, як один із тих, що сприяли поширенню значної частини лексичних

одиниць в сучасній англійській мові. Одним із прикладів, що містить значну

кількість прикладів вживання діалекту Кокні у розмовній мові, є британський

телесеріал «The EastEnders», що виходить на каналі HBO

Мета статті – проаналізувати лексичні, граматичні та фонографічні

особливості діалекту Кокні в телесеріалі «The EastEnders», та дати їм

характеристику базуючись на прикладах із серіалу.

Завдання статті – зробити узагальнюючий аналіз зібраного матеріалу,

дослідити явища діалекту у сучасній англійській мові та визначити поняття

римованого сленгу діалекту Кокні на прикладі телесеріалу «The EastEnders»

Виклад основного матеріалу. Мова – це досить динамічна система. Її склад не

залишається в одному стійкому вигляді, а постійно змінюється. Зміни в будь-

якій мові можуть виражатись, по-перше, у тому, що певні лексичні одиниці

виходять із вжитку або стають маловживаними, по-друге, у мові з‘являються

нові одиниці, які або замінюють ті, що вийшли із вжитку, або починають

функціонувати поряд із ними тривалий або короткий час, по-третє, уже існуючі

в мові одиниці можуть набувати нових значень, по-четверте, мовні одиниці

22

можуть видозмінюватись. Окрім цього, завдяки розширенню сфери вживання

певної окремої мови виникають її варіанти та діалекти. Діалект – різновид

мови, що вживається обмеженою групою людей, пов'язаних територіальною,

професійною чи соціальною спільністю.[2, c.115] Поширення діалектів є одним

з найцікавіших у сучасній лінгвістиці, оскільки воно дозволяє заглибитись в

історичні, соціальні та культурні події окремої території, на просторах котрої

використовується той чи інший діалект. Найчастіше поняття діалект уживають

у значенні територіального діалекту. Оскільки вчені-філологи класифікують

територіальний і соціальний різновиди діалектів, то, буде доречним зазначити,

що територіальний діалект — різновид національної мови, якому властива

відносна структурна близькість і який є засобом спілкування людей, об'єднаних

спільністю території, а також елементів матеріальної і духовної культур,

історично-культурних традицій, самосвідомості[1].

Поняття діалекту є доволі близьким для кожного з нас і завжди присутнє

у нашому щоденному лексиконі. Десятирічні дослідження діалекту довели, що

він є невід‘ємною частиною всенародної мови, а нерідко складає і основну

частину її лінгвістичного складу. Кокні був діалектом простих людей,

робітничого класу. Так, як Лондон був і залишається містом, в котрому живуть

люди різних національностей та культур, то цей факт багатокультурності мав

значний вплив на мову. Саме це і пояснює виникнення та розвиток Кокні. Різні

люди чули та засвоювали мову по-різному. Як результат, виник діалект

поширений серед значної частини населення британської столиці. Чимало

дослідників вважають що фонетичні та граматичні особливості Кокні досить

важко пояснити за допомогою мовних правил, але ці особливості роблять Кокні

досить унікальним явищем англійської мови. Досліджуючи роман, нам вдалося

виокремити значну кількість лексичних, граматичних та фонографічних

одиниць, які ми піддали загальній класифікації. Аналізуючи текст сценаріїв

телесеріалу «The EastEnders», ми визначили 5 основних фонографічних правил

діалекту Кокні, які також перегукуються із граматичними правилами (див.

Таблицю 1).

23

Таблиця 1.

Фонографічне або

граматичне правило

Приклад вживання у серіалі

1. Випадіння

початкового [h].

―Let‟s „ave yer coat and yer „at‖ ‒ ―Let‘s have your coat

and your hat‖ ‒ ―Давай заберемо твоє пальто і твій

капелюх‖

2. Випадання літери t

та як наслідок звуку

[t], особливо

всередині слова.

“Well, I see you la‟er”, ―Well, I see you later‖ –

―Побачимось пізніше‖

3. Вживання в

буквосполученні th

звуків [f] замість

[θ], та [v] замість

[ð].

“Dere must be a couple of fings I must have forgotten to

mention”, ―There must be a couple of things I must have

forgotten to mention‖ – ―Є кілька речей, про які я

забув згадати‖

“Vere is one fing I can tell you the truf about,” ―There is

one thing I can tell you the truth about‖ - ―Це єдина річ,

про яку я можу сказати правду‖

4. Вживання

закінчення -s в

теперішньому часі

для всіх осіб

однини.

―Oh, it‟s a shame, I says to our Bette, it‟s a shame, I

says. Them poor little kids.‖ ‒ ―Oh, it‘s a shame, I says to

our Bette, it‘s a shame, I says.‖ ‒ ―О, який сором, кажу

до нашої Бет, який сором. Маленькі бідні діти.‖

5. Заміна –ee на –і у

слові ―been‖ у

минулому часі

однини і множини.

I bin — I have been;

we bin — we have been;

you bin — you have been;

you bin — you have been;

he/she bin — he/she has been;

they bin — they have been;

Слід зазначити, що це лише ті правила, які зустрічались найчастіше у

романі. Існує ще ряд фонографічних прикладів, проте вони зустрічаються у ро-

мані значно рідше. Щодо лексичного аспекту діалекту Кокні, то він є найбільш

виражений таким явищем, як римований сленг. Римований сленг Кокні є найві-

домішою формою англійського сленгу. Принцип римованого сленгу досить

простий: звичайне слово замінюється одним або кількома словами, що римую-

ться з оригіналом. Важливо те, що лексичне багатство діалекту зумовлене саме

його щоденним вживання та постійно поповнювалося новими лексичними

24

одиницями внаслідок побутового походження та використання. Дуже часто в

основі певної фрази лежить якесь загальновідоме явище чи подія. [5, с. 33]

Ерік Партридж у своєму словнику загального сленгу наводить наступні

приклади:

―Yellow silk‖ – milk

―German bands‖ – hands

―Cherry hog‖ – dog

―Weeping willow‖ – pillow. [3, с. 348]

Щодо лексичного аспекту в телесеріалі, то ми виокремили ряд прикладів

(див. Таблиця 2), що свідчать про те, що лексичне наповнення мови та самого

діалекту здійснювалось практично щодня та на побутовому рівні.

Таблиця 2.

Lexical unit Meaning

1. Boat race Face[4]

2. Dickie bird Word

3. Loaf of bread Head

4. Rabbit and pork Talk[4]

5. Scooby Doo Clue[4]

6. Thrower Blower(the one who talks)[4]

Із наведеної вище таблиці 2 ми бачимо, що лексичні одиниці знайдені в

романі позначають буденні поняття, ті, без яких проста людина не може

обійтися. Саме тому, ми можемо зробити висновок, що Кокні активно

використовувався і використовується досі жителями Іст-Енду.

Висновок. Мова є складною та динамічною системою, характерними для

якої є постійний розвиток та трансформація. Стаття присвячена дослідженню

діалекту Кокні та римованого сленгу сучасної англійської мови, зокрема їх

лінгвістичному та фонографічному аспектів. Основною метою дослідження був

комплексний аналіз діалекту та сленгу сучасної англійської мови, використання

діалекту Кокні та римованого сленгу у медіа на прикладі телесеріалу компанії

HBO – «The EastEnders». Аналіз теоретичного матеріалу дозволив досягти

наступних результатів:

25

У ході дослідження було проаналізовано значення діалекту Кокні та

римованого сленгу у сучасній англійській мові. Провівши дослідження, можна

стверджувати, що лондонський діалект Кокні став невід‘ємною частиною як

історії Лондона, так і значною частиною загальновживаної англійської мови,

яка продовжує поширюватись у світі. Кокні є цікавим сам по собі, проте

століття його творення зробили свій внесок в унікальність й своєрідність

діалекту, і в сучасності Кокні можна вважати повноцінною і самобутньою

складовою англійської мови.

Однією з найбільш помітних особливостей діалекту Кокні є, безперечно,

мистецтво римованого сленгу. В сучасному світі не існує більше аналогів такої

неперевершеної гри слів, які б мали неабиякий сенс та водночас милозвучно

співвідносились із вимовою мовця. До прикладу: loaf of bread – head, Scooby

Doo - clue тощо.

Переглядаючи телесеріал та виокремлюючи приклади вживання діалекту

Кокні ми дійшли висновку, що цей серіал є одним із найяскравіших прикладів

вживання діалекту Кокні в його оригінальному та природньому вигляді. Було

виявлено ряд особливостей притаманних лише Кокні, як-от: випадання літери [h]

на початку слів, вживання закінчення [–s] у формах теперішнього часу однини і

множини, вживання подвійного заперечення у реченні, випадання звуку [t]

особливо всередині слова, вживання в буквосполученні [th] звуків [f] замість [θ],

та [v] замість [ð], використання заперечної форми ain’t дієслова to be, тощо.

Згідно наших спостережень і проведеного дослідження можна з

впевненістю сказати, що діалект Кокні став частиною загально британської

культури, а також поширився не лише у межах Лондона, а й у інших

англійських містах та провінціях.


1. Електронний глосарій кафедри Української діалектології Хмельниць-

кого національного університету [електронний ресурс] : [http://dn.khnu.km.ua]. –

Електронні дані. – Хмельницький : НБУВ, 2013-2018. – Режим доступу:

http://dn.khnu.km.ua – Назва з екрана.

26

2. Хорнби А. С. Конструкции и обороты английского языка / Хорнби А.

С. / Пер. с английского А. С. Игнатьева. – М.: АО Буклет, 1994. – 320 с.

3. Eric Partridge. A Dictionary of Slang and Unconventional English / E.

Partridge – London and New York. – L.: Routledge, 1984. – 534p.

4. Joddle J. The Language of EastEnders [Електронний ресурс] / Jade Joddle

// Speak Well. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://jadejoddle.com/the-

language-of-east-enders/.

5. Wright P. Cockney Dialect and Slang / Wright P. Учебное пособие. – L.:

Penguin Books, 1981 – 154 с.

6. Franklyn J. The Cockney: A survey of London life and language / Franklyn

J. – Worcester and London. Printed in GB by Ebenezer Baylis and Son LtD, 1953. –

278 с.

____________________________________________________________________

Филологические науки

ГРАММАТИЧЕСКАЯ КАТЕГОРИЯ РОДА

В РУССКОМ ЯЗЫКЕ ПРИ ОБУЧЕНИИ ФРАНКОГОВОРЯЩИХ СТУДЕНТОВ

Брик Н. В.,

старший преподаватель

Национального фармацевтического университета

г. Харьков, Украина

Мы живем во времена глобализации, развития новых технологий,

изменений в различных сферах нашей жизни. Естественным является то, что

сфера образования также должна меняться, идти в ногу со временем, чтобы

отвечать сегодняшним потребностям. Одни языки сдают свои позиции на

международной арене, другие – становятся более востребованными.

Все больше иностранцев приезжают в Украину получать образование.

Одной из наибольших по численности групп являются студенты из

франкоговорящих стран. При обучении русскому языку логичным было бы

учитывать их языковые особенности.

27

Целью обучения иностранных граждан русскому языку является

формирование языковой компетенции как основы коммуникации, а это

подразумевает усвоение грамматической системы русского языка, в частности,

такой категории, как род.

Под понятием «род» в грамматике понимают грамматическую

категорию, которая присуща различным частям речи, и которая состоит в

распределении слов и форм по классам, основываясь на признаках пола или их

отсутствия.

В наше время точно сказать, почему в русском языке одни слова

относятся к мужскому роду (город, преподаватель, трамвай), другие – к

женскому (сумка, дверь, лаборатория), а третьи – к среднему (яблоко, море,

упражнение), очень сложно. Во французском языке наблюдается та же

ситуация: le garage, le journal (мужской род); la salade, la maison (женский род).

Все становится на свои места, когда эти слова обозначают лица, хотя

совпадение категории рода с категорией пола наблюдается не всегда.

В русском языке выделяют три рода: мужской (отец, музей, словарь),

женский (сестра, песня, площадь) и средний (окно, общежитие). Но существует

класс слов, так называемого, общего рода. Такие слова, в зависимости от

контекста, могут употребляться и в мужском, и в женском роде (коллега, соня,

сирота, жадина, умница, зануда, протеже, неряха, инкогнито и т. д.). Также

категория рода не применяется к словам, которые употребляются только во

множественном числе (ножницы, брюки, очки, каникулы, будни, шахматы и

т.д.). Есть ряд заимствованных слов в русском языке, род которых определить

довольно проблематично. Это такие слова, как: кофе, эспрессо, бариста,

сулугуни, цунами, конферансье, торнадо и т.п. Это может значительно

усложнить процесс обучения, сбивая с толку студентов, особенно на начальном

этапе. В таких ситуациях необходимо обращаться за помощью к словарям.

Во французском языке есть два рода: мужской и женский, категория

среднего рода отсутствует. Для обозначения рода имѐн существительных во

французском языке, как и в русском используют окончания. Окончания

28

мужского рода: -on, -al, -eau, -ard, -age, -ment и т.д.; женский род: -isme, -ade, -

itude, -oison, -tion, -ose и т.д. Наряду с окончаниями используются артикли. Они

могут быть определѐнными (le, la, les) или неопределѐнными (un, une, des).

Довольно часто род имен существительных во французском и в русском

языках не совпадает. Например, слово «книга» в русском языке женского рода,

в то время как во французском – мужского «le livre» («la table» (ж. р.) – «стол» –

(м. р.); «le problème» (м. р.) – «проблема» – (ж. р.)). В таких случаях студентам

нужно будет запомнить род этих существительных.

Русский и французский языки относятся к разным семьям языков.

Вследствие этого между ними существует много различий. Для того, чтобы

студент быстрее запомнил их, необходимо чтобы грамматическая категория

рода была в связной речи. Для достижения этой цели следует выполнять

речевые, тематические, ситуативные и творческие задания.

Литература:

1. Виноградов В. А. Род // Лингвистический энциклопедический словарь /

Главный редактор В. Н. Ярцева. – М. : Советская энциклопедия, 1990. – 685 с.

2. Штейнберг, Н.М. Грамматика французского языка / Н.М. Штейнберг. –

Л. : Просвещение; Издание 3-е, 2013. – 560 c.

3. Щукин А. Н. Методика преподавания русского языка как

иностранного. – М. : Высшая школа, 2010. – 334 с.

4. Pauliat, P. Dictionnaire. Francais-Russe, Russe-Francais. Французко-

русский, русско-французкий словарь / Pauliat P. – М. : Paris : Larousse, 2007. –

475 c.

29

____________________________________________________________________

УДК 81‘373 Філологічні науки

ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ЕКСПРЕСИВНОСТІ

В БРИТАНСЬКІЙ ОНЛАЙН-ГАЗЕТІ ―THE GUARDIAN‖

Брожик О. О.,

студентка факультету романо-германських мов



Анотація. Тези присвячено дослідженню англійських засобів експрес-

сивності на лексичному рівні в онлайн-газеті “The Guardian” та їх аналізу.

Ключові слова: онлайн-статті, засоби експресивності, лексико-

фразеологічні одиниці, експресивна лексика.

Аннотация. В тезисах проводится исследование английских средств

экспрессивности на лексическом уровне в онлайн-газете “The Guardian”, а

также их анализ.

Ключевые слова: онлайн-статьи, средства экспрессивности, лексико-

фразеологические единицы, экспрессивная лексика.

Annotation. The research is devoted to the study and analysis of the English

means of expressiveness at the lexical level in the American online newspaper “The

Guardian”.

Key words: online articles, means of expressiveness, lexical and

phraseological units, lexical expressive means.

Новизна статті полягає в тому, що в ній здійснюється комплексний аналіз

лексичних засобів експресивності як один із методів увиразнення тексту та

впливу на потенційного читача.

Мета статті – винайти та дослідити вживання експресивних засобів в

статтях онлайн-газети The Guardian шляхом аналізу їх лексичного рівня.

Об’єктом дослідження є сучасні газетні онлайн-статті.

Предметом дослідження обрано лексичні засоби експресивності

використані в статтях онлайн-газети The Guardian.

30

Теоретична значущість роботи полягає в аналізі особливостей засобів

експресивності на лексичному рівні онлайн-статей газети The Guardian та

дослідження їх впливу на читача.

Будучи динамічним утворенням, інформаційний простір створений для за-

доволення інформаційних запитів соціуму. Залучення категорій експресивності,

емотивності та оцінності сприяє здатності тексту здійснювати вплив на адреса-

та. Експресивність – це складна інтегральна мовна категорія, що охоплює yci

виражальні якості мови, що представляються її граматичними, лексичними і

словотворчими засобами (тропами, експресивною лексикою, фігурами, особиви-

ми префіксами, суфіксами тощо). З огляду на це, категорія експресивності нале-

жить до дискусійних, суперечливих з погляду її лінгвістичної інтерпретації [1].

У цій статті розглянуто категорію експресивності онлайн-статей газети

The Guardian на лексичному рівні. Лексика публіцистичного стилю, а зокрема

онлайн газети The Guardian – це сплав елементів офіційно-ділового, наукового

та художнього стилів, вона має яскраво виражене емоційно-експресивне

забарвлення, включає в себе розмовні, просторічні та навіть жаргонні елементи.

Тут використовуються такі лексико-фразеологічні одиниці і словосполучення,

які об'єднують в собі функціональне та експресивно-оцінне забарвлення.

Характерним для онлайн-видання The Guardian є широке використання нау-

кових, суспільно-політичних, соціально-економічних, технічних термінів та мета-

форичне використання медичних та спортивних термінів, точних найменувань

(дат, подій, місцевості, учасників), перифразу, емоційно-оцінних слів та словоспо-

лучень, багатозначної образної лексики, та художніх засобів – троп і фігур [2].

Для лексичного наповнення статей характерне емоційне забарвлення, що

можна вважати радше негативним, оскільки, як свідчить дослідження В. Пугачова

та А. Соловйова, читацька аудиторія звертає більше уваги на хвилюючі або навіть

шокуючі події. Дослідники переконують, що для аудиторії привабливими

виявляються теми статей, що порушують проблеми безпеки та різних загрозливих

ситуацій для суспільства, висвітлення екстремальних та подій часто з негативним

забарвленням (війна, катастрофа, злочин), аніж теми буденні та позитивні [3].

31

Оскільки автори публікацій прагнуть не лише привернути увагу, а й

утримати та зацікавити читачів, це призводить до перенасичення текстів

експресивними засобами [4]. В зв‘язку з цим, нерідко заголовки газет мають

більш емоційне забарвлення, аніж текст самої статті. До прикладу:

Bluetooth your bladder: the hi-tech way to beat incontinence

How the sheer hell of ultrarunning led me to a strange peace

Oversharing: how Napster nearly killed the music industry

Більше того, у газетних заголовках особливо широко використовуються

жаргонізми та інші лексичні елементи розмовного стилю. Навіть якщо в самій

статті якась ситуація описується в більш стриманому стилі, заголовок часто

носить більш розмовний характер:

Swim in the ocean, get a compost toilet. Readers share water saving tips

Незважаючи на серйозний характер наповнення самої статті, в англійському

заголовку використовується дієслово compost toilet, яке вважається побутово-

розмовним).

Для встановлення більш дружніх стосунків з читачами автори текстів

газети The Guardian широко застосовують епітети, фразеологічні звороти,

неологізми, які свідчать про намагання журналістів знайти спільну мову з

аудиторією, наблизитись до її рівня, залучити до створення спільної думки про

подію. До прикладу, візьмемо уривки із статей онлайн-газети:

Oh, he‟s gorgeous,‟ she‟d just said, quite gratifyingly, before adding the

aforementioned commiseration about his wispy locks of light red hair [5].

Wearing a Hawaiian shirt and sipping an iced tea, Ongerung Kambes Kesolei

sits at a veranda bar overlooking a hotel pool, under fans that slowly push humid air

around on a quiet Sunday afternoon [5].

Щоб прикрасити сухе повідомлення статті, автори використовують окремі

жаргонізми, перифрази тощо. На прикладі уривків із статей газети The Guardian

можна простежити, що вживання цих лексичних засобів є доволі популярним:

The units are Ikea, but the doors and counter tops are covered with Durat, the

Finnish rubber made from recycled plastic usually used for flooring [5].

32

eBay‟s explanation for your enforced loyalty is baffling. It says sums were

“courtesy” refunds of a previous listing fee after two bidders reneged on their

commitment to pay [5].

Окрім того, у газетно-інформаційних текстах серед лексико-семантичних

засобів переважає оцінна лексика, фразеологічні звороти, та кліше усної

комунікації. Так, досить часто автори статей газети користуються готовими

формулами або кліше. Тут виділяються численні вставні звороти, що вказують

на джерело інформації (it is reported, it is claimed, according to well-informed

resources), виділяють стійкі словосполучення із стертою образністю (to set the

tone, to throw light, to gave the lie).

Загалом, лексика онлайн-видання є неоднорідною, до її складу входять як

нейтральні лексеми, функціонально пов‘язані з комунікативною спрямованістю

статей (інформувати, повідомляти), так і її стилістично забарвлені шари. За

ознакою функціональної віднесеності слова і значення можуть бути як

нейтральними, так і закріпленими за певним функціональним стилем.

Передусім це фахова лексика, наявна майже в кожній статті. Її

стилістична функція полягає у створенні достовірності, правдоподібності,

ясності викладу та певного стилістичного колориту. Приведемо уривок зі статті

―US wants access to NHS in post-Brexit deal‖: Trump, who gave several interviews

to UK papers before his state visit on Monday, has suggested the UK should send the

Brexit party leader, Nigel Farage, to negotiate its departure from the EU and has

said he hopes Boris Johnson becomes Conservative leader [5].

Доволі часто назви та імена вживаються в онлайн-матеріалах газети у

скороченій формі. Скорочення можуть бути невідомими широкому колу

читачів, але їх значення в більшості випадків розшифровується:

In 2012, the European parliament suspended funding to the European Food

Safety Authority (Efsa) for six months over a string of conflicts of interest allegations

involving ILSI members on its own board [5].

Проте, існує багато таких скорочених назв, до яких читачі газети давно

звикли, і тому їх не потрібно тлумачити. Сюди належать різні географічні

https://www.theguardian.com/uk-news/2019/jun/02/donald-trump-send-in-nigel-farage-to-neogiate-with-the-eu

https://www.theguardian.com/uk-news/2019/jun/02/donald-trump-send-in-nigel-farage-to-neogiate-with-the-eu

33

назви, назви партій, найменування організацій та посад, прізвища видатних

діячів політики та культури. Такого виду скорочення зустрічаються у статтях

газети, незалежно від їх тематики.

Потужний шар лексичного фонду онлайн статей газети складають

запозичення. Серед них є вже асимільовані слова і слова, що сприймаються як

інтернаціоналізми. Здебільшого наявні загальновживані запозичення з індоєв-

ропейських мов, зокрема, це професійна лексика і термінологія на позначення

технічних реалій і понять [6]. Так, наприклад у наступному фрагменті статті

онлайн-газети The Guardian наявні як запозичення, так і інтернаціоналізми:

An institute whose experts have occupied key positions on EU and UN

regulatory panels is, in reality, an industry lobby group that masquerades as a

scientific health charity, according to a peer-reviewed study [5].

Підсумовуючи вищесказане, лексичне наповнення текстів онлайн-газети

The Guardian не є однорідним. Тут переважає фахова та розмовна лексика для

чіткого викладу змісту, а також велика увага надається запозиченням та терто-

ріальній лексиці з метою надання тексту більшої експресивності та колориту.

Більше того, у статтях газети велику роль грають жаргонізми та фразеологічні

звороти, а також особливим є характер заголовків. Вважаємо перспективним

подальше дослідження лексичних засобів експресивності іншомовних газетних

текстів та екстралінгвістичних засобів впливу на читацьку аудиторію.


1. Івасюк О.С. Категорія експресивності (на матеріалі ідіом англомовної

ідіоматики) / О.С. Івасюк // Сучасні напрямки досліджень міжкультурної

комунікації та методики викладання іноземних мов. — С.141-143.

2. Сычев А. С. Стилеобразующие факторы и стилеобразующие черты

газетно-публицистической речи / А. С. Сычев // Вестник Омского университета.

– Омск, 1999. – Вып. 3. – С. 93–96.

3. Пугачов В. П. Введение в політологію / В. П. Пугачев, А.И. Соловьев. –

[Изд. 3-е, перераб. И доп.]. – М. : АСПЕКТ ПРЕСС, 2000. – 372 с

4. Громова Н. Лінгво-стилістичні особливості газетник текстів англомов-

34

ної преси як засоби впливу на читацьку аудиторію / Надія Громова. // Вісник

Львівського університету. Серія іноземні мови.. – 2016. – №23. – С. 26–31.

5. The Guardian [Електронний ресурс]. – 2019. – Режим доступу до

ресурсу: https://www.theguardian.com/international

6. Jesperson O. Expressive Language //Style in Language. – Cambridge, 1960.-

P.109-144.

____________________________________________________________________


ЛІНГВІСТИЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНІЗАЦІЇ АНГЛОМОВНОГО

ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА БАЗІ ―MICROSOFT‖

Кібірєв Едуард,

студент факультету романо-германських мов



Анотація. Тези присвячено дослідженню особливостей українізації

програмного забезпечення на базі програм Microsoft, та для того, щоб надати

варіанти перекладу для поширених термінів.

Ключові слова: українізація, комп‟ютерна термінологія, програмне

забезпечення, інтерфейс.

Аннотация. В тезисах проводится исследование особенностей украинизации

программного обеспечения на базе программ Microsoft, и для того, чтобы

предоставить варианты перевода для распространенных терминов.

Ключевые слова: украинизация, компьютерная терминология,

программное обеспечение, интерфейс.

Annotation. The research is devoted to the study of the peculiarities of the

Ukrainization of software based on Microsoft programs. It provides with translation

options for common terms.

Key words: Ukrainization, computer terminology, software, interface.

Новизна статті полягає у спробі класифікувати наявні лінгвістичні

https://www.theguardian.com/international

35

проблеми українізації програмного забезпечення та надати варіанти перекладу

для поширених проблемних термінів.

Мета статті полягає у з‘ясуванні лінгвістичних проблем локалізації

комп‘ютерного ПЗ та знайти шляхи їх вирішення.

Об’єктом дослідження є локалізація англомовного ПЗ.

Предметом дослідження є лінгвістичні проблеми локалізації та переклад

англомовної термінології інтерфейсів ПЗ на базі Microsoft.

Теоретична значущість роботи полягає в аналізі особливостей

локалізації типових фраз та термінів програмного забезпечення. Надаються

варіанти перекладу для поширених проблемних термінів.

Для виконання справді якісного, професійного перекладу, перш за все,

потрібне досконале знання рідної мови, комп‘ютерної термінології, її детальне

розуміння, здатність висловлювати та пояснити думки, написані англійською.

Також необхідною є відповідальність перекладу державним стандартам, а саме:

чинним нормам лексики й орфографії української мови, правилам вживання та

написання слів іншомовного походження. Правопис української мови станом на

2019 рік - безпосередньо головний документ. Необхідно зазначити, що він зазнав

критичних змін. Повернення йотування: проєкт, об‘єкт та інші слова з коренем -

ject-; у запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію

передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються

орфографічні варіанти: аудієнція та авдієнція, пауза та павза. Також не можна не

відзначити вплив русизмів на правопис української мови. Русизмами, які уже

давно вкоренились і досить часто вживаються в комп‘ютерних текстах, можна

назвати такі слова, як (у дужках первісний варіант): видалити (вилучити),

відмінити (скасувати), помітка (позначка), управління (керування) тощо;

аналогічно як і слова іншомовного походження, а конкретно англійського: логін

(вхід), маркер (позначка), баг (помилка). Таких спірних слів існує досить багато, і

через це виявляємо певну незлагодженість і диференціацію українських

перекладів. Відчувають незручність у користуванні ПЗ перш за все користувачі

програм, яким важко сприймати деякі вислови, до яких вже звикли візуально.

36

Наприклад, Майкрософт рекомендує при перекладі кнопку ―OK‖ не перекладати,

бо вона вже сприймається користувачами візуально і, якщо там вказане якесь інше

слово, а в українській мові це ніщо інше як ―гаразд‖, то пошуки кнопки у вікні

програми затягнуться на деякий час, що уповільніє роботу з програмою і вносить

незручності. Також користувачі неоднозначно можуть сприйняти одні й ті самі за

функціональністю кнопки: ―видалити‖ та ―вилучити‖; ―скасувати‖, ―відмінити‖ та

―відхилити‖; ―ОК‖, ―так‖, ―гаразд‖, ―добре‖, ―прийняти‖ та ―застосувати‖;

―допомога‖, ―довідка‖ та ―справка‖. Повністю розібратися у такому випадку

нелегко, адже і в англійській мові ми часто стикаємося з аналогічними термінами,

які є семантичними синонімами: ―remove‖ та ―delete‖; ―OK‖, ―confirm‖ та ―accept‖;

―preference‖ та ―options‖. Перекладачі та розробники ПЗ сперечаються між собою

стосовно того, який еквівалент найкраще підходить. На жаль, держава мало керує

цими процесами. Українська мова зазнає змін та руйнації [1, с. 12].

Говорячи про якісну українізацію ПЗ, мусимо дотримуватись певних

мовних правил, тому нижче наведені деякі зауваження щодо певних моментів

під час перекладу програмних ресурсів.

Перш за все, локалізований текст повинен мати такий вигляд, ніби він із

самого початку був написаний українською мовою. Він мусить бути

правильним і точним. Щоб досягнути цього, потрібно уникати зайвих слів при

перекладі та дослівного перекладу. Тобто, потрібно використовувати стиль,

який є природним українській мові, наприклад, у повідомленні ―No line, thank

you‖ не варто перекладати дослівно ―Без лінії, дякуємо‖, у цьому випадку

доцільнішим буде перекласти ―Без лінії‖ [2].

Важливо зазначити, що назви програм зазвичай не локалізуються.

Головним правилом є те, що назви ПЗ не перекладаються, якщо вони містять в

собі зареєстровані торгові марки (наприклад, Adobe Photoshop). Також потрібно

пам‘ятати, що прийменник ―for‖ завжди перекладається, наприклад, Word для

Windows. Оскільки локалізація у більшості випадків відноситься до офіційного

стилю мовлення, слід уникати вживання особових займенників (особливо у

повідомленнях про помилки), приклади цього подані в таблиці.

37

Таблиця 1

Англійський варіант Помилковий переклад Правильний переклад

You must first select a

name in the To or Cc box

Вам необхідно спочатку

вибрати ім‘я в полі

―Кому‖ або ―Копія‖

Слід спочатку вибрати

ім‘я в полі ―Кому‖ або

―Копія‖

You cannot select any

name now.

Ви не можете обрати

ім‘я зараз.

Цієї миті вибір імені

неможливий.

The settings you changed

will not take effect until

you restart Microsoft

NetMeeting.

Зміни, зроблені вами,

наберуть сили тільки

після перезапуску

Microsoft NetMeeting.

Зміни наберуть сили

тільки після перезапуску

Microsoft NetMeeting.

Тривалі дії, які виражаються в англійській мові герундієм, повинні

перекладатись на українську зворотнім дієсловом або конструкцією зі словом

―триває‖, наприклад: Printing document - Документ друкується, Converting file -

Триває перетворення файлу [3, с. 145].

В англійській мові існує загальновідома практика написання великої

літери усіх слів, що входять в назви, імена чи заголовки, але таке використання

буде помилкою в українських текстах, наприклад, Move Down - вниз,

AutoArchive - автоархівація.

Слово Web, яке є синонімом World Wide Web, інколи використовується

авторами у значенні Internet, хоча ці терміни не є еквівалентними, адже Веб є

частиною Інтернету. В українській мові на сьогодні використовуються слова

веб та Інтернет, які є невідмінюваними. При окремому використанні вони

завжди пишуться із великої літери.

Таблиця 2

Англійською Опис Використання Приклади

Internet

(Microsoft on

Web)

З великої літери,

відмінюване

У більшості

випадків

необхідно

замінювати слово

Веб на Інтернет,

адже останнє

більше відоме для

користувачів

Майкрософт в

Інтернеті

38

Web

(Web publishing)

З великої літери,

відмінюване

Публікація у Вебі

Web page

Web server

З малої літери,

використання

дефісу

у складних

іменниках

веб-сторінка

веб-сервер

Internet cafe З малої літери,

використання

дефісу

інтернет-кафе

Internet

connection

з великої літери підключення до

Інтернету

Існують й інші рекомендації та зауваження, наприклад, транскрибування

англійського тексту. Ці правила забезпечено Держпатентом України у 2000 році

відповідно до потреб експертного органу та патентних повірених України.

Вони забезпечують однакове подання літерами українського алфавіту імен та

назв іноземних заявників у заявках та патентах України з метою підвищення

якості іменного пошуку патентної інформації [4].

Категорично не бажано створювати переклади на основі уже створених.

Тобто, перекладати потрібно з мови оригіналу, а не з русифікаторів. Це не

забороняє використовувати останні. Вони, наприклад, можуть бути навідним

інструментом, де можна запозичити деякі думки чи способи локалізації, але не

більше. Перекладаючи з оригіналу, забезпечується:

- достовірність перекладу - не втрачається інформацію, яка може біти

пропущена в інших джерелах;

- первозданність і оригінальність перекладу;

- швидкість створення - не потрібно чекати виходу інших локалізацій[5,с.31].

Підсумовуючи вище написане, при локалізації англомовного ПЗ надзвичай-

но важливо звертати увагу на неправильні форми відповідників, поки вони ще

повністю не вкорінилися в мові користувачів програмного забезпечення. Офіцій-

ній стандартизації мусить передувати укладення якісного словника із якомога

більшою кількістю слів. Систематична і наполеглива праця змусить світових

виробників офіційно підтримувати і включати українські переклади до своїх

програм, а український споживач матиме змогу використовувати якісно

перекладене ПЗ. Це і є головна мета локалізації.

39


1. Лагода С. Десять кроків до професійної українізації програм / Сергій

Івасюк // Десять кроків до професійної українізації програм. – Луцьк, 2008. – 38 с.

2. Microsoft Ukrainian Style Guide [електронний ресурс]. — 2017. – Режим

доступу до ресурсу: https://www.microsoft.com/en-us/language/styleguides

3. Корунець І. В. Вступ до перекладознавства: Підручник. — Вінниця,

2008. — 448 с.

4. Мокрогуз Е.Д. Компьютерная терминология // Universum: Филология и

искусствоведение : электрон. научн. журн. — 2015. — № 8

5. Кримець О. Багатозначність термінів як результат реінтеграції наукового

знання // Кримець О. // Вісник Національного університету «Львівська політехні-

ка», серія «Проблеми української термінології», № 869, — Львів, 2017. — 104 с.

____________________________________________________________________

УДК 378.03 Філологічні науки

РОЗВИТОК ЗВ‘ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ЯК ПРОВІДНИЙ ПРИНЦИП

НАВЧАННЯ РІДНОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Марущак В.С.

кандидат педагогічних наук,

доцент Миколаївського національного

університету імені В.О.Сухомлинського

доцент кафедри початкової освіти

факультету дошкільної та початкової освіти

м. Миколаїв,Україна

Розвиток мовлення є провідним принципом навчання рідної мови в по-

чаткових класах, який пронизує і об‘єднує всі сторони мовленнєвої діяльності

учнів. Сьогодні проблема розвитку мовлення учнів у школі є дуже актуальним.

Проблемою розвитку зв‘язного мовлення займалося багато вчених,

зокрема: М. Р. Львов, О. Н. Горошковська, Г. К. Лідман-Орлова, Т. Г. Рамзаєва.

Проте дана проблема не є науково обґрунтованою у повному обсязі й

тому залишається актуальною, що визначається і потребою сучасної початкової

https://www.microsoft.com/en-us/language/styleguides

40

школи, оскільки проблема розвитку зв‘язного мовлення учнів молодших класів,

а саме збагачення словникового запасу завдяки ілюстративному матеріалу була,

є і буде визначати формування мовно-національної свідомості дитини, основи

якої закладаються на уроках рідної мови.

Мета роботи полягає в теоретичному та емпіричному розгляді особливос-

тей розвитку мовлення молодших школярів в процесі навчання. Для цього

важливо вирішити такі завдання: вивчити педагогічну літературу з розвитку

зв‘язного мовлення молодших школярів; висвітлити основні напрямки роботи з

розвитку мовлення в початковій школі та вузі при підготовці вчителя початкових

класів; проаналізувати, які причини мовленнєвих помилок молодших школярів,

та вказати шляхи їх подолання.

Розвиток зв‘язного мовлення – провідний принцип навчання рідної мови

в початкових класах. Він охоплює всі сторони мовленнєвої діяльності учнів.

У розвитку мовлення чітко визначаються такі лінії: удосконалення

звуковимови і культури мовлення, робота над збагаченням, уточненням і

активізацією словника, удосконалення граматичного ладу мовлення, робота над

зв‘язним мовленням.

Діти молодшого шкільного віку оволодівають умінням дібрати заголовок

і розпочати розповідь. Складніше для них розгорнути хід подій, включити

моменти опису зовнішності героя, природи. Для дітей важко зробити висновок.

Навчання розповідання проводиться в такій послідовності: бесіда за ілюстра-

ціями, використовуючи зміст художнього твору;зразок розповіді педагога;

розповіді дітей [2, 109].

До висловлювань дітей ставляться певні вимоги. На думку М. Р. Львова,

О. С. Ушакової, перш за все висловлювання повинно бути змістовним, логічно

послідовним, граматично правильним, точним, виразним. Висловлювання

повинно бути зрозумілим слухачам, достовірним, правильно відображати

об‘єктивну діяльність, коротким, цілеспрямованим, самостійним. Саме таку

розповідь повинні засвоїти діти 6-річного віку [4, 10, 17].

41

Велике значення для збагачення словникового запасу учнів мають вправи

на словотворення. У результаті такої роботи діти не лише оволодівають навич-

ками словотворчого аналізу, а й починають розуміти залежність лексичного

значення слова від його словотворчих елементів, усвідомлюють різноманіт-

ність, багатство засобів творення нових слів. Програма з рідної мови

передбачає в кожному класі вивчення слів, вимову яких слід пам‘ятати.

Варто зауважити, що проблема розвитку зв‘язного мовлення учнів у

початкових класах існує і потребує негайного розв‘язання. Важливою умовою

ефективного формування молодших школярів будувати зв‘язні висловлювання

є знання і вміле застосування правил орфоепії (під час усних висловлювань та

орфоепії і правопису) під час письмових творчих робіт.

Кожному вчителю початкових класів потрібно у своїй діяльності разом з

учнями удосконалювати свої комунікативні вміння. І робити це не заради

самого процесу, а на благо дитини.


1. Бадер В. Розвиток мовлення школярів під час роботи над реченням / В.

Бадер // Початкова школа. — 2000. — №8. — С. 41—44.

2. Богуш А. М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку /

А. М. Богуш. — К. : УЗМН,1997. — 109 с.

3. Бровко І. О. Українська мова в цікавих малюнках та порівняннях / І. О.

Бровко, Г. С. Кош- ляк // Початкова школа. — 1994. — № 12. — С. 21—24.

4. Ушакова О. С. Основные направления работы по развитию речи

дошкольников / О. С. Уша- кова. — М. : Просвещение, 1994. — С. 10—21.

5. Каніщенко А. П. Уроки розвитку зв‘язного мовлення в початкових

класах. Посібник для вчителя / А. П. Каніщенко. — К. : Рута, 2000. — 128 с.

6. Караман С. О. Методика навчання української мови в гімназії / С. О.

Караман. — К. : Ленвіт, 2000. — 230 с.

7. Янко Н. С. Причини стилістичних помилок та засоби запобігання ним/

Н. С. Янко // Почат- кова школа. — 2006. — № 2. — С. 8—9.

42

____________________________________________________________________

УДК 801.675.2 Філологічні науки

ЛЕКСИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ НА

ПРИКЛАДІ ПОВІДОМЛЕНЬ МОЛОДІ ВІКОМ ВІД 18 ДО 24 РОКІВ У

СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ FACEBOOK 2018-2019 РОКІВ

Мельник А.В.,


Національний університет “Острозька академія”


У статті розглядається лексична характеристика молодіжного сленгу

на прикладі особистих повідомлень Facebook. Саме глобальна мережа

Інтернет є місцем утворення більшої частини нових сленгових одиниць, які

вживаються навіть у повсякденному житті, що і є причиною важливості

вміння їх функціонально використовувати.

Ключові слова: патент, семантичне значення, сленг, Facebook.

The article expounds on the lexical characteristics of youth slang based on

personal messages on Facebook. Global network Internet is a foundation to creation

of a considerable number of slang items that are being used on a daily basis. That is

why, we should get to know how to use them functionally.

Key words: patent, semantic meaning, slang, Facebook.

Сленг — повноцінна функціональна одиниця мови. Мова є динамічною,

постійно розвивається, тому сленг досліджувався лише фрагментами,

диференційовано. Характеристика сленгу — досить-таки обширна тема

дослідження, але важлива, тому що сленг є невід‘ємною одиницею будь-якої

мови. Сленгоутворення вважають забруденням літературної мови. Мова, в свою

чергу, не може існувати без діалектизмів, жаргонізмів, професіоналізмів та

сленгу. Саме вони додають мові колориту та стилістичного забарвлення.

Розвиток соціальних мереж став поштовхом до масового розвитку нових

процесів інфотворення. Глобальні соціальні мережі розвиваються з швидкістю

світла та стирають кордони між людьми, дають можливості для самовираження,

обміну інформацією, діяльностей, спрямованих на особисте вдосконалення та

43

розвиток сцспільства, а також для обміну як соціальним, так і власним досвідом.

Люди, які щойно приєдналися до соціальних мереж, зустрічають багато

незнайомих слів під час переписки з співрозмовником. Саме у соціальних

мережах люди найчастіше використовують сленгові одиниці. Розвиток

технологій, комунікація людей з різних країн, перехід мовної одиниці з однієї

мови в іншу і є причинами утворення сленгу. Варто чітко розуміти, що сленг —

це не забруднення мови, що вульгаризує її, а розділ, який допомогає

підтримувати її ―живою‖. Ось чому ця тема вважається цікавою для лінгвіста.

Актуальність дослідження походить від сучасних тенденцій в

лінгвістичній науці:

У зарубіжній та вітчизняній літературі немає чіткої та конкретної

харатеристики молодіжного сленгу у глобальній соціальній мережі Facebook;

Постійний розвиток сленгу як лінгвосистеми;

Вагома роль сленгу в мові суспільства;

Динаміка сленгу, що дозволяє розглянути ще не дослідженні сленгові

одиниці.

Потреба у визначенні ролі сленгу у мові, особливості використання та

динаміку його розвитку і визначає актуальність дослідження.

Завдання дослідження:

зробити теоретичний аналіз сленгу як особливої лінгвосистеми;

дати визначення сленгу як лінгвістичному поняттю;

прослідкувати історію виникнення сленгу та його класифікацію;

проаналізувати роль ―молодіжного‖ сленгу у просторі масової

комунікації;

провести лексичний аналіз сленгу на прикладі повідомлень Facebook;

провести стилістичний аналіз сленгу на прикладі повідомлень Facebook.

Розробка та обгрунтування проблем сленгової лексикології, закладення

теоретичних підвалин порівняльно-семантичних досліджень у мовознавстві

здійснювались А. В. Бєлашем [1], К. Л. Бондаренко [3], Є.С. Бурденко [4], В.А.

Гордієнко [8] та іншими вченими. Питання співставлення українських та

44

англійських сленгових семем розглянуті у роботах Є. І. Гороть [10], А. Г.

Гудманян [12], Л. Ставицької [19]. Серед зарубіжних авторів грунтовними

дослідженнями сленгового словотвору займалися S.B. Flexner [18], W. Labov

[16], H. L. Mencken [17] та ін.

У березні 2016 року соціальна мережа Facebook отримала патент на

програмне забезпечення, здатне створити словник сленгу на основі лексики, яка

використовується у просторах даної соціальної платформи. Під час сканування

коментарів, особистих повідомлень та записів, дана програма шукатиме слова,

словосполучення та цікаві короткі вирази, які матимуть незвичне семантичне

значення. Тобто, соціальна мережа Facebook складе архів сленгових одиниць до

того, як він стане відомим або ж ―мейнстрімом‖. Контент, завантажений

користувачами проходитиме через свого роду фільтр, який виділить слова,

характерні для певних соціальних груп. Facebook детальніше розглянув

інтернет-неологізми і склав список для зручнішого користування людей, які

малознайомі з новою молодіжною лексикою.

Кожного року сотні нових слів, що додаються до словника, є одиницею

Інтернет сленгу. Деякі з них є абревіатурами (FOMO - Fear of Missinf Out), Yolo

(You Only Live Once). Інші слова перейшли з однієї частини мови в іншу. Як

приклад можна навести всім відомий іменик ―Trend‖, що під впливом Інтернет

сленгу зараз вживається частіше, як прикметник ―It‘s a trending worldwide‖.

Багато слів, які вживаються лише про просторах Інтернету і у мовних ситуа-

ціях, які його стосуються. Наприклад, ―crowdfunding‖, ―selfie‖, ―cyberbullying‘.

Сьогодні молодіжний сленг відіграє вагому роль у комунікації серед

молоді. 62% сленгової молодіжної лексики утворюють саме неологізми, які

утворюються та еволіціонують разом з різними змінами у самому соціумі.

Молодіжний сленг - це щось середнє між інтержаргоном та мовною практикою

народу і є розмовно-побутовою мовою широких верств населення.

У сучасному світі саме соціальні мережі стали джерелом утворення сленгу,

який закарбовується у нашій мові. Молодь вже більше і більше використовує

терміни, які не зрозумілі більшій частині людей, яким за тридцять.

45

Також соціальна платформа Facebook визначає, які ж сленгові одиниці є

найбільш використовуваними і, які необхідно знати, щоб уникнути

непорозумінь під час листування. ASAP - As Soon As Possible, ASL - Age Sex

Location, AKA - As Known As, 831 - I Love You, CTN - Can‘t Talk Now, TTYL -

Talk To You Later, KISS - Keep It Simple Stupid, FYI - For Your Information, TC -

Take Care, PROPS - Proper Respeck and Acknoledgement, LMHO - Laughing My

Heart Out, GR8 - Great, DIY - Do It Yourself, HMU - Hit Me Up, JK - Just Kidding,

LOL - Laugh Out Loud, BBS - Be Back Soon, DIKU - Do I Know You, GF -

Girlfriend, GN - Good night, GM- Good Morning,BF - Boyfriend, SUP - What Is Up,

IDK - I Don‘t Know, BFF - Best Friends Forever.

Без знання значень цих термінів між людьми під час спілкування виникає

непорозуміння, навіть якщо листувальники спілкуються однією і тією ж мовою.

Кожного дня виникає все більше і більше нових утворень, які не стандартизу-

ються та не входять у літератуну мову та не числяться у словниках. Для

зручності соцільна платформа Facebook (FB) створює списки найбільш

використовуваних сленгових одиниць, або ж нових утворень, які набувають

популярності. Новоутворення називаються ―New On The Market‖: CBH - Child

Bearing Hips, SM - Social Media, ASN - Any Second Now, GRAND - One thousand

(dollars), CHEERIO - Good Bye, Sugar Daddy - Rich Old Man, YL - Young Lady,

DINK - Dual Income No Kids.

Прослідковується явище зміни значення деяких сленгових одиниць з

розвитком досліджуваної соціальної мережі. У минулому деякі вирази мали

відміне від сьогоднішнього значення. Наприклад, всесвітньо-відома абревіатура

IDK - I Don‘t Know у минулому означала ―Ident-A-Kid‖, що було наймасштаб-

нішою програмою розпізнання дітей.

Вищезгадані вирази шикоро вживані молоддю від 18 до 25 років, у

страших людей можуть виникнути проблеми з інтерпретацією сленгових

одиниць, що призводить до комічних ситуацій, які стають основою для

створення анекдотів. Як ось наступна ситуація:

Mom, ―Your great aunt just passed away.Lol‖.

46

Son, ―Why is that funny?‖

Mom, ―It‘s not funny, David. Wht do you mean?‖

Son, ―Mom, lol means laughing out loud!‖

Mom, ―Oh my Godness!! I sent that to everyone. I though it meant lots of love.

I have to call everyone back. Oh God‖.

Було виконано дослідження використання чисел у ролі сленгових

одиниць та новоутворень. Від моменту утворення соціальних мереж

користувачі шукали різні способи економії часу, тому часто використовували

числа для позначення слів наоснові співзвучності. Наприклад, 2 - to, too (2U - to

you), 4 - for (4U - for you), 10x - Thanks, 10q - Thank you, CUL8ER - See you later,

2moro - tomorrow, in da shop - in the shop.

Також у Facebook ігноруються правила граматики, зокрема правопису,

пунктуації, правопису великої літери та інше. Якщо ж людина хоче підкреслити

чи наголосити щось, то усе своє повідомлення пише, використовуючи великі

літери. Наприклад, ―STOP IT‖ - вираз, що підкреслює роздратованість користу-

вача. Правила пунктуації порушуються з тією ж ціллю. У кінці речення

користувач може використати не одну крапку, а декілька, не один знак оклику,

а три та більше. Це також вказуватиме на те, що на це повідомлення потрібно

звернути особливу увагу. Також прослідковується тенденція пропуску апостро-

фа у випадках присвійного відмінку. Наприклад, ―John‘s book‖ - ―Johns book‖.

Ономатопея також популярне явище у просторах досліджуваної

соціальної платформи. Щоб зекономити свій час користувачі замість дієслова

―laughter‖ можуть використати ―hahahha‖ або ж іспанське ―jajajajajaja‖.

Графічні скорочення слів використовуються не лише у інтернеті, а й у

відомих газетах, жуналах та статтях. Прикладів можна навести надзвичайно

багато: advertisement - ad, examination - exam, telephone - phone, website - site,

photograph - photo, statistics - stats, hamburger - burger, graduate - grad, teenager - teen.

Префіксація, суфіксація, складання слів також відіграють роль у створенні

інтернет-сленгу у Facebook. Було досліджено найвживаніші частки для створення

нових мовних одиниць: up, down, spam, web, book, line, name, dot, net (offline,

47

download, downshift, update, upgrade, netbook, notebook, wecam, webpage). Префікси

cyber-, de-, en-, giga-, hyper-, inter-, meta-, micro-, multi-, pre-, un-, techno- та

найбільш вживані суфікси -ise/ize створюють сотн нових слів, які набирають

популярності у соціальні мережі. Наприклад, deactivate, decode, delink, deregulate,

deauthorise, delist hyper-: hyperactive, hyperlink, hypermedia, hyperspace, hyperactive -

ise/ize:authorize, popularize, symbolize, computerize, socialize, automize, globalize -

ware: emailware, bookware, software, SIMware, postcardware.[2]

Спілкування визначається як активний, обмежений мовою, залежний від

ситуації, цілеспрямований процес передачі та прийому інформації між

співрозмовниками. По спрямованості здійснюваної людиною мовленнєвої

діяльності на прийом або видачу лінгвістичного повідомлення види

мовленнєвої діяльності поділяються на рецептивні (тобто які базуються на

процесах сприйняття, ―рецепції‖) і продуктивні. За допомогою продуктивних

видів мовленнєвої діяльності (говоріння, письмо) людина здійснює створення і

видачу лінгвістичного повідомлення. За допомогою рецептивних видів

мовленнєвої діяльності (слухання, читання) здійснюється прийом і подальша

переробка лінгвістичного повідомлення. Ці дві пари видів мовленнєвої

діяльності відрізняються між собою за способами їх сприйняття та

відтворення.[1] Сленг не є літературною мовою, тому слід бути обережним при

його використанні. У різних мовленнєвих ситуаціях люди проявляють різну

мовленнєву поведінку. Слід мати на увазі, що саме мовленнєва поведінка і

вибір слів показує освіченість та культурність людини та її інтелектуальні

здібності. Це може проявлятися у доборі слів, тобто чи людина обирає слова

відповідні за стилем, складність слів, інтонація, типи речень та способи їхньої

побудови. Також важливим чинником є міміка та жести, який показує

мовленнєву поведінку людини. Тому вибір правильних слів відповідно до

стилю, свідчить про високий рівень розвитку людини та про дотримання

моральних норм поведінки на публіці. Ораторське мистецтво допомагає людям

досягнути високого рівню мовленнєвої поведінки. Тому ведучі ток-шоу часто

займаються ораторським мистецтвом перед тим як приступити до роботи.

48


1. Гудманян А. Г. Проблема словотвору та перекладу українського та

американського сленгу / А. Г. Гудманян, І. А. Гонта // Вісник Луганського

національного університету. – № 13 (200) липень. – 2010. – С. 129-136

2. Єфімов Л. П. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз :

навчально-методич- ний посібник / Л. П. Єфімов, О. А. Ясінецька. – Вінниця :

Нова книга, 2011. – 240 с.

____________________________________________________________________

УДК 801 Філологічні науки

АНГЛIЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТIВ, ЯК НЕОБХIДНIСТЬ ПРОФЕСIЙНОЇ

САМОРЕАЛIЗАЦIЇ

Мельник І. О.,

Студент факультету економіки,

менеджменту та права

Вінницький торговельно-економічний

інститут КНТЕУ

м. Вінниця, Україна

Тенденцiї свiтового розвитку в напрямку глобалiзацiї суттєво впливають

на добiр змiсту навчання iноземних мов у вищих навчальних закладах

немовного профiлю. Ми спостерiгаємо, як змiст сучасної лiнгвiстичної освiти в

нелiнгвiстичних унiверситетах значною мiрою спрямовується на досягнення

рiвня, що вiдповiдає свiтовим вимогам глобалiзацiї життя.

Як склалося, саме англiйська мова отримала повсюдно в сучасному свiтi

статус мiжнародної мови, яка є найпоширенiшим засобом спiлкування. Слiд

вiдзначити зростання значення володiння iноземною мовою та постiйне

пiдвищення вимог до рiвня володiння англiйською мовою студентiв i випускни-

кiв немовних унiверситетiв, зокрема юридичних.

Все бiльше уваги придiляється питанням вивчення iноземної мови юрис-

тами як мови професiйної взаємодiї, зокрема даним питанням займались наступнi

автори: Н.Д. Гальскова, О.Г. Поляков, T. Хатчинсон, A. Ватерс та iншi.

49

Актуальнiсть даної проблеми не втрачається в наш час у зв‘язку з тим, що рiвень

володiння iноземною майбутнiх юристiв не завжди вiдповiдає сучасним вимогам.

Метою даного дослiдження є обгрунтування основних аспектiв вивчення

англiйської мови юристами.

На сьогоднi вимоги сучасностi до фахiвцiв пiдвищуються рiк у рiк i

включають не лише високий рiвень знань та вмiнь за фахом, але й володiння

англiйською мовою на вiдповiдному рiвнi. Це пов'язано з тим фактом, що

сучасний фахiвець отримує нову iнформацiю через iноземнi джерела.

Міністерство юстиції проводило аналітичне дослідження «Знання та

навички випускників юридичних факультетів та закладів вищої освіти через

призму відповідності потребам ринку праці», в якому 100% респондентів вказали

на необхідність іноземної мови в юридичному бізнесі. При цьому 68,9% вказують

на необхідність володіння англійською мовою. Для юридичного бізнесу є

бажаним рівень володіння іноземною мовою, що дає можливість вести

переговори, складати правові документи та здійснювати їх переклад. Володiння

iноземною мовою вже є не ознакою престижу, а потребою сучасного фахівця[1].

Викладання англiйської мови для студентiв вузів юридичного спрямування

пов‘язано з опрацювання документів іноземною мовою. Зрештою, сфера

діяльності юристів дуже широка, вона охоплює всі сторони суспільного життя,

тому для тих, хто прагне розширити кругозір і працювати з іноземними клієнтами,

а відповідно отримувати вищі гонорари, краще все ж вивчати англійську. Знання

іноземної є також важливою умовою при працевлаштуванні в органах державної

служби. Як зазначено в статті 20 Закону «Про державну службу» передбачено, що

особа, яка претендує на зайняття посади державної служби категорії «А», окрім

відповідності іншим вимогам, повинна володіти мовою, яка є однією з офіційних

мов Ради Європи [2]. Також знання мови необхідне для участі в заходах

міжнародного рівня. Як українські, так і міжнародні конференції, форуми, круглі

столи чи семінари — це завжди можливість поділитись досвідом, здобути нові

знання, знайти нових клієнтів чи налагодити зв‘язки з колегами. Відповідно, якщо

ви маєте змогу взяти участь в міжнародних заходах, то це дає вам більше

50

можливостей для особистого розвитку та росту вашої компанії. Тому потрібно

зазначити, що вивчення мови є обов‘язковою ознакою у всіх сферах права.

Проте незважаючи на те, що знання iноземної мови є дуже важливим в

наш час, перед викладачами та студентами юридичних спецiальностей стоїть

проблема обмеженої кiлькостi годин, видiлених на вивчення англійської. В

таких умовах повиннi використовуватися саме тi методи та технологiї

навчання, застосування яких сприятиме рацiональному використанню часу

вiдведеному на проведення практичних занять та самостiйної роботи студентiв,

яка набуває особливої актуальностi при вивченнi iноземної мови, оскiльки

стимулює студентiв до роботи з необхiдною спецiалiзованою лiтературою,

виробляє навички самостiйного опрацювання матерiалу. Тiльки практико-

орiєнтоване навчання вiдповiдає вимогам сучасного життя та сприяє

формуванню особистостi майбутнього професiонала [3, с. 233].

Таким чином, в процесi навчання iноземної мови студентами юридичних

спецiальностей є такi загальнi особливостi: необхiднiсть вмотивованого

вивчення iноземної мови; розвиток культури спiлкування як iноземною, так i

рiдною мовами; мiжпредметна координацiя в навчаннi професiйно-спрямованої

iноземної мови та фахових дисциплiн; одночасне оволодiння мовною, мовлен-

нєвою та соцiокультурною компетенцiями; формування стратегiї навчання.


1. Петрушенко О.О. Комунiкативнi аспекти вивчення дiлової iноземної мо-

ви у вищих навчальних закладах немовного профiлю. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua

2. Закон України № 2629-VIII від 23.11.2018. [Електронний ресурс].

Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/

3. Сунцова Е.Н. Выбор методов обучения студентов неязыкового вуза

иностранному языку в условиях ограниченности учебного времени. Молодой

ученый. 2017. №1. С. 232-234.

http://irbis-nbuv.gov.ua/

51

____________________________________________________________________

УДК 1751.82 Філологія

СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ АНГЛІЙСЬКИХ ПРИКМЕТНИКІВ НА

ПОЗНАЧЕННЯ МАГІЧНИХ ОЗНАК УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ У РОМАНІ

ДЖОАНИ РОУЛІНГ «ГАРРІ ПОТЕР І ФІЛОСОФСЬКИЙ КАМІНЬ»

Осадчук Вікторія Миколаївна

Студентка факультету романно-германських мов


Анотація. Стаття присвячена дослідженню граматичних перетворень при

перекладі українською мовою англійських прикметників на позначення магії у

всесвітньо відомому романі Дж. Роулінг «Гаррі Поттер і філософський камінь». У

науковій роботі розглянуто перекладацькі трансформації, за допомогою яких

досягнула адекватність перекладу художнього тексту, здійснено аналіз рівня експ-

ресивності оригіналу та перекладу. З‘ясовано, що процес перекладу передбачає

зміни граматичних характеристик прикметників. Установлено, що трансформації

пов‘язані з відмінностями в структурі, сполучуваності й уживанні англійських та

українських прикметників. Пояснено поняття «фентезі», який являється популяри-

ним жанровим різновидом фантастики, виокремлено його характерні особливості.

Ключові слова: граматичні перетворення, трансформації, переклад,

прикметник, труднощі перекладу.

SPECIFICATION OF REFLECTION OF ENGLISH ADJECTIVES

DENOTING MAGIC INTO UKRAINIAN IN THE NOVEL OF JOANI ROULING

"HARRY POTER AND PHILOSOPHICAL STONE"

Osadchuk Viktoriia Mykolaivna

The National University of Ostrog Academy

Summary. The article is dedicated to the investigation of grammatical

transformations while translating into Ukrainian English adjectives denoting magic in

the world-famous novel of Joanne Rowling ―Harry Potter and the Sorcerer‘s Stone‖.

The translation transformations, by means of which the adequacy of the translation of

the artistic text has been achieved, have been considered in the article. Adequate

translation is realized with the help of linguistic units (equivalents) that correspond to

52

the style of original text. Moreover, the level of expressiveness of the original and

translation has been analyzed. It has been found out that the process of translation

foresees changes of grammatical characteristics of adjectives. It has been ascertained

that the transformations are connected with differences in structure, compatibility and

usage of English and Ukrainian adjectives. The concept of "fantasy", which is a

popular genre kind of fantasy, is explained, its characteristic features are singled out.

Key words: grammatical transformations, changes, translation, adjective,

difficulties of translation.

Проблема, пов‘язана з вживанням англійських прикметників на

позначення магічних ознак та специфікою їх відтворення українською мовою,

залишається актуальною з огляду на активний розвиток такого літературного

жанру, як фентезі. Фентезі (з англ. fantasy – ―ідея‖, ―вигадка‖) – «жанровий

різновид фантастики, в якому використовуються ірраціональні мотиви

чарівництва, магії, рицарського епосу, поєднані з реалістичною нарацією,

змальовуються віртуальні світи із середньовічними реаліями, нетехнічною

психологією» (Літературознавча енциклопедія, 2007).

Аналаіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження перекладацьких

трансформацій при перекладі прикметників українською відкриває перспективи

для розв‘язання прикладних завдань з адекватного передавання змісту текстів

різних стилів з мови оригіналу на мову перекладу. З огляду на аналіз роману

Дж.К. Роулінг «Гаррі Поттер» вже протягом більш ніж двадцяти років, до його

вивчення зверталась низка науковців: Е.С. Кубрякова, Н.Д. Арутюнова, Ю.С.

Степанова, проте аналіз здійснювався над іншими мовними одиниця цього твору.

Метою даної розвідки є визначення особливостей відтворення англійських

прикметників на позначення магічних ознак, відібраних з роману Joanne Rowling

―Harry Potter and the Sorcerer‘s Stone‖, в україномовному перекладі Віктора

Морозова ―Гаррі Поттер і філософський камінь‖ як яскравого репрезентанта

сучасного епічного фентезі.

Згадана мета зумовлює конкретні цілі:

53

Проаналізувати прикметники на позначення магії, розглянути їх

переклад;

Визначити перекладацькі трансформації та їх місце в адекватності

перекладу;

Проаналізувати перекладацькі трансформації та їх важливість для

перекладацької діяльності.

Виклад основного матеріалу. Книга Дж. Роуліннг «Гаррі Поттер і

філософський камінь» – роман, який доторкнувся до серця кожного читача,

розкривши перед ним казковий світ пригод юнака Гаррі Поттера, який здивував

своїм оптимістичним поглядом на життя, сильним характером та

пригодницьким духом. Ефект поринання у книгу був би неможливим без

величезного спектру мовних одиниць, зокрема прикметників на позначення

фантастичних явищ.

Насправді, основоположним фреймом творів фентезі є чарівництво та

магія, тобто деякі концепти-міфологеми, в змісті яких інтегруються компоненти

ʽмагічнийʼ, ʽчарівнийʼ, ʽнезвичайнийʼ з ознакою ʽуміння використовувати

магію та наводити чариʼ. Проте нерідко можна зустріти й негативні компоненти

на кшталт ʽзловіснийʼ або ʽтемнийʼ, які також є прикметниками на позначення

магічних ознак. Дж. Роулінг використовує класичну магію заклять та паличок,

які можна поєднати у єдиний концепт МАГІЯ [1, c.142].

З англомовного тексту роману ―Harry Potter and the Sorcerer‘s Stone‖ було

виявлено такі прикметники на позначення магічних ознак:

для характеристики позитивних / нейтральних явищ:

magic(-al) – магічний (a magic wand – чарівна паличка, a magical substance

– магічна субстанція, magic carpets – килими-літаки, the magical world – чарівний

світ, magic words – магічні слова, magical discoveries – магічні відкриття, magic

creatures – чарівні істоти, Magical Herbs – магічні трави та гриби);

wizard(-ing) – чаклунський (the wizarding families – чаклунський рід,

wizarding folk – чаклунський рід, wizard money – чародійні гроші, wizard

brothers – брати-чарівники, wizarding events – чаклунські явища, wizard chess –

54

чарівні шахи, wizard crackers – чарівні хлопавки, wizard law – чарівничий закон,

wizard photographs – магічні фотографії, wizard robes – чарівницькі мантії);

charm(s) – чарівний (charm work – паличка для чаклування, the charms

teacher – учитель замовлянь, the charms corridor – клас заклинань);

на позначення негативних ознак:

dark – темний (Dark Days – темні часи, the Dark Side – бік Темної Сили,

the Dark Arts – Темні Мистецтва, Dark Magic – чорна магія, Anti Dark Force

spell – закляття від темних сил;

evil – зловісний (evil curse – зловісне прокляття, the evil face – зловісне

обличчя, the evil git – мерзотник).

Нагадуємо, що основним завданням перекладача є досягнення адекват-

ності перекладу. Адекватний переклад – це такий переклад, який задовільняє

функціональну категорію (повноцінність перекладу) за допомогою мовних

еквівалентів і який несе оптимальний характер: відповідає деяким умовам та

вимогам. Зауважимо, що вимоги до перекладу носять не максимальний, а

оптимальний характер, так як вдалим переклад можна рахувати і тоді, коли

еквівалентність кінцевого результату відповідає початковому навіть на одному

з семіотичних рівнів. Отож адекватність перекладу – це функціональна

відповідність перекладу крізь його еквівалентність [2, c.121]

Та усе не так просто, як здається на переший погляд. Перекладацька

діяльність – це клопітка справа, у які є своє «підводне каміння». Так як усі мови

світу різняться одна від одної, кожна лексична одиниця мови, слово, є

унікальною, тому й виникають проблеми, вирішити які здатні «вірні друзі»

перекладача – перекладацькі трансформації.

Перекладацька трансформація – це прийом логічного мислення, що складає

основу перекладацької справи. Існуює великий спектр їх класифікацій, най-

уживанішим з яких є класифікація Л.К. Латишева, Я.І. Рецкера, Т.Р. Левицької,

А.М. Фітермана, які розділяють перетворення на лексичні, граматичні та

сематичні, відповідно до яких буде відбуватись подальший аналіз [3,c.624].

Трансформаційний аналіз відтворення зазначених вище словосполучень виявив

55

наявність таких типів трансформацій, які були застосовані Віктором Морозовим:

дослівного перекладу (word for word reproduction / zero transformation):

[A magic wand] <…> this was what Harry had been really looking forward to.

→ [Чарівна паличка] – ось чого Гаррі прагнув найдужче. Як бачимо, для

передачі значення перекладач буквально переклав словосполучення, не

використавши жодної трансформації;

граматичної трансформації випущення (omission):

[the evil git] – [мерзотник];

комплексної лексико-семантичної та граматичної трансформації, як

диференціація значень, перестановка та заміна (differentiation of meaning +

transposition + replacement):

If Quirrell‟s told him how to break his [Anti Dark Force spell]. → І тепер він,

мабуть, знає, як зняти Квірелове [закляття від темних сил];

граматичної та комплексної лексико-семантичної трансформації, як

додавання та генералізація значень (generalization + addition):

[Dark days], Harry. → [Темні часи були], Гаррі. – В україномовному

перекладу додано дієслово ―були‖ з одночасною генералізацією слова ―days‖ до

―часи‖;


перестановка та диференціація значень (transposition + differentiation of

meaning):

[the charms teacher] – [учитель замовлянь];

[the charms corridor] – [клас заклинань];


перестановка та модуляція, або змістовний розвиток (transposition +

modulation):

[Magic carpets] all got punctures, have they? – А [килими-літаки] міль

поточила, еге? [4, c.312].

Висновки. Отже, переклад В. Морозова можна вважати досконалим, так як

перекладач зумів досягнути адекватності методом підбору вдалих українських

56

відповідників, що є еквівалентними за стилістичним та семантичним

навантаженням. Крім того, деякі сполуки слів були перекладені із підсиленою

образністю, для того щоб зробити текст більш художньо насиченим та яскравим.

Слід зазначати, що значення англійських прикметників на позначення магічних

ознак в українській мові відтворюються через використання аналогів, зміст в

яких зберігається за допомогою різного роду граматичних, лексико-семантичних

та лексико-граматичних трансформацій, а саме: дослівний переклад (word for

word reproduction), перестановка (transposition), заміна (replacement), додавання

(addition), omission (випущення), генералізація значень (generalization),

диференціація значень (differentiation) та модуляція (modulation).


1. Жуковська, В.В. (2013). Вступ до корпусної лінгвістики: навчальний

посібник. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. 142 с.

2. Кенжебалина, Г.Н. (2012). Лингвопрагматика: учебное пособие для

студентов и магистрантов филологических специальностей. Павлодар:

Кереку. 121 с.

3. Літературознавча енциклопедія: У двох томах (2007). Т. 2. / Авт.-

уклад. Ю. І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія». 624 с.

4. Максимов, С.Є. (2012). Практичний курс перекладу (англійська та

українська мови). Київ: Ленвіт. 312с

57

____________________________________________________________________

УДК 811.111 Філологічні науки

СИНТАКСИЧНИЙ АСПЕКТ СУЧАСНОЇ АНГЛОМОВНОЇ РЕКЛАМИ

Педченко В. М.


Національного університету «Острозька академія»


Науковий керівник: Цолін Д.В.,

кандидат філологічних наук, доцент

Національного університету «Острозька академія»


Тема реклами сьогодні все частіше привертає увагу науковців. А. Ворначев

пояснює це тим, що реклама є «одним із найяскравіших відображень людської

комунікації в сьогочасному суспільстві, яке все частіше зазнає масштабного

впливу медіа…» [1, с. 3]. Разом із тим, за переконанням дослідника, саме

реклама відіграє провідну роль у медіа-просторі. Подібну думку зустрічаємо у

праці М. Прокопець [8], яка стверджує, що реклама є невід‘ємною частиною

медіа-простору, відтак, має спільну із ним мету: зміну або формування думки

реципієнта. Вплив реклами, як і мас-медіа в цілому, вибудовує моделі поведінки

та стереотипи, згідно яких розвивається сучасне суспільство.

У працях різних авторів пропонуються різні підходи до класифікації

реклами. Наприклад, Т. Лук‘янець (див. [2]) пропонує класифікувати рекламні

повідомлення за характером емоційного впливу: раціональна (предметна) та

емоційна (асоціативна) реклама. Залежно від цільової спрямованості виділяють

інформативну, переконуючу, пригадуючу, підкріплюючу рекламу та рекламу

«імідж фірми» [4]. Ю. Миронов та Р. Крамар [7] пропонують класифікацію

залежно від мети реклами: імідж-реклама, стимулююча, політична, суспільна та

бізнес-реклама. Г. Швед (див. [2]) пропонує три види класифікації рекламних

текстів. Перша – з погляду денотативного наповнення, тобто, особливостей

товару: реклама матеріальних цінностей та реклама послуг у найширшому

тлумаченні цього слова. Друга класифікація враховує комунікативний намір

58

автора, тобто, мету: рекламні тексти ознайомлюючого характеру; тексти,

покликані закріпити досягнутий рівень збуту; рекламні тексти, що акцентують

обмеження пропозиції (є передвісником згортання випуску товарів чи послуг).

Третя класифікація, яку пропонує Г. Швед – це класифікація за цільовою

аудиторією. Тут мають враховуватися вікові, психологічні, соціальні, гендерні

параметри. Але дослідник пропонує більш широкий поділ рекламних текстів за

адресатом: міжнародні, адресовані масовому споживачу та адресовані

професіоналам. Ще одну класифікацію за складом цільової аудиторії пропонує

Є. Ромат (див. [2]): сильно-, середньо-, і слабо сегментована реклама.

Однак, до якого б виду не належало рекламне повідомлення, головною

його функцією є інтенція, тобто його спрямованість на вирішення якоїсь кон-

кретної задачі, інформативність. На цьому акцентують увагу А. Ворначев [1] та

М. Прокопець [8]. Тобто, інформація вводиться в текст рекламного

повідомлення не заради самої себе, а для досягнення певної мети. Вона повинна

змінити поведінку того, кому адресована, що передбачає використання

різноманітних засобів, в тому числі і мовних, для здійснення впливу.

Ю. Кондратюк [3], О. Кузьмич [3], М. Прокопець [8] до таких мовних

засобів відносять стилістичні, фонетичні, морфологічні, лексичні та син так-

сичні особливості рекламного тексту. Як наголошують Ю. Кондратюк [3],

О. Кузьмич [3] перераховані мовні засоби дуже важливі для впливу на

споживача. Але те, «як організований текст, а простіше кажучи, які синтаксичні

конструкції у ньому використовуються…» є важливим, але недосить вивченим

аспектом. Саме тому у нашій статті розглянемо синтаксичний аспект сучасної

англомовної реклами.

Різні аспекти використання синтаксичних особливостей у англомовній

рекламі розкрито у роботах А. Ворначева [1], І. Городецької [2], Ю. Кондратюк

[3], О. Кузьмич [3], А. Прокопенко [8], Н. Реви [8], Є. Торубалко [10] та інших

дослідників.

Синтаксичні особливості рекламного повідомлення можуть залежати від

його структурних частин. Н. Лютянська [6] виокремлює наступні: заголовок,

59

основний рекламний текст, слоган. Роль заголовка – привернути увагу

потенційного споживача, повідомивши йому щось важливе. Мета основного

тексту рекламного повідомлення – прагматична – викликати в потенційного

споживача бажання придбати товар чи послугу. Слоган – фраза, що в стислому

вигляді викладає основну рекламну пропозицію, резюме рекламного повідом-

лення. Н. Лютянська [6] називає його «одним з основних засобів зацікавлення

аудиторії». Отже, всі структурні частини рекламного повідомлення мають

прагматичну спрямованість. На синтаксичному рівні, як підкреслює Н. Лиса, її

може «забезпечувати використання: 1) розповідних речень; 2) питальних

речень; 3) спонукальних речень, які сприяють безпосередньому контакту з

потенційним споживачем; 4) окличних речень; 5) оптативних речень» [5].

Відповідно до досліджень І. Городецької [2] в заголовках найчастіше

використовують розповідні речення, в основному тексті – розповідні та питальні,

в слоганах – спонукальні. Також дослідниця відмітила переважання неокличних

речень та простих за структурою. Щодо заголовків, то у них часто

використовуються словосполучення, на відміну від основного тексту та слогану.

Проаналізуємо структуру речень у різних типах реклами. Для цього

візьмемо рекламні повідомлення (основні тексти), що звернені до різної

цільової аудиторії (за гендерними параметрами) та мають різну мету, а саме:

ознайомити з товаром потенційних споживачів та закріпити певний рівень

збуту товару, що вже є на ринку.

Наведемо приклади реклами, що орієнтовані переважно на жіночу

аудиторію, та які покликані закріпити рівень збуту товарів: «Give your mood a

boost with JOHNSON‖S Melt Away Stress daily moisturizer, clinically shown to

reduce tension and leave the skin baby soft. In fact, 4 out of 5 women felt more

relaxed after using it. Go ahead, let stress melt away» (див. [2]). У цій рекламі

дієвість спонукальних речень підсилюється розповідними, що обіцяють

чудовий ефект після використання рекламованого засобу. У наступних

прикладах автори використали лише розповідні речення: «Putting on weight

made me want to hide my body. Finally finding the perfect plus-size swimsuit gave

60

me it back»; «Legendary Grace, Unforgettable Style. Beach or poolside ceremonies.

Discounted room rates for guests. Personalized wedding planning from start to

finish». Речення у наведених прикладах є простими та неокличними, а в

останньому випадку – неповними. Вживання простих речень, як підкреслює

І. Городецька [2], дозволяє швидко та легко донести інформацію до споживача

та упереджує можливість, що він недочитає інформацію до кінця через важкість

сприйняття тексту.

Наступні тексти проілюструють ускладнення простого речення в

рекламному повідомленні однорідними членами: «A fantasy of illusion, mystery

and desire. Intoxicate and arouse the senses with smoldering shadows, high impact

liners, luminous cheek colors, and shimmering glosses in sultry, provocative hues»

(див. [8]); «For more stories like this, including celebrity news, beauty and fashion

advice, savvy political commentary, and fascinating features, sign up for the Marie

Claire newsletter».

Однак, іноді в рекламі такого типу можуть зустрічатися і складні речення.

Л. Прокопенко стверджує, що порушення «тенденції до спрощення синтаксису»

є доцільним, коли за допомогою простих речень неможливо розкрити

причинно-наслідкові зв‘язки та умови: «It‗s unique, bеcause dermatologists

developed fine strengths to solve issues for all skins. … When you see the instant

difference, you‗ll want to keep going …» (див. [8]); «Prada Is the Latest Luxury

Brand to Go 100 Percent Fur-Free»; «If you aren't fatigued by the leopard print midi

skirt madness, below are 13 to buy right now».

Комбінацію простих, складносурядних та складнопідрядних речень

можна побачити у наступних прикладах рекламних повідомлень, що виконують

функцію ознайомлення: «Braun‘s first smart epilator with SensoSmart technology

Braun's generation of epilators include SensoSmart technology, putting expert

guidance in your hands. An intelligent sensor guides your epilation, ensuring the right

amount of pressure is applied and removing even more hair in one stroke. A red light

signals that you are pushing too hard, and prompts you to adjust your handling for

more efficient epilation»; «With this sleek, essential beauty tool, Marco created the

https://www.marieclaire.com/fashion/a27558776/fashion-brands-that-are-going-fur-free/

https://www.marieclaire.com/fashion/a27558776/fashion-brands-that-are-going-fur-free/

61

perfect companion for his Ecobrow Defining Wax. Designed with two sides, the

Ecobrow Defining Brush serves dual purpose allowing you to create a perfectly

defined or natural brow. The angled side allows you to apply wax with artful

precision while the spoolie side allows you to easily blend in the product for the

ultimate desired effect».

У рекламі, що виконує функцію ознайомлення з новим товаром,

часто зустрічаються різні види складнопідрядних речень: «We mixed

the ingredients exactly as the dermatologist had recommended us. For the

best results (Biotherm)»; «Best for Sensitive Skin: Gillette Venus Simply

3 Sensitive Women's Razors. These razors are dermatologist tested to be

gentle on sensitive skin. In addition to a moisturizing strip that cuts back

on irritation, they also have three blades that are specially placed to use

less pressure for a close shave». Основні моменти, які виробник хоче

донести до споживача у таких реченнях подаються коротко та

послідовно, що сприяє позитивному сприйняттю.

Питальні речення, що використовують автори реклами, дозволяють їм

чіткіше окреслити позитивні сторони та можливості рекламованого засобу, що

розкриваються у наступних розповідних реченнях: «Have you ever tried to

imagine the world where you could communicate any language you want? Have you

ever experienced any inconvenience caused by ―language barrier‖ while travelling?

Have you ever thought how awesome would those language courses be if they didn‘t

cost so much money and require so much time? Which made you wonder how great it

would be to be able to communicate in any foreign language in seconds? Well, now

you can actually do it! Translaty was invented to make your life easier as simply as

possible – although it‘s created using the latest technologies, you are not required to

have any special knowledge to use this device».

Далі наведемо приклади звернень переважно до чоловічої аудиторії,

оскільки це буде реклама авто та інших продуктів, цікавляться якими

здебільшого чоловіки. В рекламі, яка ознайомлює аудиторію з новим товаром,

можуть чергуватися прості та складнопідрядні речення, що забезпечує

https://r.securefunnel.io/click

62

реалізацію не лише інформативної функції, а й функції навіювання: «These

Bluetooth earphones with their ergonomic design give extreme wear-ability and

comfort. Once in your ears, they stay there. You can take part in intense activities like

running, climbing, camping or horse-riding without the slightest worry that your

earphones are going to slip out»; «Falcon Torch Tactical Flashlight - 25x Brighter

And Safer.Able to withstand mother nature and warding off any wrongdoers,

this Falcon Torch Tactical Flashlightis the real deal. Whether you're walking alone at

night, experiencing a break down on a drive or just want a light bright enough to

deter animals while you're camping, tactical flashlights like Falcon Torch give you

the advantage, every time, with a powerful beam that can be seen up to 2 kilometers

away! Arm yourself with the only flashlight that law enforcement and first

responders trust with their lives».

Питальні речення не так часто зустрічаються в рекламних повідомленнях.

Їх вживання сприяє приверненню уваги аудиторії: «Are you constantly worried

about your car which you have parked around the corner? Do you believe that your

clunky wheel lock made in 1996 could deter a car thief in 2019? The iTrack GPS Car

Tracker plugs into your car's diagnostic port and within seconds gives you real-time

updates along with the tracking data. With this simple device you can react within

minutes to recover a stolen vehicle and save yourself thousands of dollars in losses.

Protect yourself, your family and friends with a gadget that is changing the way people

think about car security». Ще одна мета питальних речень, як наголошує Є.

Торубалко [10] – підштовхнути потенційного споживача до самостійного

мислення: «Do you have more advanced analysis needs? Industrial Flow Meters:

When is Accuracy Important?». Іноді, після поставленого питання, рекламодавці за

допомогою розповідних речень як повних, так і неповних акцентують увагу на

перевагах своєї пропозиції: ―Why Should I Use DuckDuckGo Instead of Google?

Google tracks you. We don’t. Get unbiased results, outside the Filter Bubble. We

strive for a world where you have control over your personal information».

У рекламі, що орієнтована у більшій мірі на чоловічу аудиторію, можуть

бути присутні повні та неповні речення, питальні та розповідні, прості та

https://r.securefunnel.io/9bb7ad36-94ef-4107-ac17-382769caab14?cid1=w1LUUI04U2HNJGRMHL8OEDES

https://r.securefunnel.io/1b8e70f3-7461-4a38-bf02-4dc3fa4d9598?cid1=w1LUUI04U2HNJGRMHL8OEDES

63

складні, що також дозволяє чітко перерахувати переваги рекламованого товару:

«The T-Watch Tactical Watch comes ready for the "combat" of daily life.

Demanding physical job? Extreme workouts and outdoor sports? No problem, this

smartwatch can get through without so much as a nick or stratch. What's more, this

smartwatch is also dust and waterproof. It can withstand the toughest situations with

no problems at all...».

У рекламних текстах, головна мета яких – закріплення досягнутого рівня

збуту також можуть зустрічатися як прості, так і складні за структурою

речення: «Timex and Todd Snyder Brought Back a Classic '50s Watch - Then Made

It Better. Call it every day elegance. Hell, call it whatever you want. Just don't

procrastinate if you're on the hunt for a new watch for yourself or someone else in

your life. Timex and Todd's collaborations have a habit of selling out, and remember:

Father's Day is right around the corner».

Іноді творці реклами використовують у повідомленні лише прості за

будовою речення: «The Air Tech Challenge 2 is a classic from legendary Nike

designer Tinker Hatfield. Harkening back to Andre Agassi's reign over the tennis

courts of the world, the sneaker's OG combo of white, black, and shockingly bright

red is still an ace». Іноді для закріплення переконуючого ефекту можуть

використовуватися порівняння: «Mentor II is more powerful, reliable and compact

than its analogue counterparts, yet it costs no more!» (див. [10]). В наступному

прикладі творці реклами використали головним чином прості називні речення:

«Innovations that delight. New level of comfort. Practicality of technology.

Personalized information. 360 degree visibility».

Констатуємо також використання спонукальних речень, які підсилюють

позитивні моменти, перераховані в розповідних реченнях: «The plugin effect has

been also supplemented with a VU meter and selectable side-chaining. Just use U73b

for mastering, mixing drums, bass, guitar, vocals and voice overs» (див. [10]).

Отже, узагальнюючи представлений вище матеріал, можемо констату-

вати: у рекламних текстах, що ознайомлюють аудиторію з певним товаром,

можуть вживатися комбінації різних за структурою речень. У рекламі, що

https://r.securefunnel.io/650a4e33-0752-4a74-8da0-a4797c8d9e94?cid1=w1LUUI04U2HNJGRMHL8OEDES

https://go.redirectingat.com/?id=74968X1525077&xs=1&url=https%3A%2F%2Fwww.toddsnyder.com%2Fproducts%2Ftimex-bi-metal-welton-quartz-brown-brown&sref=https%3A%2F%2Fwww.esquire.com%2Fstyle%2Fmens-accessories%2Fa27633047%2Ftodd-snyder-timex-melton-bi-metal-quartz-watch%2F

https://go.redirectingat.com/?id=74968X1525077&xs=1&url=https%3A%2F%2Fwww.toddsnyder.com%2Fproducts%2Ftimex-bi-metal-welton-quartz-brown-brown&sref=https%3A%2F%2Fwww.esquire.com%2Fstyle%2Fmens-accessories%2Fa27633047%2Ftodd-snyder-timex-melton-bi-metal-quartz-watch%2F

64

орієнтована переважно на жіночу аудиторію, можлива комбінація простих,

складносурядних та складнопідрядних речень, на чоловічу – простих та склад-

нопідрядних. Питальні речення також вживаються в рекламі що орієнтована і

на жінок, і на чоловіків. Мета – в наступному реченні дати відповідь на

поставлене питання, краще представивши переваги товару чи послуги.

У рекламі, мета якої закріпити досягнутий рівень збуту товару, за метою

висловлювання в обох випадках вживаються головним чином розповідні

речення, іноді спонукальні. За структурою речення можуть бути лише

простими, або ж це буде чергування простих та складних речень в

повідомленнях, що адресовані як жіночій, так і чоловічій аудиторії.

Більшу відмінність у синтаксичній будові рекламних текстів можемо конс-

татувати між повідомленнями, метою яких є ознайомлення з новими товарами чи

послугами, та повідомленнями, що мають закріпити прагнення споживачів у по-

дальшому користуватися певними товарами (послугами). Так, у рекламних пові-

домленнях другого виду речення більш короткі, ємні, констатуючі. Тут поряд із

розповідними, використовують спонукальні речення. Прості речення можуть бути

ускладнені однорідними членами. Іноді творці реклами використовують неповні

речення. Якщо ж текст реклами має на меті ознайомити потенційних споживачів

із пропонованими новинками, то в більшій мірі використовуються складні за

будовою речення. Часто це буває комбінація простих, складносурядних та склад-

нопідрядних речень. Спонукальні речення в цих текстах майже не використовую-

ться, на відміну від текстів «закріплюючої реклами», зате використовуються пи-

тальні речення, яких ми не спостерігали в рекламі, що має закріпити рівень збуту.


1. Ворначев А. О. Взаємодія лексико-семантичного, синтаксичного,

фонетичного та прагматичного рівнів у текстах реклами автомобілів (на

матеріалі англійської мови): автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04.

Чернівці, 2009. 17 с.

2. Городецька І. В. Англійськомовний рекламний текст косметичних

засобів: структура, семантика, прагматика. Дис….канд. філолог наук 10.02.04 –

65

Германські мови. Чернівці 2015. 203 с. URL: http://specrada.chnu.edu.ua/

res/specrada/7/dis_gorodecka.pdf

3. Кузьмич О., Кондратюк Ю. Теоретичний погляд на стильові особли-

вості синтаксису реклами. Лінгвостилістичні студії. 2016. Випуск 5. С.94-100.

4. Линчук В. В., Дудяк Р. П., Бугіль С. Я., Янишин Я. С. Маркетинг:

навчальний посібник. Видавництво «Магнолія», 2006.

5. Лиса Н. С. Структурні та лінгвопрагматичні особливості рекламного

знака (на матеріалі англомовної реклами) : автореф. дис. ... канд. філол. наук :

10.02.04. Львів, 2003. 18 с.

6. Лютянська Н. І. Вербальні та невербальні засоби впливу у текстах

англомовної реклами продуктів харчування. URL: http://philology.knu.ua/files/

library/movni_i_konceptualni/46-2/52.pdf.

7. Миронов Ю. Б., Крамар Р. М. Основи рекламної діяльності. URL:

http://kerivnyk.info/osnovy-reklamnoi-diyalnosti1-2

8. Прокопенко А. В., Рева Н. С. Синтаксична будова англомовної

журнальної реклами косметики для жінок. Наукові записки Вінницького

державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія :

Філологія (мовознавство) : збірник наукових праць. Вінниця : ТОВ «Фірма

«Планер», 2014. Вип. 19. С. 69–73.

9. Прокопець М. І.Синтаксичні особливості алюзії в англомовному

рекламному дискурсі. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Філологічні науки,

2014. Книга 1. С.62-66.

10. Торубалко Є. В. Лінгвопрагматичні ознаки англомовної реклами

акустичної інженерії. URL: http: //eir.zntu.edu.ua/bitstream /123456789/3975/1/

Torubalko_Linguopragmatic.pdf

11. https://www.glamour.com/

12. https:// www.esquire.com/

https://www.glamour.com/

66

____________________________________________________________________

УДК 80 Філологія

ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОФІЦІЙНИХ ДОКУМЕНТІВ НАТО

ТА ЇХНЄ ВІДТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ

Пилипенко А.С.,

студентка факультету лінгвістики

та соціальних комунікацій

Національний авіаційний університет

м. Київ, Україна

Постановка проблеми. Професійний переклад став однією з найважливі-

ших складових міжкультурних комунікативних процесів. Переклад лінгвостиліс-

тичних особливостей офіційних документів НАТО не було досліджено, тому

відтворення лінгвостилістичних особливостей цих документів українською

мовою потребує подальшого дослідження, що складає актуальність теми статті.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Такі вчені як В. В. Балабін,

О.М.Нікіфорова, О. Юндіна та С. Я. Янчук присвятили низку своїх робіт війсь-

ковому перекладу в Україні; Т. Г. Семигінівська та О. І. Нечипорук розглянули

лексико-граматичні трансформації в перекладі офіційних документів НАТО.

Мета статті дослідити лінгвостилістичні особливості офіційних доку-

ментів НАТО та проаналізувати їхнє відтворення в українському перекладі.

Виклад основного матеріалу. Під час детального аналізу було

встановлено, що тексти офіційних документів НАТО на лексичному рівні

відрізняються насиченістю власних назв та військовою термінологією.

Розглянемо кожний тип лексики та методи їх перекладу детальніше.

Серед досліджених власних назв виокремлено три групи:

1) топоніми;

2) антропоніми;

3) усі інші власні назви (назви договорів, організацій, подій тощо).

Кожна із груп має свої особливості перекладу.

До НАТО входять 29 країн, окрім цього вони проводять військові дії в

різних куточках світу та борються проти різних країн-агресорів. Тому документи

67

НАТО містять багато топонімів. Для перекладу топонімів, у більшості випадків

застосовують український відповідник, офіційно прийнятий та зафіксований у

словниках, наприклад:

We, the Heads of State and Government of the member countries of the North

Atlantic Alliance, have gathered in Warsaw at a defining moment for the security of

our nations and populations. We are pleased to have been joined by Montenegro,

which we have invited to become the 29th member of our Alliance [8].// Ми, глави

держав та урядів країн-членів Північноатлантичного альянсу, зібралися у

Варшаві у вирішальний момент для безпеки наших країн та їхнього населення.

Ми висловлюємо задоволення з приводу приєднання Чорногорії, яку ми

запросили стати 29-м членом нашого Альянсу [1].

У наведеному прикладі обидва топоніми мають офіційний еквівалент в

українській мові, тому для їх перекладу застосовується український еквівалент:

Warsaw – це ―the capital city of Poland, situated in the central part of the

country‖ [4]. В українській мові має еквівалент у вигляді ―Варшава‖, отже:

Warsaw → Варшава;

Montenegro – це ―a country in southeastern Europe‖ [4]. В українській мові

має еквівалент у вигляді Чорногорія, отже: Montenegro → Чорногорія;

Антропоніми складають набагато меншу частку серед власних назв, але

передаються вони за допомогою транскрибування. Розглянемо декілька

прикладів перекладу антропонімів.

NATO Secretary General Jens Stoltenberg, with the 29 Permanent

Representatives of the North Atlantic Council marked the 25th anniversary of the

Mediterranean Dialogue on Monday (6 May 2019) in Ankara, Turkey [6] //

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг разом з 29 постійними

представниками Північноатлантичної ради в понеділок, 6 травня 2019 року,

відзначив в Анкарі, Туреччина, 25-ту річницю Середземноморського діалогу [3].

У наведеному прикладі власне ім‘я передано українською мовою через

комбіноване транскрибування, де ім‘я передано транскрипцією, а прізвище –

транслітерацією:

68

Jens → Єнс (транскрипція)

Stoltenberg → Столтенберг (транслітерація).

Поруч із топонімами та антропонімами, офіційні документи НАТО місять

велику кількість різноманітних назв, які в більшості випадків підлягають

загальному закону економії – абревіації, для усунення повтору громіздких назв,

які повторюються досить часто в текстах НАТО. Сама назва НАТО – це

абревіація, яка розшифровується як Організація Північноатлантичного

договору, але український офіційний варіант – це фонетичне запозичення з

англійської мови, оскільки за логікою абревіації мало утворитися ОПАД, а

НАТО – це англійський абревіаційний варіант цієї організації: North Atlantic

Treaty Organization → NATO→ НАТО. Ця абревіація зустрічається в усіх

офіційних документах НАТО.

У текстах НАТО загальнонаукові терміни перекладаються за допомогою

українського еквіваленту або синонімічної заміни, наприклад:

Ships from nine NATO countries are taking part in live-fire air and missile

defence drills off the coast of Scotland from Tuesday (7 May 2019) [7]. // Кораблі з

дев‟яти країн – членів НАТО з вівторка, 7 травня 2019 року, беруть участь у

бойових стрільбах і протиракетних та протиповітряних навчаннях біля

берегів Шотландії [2], де термін ―a ship‖ – це загальнонауковий, який має

загальне значення ―is a large boat which carries passengers or cargo‖ [70], але у

військовому контексті це слово набуває іншого значення – це військовий

корабель, який призначений для військових дій. В українській мові передано

еквівалентом: ship → корабель.

Стилістичні особливості офіційних документів НАТО полягають у

використанні таких тропів та стилістичних фігур як метонімія, епітет, набагато

рідше зустрічаються метафора.

Метонімія, як стилістичний троп, використовується найчастіше, адже

майже будь-який топонім, який зустрічається в текстах НАТО – це метонімія,

оскільки вони представляють не країну, а мешканців тієї країни або певних

представників влади від імені певної країни. Але інколи поруч із еквівалентом,

69

метонімія перекладається за допомогою лексичних трансформацій, наприклад:

In 2015 alone, NATO and Allies conducted 300 exercises, including NATO's

largest and most complex exercise in over a decade – Trident Juncture 2015 in Italy,

Portugal, and Spain [8] // Лише у 2015 році НАТО та країни-члени провели 300

навчань, включно з найбільшими й найскладнішими за більше ніж десять років

– навчаннями «Трайдент джанкчер – 2015», що пройшли в Італії, Португалії

та Іспанії [1].

У наведеному прикладі метонімія виражена через власні назви, які

передано до української мови калькуванням.

Епітет, за частотністю вживання в офіційних текстах НАТО, не поступа-

ється метонімії, оскільки будь-яке означення – це епітет. Для перекладу цього

тропу найчастіше застосовують еквівалент, якщо епітет виражений одним

словом; калькування, якщо епітет виражений словосполученням, наприклад:

Today, faced with an increasingly diverse, unpredictable, and demanding

security environment, we have taken further action to defend our territory and protect

our populations, project stability beyond our borders, and continue the political,

military, and institutional adaptation of our Alliance [8]. // Сьогодні, коли ситуація

безпеки стає дедалі складнішою, непередбачуваною і гострою, ми вжили

подальших заходів для захисту нашої території та населення, для поширення

стабільності за межами наших кордонів і для подальшої політичної, військової

та інституційної адаптації Альянсу [1], де епітет виражений прикметником

unpredictable, який переклали еквівалентом:

unpredictable → непередбачуваний.

Висновки. Лінгвостилістичний аналіз тексту – це комплексний аналіз

тексту на різних його рівнях.

Дані здійсненого аналізу дозволяють зробити висновок про те, що

лінгвостилістичні особливості офіційних документів НАТО полягають: на

лексичному рівні у високій насиченості власних назв, топонімів, антропонімів

та військової термінології; на стилістичному рівні переважають три стилістичні

фігури – метонімія, епітети.

70


1. Заява за результатами саміту у Варшаві URLL: https://www.nato.int/

cps/ uk/ natohq/official_texts_133169.htm?selectedLocale=uk (дата звернення

28.04.2019)

2. Кораблі НАТО розпочали навчання з протиракетної оборони поблизу

узбережжя Шотландії URLL: https://www.nato.int/cps/uk/natohq/news_ 165940.

htm? selectedLocale=uk (дата звернення 28.04.2019)

3. НАТО відзначає 25-ту річницю Середземноморського діалогу URLL:

https://www.nato.int/cps/uk/natohq/news_165791.htm?selectedLocale=uk (дата

звернення 28.04.2019)

4. Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.69.org (дата звернення

20.04.2019)

5. Collins Dictionary. https://www.70.com/dictionary/english/feel URL: (дата


6. NATO marks 25th anniversary of Mediterranean Dialogue URLL:

https://www.nato.int/cps/uk/natohq/news_165791.htm?selectedLocale=en (дата


7. NATO ships start missile defence drill off Scotland URLL: https://www.nato.

int/cps/en/natohq/news_165940.htm?selectedLocale=uk (дата звернення 13.05.2019)

8. Warsaw Summit Communiqué URLL: https://www.nato.int/cps/uk/natohq/

official_texts_133169.htm?selectedLocale=en (дата звернення 28.04.2019)

71

____________________________________________________________________


ПОНЯТТЯ КОНЦЕПТУ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

Поляк В. О.,

студентка факультету лінгвістики

та соціальних комунікацій

Національний авіаційний університет

м. Київ, Україна

Постановка проблеми. Сучасні процеси глобалізації спричиняють

швидкий темп виникнення нових шляхів міжмовної комунікації. Саме тому у

мовознавстві дедалі більше уваги приділяється зіставному вивченню мов на

різних рівнях, визначаються їх спільні та відмінні риси, а також виокремлюють-

ся закономірності й особливості функціонування тієї чи іншої мови або мовної

родини. Актуальним є вивчення таких моделей знань і уявлень людини про

навколишній світ, як картина світу, фрейм, стереотип, та особливо - концепт.

Аналіз останніх досліджень. Поняття «концепт» досліджували такі вчені,

як А.М.Приходько, Д.С.Лихачова, М.М.Ангелова, М.О.Красавський, Н.Д.Арутю-

нова, О.С.Кубрякова, О.В.Толочко, С.Г.Воркачов, Ю.С.Степанова та інші.

Мета статті полягає у тому, щоб дослідити поняття концепту, його

характер та види через призму сучасної лінгвістики.

Виклад основного матеріалу. Термін «концепт» переживає епоху

«лінгвістичного ренесансу» ще з початку 90х років 20го століття, в першу чергу,

завдяки науковим працям Д.С.Лихачова [1] та Ю.С.Степанова [2], які

реанімували його і дали свою ґрунтовну інтерпретацію.З точки зору Ю.С.Степа-

нова, концептом є «певне сумарне явище, яке за своєю структурою складається з

самого поняття і ціннісного (нерідко образного) уявлення про нього людини» [3,

с.40].Слідом за Ю.С.Степановим, дослідниця М.М.Ангелова [4, с. 5] вважає

концепт більш об‘ємним розумовим конструктом свідомості.

Багато мовознавців працюють над конкретизацією визначення концепту

та його характеристикою. За О. С. Кубряковою, під класичним тлумаченням

72

концепту слід розуміти термін на позначенні «пояснень одиниць ментальних і

психологічних ресурсів нашої свідомості й тієї інформаційної структури, що

відображає знання й досвід людини» [5, с. 90]. Власним статусом наділений

«концепт» у роботі Н. Д. Арутюнової [6, с. 136], де його вживання пояснюється

тісною взаємодією лінгвістики з психологією та філософією. Таким чином, за

кожним концептом закріплено когнітивну модель, що охоплює усі уявлення

про об‘єкт одразу.

У своїй монографії, А. М. Приходько зазначає, що «концепти – своєрідні

культурні гени, які входять до генотипу культури і, ймовірно, визначають

феноменологічну поверхню культури, її фенотип. Це інтегративні, функціона-

льно-системні, багатовимірні (щонайменше, тривимірні) ідеалізовані формо-

утворення, які, самоорганізуючись, спираються на понятійний (або псевдо- або

допонятійний) базис і закріплюються у значенні будь-якого знака: наукового

терміна, слова (словосполучення) або більш складної лексико-граматико-

семантичної структури або невербального предметного (квазіпредметного)

способу або предметної (квазіпредметної) дії...» [7, c. 48]. Отже, у вузькому

розумінні концепт виникає як феномен життєвої філософії, як буденний аналог

світоглядних понять, закріплених у лексиці природних мов і таких, що забезпе-

чують стабільність і спадкоємність духовної культури етносу, тобто як найваж-

ливіша культурно значуща категорія внутрішнього світу людини. У ще більш

вузькому розгляді, концепти розуміються як семантичні утворення, які стоять

за словом і не мають однослівних еквівалентів при перекладі іншими мовами.

На думку А. М. Приходько, на сьогоднішній день у сучасній лінгвісттич-

ній науці виділилося два поняття «концепт»: когнітивний і лінгвокультуроло-

гічний. Загальним для цих підходів є твердження незаперечного зв‘язку мови і

культури, а розбіжність зумовлена різним баченням ролі мови у формуванні

концепту [8, c. 20].

Лінгвокультурологія є порівняно новим напрямком у системі сучасного

знання, теоретико-методологічна база якої знаходиться на стадії становлення.

Вона досліджує взаємодії мови, культури і людини, яка створює цю культуру,

73

користуючись мовою. Концепт є одним з центральних понять лінгвокультуро-

логії, він має безліч тлумачень і визначень. Концепт об‘єднує в собі значення,

сенс і форму породження цього сенсу і значення. У комунікації концепт може

бути представлений як вербально, так і невербально. Внутрішня форма, ядро і

актуальний шар складають структуру концепту.

За словами С. Г. Воркачова [9, c. 20], найбільш значущою внутрішньою

позицією концептів є їх протиставлення як когнітивних і культурних одиниць,

точніше, лінгвокогнітивних і лінгвокультурних концептів. Розглядаючи

концепт у рамках когнітивної лінгвістики, рух походить від людини до

культури, в рамках лінгвокультурології – від культури до людини.

Дійсно, концепт включає в себе не тільки смислове і понятійне, але й

виключно суб‘єктивне сприйняття. Завдяки концептам можна зрозуміти

ментальність того чи іншого народу, зрозуміти окремого індивіда. Концепти

зберігаються в свідомості людей і виражаються не тільки за допомогою мови,

але і невербально, за допомогою жестів і міміки.

Існують різні класифікації концептів, в основі яких лежать певні

принципи. Тим не менш, основний поділ концептів побудовано за принципом

вираженості концепту, тобто у ході комунікації сенс може бути представлений

як вербальним, так і невербальним чином. Концепти актуалізуються та вербалі-

зуються в мові (наприклад, візьмемо слово expectation), словосполученням з

різним ступенем стійкості (наприклад: beyond expectation, long expectation),

фразеологізмами (наприклад: to meet expectation) та прецедентними текстами

або мікротекстами (наприклад: «Great Expectations» by Ch. Dickens).

Так само як у випадку з визначенням, класифікація концептів має різні

варіанти та підходи. Варто лише зазначити, що саме від типу знань та від обра-

ження дійсності, яке закріплюють концепти, залежить яким чином будуть

виділятися та описуватися концепти. Досліджуючи дане питання, А.М. При-

ходько розробив наступну класифікацію [7, c. 45]:

− поняття – концепт (спрямований на відображення загальних ознак

предмета або явища);

74

− схема – концепт (репрезентація у вигляді узагальненої контурної схеми);

− концепт – уявлення (у мові найчастіше передаються за допомогою

лексичних одиниць певної семантики);

− фрейм (складається з кількох компонентів та передає стандартний набір

знань про предмет (явище));

− сценарій (включає кілька стереотипних епізодів з ознакою руху та

розвитку у часі);

− гештальт (розумова структура, що комплексно впорядковує різноманітні

окремі явища у свідомості).

На сьогоднішній день існують також класифікації концептів, у яких вони

групуються за різними ознаками. Наприклад, М. О. Красавський пропонує

виділяти психологічну, геометричну, фізіологічну та емоційну концептосфери

[10, c. 25]. Класифіковані за тематичною ознакою концепти утворюють також

текстову, на думку Г. Г. Слишкіна, і освітню концептосферу, як вважає О. В.

Толочко [11, с. 178].

Висновки. Узагальнюючи вищенаведені визначення та класифікації,

можна зробити висновок про те, що концепт – це абстрактне поняття, що

зберігається у свідомості людини і знаходить своє вираження у мові та

культурі. При всій варіативності у визначенні структури концепту,

простежується сталість ряду компонентів: так чи інакше представники різних

напрямів у лінгвістиці говорять про образну та поняттєву складові змісту

концепту та додаткову асоціативно-оціночну складову.


1. Лихачев Д. С. Русская словесность / Д. С. Лихачев. – М. : Academia,

1997. – С. 282.

2. Степанов В. Н. Об энтропии понятия «концепт» в современной

лингвистике / В. Н. Степанов, О. А. Кирияк // Иностранные языки в высшей

школе. Научный журнал, 2009. – Выпуск 3 (10). – С. 34-41.

3. Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт

исследования / Ю. С. Степанов. – М. : Высшая школа, 1997. – С. 40-43.

75

4. Ангелова М. М. «Концепт» в современной лингвокультурологии / М.

М. Ангелова // Актуальные проблемы английской лингвистики и

лингводидактики. Сборник научных трудов. Выпуск 3. – М. : Высшая школа,

2004. – С. 3-10.

5. Кубрякова Е. С. Концепт. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.

С. Кубрякова. – М. : Издательство МГУ, 2002. – С. 90-93.

6. Арутюнова Н. Д. Дискурс / Н. Д. Арутюнова // Лингвистический

энциклопедический словарь. – М. : Высшая школа, 1990. – С. 136.

7. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивнодискурсив-

ній парадигмі лінгвістики / А.М.Приходько. – Запоріжжя: Прем‘єр, 2008.– 332с.

8. Приходько А. Н. Концепты и концептосистемы / А. Н. Приходько. –

Днепропетровск, 2013. – 307 с.

9. Воркачев С. Г. Счастье как лингвокультурный концепт / С. Г.

Воркачев. – М. : ИТДГК «Гнозис», 2004. – 192 с.

10. Красавский Н. А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской

лингвокультурах / Н. А. Красавский. – Волгоград : Перемена, 2001. – 495 с.

11. Толочко О. В. Образ как составляющая концепта «школа» / О. В.

Толочко // Языковая личность: проблемы лингвокультурологии и

функциональной семантики. – Волгоград : Перемена, 1999. – С.178-181.

____________________________________________________________________


ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ МОДАЛЬНОСТІ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

Цоліна Г.Д.




Анотація

В статті проаналізовано основні тенденції у розвитку сучасної теорії

модальності, як вони представлені в працях сучасних західних дослідників, а

76

саме: проблема визначення меж поняття «модальність» та категоризація форм

модальності. Розглянуто практичні аспекти сучасної лінгвістичної теорії

модальності, зокрема їх застосування для вивчення та викладання іноземної

мови, а також в практиці перекладу.

Ключові слова: модальність, категорії модальності, лінгвістика

Abstract

This article is concerned with the main tendencies in the modern linguistic

theory of modality in the researches, namely, the problems of definition of the term

―modality‖ and categorization of the different forms of modality. Some practical

aspects of the modern modal theory are also discussed, i.e. their application to the

learning and teaching languages as well as to translation.

Key words: modality, modal categories, linguistics

Проблема вивчення модальності в сучасній теорії граматики давно

вийшла за межі лексики та речення як цілісного висловлювання, і охоплює

сьогодні також суміжні сфери лінгвістики – співвідношення модальності з

аспектуальністю та темпоральністю як категоріями дієслова, синтаксис в

широкому значенні, лінгвістику тексту та дискурсологію. Основні напрямки у

розвитку теорії модальності розглянуто у цій статті на матеріалі української та

англійської мов. Актуальність даного дослідження полягає у можливостях

використання основних здобутків сучасної теорії модальності для вивчення та

викладання іноземної мови. В нашому дослідженні ми аналізуємо переважно

праці іноземних філологів, оскільки роботи вітчизняних лінгвістів та написані

російською мовою неодноразово обговорювалися у науковій літературі [1, с

360]. Ми розглядаємо дві основні проблеми – визначення модальності та її

категорії, а також робимо висновки щодо практичного застосування цих знань.

1. Визначення модальності

Зазвичай розрізнення між модальністю та індикативністю базується на

протиставлені позиції мовця щодо реальності (емоційної, вольової, когнітивної)

та констатації цієї реальності мовцем (дія / подія / стан представлені як

реальні). Тобто, до модального висловлювання відносять усі твердження, що

77

виражають не реальну дію в минулому, теперішньому чи майбутньому, а

бажану, очікувану, таку, яку вимагають чи до якої спонукають.

У зв‘язку з цим виникає питання розмежування модальності від інших

семантично близьких категорій, особливо в тому випадку, коли не вживаються

спеціальні слова, за якими закріпилося значення модальних (треба, варто,

мусити, хотіти, повинен та ін.). Одна з таких проблем – розрізнення

модального предиката та дієслова майбутнього часу, адже обидва належить до

сфери casus irrealis («нереального стану»). Так, наприклад, речення «Я піду

завтра до школи» може бути витлумачене як таке, що просто вказує на дію в

майбутньому (що я робитиму завтра), і як таке, що виражає намір (я збираюся

це зробити), або ж навіть спонтанне рішення (пор. з вживанням дієслів в Present

Simple в такому значенні). В дискурсі живого усного мовлення модальність у

цьому випадку може бути позначена інтонацією та наголосом на предикаті

«піду», проте в письмовій формі не завжди очевидна.

Подібним чином, умовні складнопідрядні речення: оскільки вони

вказують на можливу або імовірну дію, можуть бути сприйняті як спонукання

або оцінка ситуації, а це вже сфера модальності. Наприклад, речення «Якби ти

належно підготувався, то здав би іспит успішно» можна побачити конотації

критичної оцінки та спонукання до дії. Отже, модальність виходить за межі не

тільки дієслівного синтаксису, а й структури речення, і потребує розгляду на

рівні структури тексту і дискурсу. У цьому випадку класичні суб-категорії

модальності суб‟єктивність / об‟єктивність («внутрішня» та «зовнішня»

модальність за визначенням Л.С. Єрмолаєвої) є дуже важливими, хоча і

потребують подальшого теоретичного розвитку [2, с. 119-126].

Серед англомовних авторів також немає істотних відмінностей у визначенні

самої природи модальності, швидше спостерігається тенденція до розширення ка-

тегоризації та поглиблення дефініцій. Так П. Пальмер визначає модальність як

категорію, що має справу із «ставленням або думкою мовця» (―attitude or opinion

of the speaker‖)[3, с.2]; Бейбі характеризує модальність як «будь-який маркер, який

вказує на роль мовця і означає пропозицію взяти участь у дискурсі»[4, с. 192].

78

Окрім загальних схем визначення суті модальності, яким обмежується

більшість вітчизняних та російськомовних дослідників, розвиток теорії

модальності на заході характеризується прагненням розглянути цю категорію у

зв‘язку з іншими категоріями предикації – аспектуальністю та темпоральністю.

Так Т. Ґівон (Т. Givón) намагається розглядати модальність у зв‘язку з

темпоральністю: тоді як граматична категорія часу вказує на темпоральну

локацію події, аспектуальність належить темпоральної структури події, то

модальність має справу з темпоральним існуванням події – де б вона не

відбувалася або ж представлена як потенційна [5, с. 272].

З іншого боку, П. Портнер намагається розглядати модальність як явище

синтаксичне, що зближує його розуміння із поглядами Г.А. Золотової, але

робить це на значно глибшому рівні. Він розрізняє синтаксичні рівні

модальності:

Рівень речення: допоміжні модальні дієслова, звичайні діє-

слова в модальному значенні, прислівники, узагальнюючі та предикати,

що позначають звичну дію, умовні речення.

Рівень під-речення: модальні прислівники та іменники, спосіб

дієслів в модальному значенні;

Рівень дискурсу: евіденціальність (див. нижче), модальні типи

речень[6, с. 4-8].

Отже, поняття модальності в сучасній теорії граматики давно вийшло за

межі лише конкретних дієслів (як правило, допоміжних) із модальним

значенням, і охоплює модальні функції на рівні лінгвістики тексту та дискурсу.

Відповідно виникає питання про класифікацію різних типів модальності.

2. Категорії модальності

Традиційною вважається класифікація різних типів модальності,

запропонована Л. Кероллом і доопрацьована Ф. Пальмером, що передбачає три

основні різновиди – епістемічна, деонтична та динамічна, кожен з яких включає

ще кілька підвидів [7, с. 168-206]. Нижче представимо об‘єднану схему

класифікації Керолла-Пальмера:

79

Епістемічна модальність – твердження базується на припущенні,

умовиводі; поділяється на три суб-категорії:

Спекулятивна модальність: But it may rain outside [можливий

висновок].

Дедуктивна модальність: There must be a thunderstorm coming on

[єдиний можливий висновок, що базується на доступних даних].

Модальність імовірності: All the ashes will get into it [логічний

висновок, що базується на певному знанні].

Деонтична модальність – дія вимагається від об‘єкта; розрізняють такі

суб-категорії:

Перміссив: You may try it if you like [дозвіл].

Облігатив: And here I must leave you [вимога, заборона].

Коміссив: I shall never, never forget [рекомендація, спонукання].

Динамічна модальність – дія можлива, бажана; є два різновиди

динамічної модальності:

Динамічна: I can explain all the poems that were ever invented

[спроможність, здатність].

Волітивна: You will observe the rules of battle, of course? [бажання,

волевиявлення].

Втім така схема була оцінена деякими лінгвістами як така, що недостатньою

відображає модальну систему людської мови (не лише англійської). Так П.

Портнер вважає за необхідне замінити категорію «вимога» (obligation) на

«пріоритетність» (priority), яка, на його думку, є більш широкою, і дозволяє

охопити деонтичний (вимога), булетичний (бажання) та телеологічний (мета)

різновиди модальності. До того ж, він наполягає на тому, що необхідно ввести

поняття загального виразу модальності (generic expression), яке протистоїть

модальності суб‘єктивній. Цю різницю він ілюструє за допомогою порівняння

двох тверджень: Spiders can be dangerous «Павуки можуть бути небезпечними» та

Spiders will be dangerous «Павуки будуть небезпечними» – перша теза стосується

можливої загальної якості павуків, друга – індивідуальних якостей [6, с. 134-140].

80

Іншою проблемою є введення ще однієї категорії модальності – так званої

евіденціальності (від. англ. evidentiality), тобто твердження, що базується на

зовнішніх джерелах інформації, і реальність якого не є очевидною. Саме ця

остання риса дозволяє стверджувати, що такого типу висловлювання не є

індикативним, а саме модальним. Евіденціальність як модальна категорія тільки

віднедавна з‘явилася в теорії модальності завдяки працям А. Айхенвальд, Д.В.

Діксона та Л. Маццоні [8, с. 241-257]. В українській та англійській мовах

евіденціальність не має спеціальних граматичних маркерів (допоміжних дієслів

з суто модальним значенням чи морфем), а виражається через адвербіальні

вирази та особливі фрази, що вводять непряму мову: «кажуть»,

«повідомляють», «вважається», «очевидно», «здається» та ін. В англійській

мові зазвичай використовуються такі вирази: I hear that, I see that, I think that, as

I hear, as I can see, as far as I understand, they say, it is said, it seems, it seems to me

that, it turns out that, alleged, stated, allegedly, reportedly, it looks like it appears

that, obviously та інші.

Саме тому, що в англійській мові ця модальна категорія не має

спеціальних граматичних засобів вираження, її не включали до розгляду в

класичних працях з теоретичної граматики англійської мови як окремий тип

модальності. Втім вона має спеціальні морфологічні засоби маркування в інших

мовах, наприклад, в угро-фінських, тюркських, деяких мовах індіанців

Південної Америки (кечуан, аймара) та японській. В індоєвропейських мовах

германської групи евіденціальність може виражатися за допомогою тих же

допоміжних модальних дієслів із значенням «мусити», «треба», які

використовуються для вираження інших типів модальності (голландська:

zouden, данська: skulle, німецька: sollen), проте спеціальних засобів для цієї

категорії модальності немає.

Евіденціальність часто розглядають як різновид епістемічної модальності,

втім деякі дослідники наполягають на самостійному характері цих категорій,

пояснюючи різницю між ними в різних термінах. Так Де Хаан вказує на те, що

евіденційна модальність стверджує очевидність дії / стану, тоді як епістемічна

81

модальність оцінює її; до того ж епістемічна модальність є своєрідною формою

дейктичності, тобто вона вказує на стосунки між мовцем і подією / дією [9, с.

83-101]. Тому сьогодні все більше лінгвістів схиляються до думки, що

евіденціальність є окремим типом модальності, як, наприклад, Х. Ґзелла, який у

своїй класифікації типів модальності розрізняє ці дві категорії [10, с.102].

Іншою проблемою теорії модальності є розрізнення деонтичної та динамічної

модальностей: згаданий вище голландський дослідник Х. Ґзелла об‘єднує ці два

типи в один через семантичну близькість категорій волевиявлення та здатності /

можливості [10, с. 274].

Втім в цілому, проблема категоризації стоїть не настільки гостро, як

питання визначення, які ж саме форми чи навіть конструкції варто вважати

модальними. Останнє є найбільш актуальним при перекладі, оскільки через

відсутність спеціальних маркерів можна не помітити модального значення, а

відтак не відтворити його в мові перекладу.

ВИСНОВКИ

Розглянувши основні напрацювання у галузі сучасної теорії модальності,

ми можемо відзначити основні тенденції: а) розширення визначення поняття

«модальність», яке потребує розширення семантичних опозицій реальне /

бажане, констатація / оцінка; б) вихід поняття модальності за межі проблем

дієслівного синтаксису та структури речення в сфери лінгвістики тексту та

дискурсу; в) детальна розробка категорій модальності, розширення їх кола

дозволяє охопити різні варіанти проявів модальності.

Практичне значення цих розробок полягає у їх застосуванні для викладан-

ня та вивчення іноземних мов, а також для проблем перекладу. При вивченні

іноземної мови варто було б виділяти модальність в окремий напрямок у

структурі навчального плану, а не розглядати її, головним чином, як частину

дієслівного синтаксису. Що ж стосується проблем теорії та практики перекладу,

наявність «пограничних» висловлювань (тобто таких, що за формою можуть

бути оцінені і як модальні, і як індикативні) ставить перед перекладачем

завдання залучення методів лінгвістики тексту та дискурсивної лінгвістики.

82


1. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич, І. С.

Олійник. – Київ : Вища школа, 1985.

2. Л.С. Ермолаева. К вопросу о соотношении модальности и

предикативности / Л.С. Ермолаева // Филологические науки. – 1963. - № 4.

3. Frank R. Palmer, Mood and Modality. Cambridge Textbooks in

Linguistics (Cambridge: Cambridge University Press, 1986).

4. Joan Bybee and Suzanne Fleischman, Modality in Grammar and

Discourse: An Introductory Essay. Pp. 1–14 in Modality in Grammar and Discourse,

ed. Joan Bybee and Suzanne Fleischman. Typological Studies in Language 32.

(Amsterdam: Benjamins, 1995).

5. Talmy Givón, Syntax: A Functional-Typological Introduction

(Amsterdam: Benjamins, 1984).

6. Paul Portner, Modality. Oxford Linguistics (Oxford: Oxford University

Pressб 2009).

7. Lewis Carroll, Alice‟s Adventures in Wonderland and Through the

Looking Glass (New York: Signet, 2000), 22; Frank R. Palmer, Mood and Modality.

2nd ed. Cambridge Textbooks in Linguistics (Cambridge: Cambridge University

Press, 2001).

8. Alexandra Y. Aikhenvald & R. M. W. Dixon, ―Evidentials and areal

typology: A case-study from Amazonia”. Language Sciences 20 (1998); Aikhenvald

Alexandra Y. Evidentiality (Oxford: Oxford University Press, 2004); Mazzoni,

Laura. Impersonamento ed evidenzialità in LIS. In L. Bertone (Ed.) La grammatica

della lingua dei segni italiana. Atti dell'incontro di studio (Venezia: Ca' Foscarina,

2007).

9. De Haan, Ferdinand. Evidentiality and Epistemic Modality: Setting

Boundaries. Southwest Journal of Linguistics, 18 (1999).

10. H. Gzella, Tempus, Aspekt und Modalität im Reichsaramäischen.

(Wiesbaden, 2004).

83

____________________________________________________________________


ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ ЮРИДИЧНИХ

СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Черченко В.А.

студент факультету економіки,

менеджменту та права

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського торговельно-економічного університету

м. Вінниця, Україна

Юрист - це професіонал, який стоїть на сторожі закону . Відмінно

розбираючись в правової документації, він захищає інтереси громадян, може

надати правову допомогу не дивлячись на мовний бар‘єр [1]. Знання іноземних

мов – це ключ до успіху в сучасному світі, де спілкування іноземними мовами

та обробка величезних обсягів інформації набуває все більшого значення.

Інтерес до вивчення мов традиційно великий, бо перефразовуючи відомий

вислів, можна сміливо сказати, що той, хто володіє мовами, володіє світом.

Особливо актуальною на сьогоднішній день є питання вивчення іноземної

мови юристами, питання щодо переваги такого фахівця. Яку ж роль в нашому

житті зараз відіграє англійська мова? В цілому політичне, економічне, наукове,

спортивне життя всього світу «протікає» англійською мовою. Зустрічі глав

держав, підписання указів, дебати – все це проводиться англійською мовою.

Міжнародні конференції, вивчення світового досвіду та обмін інформацією

відбувається лише з використанням англійської мови. Англійська мова для

юристів є сьогодні важливою складовою успіху і перспективи кар'єрного росту.

Нове покоління юристів потребує якісних знань англійської мови, яка є

робочою мовою Ради Європи та Європейського суду.

Проблему вивчення англійської мови фахівців юридичної сфери

розглядали науковці: Н.Ф.Бориско, З.М.Корнєва, Л.Г.Морська, Н.К.Скляренко,

І.А.Федорова та ін.

Головною метою цієї роботи є з‘ясування важливості вивчення англійсь-

84

кої мови за професійним спрямуванням майбутніх фахівців юридичної сфери.

Знання іноземної мови для юриста є перевагою в його роботі. Багаторічний

досвід роботи в юриспруденції дає підстави говорити, що майже кожен робото-

давець шукає собі в штат робочу одиницю з досвідом роботи у юридичному

супроводі бізнесу. На сьогоднішній день наймодавець надає більшу перевагу

людині яка добре розуміється в документації складенні іноземною мовою. З

розвитком ринкових відносин, укладенням договорів з іноземним постачальни-

ком важливо мати «свою людину», яка забезпечить гарантії укладеної домовле-

ності та забезпечить правильне з точки зору Українського і між народного права

оформлення комерційних операцій фірми, зможе захищати інтереси компанії в

суді, брати участь у позасудовому врегулюванні розбіжностей з партнерами.

Реформа державної служби, яка розпочалась влітку 2017 року передбачає набір

на високооплачувані посади державної служби лише за умови вільного володін-

ня принаймні однією іноземною мовою [2]. Успішний шлях багатьох кар'єристів

починається з навчання і стажування за кордоном. Фахівці, які володіють інозем-

ними мовами, будуть все більш і більш затребувані з кожним роком. Великою

проблемою для роботодавців є те, що розмовною та діловою мовою володіють

не багато спеціалістів. Для комфортної роботи і спілкування необхідно володіти

мовою як мінімум на рівні В 1.

На превеликий жаль, в Україні ще поки немає культури ґрунтовного викла-

дання практики у юридичних вищих навчальних закладах, а тому молодий юрист

при прийомі на роботу, навіть з найкращими знаннями, виглядає як сухий, відір-

ваний від реальності теоретик. І саме тому роботодавці не зацікавлені в тому, щоб

брати на роботу людину одразу після вишу — на її навчання практичним речам

потрібно витратити не менше року, а це ризики і додаткові обтяження для бізнесу.


1. Фурман І. М. Професія "юрист": плюси і мінуси, опис функцій і

обов`язків. URL: https://protocol.ua/

2. Закон України № 2629-VIII від 23.11.2018. [Електронний ресурс].

Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/

https://protocol.ua/

85

____________________________________________________________________


БІЛІНГВІЗМ ТА ШИЗОФРЕНІЯ

Шаталова І. А.


Студентка факультету романо-германських мов

м.Острог, Україна

Стаття присвячена аналізу психолінгвістичних аспектів засвоєння

іноземних мов людьми, які хворіють на шизофренію. Стаття описує

взаємозв‟язки між роботою людської психіки та засвоєнням мов, вплив

вивчення мови на роботу головного мозку, та використання іноземної мови під

час терапії, що проводиться для хворих на шизофренію людей.

Ключові слова: психолінгвістика, білінгвізм, іноземні мови, шизофренія,

латералізація, терапія.

The article is devoted to the analysis of psycholinguistic aspects of the

acquisition of foreign languages by people who are suffering from schizophrenia. The

article describes the relationship between the work of the human psyche and

language learning, the effect of language learning on the work of the human brain

and the use of a foreign language in therapy for people with schizophrenia.

Key words: psycholinguistics, bilingualism, foreign languages, schizophrenia,

lateralization, therapy.

Постановка проблеми та її зв’язок із важливими науковими та

практичними завданнями.

Мова – це інструмент, що допомагає людині представляти дійсність,

узагальнювати та обробляти інформацію. Разом і тим, мова є важливим

показником психологічного стану людини. За допомогою дослідження мови

можна виявити психологічні розлади людини, які характеризуються зміною

мовленнєвої поведінки особистості. Вивчення іноземних мов має істотний

вплив на розвиток головного мозку людини та процеси, що у ньому

відбуваються. За допомогою вивчення психолінгвістичних процесів та

86

процесів, що відбуваються під час вивчення другої мови, можна сформувати

нові методи терапії та лікування хворих на шизофренію людей.

Метою даної статті є дослідження впливу вивчення іноземних мов як

шизофренія, а також роль вивчення і знання другої мови під час терапії та

лікування захворювання.

Виклад основного матеріалу

У хворих на шизофренію спостерігаються деякі мовні особливості. До

недоліків хворих належать: проблеми мовлення, незвична зміна голосу,

незрозумілі висловлювання, нерозуміння прослуханого, нерозуміння ідіом та

метафор, хаотична структура речень, незвичний порядок слів та обмежений

словниковий запас. Ще однією із проблем, що характеризує шизофренію є

алогія – бідність мовлення, обмежене використання мовлення при психічних

розладах, що є одним із симптомів психічного порушення. [1] Цікавим фактом є

те, що дезорганізація мови при пізньому розвитку шизофренії більше

характерна для чоловіків, ніж для жінок. При розвитку хвороби у підлітковому і

молодому віці є характерним послаблення асоціацій, надто швидкий перехід до

різних непов‘язаних між собою тем у мовленні та тангенціальність – незв‘яз-

ність відповіді із поставленим питанням. [2] Мовлення людей хворих на

шизофренію часто називають міксом слів через те, що виникають труднощі у

розумінні повідомлення, яке хворий хотів передати. Лінгвіст Чайка висловив

думку, що на спілкування з людьми, які хворі на шизофренію більше впливає

форма звуків і слів, аніж безпосередня потреба в комунікації. [3]

Важливим фактом є те, що пацієнти, які знаходяться під медикаменттоз-

ним лікуванням, як правило є більш вербально комунікативними та демонстру-

ють більший рівень складності мовних конструкцій. [3] Проблеми із мовою у

людей хворих на шизофренію пояснюються дефіцитом латералізації головного

мозку, що викликає порушення уваги. [1]

Вплив білінгвізму на хворих шизофренією недостатньо вивчений. Щодо

хвороби Альцгеймера, то у білінгвів більше виражена атрофія у скроневих

областях, ніж в одномовних людей, які мають той самий когнітивний рівень,

87

що й і білінгви. Дослідження демонструють, що у людей із двомовністю

активність мозкової діяльності значно більша ніж у одномовних людей. [4]

Механізми, за допомогою яких у людей із білінгвізмом сповільнюється

розвиток нейрогенеративних захворювань, досі не вивчені. Щодо шизофренії,

важливим є той факт, що білінгвізм сприяє конвергентному мисленню та

гальмує дивергентне мислення. [4]

Щодо здатності людей хворих на шизофренію вивчати другу мову,

потрібно з‘ясувати, чи вони здатні вивчати мову як дорослі, враховуючи

когнітивний дефіцит та негативні симптоми, які супроводжують їх хворобу. Як

відомо, коли дитинство минає, вивчення другої мови стає відносно важким

завданням для людини. Хоча деякі науковці стверджують, що нові мови можуть

бути вивчені в будь-який період життя, а також стверджують, що дорослі учні

мають декілька переваг у навчанні над дітьми.

Однією із переваг є те, що дорослі учні під час навчання можуть

покладатися на раніше засвоєні мовні навички. Також їх мозок більш

сформований та зрілий і має більше практики в навчанні. Іншими словами,

дорослі люди мають більше навичок навчатись. Однак, одним із недоліків є те,

що дорослим не вистачає тих можливостей для вивчення мови, що мають діти.

До прикладу, дорослі не завжди оточені однокласниками, які також говорять

новою мовою, тим самим створюючи іншомовне середовище, що позитивно

впливає на вивченння мови.

Як було сказано раніше, дитина може вивчити будь-яку мову або кілька

мов. Припускають, що набуття мови людиною у період дитинства - це інстинкт,

який можна порівняти із бінокулярним зором. Така гнучкість до вивчення мов

зникає після пубертатного періоду, під час якого відбувається латералізація

головного мозку. [5]

Що стосується людей, що мають шизофренію, було проведене

дослідження, під час якого було виявлено, що вивчення другої мови не

загострює хворобу та когнітивний дефіцит. 40 Групи із російських емігрантів,

які мали шизофренію, та шести здорових людей, що переїхали до Ізраїлю,

88

вивчали іврит із однаковою швидкістю та однаковим успіхом. Як наслідок,

дослідники прийшли до висновку, що процес вивчення другої мови є

автономним від хвороби. Є припущення, що на це вплинули такі чинники як

вік, освіта, мотивація, зусилля витрачені на здобуття мовних навичок, що також

впливає на рівень володіння другою мовою. Саме це показало, що люди із

хворобою можуть навчатися із такою ж швидкістю та мати такі ж якісні

показники, що і здорові люди.

Щодо переваг білінгвізму для людей хворих на шизофренію надані

наступні факти. Дослідження показують, що вивчення другої мови призводить

до змін у трактах білої речовини у дорослих, що свідчить про покращення у

когнітивному функціонуванні. [6]

Цей висновок можна вважати вагомим аргументом, що засвідчує загальні

переваги вивчення іноземних мов для всіх людей. Навчання іноземним мовам,

навіть у пізньому віці, приносить користь для головного мозку, не зважаючи на

нейронні зміни, які супроводжують здобуття мови. Другою перевагою здобуття

навичок другої мови для людей із шизофренією є зв'язок між мовними

навичками та соціальним функціонуванням людини. Вчені довели, що розлади

мислення значною мірою пов‘язані із соціальним функціонуванням людей. [7]

Вивчення другої мови може бути когнітивною терапією для людей із

психологічними розладами. Оскільки вивчення мови впливає на пам'ять, увагу

та швидкість сприйняття інформації.

У психоаналітичній літературі рідна мова хворого вважається мовою

спогадів та мовою несвідомого. Щодо другої мови, її вважають мовою

раціональності. Під час терапії людина використовує мову, що найменш

провокує тривогу, тобто рідну мову, оскільки це дає змогу відсторонюватись,

говорячи про емоції та почуття. Типовим для пацієнтів під час терапії є перехід

до другої мови. Можливо, це відбувається для того, щоб побороти тривогу, яка

виникає під час роботи зі спогадами. Вважають, що спогади є більш

деталізованими та емоційно обтяженими, коли їх розповідають мовою, якою

вони були сприйняті. [7]

89

Щодо здоров‘я пацієнтів, симптоми шизофренії зменшувались, а загальне

самопочуття покращувалось. Цей факт свідчить про те, що вивчення іноземної

мови позитивно впливає на хворих із діагнозом шизофренія.

Висновки.

Вивчення іноземних мов суттєво змінює процеси, які відбуваються у

головному мозку людини. Білінгвізм позитивно впливає на увагу, пам'ять та

активність роботи мозку. Як наслідок, це позитивно впливає на самопочуття

хворих на шизофренію та зменшує симптоми прояву хвороби. Більше того,

доведено, що люди із психічним розладом так само придатні до вивчення

іноземної мови, як і здорові. Завдяки дослідженням аспектів впливу білінгвізму

на хворих можна розробляти нові методи терапії та лікування такої хвороби як

шизофренія. Використання другої мови під час терапевтичної роботи із

хворими дає змогу зменшити почуття тривоги та знизити ризик стресової

ситуації для хворого.


1. Малина О. Г. Патопсихологічний аналіз особливостей творчої діяль-

ності хворих на шизофренію [Електронний ресурс] / О. Г. Малина – Режим

доступу до ресурсу: http://webcache.googleusercontent.com/

2. Harris M. J. Late-onset schizophrenia: an overview. [Електронний ресурс]

/ M. J. Harris, D. V. Jeste – Режим доступу до ресурсу: https://academic.oup.com/

schizophreniabulletin/article/14/1/39/1876339.

3. Chaika E. Thought disorder or speech disorder in schizophrenia?

[Електронний ресурс] / Chaika – Режим доступу до ресурсу: https://academic.

oup.com/schizophreniabulletin/article/8/4/587/1892572.

4. Lifelong bilingualism maintains neural efficiency for cognitive control in

aging [Електронний ресурс] / [B. T. Gold, C. Kim, N. F. Johnson та ін.] – Режим

доступу до ресурсу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3710134/.

5. Psycholinguistics [Електронний ресурс]. – 2014. – Режим доступу до

ресурсу: https://www.uni-due.de/ELE/Psycholinguistics%20-%20Introduction.pdf

6. Pliatsikas C. The effects of bilingualism on the white matter structure of the

http://webcache.googleusercontent.com/

https://academic.oup.com/%20schizophreniabulletin/article/14/1/39/1876339

https://academic.oup.com/%20schizophreniabulletin/article/14/1/39/1876339

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3710134/

https://www.uni-due.de/ELE/Psycholinguistics%20-%20Introduction.pdf

90

brain. [Електронний ресурс] / C. Pliatsikas, E. Moschopoulou, J. D. Saddy – Режим

доступу до ресурсу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4321232/.

7. Byford A. The impact of bilingual clients‘ choice of language in

psychotherapy [Електронний ресурс] / Byford – Режим доступу до ресурсу:

https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/bjp.12148.

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4321232/

https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/bjp.12148

91

НОТАТКИ

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

92

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

el-conf.comel-conf.com.ua/wp-content/uploads/2019/06/9частина_червень.pdf ·...

Documents

Transcript of el-conf.comel-conf.com.ua/wp-content/uploads/2019/06/9частина_червень.pdf ·...